Розкрито значення ключових ідей естетики І.Канта - продуктивної уяви, здатності судження, принципу доцільності - у філософській системі німецького мислителя та сучасній теоретичній думці. На основі опрацювання теоретичної спадщини І.Канта визначено новий вектор розвитку класичної теорії на базі її поєднання з актуальними розробками сучасної естетики, психології та філософії. Обгрунтовано можливість використання деяких положень естетичної теорії І.Канта як методологічної бази аналізу історично варіативних форм мистецтва та естетичної діяльності індивіда в цілому. Зокрема, художню форму твору визначено як змістовий концентрат, естетично значимий в історичному розвитку суспільства.

Розглянуто види стратегій мінімізації ризиків та визначення їх характерних особливостей в системі антикризового управління, а саме, стратегію уникнення ризику, стратегію прийняття ризику, стратегію превентивного впливу на ризики, стратегію подальшого впливу на ризики, стратегію диверсифікації ризику. Визначено функції управління ризиками та виокремлено головні чинники впливу на процес адаптації стратегій мінімізації ризиків в розрізі таких сфер: загальна політична ситуація, демографічна і соціальна ситуація, економічне становище, зміни в регіональному управління. В подальших дослідженнях варто приділити увагу акомодації розглянутих стратегій до сучасних умов господарювання.

Зроблено спробу провести узагальнення світового досвіду навчання у сфері менеджменту та бізнесу, виявлення переваг та проблем застосування провідних методик кейс-методу Гарвардської школи бізнесу, методу досліджень Чиказької школи бізнесу, навчання за допомогою практикуючих менеджерів (Кейптаунський університет) та японського підходу. Проаналізовано переваги та проблеми застосування даних підходів.

Описано переговорний процес як невід'ємну складову ділового життя, а також актуальність застосування норм етики у ньому. Узагальнено стратегічні та тактичні прийоми, що застосовуються у переговорному процесі, їх переваги і недоліки, а також особливості їх застосування. Виділено принципову стратегію ведення переговорів та визначено правила її застосування. Описано рекомендації щодо спрощення сприйняття ділового партнера під час ведення переговорів.

Визначено, що важливим показником діяльності колективу є його соціально-психологічний клімат, який надає змогу визначити рівень конфліктного протистояння та впливає на загальну ефективність роботи працівників. Це необхідно враховувати у процесі управлінської діяльності. Обгрунтовано актуальність застосування соціально-психологічного клімату в організації (колективі, групі тощо). Проаналізовано переваги та недоліки застосування параметричної та непараметричної процедур методу соціометрії, а також соціограми.

Розглянуто проблеми та перспективи розвитку малого та середнього підприємництва в Україні. Проаналізовано основні фактори, що стримують розвиток малого та середнього підприємництва в Україні. Проаналізовано кількість суб'єктів ЄДРПОУ за організаційно-правовими формами господарювання в Україні та основні показники діяльності суб'єктів великого, середнього, малого та мікропідприємництва. Запропоновано основні напрямки підтримки підприємництва з боку держави.

Зроблено спробу узагальнити теоретичний світовий досвід щодо проблем визначення раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств взагалі та молочних ферм, зокрема. Під час визначення раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств необхідно спиратися на принципи та критерії раціональності. Основними методами, якими користуються під час обгрунтування раціональних розмірів сільськогосподарських підприємств, є статистичний, монографічний, розрахунково-варіантний, розрахунково-конструктивний.

Науково обгрунтований підхід до організації процесу державного управління базується на загальних засадах управління в соціальних системах. Узагальнено особливості даної моделі з деталізацією складових елементів процесу. Суб'єкт і об'єкт управління взаємопов'язані та безперервно взаємодіють, а отже, потребують налагодження якісних функціональних зв'язків між ними для забезпечення науково обгрунтованого державного управління. Під час своєї взаємодії суб'єкт управління - об'єкт управління створюють процес управління. Логіка управлінського процесу передбачає послідовність виконання функцій планування, організації, мотивації та контролю, які ув'язані процесами комунікації та прийняття управлінських рішень.

Обговорено вагому роль сільськогосподарського дорадництва у розвитку сільських територій за умов європейської інтеграції. На сільські території покладено виконання низки важливих функцій щодо покращання власного благоустрою та рівня життя сільського населення, а створення сільськогосподарських дорадчих служб має сприяти як підвищенню ефективності сільського господарства, усього агропромислового комплексу в цілому, так і розв'язанню соціально-економічних проблем розвитку сучасного села.

Визначено суть поняття "емоційний інтелект" як необхідної лідерської якості, що забезпечує спроможність до впровадження змін, мотивування інших, налагодження командної роботи тощо. Емоційний інтелект виступає показником здатності особистості до спілкування, вміння усвідомлювати свої емоції та розуміти почуття інших людей. Визначено основні моделі пізнання феномену емоційного інтелекту і модель здібностей, що базується на уявленні про емоційний інтелект як про перетин емоцій і пізнання, та змішану модель, яка розглядає поняття емоційного інтелекту як поєднання розумових і особистісних рис, притаманних кожній конкретній особі.

Формалізовано теоретичні засади та практичні прояви інтеграційних процесів у аграрній сфері. Визначено, що спеціалізація суб'єктів господарювання та концентрація виробництва в них є найважливішими умовами розвитку переважної кількості галузей сільського господарства. Найефективнішим шляхом здійснення концентрації є інтеграція. Інтегративні структури досягають порівняно кращих економічних результатів господарювання за рахунок дії синергічного ефекту. Одним з можливих шляхів генезису інтегрованих формувань у аграрному секторі є кластеризація внутрішнього середовища окремих сільських територій. Метою кластеризації є створення організаційно-економічних умов для освоєння новітніх постіндустріальних технологій та інших надбань НТП.

Зроблено спробу окреслити проблеми сучасної вітчизняної системи сільськогосподарського дорадництва та визначити джерела фінансування для становлення дорадчих структур та забезпечення їх ефективного функціонування. Припинення діяльності створених дорадчих служб пов'язане в першу чергу з відсутністю стабільних джерел фінансування. На сьогодні воно може здійснюватися за рахунок державних і недержавних програм і проектів, госпрозрахункових надходжень, спонсорської допомоги, грантів тощо. Виявлено, що не зважаючи велику роль грантових коштів, така форма фінансування є несистемною. Планомірний розвиток дорадчих структур потребує стабільної державної підтримки.

Обгрунтовано організаційно-економічні засади формування раціональних розмірів аграрних підприємств (АП) молочного напряму спеціалізації в контексті підвищення економічної ефективності їх діяльності. Досліджено генезис понятійно-категоріального апарату досліджень розмірів, масштабу, спеціалізації та концентрації виробництва в АП. Визначено, що розмір АП молочного напряму є комплексною характеристикою його виробничого потенціалу, яка відображає за допомогою системи показників площі землекористування та поголів'я тварин можливості підприємства щодо досягнення певних результатів виробництва молока та його інтенсифікації під час збереження просторових характеристик підприємства. Вивчено особливості формування та функціонування організаційно-економічного механізму управління розмірами АП молочного напряму. Обгрунтовано методичні засади оцінювання раціональності розмірів АП - виробників молока. Виконано оцінювання динаміки рівнів спеціалізації, концентрації й економічної ефективності виробництва та реалізації молока в АП. Виявлено тенденції залучення інструментарію раціоналізації виробничої структури та розмірів підприємств-виробників молока. Обгрунтовано напрями розвитку економічного потенціалу АП молочного напряму спеціалізації. Окреслено специфіку та межі використання інтеграційних інструментів раціоналізації розмірів АП - виробників молока. Обгрунтовано стратегії трансформації структури виробництва під час раціоналізації розмірів АП молочного напряму.

Експертну аналітику застосовано для оцінювання стану та перспектив розвитку міжрівневої взаємодії у системі державного управління. Здійснено експертне оцінювання стану і перспектив розвитку механізмів системної організації державного управління, що безпосередньо суттєво впливає на його функціонування. Наведено відомості про експертну аналітику розвитку механізмів самовпорядкування у публічному управлінні, як реакції на зовнішні та внутрішні впливи на нього.