На прикладі типового аграрного підприємства півночі Луганської області здійснено комплексний аналіз кліматичних факторів і продуктивності аграрних ландшафтів. У результаті досліджень визначено математико-статистичні моделі кореляційної залежності врожайності озимих культур від метеорологічних факторів за 36-річний період. Установлено, що для пшениці озимої найбільш впливовими метеорологічними факторами є кількість опадів червня, вересня і травня; для жита озимого - кількість опадів червня, вересня і квітня.

Вперше на території Старобільської схилово-височинної області здійснено агроекологічне оцінювання земель сільськогосподарського призначення за співвідношенням основних видів угідь і рівнем антропогенного навантаження на земельні ресурси. Проведено екологічне оцінювання орних земель щодо забруднення важкими металами, визначено кореляційну залежність між показниками біологічної продуктивності агроландшафтів і метеорологічними факторами. Визначено також багаторічні втрати грунту на балковому водозборі з впровадженою контурно-меліоративною організацією території й оцінено її ефективність. Набуло подальшого розвитку визначення динаміки показників вмісту гумусу й основних поживних елементів орних земель за тривалий період сільськогосподарського використання.

Розглянуто сучасний стан виробництва органічної продукції в Україні. Проаналізовано розподіл органічних операторів за областями країни. Окреслено перспективи розвитку органічного виробництва, доцільність збільшення його масштабів за зростаючого попиту. Виявлено стримуючі фактори розвитку виробництва органічних продуктів. Запропоновано заходи державного стимулювання виробництва органічної продукції.

Розглянуто сучасний стан використання земельних ресурсів центрального Лісостепу України. Досліджено особливості структурного розподілу сільськогосподарських земельних угідь. Визначено надмірний рівень сільськогосподарської освоєності території, розораності території і сільськогосподарських угідь. Встановлено, що структура земельних угідь екологічно розбалансована. Проаналізовано динаміку змін земельного фонду за останнє десятиліття в розрізі адміністративних областей. Запропоновано заходи щодо оптимізації використання земельних ресурсів.

Досліджено особливості нормативно-правового забезпечення оптимізації структури сільськогосподарських ландшафтів. Встановлено, що у законодавстві України поняття "оптимізація структури землекористування", "оптимізація землекористування", "оптимізація структури сільськогосподарських ландшафтів" є синонімічними. Проаналізовано розроблені вітчизняними вченими нормативи екологічно оптимізованої структури угідь, що в кількісному співвідношенні мають певні протиріччя. Акцентовано увагу на необхідності встановлення регіональних критеріїв щодо співвідношення основних видів угідь на державному рівні, що дасть можливість збалансувати земельний фонд країни. За результатами проведеного дослідження обгрунтовано необхідність удосконалення правового забезпечення оптимізації структури агроландшафтів.