Розглянуто специфічні ознаки регіональних економічних систем. Визначено поняття "регіон" з точки зору організації міжгосподарських взаємовідносин в економічному просторі. Виявлено специфічні риси регіональних економічних систем, розглянуто особливості їх впливу на формування конкурентного середовища.

Встановлено об'єкт, предмет, вихідні поняття та визначення теорії інфраструктури та з'ясовано її значення у забезпеченні процесу суспільного відтворення. Проаналізовано сучасні особливості формування галузевого складу інфраструктури, а також головні тенденції її розвитку та роль у трансфромації географічного простору. Досліджено основні напрямки світової економіки в епоху становлення транзитивних суспільств та їх відображення в економічній теорії. Встановлено вплив глобалізаційних економічних процесів на якісну зміну статусу інфраструктури. Зроблено висновок про поступове перетворення інфраструктури з обслуговуючої галузі на провідну або навіть базисну. Поставлено питання про суб'єктивність поділу галузей економіки на "виробничі" та "невиробничі". Доведено, що галузі, які виробляють інформацію та забезпечують новий зміст інфраструктури також матеріальні.

Определены объект, предмет, исходные понятия и определения теории инфраструктуры и обосновано ее значение в обеспечении процессов общественного обновления. Проанализированы современные особенности формирования отраслевого состава инфраструктуры, а также главные тенденции ее развития и роль в трансормации географического пространства. Исследованы основные направления мировой экономики в эпоху становления транзитивных обществ и их отображение в экономической теории. Определено влияние глобализационных экономических процессов на качественное измениние статуса инфраструктуры. Сделан вывод о постепенном преобразовании инфраструктуры из обслуживающей отрасли на главную или даже базисную. Поставлен вопрос о субъективности деления отраслей экономики на "проиводственные" и "непроизводственные". Доказано, что отрасли, вырабатывающие информацию и обеспечивающие новое содержание инфраструктуры также материальны.

З метою конструктивного вирішення глобальної екологічної проблеми запропоновано змінити зміст і напрямки розвитку сучасної просторової парадигми та трансформувати її в просторово-екологічну за допомогою розробки ідеальних (граничних) моделей просторової організації людства. Охарактеризовано агроекосистему як первинну просторову одиницю ноосферного розвитку. Запропоновано концепцію каркасів екологічної безпеки екомережі. Здійснено пошук ноосферних критеріїв типології країн світу.

С целью конструктивного решения глобальной экологической проблемы предложено внести изменения в содержание и направления развития современной пространственной парадигмы и трансформировать ее в пространственно-экологическую с помощью разработки идеальных моделей пространственной организации человечества. Охарактеризована агроэкосистема как первичная пространственная единица ноосферного развития. Предложена система каркасов экологической безопасности экосети. Осуществлен поиск ноосферных критериев типологии стран мира.

Розглянуто методологічні питання розвитку галузей економічної науки про розміщення продуктивних сил: описано термінологічний та категоріальний апарат, проаналізовано відмінності між даними галузями, розкрито їх місце в системі економічних та географічних наук, еволюцію, предмет та об'єкти вивчення, головні задачі. Висвітлено сучасні проблеми регіональної економіки. Викладено теорію економіки регіонів, засади регіональної економічної політики, її проблемні питання, теоретичні основи управління регіональним розвитком. Описано особливості формування інвестиційного клімату.

Рассмотрены методологические вопросы развития наук о размещении продуктивных сил: описан терминологический и категориальный апарат, проанализированы отличия между науками о размещении хозяйства, раскрыто место их в системе экономических и географических наук, их эволюция, предмет и объекты изучения, главные задачи. Освещены современные проблемы региональной экономики. Изложены теория экономики регионов, основания региональной экономической политики, ее проблемные вопросы, теоретические основы управления региональным развитием. Описаны особенности формирования инвестиционного климата.

Рассмотрены географические аспекты докладов Римскому клубу. Предложено ограничить пространственное развитие человеческой цивилизации, для чего продолжить поиск новых форм территориальной организации, в которых бы соблюдались оптимальные для природы соотношения руральных, урбальных и коммуникативных элементов. Разработанная концепция агроэкосистем предусматривает изменение некоторых теоретических подходов в географии.

Намечени главные "штрихи" современной географической картины мира, в основу построения которой положен географический холизм. Исследованы истоки возникновения и обострения глобальной экологической проблемы, которая ставится в прямую зависимость от сжатия географического пространства. Ее решение предусматривает постепенное изменение пространственного поведения человечества. Подчеркнута важность изложенных теоретических поисков для нахождения экологически корректного пути дальнейшего развития Украины в условиях рыночной экономики, глобализации и постиндустриализма.

Розроблено суспільно-географічні засади концепції стійкого розвитку України. Проведено дослідження просторово-часової неузгодженості розвитку природи та суспільства як однієї з головних причин загострення глобальної екологічної проблеми. Розроблено нову інформаційно-просторово-часову парадигму географії, у контексті якої сформульовано коректну постановку й обгрунтовано подальше рішення глобальної екологічної проблеми у межах просторових соціоприродних систем, що розглядаються як об'єднання трьох взаємозалежних екосистем людини - агроекосистеми, урбоекосистеми, інфраекосистеми. Окреслено головні риси сучасної географічної картини світу, у межах якої розроблено сценарії переходу до стійкого розвитку, який запропоновано здійснити за допомогою комплексу критеріїв-показників для відповідної типології країн світу. Обгрунтовано методологічні підходи щодо нового адміністративно-територіального устрою України, засновані на критеріях стійкого розвитку.

Наведено класифікацію надзвичайних ситуацій (НС), техногенних небезпек та захисту населення (ЗН) у НС. Увагу приділено небезпечним геологічним, метеорологічним, гідрологічним явищам, природним пожежам, радіаційним, хімічним, транспортним небезпекам, пожежо- та вибухонебезпечним об'єктам на виробництві та в побуті, а також соціальним небезпекам. Висвітлено завдання, режими роботи та структуру цивільного ЗН. Описано новітні технології у цивільному ЗН, ГІС-технології у роботі МНС України. Розглянуто питання використання геоінформаційних технологій для запобігання НС та ліквідації їх наслідків.

Розглянуто питання сучасної ноосферології, зокрема критику цивілізаційної концепції та пошуки нових підходів до вирішення проблеми взаємодії природи і суспільства. В концепції ноосферних екосистем окреслено головні причини загострення екологічної проблеми, а також запропоновано шляхи конструктивного її вирішення.

The author concentrates on the role of the category of Time in modern paradigm of Society Geography. The rise and strain of the global ecological problem is supposed to be caused by the pace in the development of Nature and Society. Such traces of Time are sure to take place in Geographical Space. Their detecting and compressing a will prevent the reduction of Geographical Space and thus the rise of global ecological problems. A new paradigm, in view will help to structure of complex spatial socio-nature systems accurately as objects of geoinformation modeling.

Participation of retail trade network dealing with the sailing of personal computers to "red lines" formation in Krivyi Rig is investigated. The spatial analysis of the marketological situation is conducted by Mapinfo packet.

This article is aimed at the return to the classical traditions of the regional economy. Retrospective spatial analysis of the systems of the world center places is to be applied. New systems of the world center places are investigated. According to a new scheme of the systems world center places future forecast of the development of population is developed.

Викладено теоретичні основи природокористування. Розкрито суть концепції сталого розвитку та здійснено пошук критеріїв збалансованого природокористування через знаходження рівня сталості та толерантності окремих галузей господарства. Приділено увагу проблемам оцінювання реального стану і перспективам переходу до збалансованості у різних галузях. Розглянуто можливість збалансованого природокористування в агросфері.

Висвітлено базові терміни і поняття низки дисциплін, пов'язаних із захистом рослин та біобезпекою. Серед останніх фітофармакологія, хімічний захист рослин з основами агротоксикології, агрофармакологія, фізіологічні зміни в рослинах при застосуванні засобів захисту рослин, або токсикологія пестицидів, біобезпека в захисті рослин, фітопатологія, ентомологія, карантин рослин, інтегрований захист рослин, загальна вірусологія, гербологія, біозахист, захист лікарських рослин тощо. Введено поняття і терміни, що тісно пов'язані з такими фундаментальними науками як ботаніка, фізіологія рослин, мікробіологія, рослинництво, плодівництво, овочівництво, землеробство, агрохімія і грунтознавство, сільськогосподарські машини, лісівництво, декоративні культури, економіка тощо. До більшості термінів і понять подано додаткове наукове та виробниче обгрунтування. Значну увагу приділено безпеці корисної біоти в екоценотичних системах та безпеці людини, яка працює з хімічними засобами захисту. Охарактеризовано альтернативні засоби хімічним засобам (пестицидам).

Висвітлено результати наукових досліджень проведених науково-педагогічними працівниками різних установ. Охарактеризовано актуальні проблеми лісового насінництва України. Зроблено порівняння екозбалансованості малих міст Київщини за вартістю відновлення екосистем. Розглянуто природне залісення ярів та балок у Правобережному Лісостепу України. Окреслено актуальні проблеми лісознавства, лісівництва, таксації, лісовпорядкування тощо. Розкрито сучасний стан та перспективи розвитку садово-паркового господарства.

Наведено результати досліджень з вивчення особливостей росту, розвитку, висоти рослин та формування фотосинтетичної продуктивності однорічних культур (кукурудза, соя, боби кормові) в одновидових і змішаних посівах, їх водоспоживання, витрати поживних речовин та формування кормової продуктивності залежно від кліматичних умов вегетаційного періоду, рівня удобрення і способу розміщення компонентів сумішок у посіві.