На підставі аналізу численних джерел з історії, теорії та практики музичної педагогіки вперше визначено основні тенденції розвитку та розкрито еволюційну сутність німецького дошкільного музичного виховання. Узагальнено теоретичні та практичні надбання дошкільної музичної педагогіки Німеччини. Вітчизняну музичну педагогіку збагачено невідомими раніше теоретичними положеннями щодо музичного виховання дітей дошкільного віку в сучасній Німеччині як ефективного засобу емоційного, інтелектуального та духовного розвитку, пробудження природних задатків, самовираження, самореалізації та індивідуальної ідентифікації дитини, формування її інтелігентності й комунікативних навичок. До наукового обігу введено нові поняття, що відображають сутність дошкільного музичного виховання в Німеччині другої половини XX ст. (курси "Раннє музичне виховання" для дітей віком 4 - 6-ти років, курси для дітей віком 1,5 - 3-х років з їх батьками, слухання звуків навколишнього світу, метод акустичних експериментів, дидактику аудитивної комунікації, графічну нотацію).

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти розвитку музичної педагогіки в контексті еволюції німецького суспільства. Виявлено сутність, функції, етапи, провідні тенденції та закономірності розвитку музичної педагогіки Німеччини як науки та гуманістично-орієнтованої практики. Розкрито характерні ознаки та значення провідних музично-педагогічних концепцій, особливості організації музично-освітнього процесу в німецькому середовищі в історичній ретроспективі та на сучасному етапі.

Освещены теоретические и практические аспекты развития музыкальной педагогики в контексте эволюции немецкого общества. Выявлены сущность, функции, этапы, основные тенденции и закономерности музыкальной педагогики Германии как науки и гуманистически-ориентированной практики. Раскрыты характерные признаки и значение ведущих музыкально-педагогических концепций, особенности организации музыкально-образовательного процесса в немецкой среде в исторической перспективе и на современном этапе.

Досліджено проблему розвитку музичної педагогіки в Німеччині у ХХ ст., визначено його основні етапи, провідні тенденції та закономірності. Розкрито сутність, виявлено основні структурні компоненти німецької музичної педагогіки. Охарактеризовано історичні передумови її становлення та розвитку як науки та гуманістично орієнтованої практики. Проаналізовано характерні особливості та значення провідних музично-педагогічних концепцій, розкрито специфіку організації музично-педагогічного процесу в різних ланках освітньої системи Німеччини ХХ ст. Визначено прогностичні шляхи вдосконалення музично-педагогічної галузі в Україні з урахуванням німецького та вітчизняного досвіду.

На підставі аналізу німецького музично-педагогічного досвіду висвітлено можливості використання різних форм музикування на дитячих та електронних клавішних інструментах як ефективного засобу загального та музичного розвитку дітей дошкільного віку.

Охарактеризовано основний зміст, форми та методи музичного навчання та виховання дітей і молоді в загальноосвітніх школах ФРН на межі XX - XXI ст. Висвітлено характерні особливості організації процесу музичної освіти в сучасних німецьких музичних школах. Виявлено основні форми кооперації загальноосвітніх і музичних шкіл у справі музичної освіти молодого покоління. З урахуванням результатів проведеного аналізу визначено прогностичні можливості вдосконалення шкільної та позашкільної музично-освітньої галузі в Україні.

Розглянуто інноваційні концепції музичного навчання та виховання провідних німецьких педагогів сучасного періоду. Висвітлено теоретичні основи "орієнтованої на життєвий світ музичної педагогіки", концепції мистецького виховання, "комунікативної музичної дидактики", "елементарної музичної педагогіки", концепції сценічної інтерпретації музики, "інтеркультурної музичної освіти". Виявлено шляхи реалізації нових концепцій на практиці. Визначено характерні ознаки розвитку теорії музичної педагогіки в Німеччині кінця XX - початку XXI ст.

Виявлено актуальні проблеми й провідні тенденції розвитку музично-педагогічної рефлексії в сучасній Німеччині. Висвітлено уявлення німецьких учених щодо феномену музичного впливу та функціонального значення музичної освіти в різних галузях життєдіяльності людини й суспільства, чинників музичної соціалізації особистості, ключових елементів музичної компетенції, природних музичних задатків людини та чинників їх розвитку, можливостей використання мультимедійних технологій у музично-освітньому процесі. Визначено актуальні питання спеціальної вокальної та інструментальної педагогіки у ФРН на сучасному етапі.

Розглянуто особливості організації процесу музичного виховання дошкільників у німецьких музичних школах. Висвітлено ключові ідеї й особливості практичної реалізації іноваційних моделей початкової музичної освіти "Музичний садок" та "Інструментальна карусель". Виявлено нетрадиційні форми та методи музично-виховної роботи з дошкільниками. На підставі аналізу визначено прогностичні можливості вдосконалення системи музичного виховання дітей дошкільного віку в Україні.

На основі аналізу праць провідних педагогів-компаративістів, дисертаційних порівняльно-педагогічних досліджень України та Росії останніх десятиріч виявлено й класифіковано основні методи, які можуть бути використані для реалізації мети та завдань науково-дослідної роботи в галузі порівняльної педагогіки. Відзначено, що ефективним засобом, який допомагає дослідникам здійснити порівняльний аналіз, є метод моделювання. Вміщено таблицю класифікації основних методів порівняльно-педагогічних досліджень. Зосереджено увагу дослідників на непоодиноких випадках формального підходу дисертантів до визначення методів порівняльно-педагогічного дослідження.

Рассмотрена проблема художественно-творческого развития дошкольников на основании экспериментального метода освоения навыков игры на скрипке, суть которого заключается в том, что ребенок начинает знакомиться со звукоизобразительными возможностями инструмента в игровой экспериментальной форме.

Висвітлено проблематику, що стосується унікального феномену молодіжного музичного руху, що виник у Німеччині на початку минулого століття та сприяв кардинальним змінам громадської думки з приводу цінності музики й музичної просвіти в процесі особистісного та суспільного розвитку. Розкрито роль ідеології молодіжного музичного руху у процесі трансформації музично-педагогічної парадигми в Німеччині 1900 - 1933 рр.

Висвітлено провідні тенденції розвитку масової музичної освіти у ФРН 1990-х рр. – початку ХХІ ст. Враховано специфіку музично-освітньої політики німецького уряду. Розкрито характерні особливості організації музично-освітнього процесу дітей, молоді й дорослих у різних типах німецьких навчальних закладів: загальноосвітніх, музичних і вищих народних школах. Виявлено основні функції масової музичної освіти в сучасній Німеччині. Зроблено висновок: подальшого вивчення потребують питання, що стосуються ролі засобів масової інформації й комунікації в справі музичної просвіти німецького населення, проблеми музично-педагогічної терапії осіб з фізичними та психічними вадами, музичного навчання й виховання дітей і молоді в різних формах альтернативних шкіл у ФРН на сучасному етапі.

На основі аналізу україно- й російськомовних наукових праць розкрито методологічні основи порівняльно-педагогічних досліджень у галузі музичної педагогіки. Охарактеризовано методологічні підходи наукового пізнання у контексті порівняльного аналізу музично-педагогічних процесів і явищ у різних країнах (системний, синергетичний, історико-культурологічний, цивілізаційний, антропологічний, аксіологічний, парадигмальний, компаративний, параметричний, інтонаційний, підхід загального соціального контексту). Виявлено основні методи дослідницької роботи в галузі порівняльної музичної педагогіки, розкрито специфіку відбору джерельної бази компаративних музично-педагогічних досліджень.

Розглянуто музичне мистецтво в часопросторі культури. Приділено увагу учням M. Ф. Манойла як продовжувачам виконавських і педагогічних традицій видатного митця. Розглянуто також музично-теоретичні проекції вербального дискурсу композиторської авторепрезентації (аа матеріалі творчості П. Шеффера). Акцентовано увагу на репрезентації народнопісенної традиції Харківщини у виконавській практиці студентського фольклористичного гурту. Проаналізовано динаміку розвитку дитячого народно-оркестрового репертуару в Україні. Описано особливості рок-вокалу та його характерні прийоми у музичній культурі України (на прикладі вітчизняних артистів). Розглянуто ліричний модус мислення локального середовища у весільних мелотипах Харківщини. Увагу приділено виконавському диханню із перманентним видихом на кларнеті як особливому типу техніки. Розглянуто фортепіанну музику українських композиторів як фактор розвитку піаністичної культури України середини XX ст.