Вперше проведено вивчення морфофункціонального стану червоного кісткового мозку молодняку великої рогатої худоби різного віку (4-6 тижневих, 6-7 та 18-24-місячних), вирощеного на забрудненій радіонуклідами території, під час якого встановлено абсолютні та відносні морфологічні показники червоного кісткового мозку і крові. З'ясовано деякі показники природної резистентності (кількість Т- і В-лімфоцитів, рівень бактерицидної та лізоцимної активності сироватки крові) у молодняку великої рогатої худоби. Виявлено кореляцію між змінами гематологічних показників і змінами морфофункціонального стану кісткового мозку у тварин на забруднених радіонуклідами територіях. Встановлено, що у тварин, які постійно перебували на територіях із підвищеним рівнем іонізуючого випромінювання, виникають певні морфофункціональні зміни в червоному кістковому мозку, які з віком дещо посилюються. У червоному кістковому мозку зменшується площа мієлоїдної тканини, а збільшується площа, зайнята кістковими балками і жировими клітинами. В самій мієлоїдній тканині кісткового мозку помітно зменшується щільність заселення клітинними елементами, а також спостерігається вогнищеве збіднення її клітинними елементами. У кістковій тканині виявляються вогнища розсмоктування, утворення порожнин і заростання її фіброзною тканиною (особливо у 18-24-місячних тварин), змінюється співвідношення між клітинними елементами червоного кісткового мозку. Зроблено висновок, що такі зміни свідчать про послаблення функціонування кровотворної та імунної систем, що робить нормалізацію функціонування організму без внесення коректив у технологію їх утримання проблематичним.

Наведено загальну характеристику використання глюкокортикостероїдних препаратів у разі ушкодження хребта та спинного мозку. Досліджено функціональний стан серцево-судинної системи коней після фізичного навантаження. Розглянуто патоморфологічні зміни за спонтанного отруєння індиків діазиноном. Проаналізовано лабораторні дослідження під час клінічних випробувань ветеринарних препаратів антибактеріальної дії. Охарактеризовано окремі методи профілактики та лікування затримання посліду у корів. Оцінено динаміку імунологічних показників крові свиноматок під час відтворювального циклу за різних технологій утримання. Досліджено морфологічний склад та біохімічні показники крові телят та молодняка голштинської породи зарубіжної селекції. Оцінено шляхи недопущення спалахів африканської чуми свиней у господарствах. Проаналізовано результати моніторингу здоров’я кобил гуцульської породи.

Подані відомості щодо інфекційних хвороб молодняку сільськогосподарських тварин, методів лабораторної діагностики найбільш актуальних інфекційних хвороб молодняку як заключного етапу їх комплексної та диференціальної діагностики. Наведено матеріали та вказівки з питань лікування та специфічної профілактики інфекційних захворювань молодняку. Наведено загальні правила взяття та відправки патологічного матеріалу у державну лабораторію ветеринарної медицини.

На якість і безпечність свинини впливає велика кількість факторів - як до забою тварини, так і після. Впродовж терміну дозрівання м'яса забійних тварин відбуваються складні біохімічні та фізико-хімічні процеси. Одним із провідних чинників, які впливають на якість м'яса забійних тварин, є рівень кортизолу в крові, оскільки цей глюкокортикоїдний гормон є пусковим механізмом розвитку ланцюга стресових біохімічних реакцій. Наведено результати дослідження концентрації кортизолу та лактату в крові свиней і рівень pH м'яса. Матеріали для досліджень відбирали у двох груп свиней. Тварин першої групи утримували і їх забій провели у промислових умовах, а другої групи - в дрібних присадибних господарствах. У крові забійних свиней за промислового утримання, у порівнянні з домашніми, концентрація кортизолу є вірогідно вищою - на 39,9 %, як і вміст лактату - у 2,3 разу. Основною причиною є стрес, якого зазнають тварини за транспортування та передзабійного утримання. Привертає увагу значна різниця між максимальним і мінімальним рівнем кортизолу в плазмі крові свиней в межах однієї групи. За умови стресу розщеплення глюкози та глікогену в печінці та м'язах проходило за анаеробним шляхом з утворенням лактату. На 1-, 24- і 48-у год. дозрівання м'яса свиней за промислового утримання та забою рівень pH нижчий у порівнянні з домашнім. Отримані результати досліджень свідчать про нижчу якість отриманої свинини за промислового вирощування і забою свиней, ніж за домашнього.