Проаналізовано досвід комплексного обстеження дітей кафедрами пульмонології та дитячої хірургії Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України. Розглянуто питання ембріогенезу органів дихання дітей, висвітлено їх анатомо-фізіологічні особливості. Описано лабораторні, променеві, рентгеноінструментальні, інструментальні, хірургічні та патогістологічні методи діагностики.

Проанализирован опыт комплексного обследования детей кафедрами пульмонологии и детской хирургии Киевской медицинской академии последипломного образования им. П.Л.Шупика МОЗ Украины. Рассмотрены вопросы эмбриогенеза органов дыхания детей, освещены их анатомо-физиологические особенности. Представлены лабораторные, лучевые, рентгеноинструментальные, инструментальные, хирургические и патогистологические методы диагностики.

Висвітлено історію розвитку хірургії стравоходу, проаналізовано анатомо-фізіологічні особливості стравоходу у дітей. Розглянуто питання ембріології стравоходу та діафрагми, топографічної анатомії, гістології та фізіології. Описано клінічні прояви порушення функції стравоходу, методи його обстеження, зокрема, клінічні, променеві, ультразвукові, гістологічні та цитологічні.

Освещена история развития хирургии пищевода, проанализированы анатомо-физиологические особенности пищевода у детей. Рассмотрены вопросы эмбриологии пищевода и диафрагмы, топографической анатомии, гистологии и физиологии. Описаны клинические проявления нарушения функции пищевода, методы его обследования, в частности, клинические, лучевые, ультразвуковые, гистологические и цитологические.

Висвітлено питання етіології, патогенезу, діагностики і лікування у разі хімічних опіків стравоходу у дітей, а також наслідки й ускладнення під час лікування. Описано анатомо-фізіологічні особливості стравоходу у дітей. Наведено загальну характеристику сильнодіючих хімічних речовин. Розглянуто методи дослідження стравоходу. Проаналізовано сучасний стан антибактеріальної терапії.

Освещены вопросы этиологии, патогенеза, диагностики и лечения при химических ожогах пищевода у детей, а также последствия и усложнения во время лечения. Описаны анатомо-физиологические особенности пищевода у детей. Приведена общая характеристика сильнодействующих химических веществ. Рассмотрены методы исследования пищевода. Проанализировано современное состояние антибактериальной терапии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР) р3

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати застосування сучасних вакцинних препаратів у профілактичній терапії хронічного гнійно-обструктивного бронхіту. В разі використання бактеріальних імуномодуляторів подовжується ремісія захворювання і зменшується ступінь запалення в бронхіальному дереві, що дає підставу рекомендувати ці препарати для широкого застосування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.2

Рубрики:

Хірургічна патологія системи дихання

Шифр НБУВ: Ж14976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.457.365.608.4

Рубрики:

Опіки стравоходу у дітей

Шифр НБУВ: Ж24001 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показан многолетний опыт лечения больных с врожденными пороками развития органов дыхания. Пролечено 1753 больных с врожденными аномалиями бронхолегочной системы, из них детей - 1148 (65,5 %), взрослых - 605 (34,5 %). Определены наиболее рациональные методы диагностики соответствующего порока и особенности его лечения.

Наведено сучасну класифікацію бронхіальної астми у дітей, затверджену на XII з'їзді педіатрів України.

Мета роботи - оптимізація засобів і методів ранньої діагностики та поліпшення результатів лікування доброякісних утворів межистіння. У клініці дитячої торакальної хірургії НМАПО ім. П. Л. Шупика за період 1985 - 2013 рр. проліковано понад 690 хворих віком від 3 міс. до 18 років з утворами межистіння. Основну групу з доброякісними утворами становили 294 хворих. Вивчено, систематизовано та проаналізовано скарги, анамнез життя та захворювання, клінічну симптоматику. Виділено два різновиди клінічного перебігу доброякісних утворів межистіння: безсимптомний і типовий. Безсимптомний перебіг зареєстровано у 39 (13,3 %) хворих. Типовий перебіг утворів межистіння клінічно проявлявся синдромом медіастинальної компресії різного ступеня. Аналіз клінічних даних за умов типового перебігу захворювання дозволив виділити два періоди: невиразної (обмеженої) та маніфестної органоспецифічної симптоматики. За умов переважного компресування органів або структур відповідної системи, виділено п'ять основних органоспецифічних симптомокомплексів: аерогенний (респіраторний), гемодинамічний, дисфагічний, нейрогенний, остеогенний. Утворам, що трансформувались у злоякісні форми або ускладнились нагноєнням, крім компресійних, притаманні: загальноінтоксикаційний симптомокомплекс і больовий симптом. За умов переважного компресування повітряпровідних шляхів (трахея, бронхи), у патогенезі періоду обмеженої органоспецифічної симптоматики, визначено ланку ілокальної іммобілізаціїі відповідно до локалізації патологічного утвору як перший ступінь компресії повітряпровідних шляхів та як пусковий механізм аерогенного (респіраторного) симптомокомплексу у даної групи хворих. Висновки: групу ризику щодо наявності утвору межистіння становлять діти з рецидивним перебігом респіраторних захворювань, вродженими вадами розвитку, дизонтогенетичними стигмами, вегетативними дисфункціями. Рання оглядова рентгенографія органів грудної клітки у двох проекціях є головним об'єктивізувальним, а комп'ютерна, магнітно-резонансна томографія та ультразвукове сканування - головними уточнювальними методами діагностики. Інфрачервона термографія - високоінформативний і безпечний метод діагностики утворів межистіння. Оперативне видалення утворів межистіння - єдиний радикальний метод лікування.

Проведено аналіз результатів обстеження та лікування 294 дітей з доброякісними пухлинами та кістами межистіння. Виділено два різновиди клінічного перебігу: безсимптомний і типовий. Типовий перебіг проявлявся синдромом медіастинальної компресії. За умов переважного компресування органів або структур відповідної системи, виділено п'ять основних органоспецифічних симптомокомплексів: аерогенний (респіраторний), гемодинамічний, дисфагічний, нейрогенний, остеогенний. Як провідний органоспецифічний симптомокомплекс фігурував аерогенний. У патогенезі останнього, в період обмеженої органоспецифічної симптоматики, вказано ланку "локальної іммобілізації", відповідно до локалізації утвору, як перший ступінь компресії повітряпровідних шляхів та як пускового механізму аерогенного симптомокомплексу. Провідними методами діагностики є променеві. Лікування доброякісних утворів межистіння - оперативне.

Проведено аналіз результатів лікування 176 дітей із закритою травмою грудної клітки, ізольованою та поєднаною. Доведено доцільність застосування органозберігаючих операцій при ушкодженнях дихальних шляхів, що дозволяє уникнути інвалідизації пацієнтів та летальних наслідків. Визначено головні причини помилок у діагностиці та лікуванні.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.3 е(4УКР) л

Рубрики:

Хірургія ділянки грудей (грудна хірургія). Торакальна хірургія

Шифр НБУВ: Ж70307 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналіз літературних джерел свідчить про значну кількість незадовільних результатів хірургічного лікування захворювань органів грудної клітки у дітей. Необхідність у повторних операціях на органах грудної клітки у дітей виникає у 5 - 7 % від загальної кількості первинно оперованих хворих. Мета роботи - підвищення ефективності хірургічного лікування захворювань органів дихання та межистіння у дітей. Висвітлено результати аналізу причин і характер повторних оперативних втручань у 73-х дітей з патологією органів грудної клітки. Первинні операції виконувалися з приводу вроджених вад розвитку, неспецифічних хронічних захворювань легень, травм, пухлин бронхів, легень та межистіння. Причинами повторних операцій стали технічні помилки у 34-х (46,6 %), тактичні - у 39-ти (53,4 %) хворих. Помилки переважно пов'язані з неповноцінним або неякісним обстеженням хворих до операції, низькою інформативністю або неточною інтерпретацією результатів обстеження та інтраопераційної оцінки об'єкта оперативного втручання. Обстеження хворих виконувалося з урахуванням особливостей патології та мало індивідуалізований характер. Застосування методу високочастотного електричного зварювання живих тканин за повторних оперативних втручань надало змогу зменшити об'єм інтраопераційної крововтрати, скоротити час оперативного втручання та кількість післяопераційних ускладнень. Висновки: основними показами для повторних оперативних втручань на органах грудної клітки у дітей правили: післяопераційні ускладнення, нерадикально виконані оперативні втручання та рецидиви захворювання. Застосування нових, сучасних методів діагностики та лікування надає змогу уникнути більшості вищезгаданих помилок і значно покращити результати хірургічного лікування захворювань органів грудної клітки у дітей.

10 вересня 2018 р. виповнюється 100 років від дня народження видатного українського хірурга, учениці академіка М. М. Амосова, доктора медичних наук, професора О. М. Авілової. З цієї нагоди кафедрою торакальної хірургії та пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика (Київ) підготовлено до друку книгу "Ольга Матвіївна Авілова (1918 - 2009). Біобібліографічний покажчик", в якій на підставі аналізу архівних матеріалів і попередніх публікацій уперше систематизовано та узагальнено наявну на сьогодні інформацію про життєвий і професійний шлях О. М. Авілової, наведено уривки з її виступів перед курсантами, фрагменти з опублікованих інтерв'ю, представлено перший - найбільш повний і вивірений - бібліографічний покажчик її наукової спадщини (публікацій, архівних матеріалів тощо), органічно доповнений багатою підбіркою світлин і спогадами учнів і колег. Вшановуючи пам'ять цієї відданої лікарському обов'язку та гуманістичним ідеалам медичної науки Людини, Лікаря, Фахівця, Ученого, запропоновано матеріал з цього ювілейного видання, в якому висвітлюється життя та діяльність професора О. М. Авілової.

Ольга Матвіївна Авілова - видатний український хірург і вчений світового рівня, одна із фундаторів торакальної хірургії в Україні, піонер реконструктивної хірургії трахеї та бронхів у колишньому СРСР, асоційований член Міжнародної спілки хірургів), член Міжнародної асоціації торакальних хірургів, організатор Київського міського пульмонологічного центру, заслужений лікар УРСР, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії СРСР (1974), доктор медичних наук, професор.

Проаналізовано результати обстеження та лікування 294 дітей із доброякісними пухлинами та кістами межистіння. Виділено два різновиди клінічного перебігу: асимптомний і типовий. Типовий перебіг проявлявся синдромом медіастинальної компресії. За умов переважного компресування органів або структур відповідної системи виділено 5 основних органоспецифічних симптомокомплексів: респіраторний, гемодинамічний, дисфагічний, нейрогенний, остеогенний. Провідним органоспецифічним симптомокомплексом був респіраторний. У патогенезі останнього, в період обмеженої органоспецифічної симптоматики, визначено ланку "місцевої іммобілізації", відповідно до локалізації утвору, як перший ступінь компресії повітряпровідних шляхів - пусковий механізм респіраторного симптомокомплексу. Провідними методами діагностики утворів межистіння є променеві. Лікування доброякісних утворів межистіння і оперативне.

Проанализированы результаты хирургического лечения 94 детей с заболеваниями легких. Из них с доброкачественными опухолями и злокачественными опухолями бронхов и легких - 42 (44,68 %) и 52 (55,32 %) случая соответственно. В зависимости от локализации, длительности течения заболевания, его осложнений 63 (67,02 %) больным выполнены органосохраняющие операции и 31 (32,98 %) і частичные резекции легких. По результатам исследования, рецидивов и летальных исходов не было. Ранняя диагностика опухолей бронхов предупреждает развитие органических воспалительных изменений в легком дистальнее опухоли, что позволяет производить радикальные локальные бронхопластические резекции бронха с сохранением легкого. Для достижения этой цели при подозрении на опухоль бронха больных детей необходимо своевременно направлять в специализированное торакальное отделение.

Ольга Матвіївна Авілова - видатний український хірург і вчений світового рівня, одна із фундаторів торакальної хірургії в Україні, піонер реконструктивної хірургії трахеї та бронхів у колишньому СРСР, асоційований член Міжнародної спілки хірургів, член Міжнародної асоціації торакальних хірургів, організатор Київського міського пульмонологічного центру, заслужений лікар УРСР (1962), заслужений діяч науки УРСР (1984), лауреат Державної премії СРСР (1974), доктор медичних наук (1972), професор (1973), із 1975 до 1988 р. завідувач кафедри торакальної хірургії та пульмонології Київського Інституту удосконалення лікарів (нині Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика).

Мета дослідження - покращання результатів лікування дітей, хворих на солідні злоякісні новоутворення з метастатичним ураженням легень (МУЛ). Проведено ретроспективне дослідження історій хвороб 203 пацієнтів дитячого віку, яким було проведено операції на легенях з приводу метастатичного ураження. Хірургічні втручання у дітей з метастазами легені виконувались в наступному обсязі: атипові резекції легень - 234 (77,44 %), клиноподібні резекції - 46 (14,24 %), лобектомії - 10 (3,09 %), сегментарна резекція легені - 2 (0,62 %) дітей. У 34 (10,52 %) випадках хірургічні втручання виконувались з використанням високочастотного електрозварювання для прецизійного видалення метастазів. У 55 (27 %) хворих проводились операції з обох боків. Повторні хірургічні втручання проводились 33 (16 %) хворим, 6 (3 %) - тричі на одній легені. Ускладнень під час операцій та у післяопераційному періоді не було. П'ятирічна виживаність у оперованих хворих становила 37,09 %, у неоперованих - 8,86 %. Висновки: хірургічне лікування дітей з МУЛ є виправданим та підвищує загальну виживаність хворих.