Визначено основні чинники, які впливають на церебральну гемодинаміку та на результати хірургічного лікування хворих зі стенотично-оклюзуючими процесами в басейні сонної артерії. Запропоновано методику визначення ефективності запланованих оперативних втручань у зазначених хворих з урахуванням дії визначених факторів. Доведено ефективність хірургічного лікування хворих зі сформованим неврологічним дефектом поза гострого періоду порушень мозкового кровообігу та з наслідками перенесених зазначених порушень у разі стенотично-оклюзуючих процесів у басейні сонної артерії. Запропоновано визначати оперативні втручання у разі стенотично-оклюзуючих уражень позачерепного відділу сонної артерії за очікуваним результатом лікувально-профілактичними або профілактичними. Підтверджено діагностичне значення функціональних проб: компресійного тесту (проби Матаса), нітрогліцеринової проби та проби з гіпербаричною оксигенацією, які дають змогу дослідити особливості церебральної гемодинаміки та колатерального кровообігу у разі стенотично-оклюзуючих процесів у басейні сонної артерії. За результатами катамнестичного дослідження показано профілактичне значення операцій у разі патології позачерепного відділу сонної артерії з метою попередження повторних порушень мозкового кровообігу.

Мета роботи - прискорити та покращити надання медичної допомоги хворим з ішемічними інсультами. Хворі, які перенесли порушення мозкового кровообігу, підлягають госпіталізації в обласну клінічну лікарню, де їх обстежують за стандартним алгоритмом та спрямовують у відділення інтенсивної терапії. Під час лікування проводять відбір кандидатів на трансфеморальну церебральну ангіографію, яких переводять у нейрохірургічне відділення, де виконують ангіографічне обстеження на апараті фірми "Philips" Allura XperFD 20. Описано 2 випадки хірургічного лікування з використанням ендоваскулярного методу стенотичних уражень магістральних артерій головного мозку в гострий період ішемічного інсульту. В післяопераційний період ускладнень не спостерігали. Висновок: виконання ендоваскулярних втручань у гострий період порушення мозкового кровообігу можливе у разі ураження артерій суміжних басейнів. Їх можна проводити безпосередньо на артеріях ураженого басейну у разі невеликого розміру вогнища ішемії.

У 1961 р. в обласному нейрохірургічному відділенні було впроваджено в практику ангіографічне дослідження. З 1992 р. судинний напрям став одним з основних у діяльності обласного відділення. До 2009 р. виконано приблизно 250 ангіографічних досліджень, з урахуванням результатів яких проведено понад 80 транскраніальних втручань з приводу артеріальних аневризм та артеріовенозних мальформацій. У 1997 р. відділення нейрохірургії переведено в Одеську обласну клінічну лікарню, на його базі створено Центр з лікування хворих з цереброваскулярною патологією. Три лікаря нейрохірурга пройшли курси спеціалізації при ДУ "Науково-практичний центр ендоваскулярної нейрорентгенохірургії НАМН України". З 2009 р. прооперовано 134 пацієнти з мішкоподібними аневризмами та артеріовенозними мальформаціями, у тому числі 44 - ендоваскулярно. Кількість эндоваскулярных втручань має постійну тенденцію до збільшення. З 2010 р. у Центрі почали виконувати ендоваскулярне стентування уражених судин. Кількість втручань, які проводять відкритими методами, значно зменшилася.

Мета роботи - оцінити можливість збільшення часу хірургічного відновлення кровотока в найгостріший та гострий період порушення мозкового кровообігу за ішемічним типом унаслідок оклюзійного ураження внутрішньої сонной артерії (ВСА). Серед хворих, які перебували на стаціонарному лікуванні в Одеській обласній клінічній лікарні з гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК) за ішемічним типом у каротидних басейнах виділено групу із 6 пацієнтів, у яких причиною інсульту була оклюзія ВСА атеросклеротичною бляшкою. Вік хворих - від 54 до 71 року. Хворих було госпіталізовано пізніше 6 год від початку інсульту. Обстеження проводили за стандартним протоколом. Неврологічний дефект - від легкого до середнього ступеня тяжкості. Для усунення оклюзії ВСА всім хворим було виконано операцію - ендартеректомію. Каротидну ендартеректомію виконано в терміни від 2 до 11 діб після початку ГПМК. Ретроградний кровотік по ВСА одержано в 3 (50 %) пацієнтів, оперативні втручання в яких виконано до 4-ї доби після захворювання. У післяопераційний період проводили подвійну антитромбоцитарну терапію та лікувальну фізкультуру. У випадках ретроградного кровотока на контрольних каротидних ангіограмах реваскуляризація басейну ВСА за mTICI (Modified treatment in cerebral ischemia score) - 3. Під час контрольної комп'ютерної томографії головного мозку в післяопераційний період в одному випадку визначено точкові субарахноїдальні крововиливи, у двох випадках даних щодо геморагічної трансформації не було. Клінічно у прооперованих хворих спостерігали позитивну динаміку: зменшення геміпарезу на 1 ступінь та регрес психічних розладів. Хворих виписано в стані 1 - 2 бали за модифікованою шкалою Ренкіна. Під час контрольного огляду через 90 діб неврологічний стан у цих хворих поліпшився до 1 - 0 бала за модифікованою шкалою Ренкіна. Висновки: одержані позитивні результати щодо збільшення "терапевтичного вікна" реваскуляризації оклюзованої ВСА надають підставу продовжити дослідження в цьому напрямку для підвищення якості надання хірургічної допомоги хворим з ГПМК.