Разработан алгоритм кодирования трансформант вейвлет-преобразования, состоящий из этапов моделирования источника данных и кодирования ошибки предсказания. Построена схема алгоритма контекстного моделирования РРМ, разработаны дополнительные способы повышения эффективности алгоритма при сжатии изображений. Оценка эффективности выбранной схемы произведена путем сравнения коэффициента сжатия и вычислительной сложности алгоритма.

Представлена методика исследования помехоустойчивости бит параметров сжатого сигнала кодеков речи с использованием объективной оценки качества, имеющей максимальный коэффициент корреляции с субъективными оценками. Приведены результаты применения методики для низкоскоростного кодека MELP на скорости 2,4 Кбит/с.

Предложена методика оценки помехоустойчивости параметров сжатого сигнала кодеков речи с использованием объективной оценки качества речевых сигналов. Введено понятие помехоустойчивости кодека речи.

Предложен комбинированный метод сжатия изображений без потерь информации, позволяющий повысить степень сжатия фотореалистичных изображений по сравнению с существующими методами.

Показана актуальность разработки информационных систем основанных на методах и алгоритмах повышения качества речевых сигналов. Повышение качества основано на проведении объективного оценивания веса элементов кадра речевых сигналов, их ранжировании и последующей дифференцированной защите. Разработана информационная технология поддержки принятия решения и информационная технология экспертных систем по обеспечению высокого качества речевых сигналов телекоммуникационной подсистемы передачи речи. Представлена схема потоков, процессов и инструментальных средств информационной технологии поддержки принятия решения по обеспечению высокого качества речевых сигналов телекоммуникационной подсистемы передачи речи.

Предложен метод аналитической оценки степени сжатия для методов сжатия на основании контекстного моделирования и арифметического кодирования. Предложенный метод позволяет определить степень сжатия изображения по набору его статистических параметров для методов сжатия, использующих алгоритмы контекстного моделирования РРМ и арифметического кодирования. Полученные результаты показывают расхождение теоретических оценок и практических результатов на 1 - 2 %, что свидетельствует о целесообразности применения предложенного аналитического выражения для оценки методов сжатия на основании контекстного моделирования и арифметического кодирования.

Проведен аналитический обзор методик оценки оптимальности распределения ресурсов инфокоммуникационных сетей. Оценена практическая реализуемость и прогнозируемая точность определения значений показателя воспринимаемого качества обслуживания (PQoS) c использованием существующих методов оценки. Точность полученных оценок может быть повышена за счет использования перспективных методов оценки PQoS, имеющих большую степень соответствия результатам субъективной оценки, а также за счет тщательного моделирования и учета параметров сети, влияющих на PQoS. Определена целевая функция оптимизации с использованием показателя PQoS.

Обгрунтовано та розроблено модель використання системи управління навчанням для організації комбінованого навчання системного програмування бакалаврів програмної інженерії. Уточнено поняття комбінованого навчання. Удосконалено організаційну модель комбінованого навчання у ВНЗ, що передбачає використання системи управління навчанням. Набула подальшого розвитку модель освітньо-наукового інформаційного порталу ВНЗ.

Метою дослідження є розгляд еволюції концепції комп’ютерної послуги у роботах зарубіжних дослідників 1959 – 1966 рр. Уперше введено у вітчизняний науковий обіг результати А. О. Манна й розширено огляд результатів Д. Ф. Паркхілла щодо концепції комп’ютерної (інформаційної) послуги. Доведено функціональну ідентичність концепції комп’ютерної та хмарної послуги, уточнено першоджерела моделей надання хмарних послуг. Наведено трактування поняття «хмарні технології навчання». Зроблено висновок про неперервність розвитку хмарних технологій за останні 55 років і їх зв’язок із розвитком ІКТ у цілому. Результати дослідження надають можливість визначити перспективи розвитку хмарних технологій у цілому і хмарних технологій навчання зокрема.

Целью исследования является рассмотрение эволюции концепции компьютерной услуги в работах зарубежных исследователей 1959 – 1966 гг. Впервые введены в отечественный научный оборот результаты А. О. Манна и расширен обзор результатов Д. Ф. Паркхилла относительно концепции компьютерной (информационной) услуги. Доказана функциональная идентичность концепции компьютерной и облачной услуги, уточнены первоисточники моделей предоставления облачных услуг. Приведена трактовка понятия «облачные технологии обучения». Сделан вывод о непрерывности развития облачных технологий за последние 55 лет и их связь с развитием ИКТ в целом. Результаты исследования дают возможность определить перспективы развития облачных технологий в целом и облачных технологий обучения в частности.

The research goal is to investigate the evolution of the concept of utility computing in the works of foreign researchers in the years 1959-1966. First the A. O. Mann’s results and expanded overview of the D. F. Parkhill’s results on the concept of computer (information) utility were introduced in the domestic scientific circulation. Functionally identity of the computer utility and cloud computing concepts was proved, as well as refined the primary sources of cloud service models. There was proposedthe interpretation of the “cloud technologies of learning” concept. Continuity of the development of cloud technologies over the past 55 years and their relationship with the development of ICT in general was concluded. The research results make it possible to determine the prospects of the development of cloud computing in general and cloud technologies of learning in particular.

На основі аналізу підходів щодо визначення професійних компетентностей фахівців з інформаційних технологій виокремлено компетентність бакалавра інформатики з програмування. З урахуванням галузевого стандарту вищої освіти з напряму підготовки 040302 «Інформатика» та Computing Curricula 2001 визначено зміст і структуру компетентності бакалавра інформатики з програмування. Спроектовано систему змістових модулів, що забезпечують її формування. Визначено внесок нормативних компетенцій бакалавра інформатики у формування компетентності з програмування. Запропоновано напрями формування компетентності з програмування, зокрема, у хмарноорієнтованому середовищі навчання.

На основе анализа подходов к определению профессиональных компетентностей специалистов в области информационных технологий выделена компетентность бакалавра информатики в программировании. С учетом отраслевого стандарта высшего образования по направлению подготовки 040302 «Информатика» и Computing Curricula 2001 определены содержание и структура компетентности бакалавра информатики по программированию. Спроектирована система содержательных модулей, обеспечивающих ее формирование. Определен вклад нормативных компетенций бакалавра информатики в формирование компетентности по программированию. Предложены направления формирования компетентности по программированию, в частности, в облачноориентированной среде обучения.

Based on the analysis of approaches to the definition of professional competencies of IT students the competence in programming of bachelor of informatics is proposed. Due to the standard of training in 040302 “Informatics” and Computing Curricula 2001 it was defined the content and structure of the competence in programming of bachelor of informatics. The system of content modules providing its formation was designed. The contribution of regulatory competencies of bachelor of informatics in the formation of competence in programming is defined. The directions of formation of competence in programming in the cloudy-oriented learning environment are proposed.

Представлено аналіз основних етапів розвитку інженерії програмного забезпечення (ІПЗ) як галузі знань, виокремлено фундаментальні складові підготовки майбутніх інженерів-програмістів, визначено тенденції розвитку цієї галузі на найближче десятиліття. Сучасна ІПЗ базується на трьох групах ключових принципів: основні концепції комп'ютерних наук, пов'язані зі структурами даних, алгоритмами, мовами програмування та їх семантикою, аналізом, обчислювальністю, моделями обчислень тощо; основи інженерії, пов'язані з архітектурою, процесами інженерії, компромісами та витратами, стандартизацією, якістю та гарантіями та інші складові, що забезпечують підхід до проектування та вирішення проблем; соціально-економічні основи, що включають процес створення та еволюції артефактів, а також питання, пов'язані з політикою, ринками, зручністю використання та соціально-економічними впливами; це забезпечує основу для формування інженерних артефактів, що будуть відповідати їх призначенню. Сучасна ІПЗ є невід'ємною складовою переважної більшості інновацій у всіх сферах розвитку суспільства, науки та техніки, пропонуючи системні, практичні, економічно вигідні рішення для обчислювальних задач та задач опрацювання інформації. За час розвитку ІПЗ як окремої галузі накопичено значний досвід проектування, впровадження, тестування та документування програмного забезпечення, виокремлено системні наукові, технологічні підходи і методи до проектування та конструювання комп'ютерних програм. У той же час дослідники зазначають, що ІПЗ ще досі не досягла такого рівня сталості, як інші галузі інженерії. Аналіз історичних етапів розвитку ІПЗ показав, що незважаючи на загальне визнання важливості застосування при розробленні програмного забезпечення математичного апарату логіки, теорії автоматів та лінгвістики, вона створювалась емпіричним способом без його використання. Фактором, що змушує програмістів-практиків звернутися до математичних основ ІПЗ, є зростання складності програмного забезпечення і нездатність емпіричних підходів до його розроблення та управління впоратися з нею. У професійній підготовці інженерів-програмістів виділено проблему швидкого застарівання технологічного змісту навчання, розвіязання якої полягає у його фундаменталізації через виокремлення базових основ галузі.

Проєктування мобільно орієнтованого середовища професійно-практичної підготовки потребує визначення стабільної (фундаментальної) та мобільної (технологічної) складових його змістового компоненту та визначення відповідної моделі підготовки фахівця. З метою визначення співвідношення фундаментального та технологічного у змісті підготовки фахівців з інженерії програмного забезпечення (ІПЗ) проведено ретроспективний аналіз першої моделі підготовки фахівців з ІПЗ, розробленої на початку 1970-х років, та встановлено її відповідність сучасному стану розвитку ІПЗ як галузі знань та новим стандартам вищої освіти України за спеціальністю 121 "Інженерія програмного забезпечення". Визначено, що закладена в історично першій програмі підготовки системність та масштабованість у значній мірі відповідають ідеям проєктування еволюційного програмного забезпечення. Аналіз її змісту також надав можливість виявити зв'язки підготовки фахівця з ІПЗ із підготовкою з комп'ютерних наук, комп'ютерної інженерії, кібербезпеки, інформаційних систем і технологій. Встановлено, що фундаментальне ядро підготовки фахівця з ІПЗ повинне забезпечувати досягнення студентами таких провідних результатів навчання: знати і застосовувати на практиці фундаментальні концепції, парадигми і основні принципи функціонування мовних, інструментальних і обчислювальних засобів інженерії програмного забезпечення; знати і застосовувати відповідні математичні поняття, методи доменного, системного і об'єктно-орієнтованого аналізу та математичного моделювання для розробки програмного забезпечення; застосовувати на практиці інструментальні програмні засоби доменного аналізу, проєктування, тестування, візуалізації, вимірювань та документування програмного забезпечення. Показано, що формування відповідних компетентностей майбутніх фахівців з ІПЗ необхідно виконувати у навчанні всіх дисциплін професійно-практичної підготовки.