Продемонстровано можливості застосування методів акторно-мережевої теорії до вивчення журналістських практик. На основі порівняльного дослідження роботи репортерів телевізійного каналу CCTV America та інтернет-ресурсу Vice News у висвітленні збройного конфлікту на Сході України показана плодотворність залучення до аналізу не-людських актантів мережі та важливість переосмислення їх онтологічного статусу та ролі у режимах виробництва істини, які функціонують у засобах масової інформації. Обгрунтування зумовленості формату та умов продукування новин фізичною природою каналу ретранслятора приводить до розкриття специфіки функціонування режиму виробництва істини, який у випадку телевізійних новинарних агентств вибудовується довкола внутрішньої відстороненості репортера і нагадує режим об'єктивності, який функціонує у судочинстві, а у випадку інтернет-ресурсу Vice News - більшою мірою залежить від зовнішнього стосовно репортера відеоряду і за своїм характером є ближчим до режиму наукової об'єктності.

Розглянуто сучасні концептуальні пропозиції щодо вивчення культурної партиципації громадян в умовах системної турбулентності українського соціуму і зрушення культурних порядків. Емпірично зафіксовано тенденцію до стримування культурної компетентності різних категорій і груп населення внаслідок ослаблення їх економічного статусу, політичних обмежень, медіа-скептицизму, невисокої якості доступних культурних продуктів. Зазначено, що водночас розширення публічної сфери і мережево-цифрової культури стимулює продукування інформаційних форматів участі в культурі нових спільнот, які сповіщають про свою активність в інтернеті, налагоджуючи культуру спільності й залучаючись у новий потоковий режим соціальної комунікації та культурного обміну.

Розглянуто наукові проблеми дефіциту експлікації базових концептів AMT (акторно-мережева теорія), її принципів і аналітичних схем та визначення її евристичного потенціалу для її практичного застосування в соціологічних дослідженнях. З'ясовано передумови формування основних засад інтелектуального проекту Бруно Латура та виявлено його зв'язок з історією розвитку соціологічної теорії. Визначено основні концепти, принципи й аналітичні схеми AMT та інтерпретовано їх теоретичну та практичну роль як інструменту соціологічного аналізу. Розглянуто особливості застосування AMT до науки як сфери її первинної інституалізації та проаналізовано особливості інтервенції AMT як прикладного дослідницького проекту в дослідженнях інших сфер життя. У порівнянні з суміжними з AMT підходами до вивчення журналістських практик виділено евристичні можливості, які відкриває застосування інструментарію AMT у цій сфері. Апробовано інструментарій AMT до дослідження актуальної проблеми українського суспільства - висвітлення війни на Донбасі в ЗМІ.

Наведено результати соціологічних спостережень за змінами в українському суспільстві та його підсистемах унаслідок агресії РФ. Розглянуто глобальні та локальні аспекти війни, трансформації інституціональної та соціально-групової структури, зсуви в настроях, очікуваннях, ціннісних орієнтаціях громадян, соціально-психологічному стані населення. Зазначено, що емпіричну базу становлять дані моніторингу Інституту соціології НАН України за роки, що передували 2022-му, окремих порівняльних міжнародних досліджень, ініціативні опитування у мережі та інтерв'ю, що їх виконали співробітники Інституту соціології, дані Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), соціологічної групи "Рейтинг".

Монографія є комплексним дослідженням специфіки дії агентів соціальних змін у суспільстві нестійкої інституційності. Дослідження спрямоване на створення адекватної сучасному стану розвитку українського суспільства картини функціонування агентів соціальних змін. На основі проведених кількісних і якісних емпіричних досліджень описано конфігурації ключових агентів змін на сучасному етапі розвитку українського суспільства, які діють на інституційних полях державної влади, релігії, освіти, медицини, науки, журналістики, диджиталізації українського суспільства. Досліджено чинники, що визначають специфіку взаємодії різних соціальних агентів, особливості становлення та реалізації колективної й індивідуальної агентності в умовах нестійкої інституційності.