Розкрито причини, що змусили Б.Хмельницького відродити Чортомлицьку Запорізьку Січ, використовуючи досвід і традиції Базавлуцької Запорізької Січі в організації прикордонної оборони та встановленні контролю над Запоріжжям. Розглянуто дату заснування Чортомлицької Січі, особливості її фортифікації, функціональну роль паланок і куренів, структуру січового похідного полку. На основі структурно-порівняльного аналізу Чортомлицької Січі в контексті інших Січей та Війська Запорізького відтворено механізм її відродження.

Раскрыты причины, заставившие Б.Хмельницкого возродить Чертомлицкую Запорожскую Сечь, используя опыт и традиции Базавлуцкой Запорожской Сечи в организации пограничной обороны и установлении контроля над Запорожьем. Рассмотрены дата основания Чертомлицкой Сечи, особенности ее фортификации, функциональная роль паланок и куреней, структура сечевого походного полка. На основании структурно-сравнительного анализа Чертомлицкой Сечи в контексте других Сечей и Войска Запорожского воссоздан механизм ее возрождения.

Розглянуто особливості утворення управлінських структур козацьких територіальних центрів на островах Великого Лугу та становлення козацького війська, розкрито вплив воєнного промислу на організацію, озброєння і тактику козацьких формувань. Висвітлено системні та правові засади утворення першої Запорозької (Базавлуцької) Січі, її хронологічну та територіальну локацію.

Рассмотрены особенности создания управленческих структур казацких территориальных центров на островах Великого Луга и становления казацкого войска, раскрыто влияние военного промысла на организацию, вооружение и тактику казацких формирований. Освещены системные и правовые основы создания первой Запорожской (Базавлуцкой) Сечи, аспекты ее хронологической и территориальной локации.

Розглянуто питання опанування волості (українського прикордоння) Базавлуцькою Січчю. Охарактеризовано її організаційну структуру, розкрито соціально-політичний та військово-технічний зміст воєнної доктрини, а також передумови ліквідації Січі в 1638 р.

Рассмотрены вопросы овладения волости (украинского пограничья) Базавлуцкой Сечью. Охарактеризована ее организационная структура, раскрыты социально-политическое и военно-техническое содержание военной доктрины, а также предпосылки ликвидации Сечи в 1638 г.

Досліджено історію заснування та розвитку Дніпропетровська з давніх часів до сьогодення. Детально проаналізовано діяльність О.Поля, О.Терпигорева, Л.Писаржевського, Д.Яворницького, Я.Новицького щодо економічного поступу, розвитку освіти та культури рідного краю, спрямовану на поліпшення благоустрою міста та добробуту його мешканців .

Розглянуто організаційні засади формування Запорозької Січі. Викладено положення лицарської корпоративної ідеології козацтва, що становила правовий зміст державного устрою Запорозької Січі, а також забезпечувала виживання та існування Січі за небезпечних умов. Проаналізовано передумови утворення військових організаційних структур українського козацтва.

Рассмотрены организационные принципы формирования Запорожской Сечи. Изложены положения рыцарской корпоративной идеологии казачества, составлявшей правовое содержание государственного строя Запорожской Сечи, а также обеспечивающей выживание и существование Сечи в опасных условиях. Проанализированы предпосылки создания военных организационных структур украинского казачества.

Розглянуто два етапи становлення організаційних структур українського козацтва: 1570 - 1578 рр. - перший етап, 1579 - 1590 рр. - другий. Висвітлено особливості дислокації козаків на волості, способи проведення воєнного промислу, а також формування організаційних структур козацтва на Низу Дніпра, яке завершилось утворенням Запорозької Січі.

Рассмотрены два этапа становления организационных структур украинского казачества: 1570 - 1578 гг. - первый этап, 1579 - 1590 гг. - второй. Освещены особенности дислокации казаков на волости, способы проведения военного промысла, а также формирования организационных структур казачества в Понизовье Днепра, завершившегося созданием Запорожской Сечи.

Висвітлено генезис і еволюцію організаційної структури українського козацтва другої половини XVI ст. та першої Запорозької (Базавлуцької) Січі кінця XVI - першої половини XVII ст. Проаналізовано вплив на даний процес Великого степового кордону України та правових актів Речі Посполитої. Описано організаційну структуру Чортомлицької Запорозької Січі, відродженої Богданом Хмельницьким у 1652 р. Розглянуто гіпотези утворення Січі наприкінці XVI ст., а також походження та еволюції етнічних структур українського козацтва кінця XV - середини XVII ст. в аспекті етногенезу.

Освещены генезис и эволюция организационной структуры украинского казачества второй половины XVI ст. и первой Запорожской (Базавлуцкой) Сечи конца XVI - первой половины XVII ст. Проанализировано влияние на данный процесс Большой степной границы Украины и правовых актов Речи Посполитой. Описана организационная структура Чертомлыцкой Запорожской Сечи, возрожденной Богданом Хмельницким в 1652 г. Рассмотрены гипотезы образования Сечи конца XVI ст., а также происхождения и эволюции этнических структур украинского казачества конца XV - середины XVII ст. в аспекте этногенеза.

Розглянуто концепцію Я.Дашкевича про історико-культурний Великий Степовий Кордон України, його призначення, географічну та організаційну структуру. Охарактеризовано діяльність одного з провідних його компонентів - українського козацтва, завдяки якому Великий Кордон як військова система зазнав бурхливого розвитку, збалансованості, що ознаменувалося укладанням українсько-кримськотатарського союзу 1648 - 1653 рр. та його реалізацією.

Рассмотрены концепция Я.Дашкевича об историко-культурном Великом Степном Кордоне Украины, его предназначение, географическая и организационная структура. Охарактеризована деятельность одного из ведущих его компонентов - украинского казачества, благодаря которому Великий Кордон как воинская система получил бурное развитие, сбалансированность, ознаменовавшихся составлением украинско-крымскотатарского союза 1648 - 1653 гг. и его реализацией.

Розглянуто складові елементи структури та функціональні компоненти Дикого Поля як системи (й підсистеми Великого Кордону), непорушність території якого була основним фактором сталості Великого Кордону як військової системи, а також джерелом його виникнення та існування. Висвітлено особливості воєнного промислу, що мав провідну та різнопланові функції.

Рассмотрены составные элементы структуры и функциональные компоненты Дикого Поля как системы (и подсистемы Большой Границы), непоколебимость территории которого была основным фактором постоянства Большой Границы как воинской системы, а также источником его возникновения и существования. Освещены особенности военного промысла, имевшего ведущую и разноплановые функции.

Проаналізовано праці А.Тойнбі "Дослідження історії" та М.Чмихова "Давня культура", в яких вони підходили до межі етногенезу. Викладено основні положення теорії етногенезу Л.Гумильова: особливості розподілу біогеохімічної енергії, енергетичне забезпечення функціонування етногенезу як системи, модуси та феномен пасіонарності, варіанти психологічної поведінки людини в залежності від її енергетичного потенціалу, взаємодію соціальної та етнічної історії.

Проанализированы работы А.Тойнби "Исследование истории" и М.Чмихова "Древняя культура", в которых они подходили к черте этногенеза. Изложены основные положения теории этногенеза Л.Гумилева: особенности распределения биогеохимической энергии, энергетическое обеспечение функционирования этногенеза как системы, модусы и феномен пассионарности, варианты психологического поведения человека в зависимости от его энергетического потенциала, взаимодействие социальной и этнической истории.

На основі теорії етногенезу Л.Гумильова розглянуто механізм утворення та фази еволюції козацького субетносу як домінанти українського етносу кінця XV - середини XVII ст. Висвітлено зміну етнічного імперативу поведінки козацтва, яка викликала соціально-політичну кризу в державі Б.Хмельницького, його прагнення подолати кризові явища і врятувати свою козацьку державу від загибелі. Зазначено, що козацький субетнос залишив глибокий етнічний та етнографічний слід на території свого перебування.

На основании теории этногенеза Л.Гумилева рассмотрены механизм создания и фазы эволюции казацкого субэтноса как доминанты украинского этноса конца XV - средины XVII ст. Освещено изменение этнического императива поведения казачества, которое вызвало социально-политический кризис в государстве Б.Хмельницкого, его стремление преодолеть кризисные явления и спасти свое казацкое государство от гибели. Указано, что казацкий субэтнос оставил глубокий этнический и этнографический след на территории своего пребывания.

Визначено організаційну структуру українського козацтва другої половини XVI ст., першої Запорізької (Базавлуцької) Січі кінця XVI - першої половини XVII ст. та Чортомлицької Запорізької Січі, відродженої у 1652 р. Б.Хмельницьким за власним проектом. Наведено характеристику обраних методів дослідження даних організаційних структур. Розглянуто блок-схеми еволюції організаційних структур Запорізьких Січей.

Определена организационная структура украинского казачества второй половины XVI ст., первой Запорожской (Базавлуцкой) Сечи конца XVI - первой половины XVII ст. и Чертомлицкой Запорожской Сечи, возрожденной в 1652 г. Б.Хмельницким по собственному проекту. Приведена характеристика избранных методов исследования данных организационных структур. Рассмотрены блок-схемы эволюции организационных структур Запорожских Сечей.

Розглянуто питання виникнення та еволюції організаційної структури першої Запорізької (Базавлуцької) Січі (1590 - 1838 рр.). Охарактеризовано нововведення, зроблені Б.Хмельницьким в організаційній структурі Січі. Зазначено, що паланки як прикордонні форпости були утворені в 1652 р. у відродженій Б.Хмельницьким Чортомлицькій Запорізькій Січі, а вже у Підпільненській (Новій) Запорізькій Січі (1734 - 1775 рр.) паланки були перетворені на територіальні військово-адміністративні одиниці Вольностей Війська Запорізького з галузевою спеціалізацією.

Рассмотрены вопросы возникновения и эволюции организационной структуры первой Запорожской (Базавлуцкой) Сечи (1590 - 1838 гг.). Охарактеризованы нововведения, сделанные Б.Хмельницким в организационной структуре Сечи. Указано, что паланки как пограничные форпосты были созданы в 1652 г. в возрожденной Б.Хмельницким Чертомлицкой Запорожской Сечи, а уже в Подпольненской (Новой) Запорожской Сечи (1734 - 1775 гг.) паланки были преобразованы на территориальные военно-административные единицы Вольностей Войска Запорожского с отраслевой специализацией.

Розглянуто особливості воєнної доктрини Кримського ханства кінця XV - середини XVII ст., яка є яскравим свідченням того, що це державне утворення було військовою системою, а в ієрархії Великого Кордону як ширшої системи виконувало роль його підсистеми. Підкреслено наступальний характер воєнної доктрини, розкрито її соціально-політичний і військово-технічний зміст. Викладено питання чисельності кримськотатарського війська середини XVII ст., способи його збройної боротьби.

Рассмотрены особенности военной доктрины Крымского ханства конца XV - средины XVII ст., которая является ярким свидетельством того, що это государственное образование было воинской системой, а в иерархии Великого Кордона как более широкой системы выполняло роль его подсистемы. Подчеркнут наступательный характер военной доктрины, раскрыто ее социально-политическое и военно-техническое содержание. Изложены вопросы численности крымскотатарского войска средины XVII ст., способы его вооруженной борьбы.

Розглянуто функціональні компоненти українського прикордоння як системи й підсистеми Великого Кордону. Зазначено, що багатовікове функціонування українського прикордоння засвідчило основний фактор його сталості як системи - непорушність замків - "пригородів", оборонці яких пройшли з кінця XIV до середини XVII ст. еволюційний шлях від бояр-лицарів до українського козацтва.

Рассмотрены функциональные компоненты украинского пограничья как системы и подсистемы Великого Кордона. Указано, что многовековое функционирование украинского пограничья засвидетельствовало основной фактор его постоянства как системы - непоколебимость замков - "пригородов", оборонители которых прошли с конца XIV до средины XVII ст. эволюционный путь от бояр-рыцарей до украинского казачества.

Досліджено організаційні й етнічні структури українського козацтва на засадах історико-системного методу та теорії етногенезу. Вперше визначено причини й умови виникнення, організаційну структуру й основні етапи реформування Запорозької Січі, здійсненого Б.Хмельницьким. Висвітлено генезис та еволюцію організаційної структури українського козацтва другої половини XVI ст. та його першої Запорозької (Базавлуцької) Січі кінця XVI - першої половини XVII ст. з урахуванням впливу на даний процес умов Великого Степового Кордону України та правових актів Речі Посполитої. З'ясовано причини, які змусили Б.Хмельницького відродити у 1652 р. Чортомлицьку Запорозьку Січ, реконструйовано її організаційну структуру. Визначено відмінності у структурі Чортомлицької Запорозької Січі у порівнянні з Базавлуцькою, знищену польською армією у 1638 р. Обгрунтовано рицарську гіпотезу утворення Запорозької Січі наприкінці XVI ст., а також походження й еволюції етнічних структур українського козацтва кінця XV - середини XVII ст. відповідно до теорії Л.Гумильова.

  Скачати повний текст

Досліджено трагедійний у філософсько-естетичному та художньому дискурсі естетики постмодернізм. З'ясовано основні тенденції естетичного досвіду, проаналізовано особливості естетики внутрішньої людини, яка складається в трагічних обставинах. Проаналізовано принцип аналізу єдності війни та миру як цілісного естетичного простору в діяльності та мистецтві, зображення краси й істини життя людини в класичних зразках літератури та мистецтва в руслі естетики вічності. Розглянуто естетичні погляди представників різних епох, щодо різноманітних форм їх втілення, акцентовано увагу на дослідженні теоретичного становлення естетики війни та миру, та виявлено тенденції, які сприяли тлумаченню героїчного як типу духовності, що у взаємозв'язку сприяло концептуалізації зазначеної проблеми в естетичній теорії.