Розглянуто вирівнювання динамічної навантаженості у серійних і багатопарних фрикційних вузлах стрічково-колодкових гальм бурових лебідок.

Досліджено кінетику зміни потенціалу в статиці композиційних електролітичних покриттів на основі нікелевої матриці з наповнювачем із карбіду кремнію різної фракції. Випробування проведено в кислому та лужному середовищах, а також проведено порівняння з результатами, одержаними раніше в нейтральних середовищах.

Виконано комп'ютеризацію технології нанесення композиційних електролітичних покриттів шляхом розроблення електролізеру для нанесення гальванопорошкових градієнтних композиційних покриттів із комп'ютерним керуванням режимами електролізу.

Для багатопарних фрикційних вузлів стрічково-колодкових гальм, які мають зовнішні та внутрішні пари тертя з почерговим їх вмиканням, наведено аналітичні залежності для оцінювання теплового балансу з урахуванням вимушеного та природного конвективного, радіаційного та кондуктивного теплообміну. Наголошено, що матові (охолоджувальні) та поліровані (нагрівальні) поверхні металевих фрикційних елементів мають різну випромінювальну здатність.

Наведено результати досліджень умісту компонентів газової суміші, яка утворилась в міжконтактному просторі пари тертя 30ХГСА-ФК-24А. Встановлено, що зниження вмісту кисню зумовлює початок термодеструкції, а втрата активних компонентів може призвести у стан газового голодання.

На рівні нанотрибології розкрито природу утворення струмів у провідникових і напівпровідникових плівках пар тертя гальмівних пристроїв. Як приклад розглянуто дисково-колодкове гальмо та матеріали для його фрикційних елементів. Проілюстровано роботу мікротермобатарей у парах тертя гальма у режимі мікротермоелектрогенераторів та мікротермоелектрохолодильників. Перевага мікротермобатарей того чи іншого режиму за взаємодії пар тертя гальма сприяє збільшенню або зменшенню їх теплового стану. Розглянуто еталонну зміну динамічного коефіцієнта тертя (ДК) матеріалу "Ретинакс" ФК - 16Л і ФК - 24А за інверсії струму в парах тертя гальма. Зміну ДК тертя розглянуто в п'яти зонах і трьох стадіях нагрівання (нижча, вища та на рівні допустимої температури) фрикційного матеріалу накладки.

Для оцінювання темпів нагрівання й охолодження ободів металевих фрикційних елементів гальмівних пристроїв (МФЕГП) використано метод регулярного режиму. Проілюстровано особливості визначення теплових характеристик МФЕГП. Установлено дольову частка кожного з видів теплообміну. Наведено закономірності зміни температур по шарах обода гальмівного шківа в часі. Вказано на темпи нагрівання обода та бічної стінки задніх гальмівних барабанів автотранспортних засобів. Проілюстровано можливість потрапляння обода гальмівного барабана в термостабілізаційну зону на тривалий проміжок часу. Картину темпів нагрівання та охолодження ободів металевих фрикційних елементів важливо знати під час удосконалення існуючих та конструювання нових гальмівних пристроїв, а також дослідження режимів експлуатації їх пар тертя.

Закладено концепцію термічної взаємодії для процесів тертя у фрикційних вузлах стрічково-колодкових гальм. Термомеханічне тертя розглянуто з точки зору не тільки досягнення матеріалами накладки допустимої температури, але й при недостатній енергоємності металевих фрикційних елементів. Оцінено темпи нагрівання металевого елемента тертя; коефіцієнти розподілення теплоти між елементами вузла тертя. Встановлено закономірності зміни темпів нагрівання елементів тертя в залежності від температурних градієнтів у разі імпульсного та довготривалого режимів підведення теплоти до них. Проведено дослідження, спрямоване на розроблення композиційного зносостійкого покриття для нанесення на робочі поверхні накладок гальмівних пристроїв, в основу якого покладено правило додатнього градієнта механічних властивостей. Створено та випробувано композиційний евтектичний сплав на основі сталі 12Х18Н9Т з урахуванням теплофізичних характеристик усіх компонентів. Доведено та обгрунтовано проведення поверхневої комплексної лазерної обробки поверхні з метою покращення структури та триботехнічних властивостей поверхневого шару. Розроблено та запатентовано спосіб формування плазмових покриттів шляхом їх подвійного оплавлення лазером. Доведено, що покращення триботехнічних властивостей дворазово оплавленого покриття досягається шляхом утворення поверхневих структур, що відповідають правилу додатнього градієнта механічних властивостей, та зниження температури в поверхневому шарі двошарового покриття. Встановлено, що обробка лазером значно підвищує міцність зчеплення плазмового покриття з основним матеріалом.

Проілюстрована роль поверхневих і приповерхневих шарів полімерних накладок у формуванні енергетичних рівнів металополімерних пар тертя гальмівних пристроїв. Енергетичні рівні оцінено динамічним, електричним і температурними градієнтами нестійкого стану поверхонь металополімерних пар тертя.

Проілюстровано конструкцію, роботу різних типів пар тертя барабанно-колодкових гальм та їх експлуатаційні особливості. Проведено порівняльний аналіз енергоємності та ефективності фрикційних вузлів гальм.

Наведено методи визначення теплових характеристик металевих фрикційних елементів гальмівних пристроїв та використано метод регулярного режиму для оцінки темпів нагрівання та охолодження їх ободів. Усе це відіграє важливу роль при удосконаленні існуючих і конструюванні нових пар тертя барабанно-колодкових гальм. Енергоємність останніх визначає режими експлуатації гальмівних пристроїв.

Досліджено закономірності формування детонаційних плазмових покриттів. Виконано хімічний і фазовий рентгеноструктурний аналіз порошку та покриттів після напилювання. Представлено результати дослідження зносостійкості одержаних покриттів.

Індекс рубрикатора НБУВ: З370.5

Рубрики:

Трубопроводи теплових електричних станцій

Шифр НБУВ: Ж63290 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: З370.5

Рубрики:

Трубопроводи теплових електричних станцій

Шифр НБУВ: Ж63290 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Застосовуючи енергетичний підхід до оцінювання зносостійкості поверхневих шарів за умов їх руйнування при терті розроблено технологічний процес формування градієнтного покриття з високою пропрацьованістю і зносостійкістю. Високі триботехнічні властивості покриття досягаються співвідношенням діаметра і вмісту гранул наповнювача у верхньому підшарі, за рахунок чого забезпечується правило додатного градієнта механічних властивостей завдяки меншій твердості і підвищеній пластичності порівняно з нижнім підшаром. Проведений статистичний аналіз і досліджені регресійні моделі залежностей критеріїв оптимізації величини зносу і коефіцієнта тертя від конструктивних, технологічних і експлуатаційних факторів. В якості критеріїв оптимізації обрано інтенсивність зношування та коефіцієнт тертя. Визначено провідні керовані і невзаємозамінні фактори, які найбільше впливають на процес нанесення покриттів, а саме: діаметр гранул наповнювача, їх об'ємний вміст у покритті, товщина покриття, швидкість ковзання під час тертя та експлуатаційне навантаження в контакті трибоспряження. На основі цих результатів розроблено структуру та технологічний процес формування багатокомпонентного електролітичного покриття з високою припрацьовуваністю з додатнім градієнтом механічних властивостей. Завдяки використанню гранул карбіду вольфраму (твердішого та дисперснішого за карбід кремнію в матеріалі-прототипі) і більш точному розподілу наповнювача в покритті вдалося одночасно підвищити його твердість і пластичність. Виконано триботехнічні дослідження градієнтних покриттів, якими підтверджено їх високі експлуатаційні властивості. На основі триботехнічних випробувань покриттів отримано математичні моделі, що описують залежність величин зношування і коефіцієнта тертя від конструктивних, технологічних та експлуатаційних факторів.

Проведено комплексне дослідження структури та властивостей плазмових евтектичних покриттів, після термоциклічної обробки (ТЦО). Показано, що така обробка суттєво підвищує адгезійно-когезійну міцність покриттів. За результатами проведених досліджень встановлено, що стійкість проти спрацювання двошарових покриттів у всьому діапазоні температур вища, ніж для одношарових. Це в першу чергу зумовлене підвищенням адгезійних властивостей, зниженням градієнту твердості по глибині покриття, підвищенням термостабільності покриття завдяки бар'єрним властивостям легованого боридного прошарку. Керуючи величиною дисперсних кристалів фаз проникнення і одночасно станом металевої матриці, можна підібрати режими ТЦО, при яких покриття отримують оптимальні триботехнічні властивості.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.043

Рубрики:

Структурні і фазові перетворення в залізі та його сплавах. Теорія термічної обробки

Шифр НБУВ: Ж63290 Пошук видання у каталогах НБУВ