Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*739.177

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.22 + Ю933-725.1

Рубрики:

Процес навчання, саморегуляція в галузі вищої освіти

Вища нервова діяльність як фізіологічна основа психіки (Психофізіологія)

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р731 + Р128.94-3

Рубрики:

Анатомо-фізіологічні особливості дитячого віку

Гігієна дітей шкільного віку і установ для них

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.54в2:Ю9 + Ю983.51

Рубрики:

Біологія людини

Пізнавальні процеси

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання вивчення стану психофізіологічних функцій в учнів різного віку на початку та наприкінці навчального дня. Встановлено, що з віком покращуються показники латентних періодів простої зорово-моторної реакції, особливості мислення, запам'ятовування та частоти серцевих скорочень в учнів. Відмічено, що наприкінці навчального дня спостерігається погіршення стану психофізіологічних функцій в учнів 4 та 9 класів.

Досліджено динаміку розвитку морфофункціональних показників осіб шкільного віку, що систематично займаються веслувальним спортом у ДЮСШ у м. Херсон. Здійснено та проаналізовано антропометричні вимірювання на контингенті веслувальників та контрольної групи у два етапи (навесні 2008 та 2009 рр.), результати представлено у формі таблиць, проведено детальний кореляційний аналіз антропометричних даних. Стверджується, що визначальними факторами гармонійного фізичного розвитку є тісні зв'язки між величинами зросту, ваги тіла, окружності грудної клітини - з одного боку, та показниками ваги тіла, окружності грудної клітини та життєвою ємністю легень - з іншого. За результатами дослідження встановлено, що спортсмени ДЮСШ характеризуються порівняно кращим приростом показників фізичного розвитку, їм властива більша гармонійність фізичного розвитку, ніж в учнів гімназії; що визначальними факторами гармонійного фізичного розвитку є взаємозв'язки між показниками морфофункціонального вимірювання, і що вони можуть бути найоптимальнішими критеріями спортивного відбору до занять веслуванням на байдарках.

Исследована динамика развития морфофункциональных показателей лиц школьного возраста, систематически занимающихся греблей в ДЮСШ в г. Херсон. Проведены и проанализированы антропометрические измерения на контингенте спортсменов, занимающихся греблей, и контрольной группы в два этапа (весной 2008 и 2009 гг.), результаты представлены в форме таблиц, проведен подробный корреляционный анализ антропометрических данных. Утверждается, что определяющими факторами гармоничного физического развития (ФР) являются тесные связи между величинами роста, веса тела, окружности грудной клетки, - с одной стороны, и показателями веса тела, окружности грудной клетки и жизненной емкостью легких - с другой. По результатам исследования установлено, что спортсмены ДЮСШ характеризуются сравнительно лучшим приростом показателей ФР, чем ученики гимназии, им присуща большая гармоничность ФР что определяющими факторами гармоничного ФР являются взаимосвязи между показателями морфофункционального измерения, и что они могут быть наиболее оптимальными критериями спортивного отбора к занятиям греблей на байдарках.

The article presents some results of investigation on physical development of youth involved in rowing sports. It demonstrates best growth best growth of anthropometric indices on the second stage of examining rowers in comparison with youth not engaged on sports.

Виявлено тенденції до поліпшення властивостей довільної уваги (обсягу, стійкості, продуктивності, переключення) та сенсомоторних функцій у дітей 11 - 14 років; тісніші зв'язки успішності в навчанні з властивостями уваги, ніж з сенсомоторними реакціями. Це свідчить про можливість впливу гормональних змін, зумовлених початком статевого дозрівання, на структури головного мозку. Одержані дані підтвердили висновки інших авторів про подальший розвиток властивостей психофізіологічних функцій в учнів середнього шкільного віку.

Наведено результати досліджень сенсомоторного реагування за умов сенсорної депривації (слухова та зорова). Оскільки не має цілісної картини особливостей фізичного та психічного стану дітей з проблемами слуху та зору, метою дослідження стало вивчення особливостей сенсомоторного реагування у сенсорнодепривованих дітей. Актуальність роботи полягає в необхідності одержання й аналізу нових наукових даних про специфічність впливу депривації на розвиток властивостей основних нервових процесів.

Вивчено вплив сенсорної депривації на сенсомоторне реагування, функціональну рухливість та динамічну м'язову витривалість руху кисті у дітей 10 - 12 років. Проаналізувавши дані латентних періодів різних за складністю сенсомоторних реакцій у дітей із сенсорною депривацією та контрольної групи виявлено, що на подразники у вигляді фігур рівень виявився вищим у дітей з вадами слуху, а на звуки - в групі дітей із вадами зору. Під впливом різних факторів, які викликають ураження структур організму, запускаються компенсаторні реакції, спрямовані на компенсацію порушених функцій. Процеси, що забезпечують організму відновлення втрачених структур та порушених в умовах патології функцій, називаються "компенсаторно-пристосувальні процеси". Згідно отриманих даних нашого дослідження можемо припускати, що в групах дітей із сенсорною депривацією спостерігається процес компенсації втраченої функції певного аналізатора за рахунок іншого. Рівень функціональної рухливості нервових процесів у дітей із слуховою сенсорною депривацією статистично майже не відрізняються від аналогічних показників у дітей контрольної групи. Проте у слабочуючих учнів показники рівня ФРНП та часу центральної обробки інформації дещо коротші. При проходженні тепінг-тесту не виявлено достовірні розбіжності показників м'язової витривалості. Хоча показники контрольної групи трішки вищі, що можна пояснити їх кращою фізичною підготовкою та відсутністю обмежень у занятті певним видом спорту, на відміну від сенсорно-депривованих дітей.

Розглянуто питання вивчення впливу сенсорної депривації на сенсомоторне реагування у підлітків віком 14 - 17 років із вадами зору та слуху. Опрацювавши та проаналізувавши одержані дані сенсомоторного реагування на навантаження різного ступеня складності (3 звука різної тональності) було виявлено, що з віком показники покращуються. Кращі показники сенсомоторних функцій на звуки у підлітків експериментальної групи (з вадами зору) на відміну від контрольної та групи осіб із вадами слуху. Це пояснюється тим, що у слабкозрячих краще розвинена слухова пам'ять, вони швидше розуміють та визначають джерело звуку. Згідно одержаних даних дослідження можна припускати, що в групі підлітків із зоровою сенсорною депривацією спостерігається процес компенсації втраченої функції зорового аналізатора за рахунок слухового.