Вперше встановлено взаємозв'язок рівнів адипонектину та резистину з показниками структурно-функціонального стану серця у хворих з метаболічним синдромом (МС) у поєднанні з різною кардіоваскулярною патологією. Виявлена кореляція між рівнями адипонектину та параметрами ремоделювання міокарда лівого шлуночка (ЛШ) серця показала, що наявність високих концентрацій адипонектину сироватки крові асоціюється зі зменшенням виразності гіпертрофії ЛШ у хворих з МС за наявності артеріальної гіпертензії (АГ), ішемічної хвороби серця (ІХС) і постінфарктного кардіосклерозу (ПІКС), а також зі зниженням виразності дилатації ЛШ у хворих з МС після перенесеного інфаркту міокарда (ІМ). Показано, шо найбільш сильні взаємозв'язки концентрації резистину крові з параметрами ремоделювання міокарда ЛШ мають місце у хворих з МС і АГ без іншої серцево-судинної патології. Разом з тим, у пацієнтів з МС, які страждають на ІХС, зниження сироваткового рівня резистину асоціюється зі зменшенням виразності гіпертрофії міокарда ЛШ. У хворих з МС з АГ, ІХС, як з наявністю, так і без ПІКС, підвищення рівня резистину крові асоціюється зі зниженням систолічної функції ЛШ. Встановлено, що зниження рівнів адипонектину в сироватці крові є фактором, сприятливим до виникнення ІХС у пацієнтів з АГ і МС, а у пацієнтів, які перенесли ІМ, призводить до підвищення смертності. Вперше виявлено, що зниження рівня адипонектину сироватки крові нижче 5,1 мкг/мл у хворих з МС в поєднанні з АГ є предиктором розвитку ІХС у даної категорії пацієнтів. Запропоновано метод прогнозування розвитку ІХС у таких пацієнтів шляхом визначення сироваткової концентрації адипонектину.