Скачати повний текст

Запропоновано підхід щодо обгрунтування швидкодії рельєфометричної кореляційно-екстремальної навігаційної системи для оперативно-тактичних та стратегічних безпілотних літальних апаратів.

Наведено методику розрахунку навантаження основних джерел бортового електроживлення літака, дообладнаного новими бортовими системами.

На основі розробленої вісесиметричної інтегро-диференційної математичної моделі нестаціонарного електродинамічного процесу в електромеханічній системі з постійними магнітами та алгоритму сумісного числового розв'язку електромагнітної та механічної задачі було проведено перевірку на адекватність математичної моделі шляхом порівняння з результатами фізичного експерименту. Розглянувши різні варіанти конструкції було досліджено вплив вихрових струмів на динамічні та енергетичні характеристики електромеханічної системи.

Проведено аналіз приватних мереж, що не відносяться до профільних підприємств бездротового зв'язку, але використовують інфраструктуру операторів чи провайдерів телекомунікаційних послуг. Розглянуто питання адаптації та автоматизації використання приватних телекомунікаційних мереж з урахуванням специфіки гірничо-видобувної промисловості. Проведено порівняльний аналіз мереж на базі LTE та Wi-Fi. Пропонується використання технології радіодоступу на базі LTE як технологічної платформи для забезпечення зв'язку на підприємствах гірничо-видобувної промисловості з метою надання нових сервісів з гарантією безпеки в доступі, необхідних потреб в швидкості, масштабованості та доступності мережі для кінцевого користувача.

Поява в Україні операторських мереж з концепцією доступу IoT потребує розробки технічних та програмних засобів для управління відповідними пристроями та сервісами. Найбільша кількість кейсів спостерігається в обслуговуванні приватних виробничих мереж М2М, державних мереж з обмеженим або закритим доступом, приватних домашніх мереж, в тому числі, приватних комунальних господарств,. Розглянуто особливості побудови IoT мереж в цілому, визначено їх завдання та специфіку фізичної архітектури IoT рішень. Проведено аналіз процесів формування, перетворення та передачі фізичних сигналів в мережі IoT. Визначено, що підсистеми IoT стикуються ненадійним каналом зв'язку, тому потребують розробки механізмів гарантованої доставки інформації. Проведено аналіз інфраструктури рішень IoT, що використовуються в промисловості для автоматизації промислових сервісів. Розглянуто структурну схему розгортання інфраструктури LPWAN мережі. Наведено перелік конкурентних платформ, що можуть використовуватися для автоматизації промислових сервісів. Підняте питання кібербезпеки в мережах IoT. Проведено аналіз інцидентів несанкціонованих втручання в мережу, які призвели до тимчасової відмови сервісів та заподіяли значної шкоди кінцевим споживачам послуг. Розглянуто методи перешкоджання кібератакам в мережах IoT. Проведено аналіз використання рішень на основі стандарту NB-IoT та рішень на базі IoT для автоматизації промислових сервісів та з точки зору забезпечення безпеки в приватних мережах. Запропоновано методику вибору рішення з урахуванням вимог до бізнес-процесів кінцевих споживачів сервісів та технічних можливостей оператора. Розглянуто переваги приватних NB-IoT-мереж порівняно з LPWAN.

Одержав подальший розвиток метод інтегральних рівнянь для розрахунку нестаціонарних електродинамічних процесів, де вперше враховано взаємний рух масивних феромагнітних тіл зі складною геометрією границі в якому магнітні властивості середовища відображаються введенням простого шару поверхневих струмів намагнічування. Розвинуто метод розрахунку електродинамічних процесів у системах зворотно-поступального руху з урахуванням складного руху масивних елементів і втрат на вихрові струми, в якому пошук координат положення рухомих частин та їх швидкостей відбувається в різні моменти часу, що дає змогу перевести нелінійну задачу відносно координат і швидкостей у дві лінійні, пов'язані між собою задачі відносно часу та просторового положення. Обгрунтовано доцільність використання масивних елементів у конструкції коаксіально-лінійного двигуна, що дає змогу ефективно керувати законом руху якоря шляхом зміни форми напруги живлення статора.

На підставі результатів дослідницько-практичної роботи в галузі теоретичної електротехніки та створення електротехнічних систем різного призначення в систематизованому вигляді подано вирішення актуального наукового завдання розвитку методу інтегральних рівнянь для розрахунку електромагнітних систем в частині урахування взаємного руху складових електромагнітної системи зі складною геометрією та розробки методів розрахунку взаємопов'язаних електрофізичних процесів у системах з лінійними електромеханічними перетворювачами для забезпечення необхідних з технологічних міркувань параметрів.

Розглянуто методи організації прав користувачів у GNU\Linux системах, зокрема надання прав кожному користувачу окремо та об'єднання користувачів з однаковими або подібними правами у групи. Сформовано поняття користувача операційної системи та суперкористувача. Визначено переваги об'єднання користувачів у групи за рівнем доступу. Проаналізовано критерії поділу користувачів на групи залежно від формату використання комп'ютера, структури організації, яка володіє конкретним комп'ютером, та від кількості та посад людей, що будуть працювати з ним. Розглянуто формат збереження прав на файл або каталог та механізм перевірки доступу до файла або каталогу.

Проаналізовано сферу застосування, технології і принципи роботи безпроводових локальних мереж, що дало можливість позначити проблемні місця цих технологій, на які необхідно звертати особливу увагу під час проектування: проблема прихованого вузла; взаємні завади між сусідніми точками доступу (внутрішньосистемна еМС); міжсистемні завади; забезпечення QoS для відповідальних додатків; розширення безпроводових локальних мереж; вплив особливостей розгортання мережі. Розглянуто методи, використовувані для вирішення проблем еМС в безпроводових локальних мережах, і досліджено їх ефективність: механізм доступу до середовища передавання; стандарт IEEE 802.11е (QoS); додаткові стандарти, призначені для зменшення впливу завад (802.11 h і k); кодування і модуляцію. Показано, що облік внутрішньосистемних і міжсистемних завад потрібно здійснювати на ранніх стадіях проектування безпроводових локальних мереж. З огляду на проведений аналіз зроблено висновок щодо потреби розроблення методики проектування безпроводових локальних мереж на базі інформаційних систем з урахуванням електромагнітних завад, що уможливить зменшення часу їх проектування та збільшення ефективності їх подальшого функціонування.

Розглянуто кореляційний метод оброблення даних на кінцевих пристроях, а також скорочення обсягу даних, що передаються по мережі. Замість дорогих і складних мереж та пристроїв для передавання даних розробники можуть використовувати дешеві і перевірені вирішення низькошвидкісного Інтернету речей (ZigBee, NB IoT, BLE). Новизна полягає в одній із особливостей цього підходу: у використанні для аналізу не повної копії сигналів, а їх компонентів, а також оброблення безпосередньо на давачі. Перевага такого підходу дає можливість зменшити кількість операцій і складність виконання на відміну від інших методів, зорієнтованих на хмарні обчислення. Надано результати для значень кореляції та кількості логічних елементів (LE) під час реалізації на FPGA залежно від кількості елементів у кореляторі. Це надає змогу підтримувати баланс між потрібною точністю розрахунку і витраченими апаратними ресурсами, а також спрощує кінцевий пристрій.

Розглянуто варіант упровадження мережі на базі технології мобільного зв'язку 6G, що знаходиться в розробленні. але зараз безпілотники не мають істотного запасу енергії у своїх акумуляторах, через що обмежується продуктивність і безпілотникам доводиться спускатися на землю для підзарядження. Запропоновано впровадження за допомогою тросових БПЛА (тБПЛА), щоб не лишати зону покриття тБПЛА без сигналу. Запропоновано установку, яку буде підімкнено до наземної станції за допомогою тросу, через який до тБПЛА надходитиме живлення і дані, що може забезпечити політ до кількох днів. Описано порівняння між тБПЛА і неприв'язаними безпілотниками (БмПЛА). Проаналізовано потенційні застосування (приклад Монте-Карло, де розглядається продуктивність між тБПЛА і БмПЛА), з огляду на покриття, де тБПЛА, що доступний 70 % часу, де 30 % недоступний через технічний огляд/ремонт. Тут результати моделювання показують, що тБПЛА з 120 м довжиною тросу може забезпечити до 30 % збільшення ймовірності охоплення порівняно з БмПЛА. Сформульовано виклики, міркування щодо дизайну та майбутні напрямки досліджень для реалізації запропонованої моделі.