Висвітлено розвиток естетичних вчень у контексті "антропологічного повороту" європейської філософії ХХ ст. Проаналізовано естетичні концепції основних напрямків філософської антропології: феноменології, екзистенціалізму, герменевтики, неотомізму, персоналізму та неомарксизму, які створюють сучасну парадигму естетичної теорії.

Освещено развитие эстетических учений в контексте "антропологического поворота" европейской философии ХХ ст. Проанализированы эстетические концепции основных направлений философской антропологии: феноменологии, экзистенциализма, герменевтики, неотомизма, персонализма и неомарксизма, которые создают современную парадигму эстетической теории.

Розглянуто теоретичні проблеми некласичної естетики, її методологічну рефлексію та способи репрезентації як частини філософсько-антропологічного знання. Висвітлено тенденції естетичних процесів за умов переходу від структуралізму до постмодернізму. Увагу приділено онтології естетичного в неомарксизмі Д. Лукача, естетичній антропології Г. Маркузе, генеалогії гуманітарних наук М. Фуко, структурному психоаналізу Ж. Лакана, наративістській програмі Ж.-Ф. Ліотара.

Рассмотрены теоретические проблемы неклассической эстетики, ее методологическая рефлексия и способы репрезентации как части философско-антропологического знания. Освещены тенденции эстетических процессов в условиях перехода от структурализма к постмодернизму. Уделено внимание онтологии эстетического в неомарксизме Д. Лукача, эстетической антропологии Г. Маркузе, генеалогии гуманитарных наук М. Фуко, структурному психоанализу Ж. Лакана, наративистской программе Ж.-Ф. Лиотара.

Здійснено детальний розгляд особливостей естетичних вимірів філософсько-антропологічних вчень XX ст., а також теоретичний аналіз естетичних ідей, що виникають у межах філософської антропології та суттєво коригують класичну естетичну теорію. Обгрунтовано роль та значення антропологічного повороту в європейській філософії XX ст., який являв собою відкриття принципово нових аспектів у розумінні природи людини, її життя, творчості, духовних вимірів. Здійснено переосмислення класичної філософсько-антропологічної думки й естетичних концептів феноменологічно-екзистенціальної традиції, герменевтики, "негативної діалектики", структурного психоаналізу. На підставі результатів дослідження зроблено висновок, що естетичні концепції основних напрямків філософської антропології (феноменологія, екзистенціалізм, герменевтика, неотомізм, персоналізм, неомарксизм, постструктуралізм) створюють сучасну парадигму філософсько-естетичного мислення.

Зазначено, що новітні філософсько-естетичні виміри: від структуралізму до постмодернізму логічно знаходять своє тлумачення в розумінні тих еволюційних процесів, які супроводжують динамічний перехід і співіснування доби Модерну (сучасності) та Постмодерну (постсучасності). В них відобразилась як специфічна форма антропологізації світогляду, так і ситуація, яку можна позначити станом постантропологічних перспектив.

Зазначено, що сучасна естетика виступає своєрідним інтегратором філософії культури, історичної та соціальної антропології. "Естетичне" виявляється метамовою культури, його можна позначити "живим тілом" цивілізації, яка, в свою чергу, перманентно переживає стани антропологічної кризи, що й підтверджує думку про необхідність побудови проекту "естетичної антропології".

Проаналізовано антропологічно налаштовані естетичні концепції, що найбільш оригінально та змістовно відтворені феноменологічно-екзистенціальною філософською традицією. Феноменологія Ф. Брентано, Е. Гуссерля, М. Мерло-Понті, Р. Інгардена, М. Дюфренна презентує той діапазон філософсько-антропологічних досліджень, в якому розробляється специфічний метод і категоріальний ряд феноменологічної естетики.

З'ясовано, що процесі аналізу майже всіх сфер суспільного життя ідеалом екзистенціалістських досліджень обирали мистецтво. Саме в ньому завдяки ірраціональній інтуїції пізнавали глибинну антропологічну історію, людські реалії та цінності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю3(4ФРА)6-664

Рубрики:

Історія філософії

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено аспект осмислення динаміки естетичних концепцій як репрезентантів основних напрямків філософської антропології; визначення їх внеску в розвиток естетики та розширення її дослідницького поля. Виміри естетичного як унікального, своєрідного, специфічного рівно ж як і естетичні виміри філософської антропології (філософських вчень) мають в полі зору необхідність розв'язання однієї та тієї ж проблеми й ідентифікації новітніх методологічних засад. Узагальнено досвід теоретичних пошуків сучасних вітчизняних та зарубіжних філософсько-естетичних шкіл. Розкрито зміст феноменологічно-екзистенціального прориву до естетики модерної доби. Досліджено суть "антропологічного повороту" в європейській філософії XX ст. як філософської парадигми модерної доби. Розкрито його вплив на розвиток естетичних теорій посткласичного періоду. Доведено, що філософсько-антропологічні дослідження завдяки своїй полістилістичності склали той "методологічний синтез", який виступив теоретичними засадами посткласичного розуміння естетики.