Ключ. слова: постхолецистектомічний синдром, пептичні ушкодження, експрес-гастро-рН- моніторинг, H. pylori-інфікованість
Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.52

Рубрики:

Хвороби жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены основные сведения о конструкциях и расчётах плунжерных насосов (ПН), применяемых в системе топливопитания, смазки, гидравлических системах летательных аппаратов с разными приводами от роторов двигателя и от электродвигателя. Определены равномерность подачи жидкости ПН, особенности наполнения цилиндров.

Проведено дослідження шоу-технологій як форми соціальних комунікацій сучасного суспільства. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до соціологічного вивчення шоу як соціокомунікативного феномену. Із використанням міждисциплінарного підходу обгрунтовано концептуальні засади наукового дослідження шоу-технологій як форми соціальної комунікації. Запропоновано соціологічну інтерпретацію понять "шоу" та "шоу-технології", обгрунтовано доцільність їх використання у дослідженні сучасних соціокомунікативних процесів. Доведено, що основною метою використання шоу-технологій як форми соціальної комунікації є зміна стану об'єктів комунікативного процесу та перетворення соціальної реальності. Обгрунтовано універсальну схему практичної реалізації шоу-технологій у соціальних комунікаціях. Проведено апробацію нової методики дослідження шоу-технологій, принципів їх конструювання та функціонування на прикладі телевізійної комунікації. Зроблено висновок щодо формування у сучасному суспільстві масштабної індустрії з виробництва шоу, що впливає на характер багатьох соціокомунікативних процесів.

Розглянуто проблеми протезування пацієнтів із ампутаційними дефектами на рівні після вичленення в променево-зап'ястковому суглобі, конструктивні рішення протезів та їх елементів.

Рассмотрено экспериментальное исследование вибронапряженного состояния лопаток турбин с применением высокотемпературных пленочных тензорезисторов.

Індекс рубрикатора НБУВ: О551.41-043-01

Рубрики:

Авіаційні газотурбінні двигуни

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В312.2

Рубрики:

Нелінійні коливання і хвилі

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В312.2

Рубрики:

Нелінійні коливання і хвилі

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В312

Рубрики:

Теорія коливань та хвиль

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.258.085-5

Рубрики:

Розриви піхви, промежини, зчленувань тазу

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто сучасні теорії лідерства з акцентом на окрему категорію - лідерський потенціал, як важливу складову людського капіталу та механізму задоволення соціальної потреби людини, суспільства, підприємства в управлінні. При проведенні сучасних соціально-економічних досліджень виникає необхідність у вартісній оцінці здібностей людини: вроджених якостей, освіти, кваліфікації, професійних знань, досвіду, які розглядаються з позиції можливості продукувати дохід і визначається через поняття людського капіталу, який, своєю чергою, у поєднанні з матеріалізованим капіталом, є невід'ємним чинником економічного зростання. Деякі дослідники наголошують на обмеженості використання концепції людського капіталу при визначенні місця людини в економіці, через неможливість вирахувати економічний ефект від обсягу вкладених у нього інвестицій. Але не слід забувати про такі індивідуальні фактори людського потенціалу як таланти та обдарування, вроджені здібності, психологічні особливості, менталітет, духовність, соціальні відносини тощо. Саме наявність цих індивідуальних факторів надає можливість виділити в дослідженні людського потенціалу окрему категорію - лідерський потенціал, як важливу складову людського капіталу, який слід розглядати як механізм задоволення соціальної потреби людини, підприємства, суспільства в управлінні. Тому, людський капітал, що є головним чинником інноваційного розвитку економіки, потребує глибшого усвідомлення важливості розвитку лідерського потенціалу у працівників із метою підготовки конкурентоспроможних фахівців і виділенні професійних менеджерів і керівників. Своєрідним компромісом більшості теорій лідерства є "синтетична теорія лідерства", згідно з якою лідерство розглядається як процес організації міжособистісних відносин у групі, де лідер є суб'єктом управління цим процесом. Крім цього, відповідно до даної теорії, лідерство є своєрідним процесом, який з'являється виходячи з певної кількості факторів середовища, до яких відносяться культурні та групові. Вивчати лідерство необхідно починаючи з цілей і задач групи, не відкидаючи при цьому структуру особистості лідера. Але різниця між лідером та іншими членами групи виділяється не в наявності у нього особливих якостей, а в наявності більш високого рівня впливу. Після проведення аналізу методологічних аспектів лідерства визначено вектор подальшого дослідження для розробки управлінських моделей із позиції "емоційного інтелекту".

Проаналізовано теоретичні підходи щодо використання лідерського потенціалу в моделях формування ефективних управлінських систем. Більшість сучасних компаній використовують у своїй роботі команди, з метою швидкого реагування на зміни та досягнення поставлених цілей, використовуючи ефективну співпрацю та накопичений досвід працівників. У зв'язку з тим, що діяльність в інноваційних проектах на початкових етапах пов'язана, в основному, тільки з витратами, що розподіляються у часі, виникає необхідність в розробці методики оцінки ефективності командної роботи, що надасть можливість теоретично прораховувати коефіцієнти, що можуть впливати на швидкість впровадження інновацій, для кращого розуміння періоду повернення інвестицій. На думку провідних спеціалістів у сфері менеджменту, кадрова політика сучасної організації в найближчій перспективі повинна бути направлена саме на перетворення ефективних робочих команд в основну структурну одиницю організації, що своєю чергою надасть можливість підвищити продуктивність праці та буде стимулювати навчання та інноваційну діяльність персоналу. Одночасно з цим виникає необхідність визначати ступінь ефективності роботи команди, що, своєю чергою, визначило окремий напрям у дослідженні та сприяло розробці моделей управління, в яких значне місце посідає поняття лідерства. Розглянувши основні моделі оцінки діяльності команд, робота яких направлена на впровадження інноваційних проектів, визначено, що важливе місце, з позиції впливу на ефективність, займає лідер. Саме через його здатність чітко окреслювати дизайн проектної діяльності, вміння створювати команду та спрацьовуватися з її членами, проводити експертну оцінку та передбачати необхідні напрями поліпшення командної роботи, визначати критичні моменти в ході проекту та зміни проектного простору тощо, існує необхідність окремо оцінювати ефективність діяльності самого лідера. Висунуто гіпотезу про те, що лідерський потенціал є вагомим чинником, який визначає рівень ефективності командної роботи та забезпечує успішність компанії в цілому. Проведені дослідження надасть можливість розробити авторську систему аналізу рівня лідерського потенціалу та визначити домінантні чинники впливу на діяльність команди.