Охарактеризованы центробежные тенденции в Скифии конца V - IV вв. до н.э., а также Приднепровская территориальная подгруппа киммерийских памятников. Приведены результаты раскопок Мотриницкого городища в 2001 - 2002 гг., а также конских погребений Водославского могильника. Рассмотрены Каменское городище как эталонный памятник культуры полукочевников, а также проблема развития техники земледелия в Восточной Европе. Проанализированы новые данные о формировании позднескифской культуры. Приведен сравнительный анализ костюмов скифов и саков Восточного Туркестана и Горного Алтая.

Наведено матеріали науково-рятівних досліджень групи курганів ІІ поблизу с. Волошине Полтавської області, що знаходилася у пониззі р. Псел, на місці сучасного кар'єру ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат". Описано комплекси поховань доби енеоліту - раннього бронзового віку, бабинської культури, матеріали досліджень гробниці жінки-служительниці культу ранньоскіфської епохи. Особливу увагу приділено двом золотоординським похованням кочівників, що містили деталі візка, предмети озброєння та спорядження вершника та коня, жіночі прикраси та рештки головного убору - бокки.

Публікується інформація про відкриття непограбованої центральної могили у поховальній пам'ятці скіфської знаті - Великому Рижанівському кургані.

Опубліковано матеріали розкопок курганів передскіфського та ранньоскіфського часу, досліджених на півдні Київщини у 1983 - 1984 рр.

В статье, подготовленной к 60-летию со дня основания одного из основных научных центров по изучению раннего железного века в Украине, излагаются наиболее важные вехи его истории, приводятся малоизвестные факты, значительное внимание отводится теме формирования киевской школы специалистов в области археологии раннего железного века и решающей роли в этом процессе выдающегося ученого - профессора А. И. Тереножкина. Дается оценка научным результатам, полученным учеными Отдела скифо-сарматской археологии ИА НАНУ за последние десятилетия, намечены некоторые ближайшие и перспективные задачи по исследованию памятников скифо-сарматской эпохи в Украине.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4г(45УКР)д

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Т4(45)-423.2

Рубрики:

Археологія

Шифр НБУВ: Ж14310 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Результаты комплексного изучения материалов кургана Близнец 2, исследованного в 2007 г. на окраине г. Днепропетровск, позволили ввести в круг погребальных курганов скифской аристократии северопричерноморской Степи новый и в определенной степени оригинальный памятник, датируемый концом V в. до н. э. Высказана версия о захоронении в Близнеце 2 Орика - младшего сына царя Ариапифа, рожденного от брака последнего со скифянкой Опойей. Скорее всего, Орик не являлся верховным царем, а был правителем (басилевсом) одной из частей Скифии, охватывавшей северную часть правобережного Надпорожья.

Современное состояние проблем эпохи бронзы - раннего железа на территории Западной Украины и Северной Молдовы невозможно представить без осмысления вклада, сделанного сотрудником Государственного Эрмитажа Галиной Ивановной Смирновой. Многие исследованные ею памятники стали эталонными (поселения Магала, Незвисько, Долиняны, могильник Старые Бедражи, курганы у сел Круглик и Перебыковцы и др.). К достижениям Галины Ивановны следует отнести, в частности, выделение раннеголиградского типа памятников, уточнение хронологии чернолесских древностей Поднестровья и разделение их на два локальных варианта, удревнение памятников типа Сахарна - Солончены и определение их генезиса, датировка раннескифских погребений, хронология и просхождение куштановицкой культуры, обработка и анализ материалов Немировского городища и многое др.

А. И. Тереножкин (26 (13).11.1907 - 19.05.1981) - археолог, работал в Украине, России, Средней Азии, доктор исторических наук (1958), профессор (1967). Занимался изучением предскифского периода в Лесостепи, открыл значительное количество памятников, выделил чернолесскую археологическую культуру. Доказал ее связь с предыдущими культурами эпохи бронзы. В степной части Восточной Европы связал чорногоровский и новочеркасский этапы с историческими киммерийцами. Разрабатывал проблемы происхождения скифов, распространения их культуры, этнической географии, социальных отношений и формирования государственности. Скифию считал единым разноэтничным государственным образованием в пределах Степи и Лесостепи при доминировании ираноязычных скифов, пришедших из Центральной Азии. Проследил непрерывную преемственность археологических культур в Правобережной Лесостепи от тщинецкой, через чернолесскую, к скифской и далее к раннеславянской зарубинецкой, на основе чего сделал вывод о принадлежности населения этого региона в эпоху бронзы и раннего железа к протославянам. Воспитал научную школу скифологов в Киеве. Автор около 200 научных работ.

Наведено результати досліджень старожитностей і культурної спадщини Посулля, історії Лубенщини, колекцій Лубенського краєзнавчого музею імені Г. Я. Стеллецького. Особливу увагу приділено науковій і музейній діяльності фундатора музею, археолога та спелестолога Г. Я. Стеллецького (1878 - 1949), видатним лубенцям, які допомагали створенню музейного осередку в Лубнах, колекціям закладу, а також археологічним, історичним та етнографічним дослідженням в Лубенському районі та Нижньому Посуллі. Розглянуто невідому працю Матвія Астряба "Лубенський Малоросійський полк". Подано інформацію про глеки лівобережного типу із Шишацького могильника. Досліджено мікротопоніми околиць м. Лубни. Висвітлено життя та діяльність фундатора і першого директора дослідної станції лікарських рослин П. Гавсевича (1883 - 1920).

Досліджено проблеми археології раннього залізного віку Східної Європи. Висвітлено діяльність Державного історико-культурного заповідника у м. Путивлі по дослідженню та збереженню культурної спадщини. Охарактеризовано основні типи поселенських пам'яток Дніпровського лісостепового Лівобережжя скіфського часу. Проаналізовано неруйнівні методи досліджень курганного могильника "Скоробір". Розглянуто стадії розвитку та можливу систематизацію укріплених поселень скіфського часу Дніпро-Донського Лісостепу. Досліджено городище і курганне поховання біля с. Кошари (деякі уточнення до хронології та атрибуції).

Досліджено добу раннього заліза на теренах Євразії, особливо - території давньої України. Увагу приділено проведенню археологічних розвідок та розкопок у Путивльському Посейм’ї, спільних нарад, семінарів та конференцій для обговорення та вирішення питань, що становлять спільний інтерес, а також підготовку та публікацію наукових матеріалів, зокрема, з питань археології раннього заліза тощо. Одним із найважливіших напрямків стало дослідження городища раннього залізного віку поблизу с. Ширяеве - пам’ятки археології національного значення, однієї з найвизначніших пам’яток скіфської доби на Лівобережній Україні. На городищі представлено культуру скіфського часу в повному обсязі - від початку заселення Сейму в VI ст. до н. е. до її фіналу наприкінці IV ст. до н. е. Вдалося виявити залишки семи наземних споруд різних періодів заселення пам’ятки. На сьогодні повністю розкопані дві будівлі. Житла нагадують, а можливо, й є повного копією традиційної української хати-мазанки.

Роботу присвячено невеликій, але цікавій групі скіфських залізних наконечників списів, що мають на втулці гофрування у вигляді вузьких горизонтальних валиків. Наведено список таких знахідок, що надало змогу окреслити територію, де вони трапляються (український Лісостеп) та час їх побутування (VII - VI ст. до н.е.). Призначення вказаної особливості на списах суто утилітарне: для надійного закріплення на кінці втулки якогось бунчука, штандарта, прообраза прапора майбутнього.