Проведенням числового експерименту розв'язано задачу визначення оптимальних параметрів роботи автономного еталонного джерела випромінювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р345.1с05

Шифр НБУВ: Ж23042 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Для автономного живлення устаткування об'єктів газової промисловості запропоновано використання термоелектричного генератора, джерелом тепла в якому є вихрова труба, що перетворює енергію стисненого природного газу в теплову під час його редукування. Розроблено методику розрахунку параметрів термоелектричної системи та вихрової труби, спільна робота яких забезпечує генерацію потрібних електричних параметрів. Наведено результати випробувань дослідного зразка генератора.

Позитивний досвід забезпечення необхідних теплових режимів приладів широкого спектра застосування в реальних умовах експлуатації виробів спеціального, медичного й енергетичного призначення, досягнутий застосуванням комбінованих СОТ із вбудованими термоелектричними перетворювачами енергії (ТПЕ), підтверджує перспективність їх застосування. Невисокі значення ступеня термодинамічної досконалості пристроїв на основі ефектів Пельтьє - Зеєбека, Ранка - Хілша й Джоуля - Томсона з успіхом компенсуються високими значеннями їх експлуатаційних характеристик, можливістю введення в різні приладові й схемні розв'язки. У найближчих планах підприємства передбачено застосування ТПЕ для термостабілізації мікроболометричних матриць, а також використання в розробках еталонних джерел ІЧ-випромінювання для тепловізійних приладів. Ефективність впровадження комбінованих СОТ до складу створюваних виробів значною мірою визначається рівнем кваліфікації розробників, ступенем володіння сучасними досягненнями техніки й технологій. Застосування ТПЕ як складової частини розроблювального виробу припускає можливість застосування штатних джерел електроживлення або створення спеціальних електроперетворювачів для конкретних унікальних термоелектричних модулів. Вважається необхідним підтримати рішення керівництва НАНУ про поновлення й розширення практики науково-технічних галузевих нарад фахівців-теплотехніків.

Наголошено на необхідності внесення до програми індивідуальної корекції розвитку дитини з аутизмом роботу з родиною дитини, особливо з матір'ю. Досліджено чинники високого хронічного стресу родини дитини з аутизмом. Розглянуто форми і методи роботи з сім'єю, зокрема, психологічні. Акцентовано увагу на інформаційній підтримці батьків. Розкрито досвід проведення семінару, присвяченого корекції аутизму методикою прикладного аналізу поведінки.