З застосуванням нових методів, розроблених на засадах археології та географії, досліджено пам'ятки пізньоримського та ранньослов'янського часу на території Верхнього Подністров'я та Верхнього Попруття. До наукового обігу введено значну кількість даних географії, які доповнюють відомості про черняхівську, карпатських курганів і празько-корчацькі культури на рівні формування археологічних джерел. Визначено й обгрунтовано залежність між просторовим розташуванням пам'яток і природними чинниками. Розглянуто екологічні аспекти археологічних культур другої - третьої чверті I тисячоліття н. е. у межах Верхнього Подністров'я та Верхнього Попруття. На підставі результатів аналізу ресурсних зон кожного картографічного поселення висвітлено еколого-господарські умови заселення регіону. Доведено, що ландшафтна ідея була визначальною стосовно господарства населення дослідженого регіону в III - VII ст. н. е. і показано, яким чином відмінності ландшафтів, а відповідно ресурсних зон поселень, визначали спрямування господарської діяльності.

Наведено кількісно-якісні характеристики просторово-територіальної структури культури карпатських курганів та простежено їх зв'язок із екофактами.

На підставі так званого екологічного підходу в археологічних дослідженнях простежено залежність між системою заселення черняхівської культури та фізико-географічними особливостями ареалу її поширення; визначено еколого-господарські умови існування черняхівського населення Верхнього Подністер'я та Верхнього Попруття; з'ясовано, як особливості ресурсної зони того чи іншого поселення зумовлювали спрямування господарської діяльності її мешканців у сфері безпосереднього життєзабезпечення.

Опубліковано результати рятівних досліджень, проведених на поселенні Ріпнів-II черняхівського та празько-корчацького періодів.

На підставі нових методик розглянуто екологічні ніші пшеворської, зарубинецької та липицької археологічних культур на території Північно-Західної України. Відмінні характеристики їх природних ніш дозволяють стверджувати, що в I ст. до н. е. - середині I ст. н. е. на зазначеній території могли мирно співіснувати декілька етнокультурних утворень.

Проведено аналіз застосовності різних методів розрахунку розсіювання продуктів згоряння палива автомобілів для прогнозування рівня забруднення повітря підземного гаража. Надано порівняльну оцінку критеріїв оцінювання забруднення повітря гаражів, які застосовують в різних країнах. Проведено розрахунок концентрації потужності викиду автомобілями монооксиду вуглецю, оксидів азоту, вуглеводнів, вуглекислого газу, бенз(а)пірену, формальдегіду. Інструментально визначено концентрацію вуглекислого газу в підземних гаражах в різні пори року.

Проведен анализ применимости различных методов расчета рассеивания продуктов сгорания топлива автомобилей для прогнозирования уровня загрязнения воздушной среды подземного гаража. Дана сравнительная оценка критериев оценивания загрязнения воздуха гаражей, применяемым в разных странах. Произведен расчет концентрации мощности выброса автомобилями монооксида углерода, оксидов азота, углеводородов, углекислого газа, бенз(а)пирена, формальдегида. Инструментально определена концентрация углекислого газа в подземных гаражах в разное время года.

Обгрунтовано гігієнічні критерії оцінювання якості повітря приміщень і прифасадного простору як показника функціонування систем вентиляції житлових будинків. Встановлено на основі аналітичних, експериментальних і розрахункових методів дослідження та науково обгрунтовано критерії гігієнічного оцінювання факторів фізичної (температура, швидкість руху повітря, інтенсивність турбулентності, різниця температур по вертикалі, температура огороджувальних конструкцій) та хімічної природи, комфортного перебування людини в приміщенні. Визначено ризики для здоров'я населення від хімічного забруднення відпрацьованого повітря витяжної вентиляції при експозиції людини на прибудинковій території житлових будинків. Удосконалено існуючі санітарно-епідеміологічні критерії їх оцінювання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р120.113.1 + Р124.431.31

Рубрики:

Ультрафіолетові промені та їх гігієнічна оцінка

Ультрафіолетові промені

Шифр НБУВ: Ж25332 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обговорено сучасні проблеми охорони громадського здоров'я, гігієнічні проблеми дітей та підлітків, гігієнічні аспекти харчування населення. Охарактеризовано еколого-гігієнічну, біологічну, радіаційну безпеку та радіаційний захист населення України. Висвітлено санітарно-гігієнічні проблеми забезпечення військовослужбовців, проблеми організації гігієнічної науки та санітарної практики, санітарно-просвітницької роботи.

Досліджено конфлікт інформації письмових джерел з даними археології про населення Закарпаття VI-X ст. Висвітлено відкриття залишків раніше невідомої апсиди XI ст. Софійського собору в м. Києві. Проаналізовано технології пізньосередньовічних шкіряних виробів з Тустані. Розглянуто кришечки флаконів венеціанських “ліків від усього” (Тherica) на території України. Досліджено правове регулювання видобування та торгівлі сіллю в середньовічному Угорському королівстві. Увагу приділено першим писемним згадки про Тустань та околиці. Проаналізовано збереження Манявського скиту в Карпатах шляхом музеєфікації пам’ятки. Висвітлено участь Філарета Колесси в роботі науково-апробаційних підрозділів Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Досліджено специфічні риси дахових конструкцій у житлобудівництві бойків.