Проаналізовано лексичні та фразеологічні одиниці античного походження в англійській та українській мовах. Лексичними одиницями античного походження є власні імена античних міфологічних, літературних та історичних осіб, географічні назви античності, що перейшли до розряду загальних (АІ) і античні поняття (АП), що позначають реалії та явища античності, які отримали узагальнені значення. Фразеологізми античного походження містять у своєму складі античні імена та поняття. Подано докладний структурний аналіз лексем, виявлено найбільш продуктивні типи АІ й АП в англійській і українській мовах, розглянуто основні шляхи словотворення похідних і складних АІ й АП. Аналіз словотворчого потенціалу дав можливість змоделювати словотворчі гнізда з вершинами АІ й АП, здійснити порівняльний аналіз сумарних гнізд для англійської та української мов. Виявлення семантичних особливостей лексем становить аналіз семантичної деривації первинних значень непохідних АІ й АП, а також дослідження семантичної структури похідних і складних АІ й АП у порівнюваних мовах. Об'єктом багатоаспектного аналізу були фразеологічні одиниці античного походження. Їх зіставлення в англійській і українській мовах проведено в структурному і семантичному плані. Наведено функціонально-стилістичну класифікацію даних одиниць.

Розкрито сутність інноваційного розвитку освіти як соціокультурного феномену за умов становлення інформаційного суспільства в Україні. Проаналізовано роль інформаційних технологій у процесі інноваційного розвитку освіти. Доведено, що впровадження інформаційних освітніх технологій є одним з основних чинників становлення та розвитку суспільства знань. Обгрунтовано теоретичні засади впровадження інноваційних освітніх технологій, якими є висока інформаційна культура особистості, що базується на загальнолюдських цінностях та адекватній новому суспільству моделі морального виховання його членів. Зазначено, що використання інформаційних освітніх технологій базується на особистісно-орієнтованому підході до процесу навчання, відмові від раціоцентризму, розвитку креативного потенціалу особистості, вільному вираженні нею власних поглядів і переконань, емоцій і почуттів. Розкрито об'єктивну обумовленість і потребу інформатизації освіти як єдиного засобу передачі інформації, інтенсифікації навчально-виховного процесу, нарощування обсягу знань, підвищення дієвості контролю, успішності учнів і студентів, розширення інтелектуальних можливостей учасників навчально-виховного процесу, розширення міри свободи особистості.

Висвітлено проблеми та закономірності інноваційного розвитку освіти в контексті глобалізації та інформаційної революції. Охарактеризовано основні концепції інноваційного розвитку освіти. Розкрито філософські засади організації освітніх процесів у інформаційному суспільстві. Розглянуто мовні стратегії інноваційної освіти. Визначено проблеми інноваційної освітньої політики в Україні. Увагу приділено інформаційним технологіям навчання, інноваційному ресурсу спільного європейського освітнього простору, технологіям моніторингу освітнього процесу. Показано роль педагогічного дискурсу в управлінні освітою.

Висвітлено проблеми та закономірності інноваційного розвитку освіти в контексті глобалізації та інформаційної революції. Охарактеризовано нову філософську парадигму організації та змісту освіти в системі інформаційного суспільства. Визначено особливості, переваги та межі впровадження інформаційних технологій в систему освіти. Увагу приділено мовним стратегіям інноваційної освіти та моніторингу якості освіти в системі інноваційного розвитку.

Освещены проблемы и закономерности инновационного развития образования в контексте глобализации и информационной революции. Охарактеризована новая философская парадигма организации и содержания образования в системе информационного общества. Определены особенности, преимущества и пределы внедрения информационных технологий в систему образования. Уделено внимание языковым стратегиям инновационного образования и мониторингу качества образования в системе инновационного развития.

Обгрунтовано актуальність інноваційного навчання, що реалізуєтся у контексті сьогодення, орієнтуючись на майбутнє. Визначено сутність поняття педагогічного дискурсу - багатопланового процесу встановлення і розитку контактів між людьми, необхідних для спільної діяльності. Розкрито роль дискурсу в інноваційному розвитку освіти. Наведено класифікацію педагогічних технологій за системними й інструментально значущими ознаками.

Обоснована актуальность инновационного обучения, которое реализуется в контексте настоящего, ориентируясь на будущее. Определена сущность понятия педагогического дискурса - многопланового процесса становления и развития контактов между людьми, необходимых для совместной деятельности. Раскрыта роль дискурса в инновационном развитии образования. Разработана классификация педагогических технологий по системным и инструментально значимым признакам.

The role pedagogical discourse in the development of innovation education is analyzed in the article. Author states that pedagogical discourse is a complicated, multiproged process that includes information exchange, development of common interaction strategy, perception and understanding of other person.

Встановлено, що полікультурність в освіті, поліпредметний і міждисциплінарний підходи до змісту знань, інтеграція навчальних дисциплін, змістова інтерпретація взаємозв'язків людини з природою і суспільством сприяють глобальній самоорганізації людства та є умовою входження конкретної людини в єдиний світовий інформаційно-освітній і комунікативний простір. Зроблено висновок про необхідність постійно удосконалювати індивідуальну мовну стратегію як джерело підвищення педагогічного професіоналізму та майстерності вчителя.

Установлено, что поликультурность в образовании, полипредметный и междисциплинарный подходы к содержанию знаний, интеграция учебных дисциплин, содержательная интерпретация взаимосвязей человека с природой и обществом способствуют глобальной самоорганизации человечества и являются условием вхождения конкретного человека в единое мировое информационно-образовательное и коммуникативное пространство. Сделан вывод о необходимости постоянно совершенствовать индивидуальную языковою стратегию как источник повышения педагогического профессионализма и мастерства учителя.

The article states that policulture in education and many-sided, polisubjective and interdisciplinary approach to the knowledge content, ensuring of academic discipline integration, substantial interpretation of human's connection with nature and society is a way that can help humanity's global self-organization and also become the condition of ones entry into united worldwide information-educative and communicative area while teacher's everyday work on his individual language strategy improvement is an essential source of rising the level of pedagogical professionalism and skills.

Проаналізовано роль мовних стратегій у досягненні ефективної комунікації. Запропоновано класифікацію мовних стратегій. Виділено конкретні комунікативні дії, що відповідають специфіці мовної комунікації. Констатовано, що вплив мовних стратегій в освіті спрямований на те, щоб заповнити недостатність наочно-функціонального характеру навчання.

Проанализирована роль языковых стратегий в достижении эффективной коммуникации. Предложена классификация языковых стратегий. Выделены конкретные коммуникационные действия, отвечающие специфике языковой коммуникации. Констатирован факт, что влияние языковых стратегий в образовании направлено на заполнение пробелов наглядно-функционального характера обучения.

The article deals with the role of language strategy in achievement of the effective communications. Classification of language strategy is offered. The concrete communication actions adequate to specificity of the language communications are allocated. The fact is ascertained, that influence of language strategy in education is directed on filling of blanks of evident-functional character of training.

Проаналізовано проблему інноваційного розвитку освіти. Зазначено, що дана проблема викликана новою світовою динамікою, зокрема глобалізаційними трансформаціями та інформаційною революцією. Констатовано, що успіх побудови освітньої національної інноваційної системи залежить від держави, яка формує загальні правила здійснення інноваційної діяльності у сфері освіти.

Проанализирована проблема инновационного развития образования. Указано, что данная проблема вызвана новой мировой динамикой, в частности глобализационными трансформациями и информационной революцией. Констатировано, что успех построения образовательной национальной инновационной системы зависит от государства, которое формирует общие правила осуществления инновационной деятельности в сфере образования.

The article deals with the problem of innovative development of education. It is specified, that the given problem is caused by new global changes, in particular by globalization transformations and information revolution. It is ascertained, that the success of construction of educational national innovative system depends on the state which forms the general(common) rules of realization of innovative activity in sphere of education.

Розглянуто структуру моніторингу якості освіти. Проаналізовано потреби та особливості проведення моніторингу в сучасній освітній галузі. Запропоновано технологію проведення моніторингу, яка включає діагностичний, інформаційний, діяльнісний блоки та ряд поетапних операцій.

Рассмотрена структура мониторинга качества образования. Проанализированы потребности и особенности проведения мониторинга в современной образовательной отрасли. Предложена технология проведения мониторинга, которая включает диагностический, информационный и деятельностный блоки и ряд поэтапных операций.

The content and structure of education level monitoring, its need and peculiarities of its holding in nowadays educational area are analyzed.