Висвітлено теоретичні засади екології агросфери. Розглянуто методологію дослідження агробіогеоценозів, критерії оцінки видового біорізноманіття агросфери, питання агроекологічного моніторингу та паспортизації земель, екологічної безпеки й експертизи в агросфері. Охарактеризовано сучасний еколого-агрохімічний стан земель України. Визначено роль сучасних геоінформаційних технологій в екосистемному аналізі стану довкілля. Увагу приділено виробничій класифікації рослин з урахуванням екологічних чинників, агрохімічним і екотоксикологічним методам оцінювання мінеральних добрив, агроекономічним нормативам застосування пестицидів, агропромисловому виробництву на радіоактивно забруднених територіях.

Проведено комплексний аналіз екологічної оцінки земель відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України "Великоснітинське навчально-дослідне господарство ім. О. В. Музиченка" (Фастівський район, Київська обл.) за агроекономічними показниками. Проведено морфолого-генетичний аналіз грунтів господарства: визначено рівень забезпеченості грунтів за агрофізичними, фізико- та агрохімічними властивостями, проаналізовано екологічний стан земель господарства та надано характеристику рівня їх антропогенного забруднення. Одержано якісну оцінку грунтів господарства за агро- й еколого-агрохімічним балом бонітету та на основі еколого-агрохімічних досліджень наведено аналіз критеріїв оцінювання угідь господарства. Проаналізовано оцінку придатності земель для формування екологічно чистих сировинних зон з виробництва дитячого та дієтичного харчування.

Розглянуто важливі аспекти формування екологічної безпеки агросфери, сучасний еколого-агрохімічний стан земель України, основні еколого-агрохімічні властивості грунтів та їх екологічне значення для вирощування сільськогосподарських культур і сировини. Охарактеризовано геоінформаційні системи та приділено увагу їх моніторингу під час формування екологічно безпечних агрозон. Висвітлено об'єкти, умови, місце та методику проведення досліджень. Визначено структуру земельних угідь ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція". Проведено аналіз екологічної стійкості земельних ресурсів господарства, забезпеченості грунтів поживними речовинами земельних ділянок, наведено якісну оцінку земель та агроекономічну оцінку грунтового покриву господарства, оцінку придатності земель, а також проаналізовано показники грунтового покриву за критеріями екологічної безпеки та біологічної повноцінності.

Зосереджено увагу на проблемі активізації та модернізації практичної підготовки майбутніх екологів. З метою забезпечення ефективності професійно-практичного навчання (ППН) майбутніх екологів виокремлено основні складові їх професійно-практичної підготовки: когнітивний, діяльнісний, результативний та особистісний компоненти. Наведено схему розробленого автором алгоритму ППН майбутніх екологів та його основні складові – соціальне замовлення, змістово-методологічний, діяльнісно-творчий та результативний блоки – і елементи, що входять до них; охарактеризовано їх сутність та основні положення. Зроблено висновок, що ППН є обов’язковою ланкою підготовки висококваліфікованого фахівця до майбутньої роботи, яке сприяє забезпеченню його конкурентоздатності та можливості працевлаштування на вітчизняному та європейському ринках праці.

Сосредоточено внимание на проблеме активизации и модернизации практической подготовки будущих экологов. С целью обеспечения эффективности профессионально-практического обучения (ППО) будущих экологов выделены основные составляющие их профессионально-практической подготовки: когнитивный, деятельностный, результативный и личностный компоненти. Приведена схема разработанного автором алгоритма ППО будущих экологов, представлены его основные составляющие – социальный заказ, содержательно-методологический, деятельностно-творческий и результативный блоки – и входящие в них элементы; охарактеризована их сущность и основные положения. Сделан вывод, что ППО является обязательным звеном подготовки высококвалифицированного специалиста к будущей работе, которое способствует обеспечению его конкурентоспособности и возможности трудоустройства на отечественном и европейском рынках труда.

This article is dedicated to practical preparation of the future students- environmentalists. Algorithm to perform professional-practical study of the students has been developed and its feasibility as well as practicality has been analyzed. Main aspects and structure of the practical study are introduced and discussed.

Обгрунтовано необхідність застосування методів прогностики у науково-дослідній роботі: розкрито ознаки та критерії методів прогностики та можливості їх використання під час експериментальних досліджень для прогнозування стану та розвитку екологічних ситуацій. Наведено класифікацію методів прогнозування за ставленням до об'єкта прогнозу, цілями та метою прогнозу, характером обгрунтованості, формою впровадження результатів, кількістю досліджувальних факторів, характером застосованих методів. Обгрунтовано рекомендації щодо їх оптимального вибору для застосування у науково-дослідній роботі. Визначено ефективність застосування методів прогнозування у ході підготовки конкурентоспроможних кадрів на ринку праці, здатних реалізувати проектно-конструкторські досягнення для забезпечення сталого розвитку суспільства.

Обоснована необходимость применения методов прогнозирования в научно-исследовательской работе: раскрыты признаки и критерии методов прогнозирования и возможности их использования в экспериментальных исследованиях для прогнозирования состояния и развития экологических ситуаций. Приведена классификация методов прогнозирования по отношению к объекту прогноза, цели прогноза, характеру обоснованности, форме внедрения результатов, количеству факторов, которые исследуются, характеру методов. Обоснованы рекомендации их оптимального выбора в научно-исследовательской работе. Определена эффективность применения методов прогнозирования при подготовке конкурентоспособных кадров на рынке труда, способных реализовать проектно-конструкторские достижения для обеспечения устойчивого развития общества.

This study presents an analysis of classification features of forecasting methods. We discussed their nature. Recommendations of their optimal selection for the purpose of use in scientific-research work of students-environmentalists have been introduced. Results revealed that the use of forecasting methods contributes to educational preparation of future training staff within the competitive labor market that are able to integrate scientific and other achievements in order to ensure sustainable development.

Розроблено індекс природно-ресурсного потенціалу агроландшафтів, спеціалізовану геоінформаційну систему "ГІС ВП НУБіП України - Агрономічна дослідна станція" для оцінювання їх екологічного стану та картування. Запропоновано методику визначення індексу узагальненої видової рясності біорізноманіття локальних територій агроландшафтів за індексом MSA, який дорівнює 0,099 і вказує на втрату близько 90 % природного біорізноманіття досліджуваної території внаслідок високого рівня розораності земель. Визначено стан агроландшафтів на основі даних геоінформаційного моніторингу за агрокліматичними, еколого-агрохімічними, агроекологічними, еколого-токсикологічними і картографічними показниками та встановлено, що територія ВП НУБіП України "Агрономічна дослідна станція" належить до екологічно нестабільних, а екологічна ситуація є незадовільною. З'ясовано шляхи оптимізації екологічного стану агроландшафтів за допомогою геоінформаційного аналізу. Розвинено теоретичні і практичні аспекти екологічного оцінювання агроландшафтів й сучасні підходи до їх системного аналізу з врахуванням індексу природно-ресурсного потенціалу агроландшафтів.

Проаналізовано структуру загальноекологічних навчальних практик, виокремлено їх навчально-методичне та нормативно-регулятивне забезпечення. Визначено загальноекологічні фундаментально-практичні компетентності екологів і виділено їх складові. Наведено схему структурної моделі формування професійно-практичної компетентності майбутніх екологів, таблиці навчально-методичного та нормативно-регулятивного забезпечення загальноекологічних практик, загальноекологічної фундаментально-практичної компетентності екологів. З’ясовано, що фундаментально-практична компетентність екологів передбачає діагностико-геоморфологічну, таксономічну діагностико-фітоаналітичну, діагностико-мікроекологічну, аналітико-метеорологічну, загальноекологічну, хіміко-інструментально-аналітичну, системно-інструментально-інформаційну компетентності, які визначають професійні якості майбутніх екологів, їх виробничу, комунікативну, інтелектуальну, інструментально-аналітичну та соціально-особистісну здатності до майбутньої професійної діяльності.

Проанализирована структура общеэкологических учебных практик, выделено их учебно-методическое и нормативно-регулятивное обеспечение. Определены общеэкологические фундаментально-практические компетентности экологов, рассмотрены их составляющие.

Structure of general-ecological educational practices is analyzed; their educational and normative providing is distinguished. The general-ecological fundamentally-practical are certain to the competence of environmentalists, their constituents are considered.

Увагу приділено організації навчальних практик майбутніх екологів у процесі фахової підготовки. У розвитку екологічної освіти обгрунтовано роль практичної підготовки фахівців, яка спрямована на засвоєння студентами сучасних, інноваційних методів у галузі їх майбутньої професії, формування у них професійних умінь й навичок для прийняття самостійних творчих рішень за виробничих умов. Визначено напрями наукових досліджень для практичної підготовки фахівців в університетах дослідницького типу: соціально-екологічний, еколого-методологічний з охорони навколишнього природного середовища та збалансованого природокористування, системного аналізу якості навколишнього середовища, еколого-біотехнологічний. Розкрито сутність понять "практична підготовка майбутніх фахівців-екологів", "методика практичного навчання майбутніх екологів", "професійна діяльність фахівців-екологів", "методика організації навчальних практик майбутніх екологів". Виявлено дві складові, які сприяють ефективності методики організації навчальних практик майбутніх екологів: методичну (сукупність методів, прийомів, способів практичної та педагогічної діяльності у процесі практичної підготовки фахівців) та організаційну (складне інституційне утворення підрозділів, форма спільної діяльності викладачів, адміністраторів, студентів). На основі визначених педагогічних умов (створення науково-обгрунтованої структури змісту професійно-практичної підготовки; організація сприятливого середовища практичної та науково-дослідної діяльності у наскрізній підготовці екологів; розроблення методичного забезпечення для практичної підго

товки) розроблено структурно-логічну схему організації навчальних практик, яка включає наступні компоненти - організаційний, змістово-методологічний, діяльнісно-творчий, результативний, що визначають ефективність організації проведення навчальних практик. Експериментальні дані підтвердили ефективність розробленої методики, а запропоновані критерії (репродуктивний, евристичний, творчий) позитивно вплинули на рівень сформованості (високий, підвищений, середній, низький) практичних умінь й навичок у майбутніх екологів.

Вивчено складові професійної компетентності сучасного фахівця, враховуючи, що ключові компетенції є результативно-цільовою основою компетентного підходу в освіті. Проаналізовано зміст професійно-практичної підготовки студентів у структурі екологічної освіти. Розглянуто етапи формування професійно-практичної підготовки майбутніх екологів. Обгрунтовано роль інформаційно-теоретичного, науково-практичного, науково-дослідницького етапів. Аргументовано напрями підготовки майбутніх екологів в різних навчальних закладах України за різних екологічних ситуацій.

Изучены составляющие профессиональной компетентности современного специалиста, учитывая, что ключевые компетенции являются результативно-целевой основой компетентного подхода в образовании. Проанализировано содержание профессионально-практической подготовки студентов в структуре экологического образования. Рассмотрены этапы формирования профессионально-практической подготовки будущих экологов. Обоснована роль информационно-теоретического, научно-практического, научно-исследовательского этапов. Аргументированы направления подготовки будущих экологов в различных учебных заведениях Украины в условиях различных экологических ситуаций.

Components of modern specialist’s professional competence are researched, considering the fact that the key competences are result- and goal-based foundation of competence approach in education. Content of professional and practical students’ training in the framework of ecological education is analyzed. Stages of forming professional and practical training of future ecologists are presented. Roles of information-theoretical, scientific-practical and scientific research stages are substantiated. Trends of future ecologists’ training in various educational establishments of Ukraine under conditions of various ecological situations are argued.

Досліджено основні екологічні проблеми локальних територій, які пов'язані із антропогенним навантаженням на якісний стан водних та земельних ресурсів. Наукова новизна роботи полягає у виокремленні конкретних чинників впливу на стан локальних територій, які зумовлюють погіршення якості води та земель. Програма досліджень передбачала застосування системного підходу до обгрунтування основних аспектів антропогенного навантаження на стан локальних територій з метою визначення впливу господарської діяльності на земельні та водні ресурси. У результаті аналізу та дедукції розкрито основні чинники впливу на стан водних та земельних ресурсів локальних територій (Київської та Хмельницької областей). Зокрема, уточнено, що основними чинниками погіршення якості водних ресурсів були скиди неочищених стічних вод від підприємств та фільтраційні води полігонів побутових відходів, які через порушення технологій надходили від полігонів до русол річок. Антропогенне навантаження на земельні ресурси зумовлене аграрною галуззю, зокрема було з'ясовано, що неконтрольоване застосування агрохімікатів та необроблені гноєві маси на досліджуваних ділянках були прогнозованим фактором ризику забруднення грунтів хвороботворними бактеріями та важкими металами. Аналітичні дослідження засвідчили, що основними шкодочинними підприємствами антропогенного навантаження на локальну територію міста Кам'янця-Подільського Хмельницької області визначено підприємство зі зберігання зернової продукції ТОВ СП "Нгбулон", ПАТ "Подільський цемент", ПАТ "МОДУЛЬ", азбестовий завод. Екологічне оцінювання локальних територій Київської області на чинники антропогенного навантаження охоплювало території с. Підгірці та м. Бровари, де розташовані найбільш вагомі чинники впливу на стан водних і земельних ресурсів, зокрема полігон ТПВ № 5 (с. Підгірці) та ДП "Завод порошкової металургії".

Проаналізовано вплив російсько-української війни на стан природних ресурсів таких як: земельні, водні та біологічні. Розкрито наслідки російської агресії у контексті впливу їх на функціонування біоти, продуктивності фунтів, скорочення потенціалу продовольства, безпечність та доступність води. Виокремлено основні наслідки від бойових дій для природних ресурсів. Визначено основні екологічні ризики для стану повітря, поверхневих та грунтових вод, грунтів, утворення відходів. Обгрунтовано причинно-наслідкові зв’язки виникнення ризиків, які можуть стати загрозою для погіршення забезпеченості населення продовольством та безпечною водою, поширення інфекційних захворювань, збіднення біорізноманіття країни. Здійснений аналіз наслідків російсько-української війни для довкілля України дозволить краще зрозуміти екологам, агрономам, гідрологам, біотехнологам, економістам, політикам й загалом багатьом верствам населення вплив «екологічних злочинів» на продовольчу, водну та екологічну безпеку.