Знайдено концентрації розривів і зшивок для зразків полістиролу, опромінених ультрафіолетовими променями. Показано вплив інтенсивності опромінення та глибини опромінених зразків на характер молекулярно-масових розподілів полістиролу.

Знайдено концентрації розривів і зшивок у поліпропілені, викликаних дією ультрафіолетових променів за лабораторних умов, максимально наближених до природних умов тропічної зони. Вихідними даними у визначенні концентрації розривів і зшивок були молекулярно-масові розподіли, отримані методом ГПХ. Показано вплив глибини шару опроміненого зразка, механічних навантажень і тривалості опромінення на концентрації розривів і зшивок макромолекул.

Молекулярно-масові розподіли, одержані ГПХ методом, були використані для розрахунку ланцюгових розривів та зшивок макромолекул у поліпропіленових (ПП) і полістирольних (ПС) зразках, опромінених ультрафіолетом за лабораторних умов, наближених до природних. Встановлено, що в поліпропілені набагато більше розривів і зшивок ніж у полістиролі. Для зразків опромінених протягом 4-х тижнів на опромінених поверхнях знайдені значення складають для розривів - 0,025 моль/кг (ПП) і 0,005 моль/кг (ПС) і для зшивок - 0,0065 моль/кг (ПП) і 0,0014 моль/кг (ПС).

Молекулярно-массовые распределения, полученные ГПХ методом, были использованы для расчета цепных разрывов и сшивок макромолекул в полипропиленовых (ПП) и полистирольных (ПС) образцах, облученных ультрафиолетом в лабораторных условиях, приближенных к естественных. Найдено, что в полипропилене количество разрывов и сшивок намного больше, чем в полистироле. Для образцов облучаемых на протяжении 4 недель, на облученных поверхностях найденные значения составляют для разрывов 0,025 моль/кг (ПП) и 0,005 моль/кг (ПС), а для сшивок 0,0065 моль/кг (ПП) и 0,0014 моль/кг (ПС).

Molecular-mass distributions obtained by GPX methods have been used for calculation of chain breaks and macromolecular cross-linking in polystyrene (PS) and polypropylene (PP) samples radiated by ultra violet under laboratory conditions close to the natural ones. It has been found that in polypropylene the number of breaks and cross-linkages is far more than in polystyrene.

Визначено концентрації розривів і зшивок макромолекул у нестабілізованому, стабілізованому та пігментованому поліпропілені. Дослідження проведено під час УФ-опромінення за умов, максимально наближених до тропічного клімату. Показано вплив стабілізувальних домішок на зміну концентрації розривів і зшивок макромолекул полімерних зразків. Одержані дані дали можливість порівняти ступінь захисту полімеру за присутності стабілізатора та пігменту, а також у випадку одночасної присутності стабілізатора і пігменту протягом фотооксидаційної деградації поліпропілену.

Розроблено та апробовано метод кількісного визначення параметрів деградації - розривів і зшивок макромолекул полімеру на базі даних стосовно молекулярно-масових розподілів, одержаних за методом ГПХ. Знайдено концентрації розривів та зшивок у полістиролі, поліпропілені внаслідок дії ультрафіолетових променів за лабораторних умов, а також у полідиметилсилоксані під час термоокиснення. Визначено вплив глибини шару опроміненого зразка, механічного навантаження, тривалості опромінення та температури на концентрацію розривів та зшивок макромолекул. Значну увагу приділено характеру змін кількісних показників деградації у різних шарах фотоокиснених полістиролі та поліпропілені, розраховано співвідношення кількості розривів до зшивок макромолекул. Наведено рекомендації щодо використання запропонованого методу.