Висвітлено проблему формування гандикапізму як соціального явища та гандикапності як індивідуально-особистісного прояву. Розглянуто каталізатори нетерпимості в сучасному суспільстві. Розкрито соціально-психологічні механізми, чинники та детермінанти генези та розвитку досліджуваного явища. Охарактеризовано внутрішні та зовнішні суперечності особистості як фактор гандикапних реакцій. Наведено конкретні методики дослідження гандикапізму та його проявів у формі гандикапу та гандикапності. Запропоновано психологічні засоби їх попередження та корекції.

У цей час технічне забезпечення є найважливішою складовою всебічного забезпечення військ, а сили й засоби технічного забезпечення відіграють вирішальну роль у забезпеченні бойових дій і повсякденної діяльності військ. Проаналізовано кількісний і якісний стан системи технічного забезпечення зенітної артилерії Робітничої Селянської Червоної армії на момент початку Великої Вітчизняної війни. Зображено непростий процес становлення системи технічного забезпечення зенітної артилерії в період з 1941 по 1945 р.

На основі порівняльного аналізу наукової літератури обгрунтовано основні тенденції розвитку виховного процесу у вищій освіті. Визначено основні характеристики та провідні концепції розвитку вітчизняної наукової думки щодо проблеми формування особистості фахівця за умов навчально-виховного процесу в контексті професійного виховання.

Увагу приділено проблемі профілактики та психокорекції таких соціально загрозливих явищ, як гандикапізм і ксенофобія. Розкрито психологічну сутність цих феноменів, показано семантичні відмінності у їх поняттях. Розглянуто концептуальні основи побудови тренінгових занять, принципи планування й організації програм тренінгів, їх структуру та методи. Наведено конкретні активні соціально-психологічні методи корекції та попередження проявів гендикапізму та ксенофобії.

Розкрито результати дослідження соціально-психологічного феномену гандикапізму й індивідуально-психологічних його похідних: комплексу гандикапу та гандикапності. Систематизовано та класифіковано індивідуально-особистісні прояви цих явищ. Розкрито соціально-психологічні механізми, чинники та детермінанти генези проявів гандикапізму, показано психологічні засоби їх корекції та запобігання.

Вивчено можливість використання математичних моделей. Досліджено особливості використання інформаційних технологій в стратегічному управлінні підприємством.

Уточнено поняття "гандикапізм", "гандикап" та "гандикапність". Проведено аналіз емпіричного дослідження проявів гандикапності стосовно людей з особливими потребами.

Запропоновано канал вимірювання кутових швидкостей літальних апаратів (ЛА) для лазерної інформаційно-вимірювальної системи з частотно-часовим методом пошуку, розпізнавання та вимірювання параметрів руху ЛА полігонного випробувального комплексу. Надано результати оцінки точністних характеристик та схематичні рішення каналу. Розкрито сутність роботи та приведено епюри напруг з виходів блоків запропонованого каналу.

Досліджено психологію гандикапізму як феномену, що відображає взаємодію людини з обмеженими можливостями і суспільства. Крізь призму генетичної психології та системного підходу як методологічної парадигми дослідження здійснено теоретико-емпіричне вивчення цієї взаємодії. Розкрито філософський, соціологічний та психологічний аспекти цього явища. Вказано його залежність від соціально-економічних процесів соціуму. Визначено семантичну сутність і зміст понять особистісних проявів гандикапізму: комплекс гандикапу, гандикапність та гандифобність. Здійснено системний аналіз показників гандикапізму та його особистісних проявів у розрізі освіти, статі, віку, місця проживання та професії респондентів. Створено психологічні моделі виявлених особистісних проявів гандикапізму. Розкрито шляхи формування гандикапізму у філогенезі та онтогенезі. Наведено тренінгові програми з профілактики та регуляції проявів гандикапізму та проаналізовано їх результативність.

Висвітлено сутність і зміст професійного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників. Проаналізовано основні чинники, що впливають на процес такого виховання. Визначено критерії, показники та рівні професійної вихованості майбутніх офіцерів Державної прикордонної служби України. Розроблено педагогічну систему професійного виховання курсантів. Увагу приділено особливостям методологічної та процедурної частини педагогічного експерименту з перевірки ефективності системи професійного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників.

Досліджено сучасний стан та визначено тенденції розвитку підприємств хлібопекарської галузі. Розвинуто понятійно-категорійний апарат стратегічного управління в частині визначення понять "розвиток підприємства" та "стратегічний розвиток підприємства". Проведено оцінювання стану стратегічного управління на підприємствах хлібопекарської галузі. Удосконалено підхід до оцінювання інноваційного потенціалу підприємства. Запропоновано методичні підходи до визначення стратегічної позиції підприємства та вибору напряму стратегічного розвитку підприємств. Удосконалено методичний підхід на основі методу аналізу ієрархій для діагностики та вибору необхідних для підприємства господарських операцій. Запропоновано підхід до обгрунтування системи вибору варіантів стратегії на основі дерева рішень і контролю за її виконанням.

Визначено теоретичні та методичні засади професійного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників. На підставі аналізу філософської, психологічної, військово-педагогічної літератури, зарубіжного досвіду, вивчення сучасного стану професійного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників розкрито теоретичні й методичні засади цього процесу. Уточнено критерії, показники та рівні сформованості професійної вихованості майбутніх офіцерів-прикордонників. Науково обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічну систему професійного виховання майбутніх офіцерів-прикордонників. Розроблено методичне забезпечення її впровадження у освітньому процесі військового ВНЗ.

Проведено аналіз оперативного лікування 56 пацієнтів із пошкодженнями капсульно-зв'язкового апарату, сухожилків, переломами кісток та набутими деформаціями з використанням фіксації типу "ендобатон". Після оперативного втручання результати лікування спостерігалися в усіх пацієнтів у терміни від 4 до 36 місяців. Методика фіксації є доступною, економічно обгрунтованою, відносно простою в технічному виконанні з можливістю надійної фіксації пошкоджених структур та ранньою активізацією й реабілітацією хворого.

Проведено аналiз лiкування 38 хворих з діафізарними переломами плечової кiстки та їх наслідками. 32 з них оперовані методом блокуючого iнтрамедулярного остеосинтезу. Результати лiкування простежені в термiни вiд 4 до 24 мiсяцiв пiсля оперативного втручання. Встановлено, що метод блокуючого iнтрамедулярного остеосинтезу дозволяє оптимiзувати термiни консолiдацiї, покращити результати та якiсть життя пацiєнтiв пiд час лiкування i може бути рекомендований як метод вибору для оперативного лiкування дiафiзарних переломiв плечової кістки.

Розглянуто психологічний аналіз ставлення суспільства до людей з особливими потребами. Розкрито й уточнено поняття "гандикапізм" як суспільне явище, що актуалізується за рахунок негативних уявлень про неповносправних. Надано результати емпіричного дослідження проявів гандикапізму, отримані за авторським опитувальником, який пройшов стандартизацію та апробацію. Показано ставлення до інвалідизованих осіб через їх сприйняття за параметрами: гнів, депресія, відраза, презирство, страх, ворожість, тривога, егоїзм, прагнення до домінування, антипатія, інтолерантність, упередженість, нерозвинена емпатія. Аналіз отриманих результатів надав змогу визначити, що значна частина людей з обмеженими фізичними можливостями сприймає ставлення до себе оточення як нейтральне, що засвідчує домінування показників середнього рівня за більшістю шкал. Менша частина неповносправних відзначає, що люди, які їх оточують, ставляться до них позитивно, однак є опитувані, які стверджують, що соціум їх не приймає, проявляє щодо них ворожість, нетерпимість, сприймає упереджено. Увагу приділено розгляду саме таких даних, оскільки вони засвідчують, що людина з особливими потребами відчуває прояви гандикапізму до себе з боку соціуму. Найбільш високими були показники за шкалою "Антипатія", "Упередженість" і "Нерозвинена емпатія". Це вказує на те, що інвалідизовані респонденти особливо гостро відчувають з боку соціуму негативне ставлення до себе, страждають від неадекватності їх оцінки, стереотипізованості погляду на індивідів та нездатності суспільства зрозуміти людину з обмеженими можливостями, проявити до неї співчуття.

Представлено результати емпіричного дослідження психологічних відмінностей у ставленні до інтимних стосунків (дружба, кохання, створення сім'ї) з інвалідизованими членами суспільства. Аналіз здійснено в площині місця проживання опитаної особи (село, селище міського типу, містечко обласного підпорядкування, обласний центр). із цією метою використано авторську методику "Ситуативного моделювання ставлення до інвалідизованих", яка являє собою набір із 30 ситуативних завдань, спрямованих на виявлення ставлення до неповносправних. Виявлено, що лише 7,2 % жителів міст обласного підпорядкування допускають можливість побудови тісних стосунків з інвалідизованими. Ще менше осіб (6,4 %), які позитивно сприймають можливість побудови близьких відносин з інвалідизованими, виявлено серед мешканців селищ міського типу. При цьому сприятливо оцінювалася можливість стосунків із людиною, котра має незначні фізичні вади та зберігає працездатність. Практично однакова кількість мешканців обласних центрів (4,2 %) і сіл (4,4 %) допускає можливість побудови тісних стосунків з інвалідизованим за наявності відповідних почуттів. Негативна оцінка представленої ситуації переважає в мешканців обласних центрів (25,4 %). Такі реципієнти проявляють щодо інвалідів відкриту ворожість, вербальну агресію, підкреслюють його неповноцінність, застосовують щодо нього різні форми дискримінації. Незначну відмінність показників простежуємо в мешканців селищ міського типу (23,3 %) і міст обласного підпорядкування (22,2 %). Вони не бажають пов'язувати своє життя з інвалідизованими та уникають взаємодії з ними, не проявляючи відкритої ворожості. Серед мешканців сіл 19,2 % осіб схильні ухилятися від побудови близьких стосунків з інвалідизованими.

Проведено аналіз лікування 25 хворих із діафізарними переломами кісток передпліччя та їх наслідками. Із них 23 оперовані методом блокуючого інтрамедулярного остеосинтезу. Результати лікування прослідковані в терміни від 4 до 24 місяців після оперативного втручання. Установлено, що метод блокуючого iнтрамедулярного остеосинтезу дозволяє оптимізувати терміни консолідації, покращити результати та якість життя пацієнтів під час лікування й може бути рекомендований як метод вибору для оперативного лікування діафізарних переломів кісток передпліччя.

Висвітлено домінантні аспекти виховання еліти української нації. Обґрунтовано теоретичні основи функціонування системи виховної роботи у закладах вищої освіти. Проаналізовано теорію та практику виховання громадянської відповідальності майбутніх офіцерів військових закладів вищої освіти. Розкрито сутність та структуру виховання громадянської відповідальності майбутніх офіцерів військових закладів вищої освіти. Визначено теоретичні основи та методику патріотичного виховання майбутніх офіцерів військових закладів вищої освіти. Розглянуто змістові домінанти виховання як процесу сходження особистості до духовно-моральних цінностей та оцінено виховний потенціал освітнього процесу.