Розкрито зміст теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни. Висвітлено закономірності виникнення держави і права, їх типологію, структуру, концепції побудови демократичної правової держави. Проаналізовано основні правові системи, викладено різні підходи до їх класифікації, наведено характеристики романо-германської, англосаксонської та мусульманської правових систем. Визначено співвідношення соціальної та юридичної відповідальності, основні шляхи посилення законності та правопорядку в Україні.

Раскрыто содержание теории государства и права как науки и учебной дисциплины. Освещены закономерности возникновения государства и права, их типология, структура, концепции построения демократического государства. Проанализированы основные правовые системы, изложены разные подходы к их классификации, приведены характеристики романо-германской, англосаксонской и мусульманской правовых систем. Определены соотношения социальной и юридической ответственности, основные пути усиления законности и правопорядка в Украине.

Проаналізовано проблеми взаємодії інститутів громадянського суспільства та правоохоронних органів у сфері забезпечення та охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Висвітлено досвід США у даній сфері. Розглянуто системи норм права, які регулюють відносини, що складаються в процесі взаємодії індивіда та суспільства, громадянина та держави. Визначено шляхи реформування правової системи та правозахисних механізмів, зокрема, судової системи, наглядових органів, органів охорони правопорядку. Проаналізовано трансформацію цілей і функцій сучасної держави за умов суспільних змін, а також форми та методи боротьби з посткримінальним впливом.

Проанализированы проблемы взаимодействия институтов гражданского общества и правоохранительных органов в сфере обеспечения и охраны прав, свобод и законных интересов граждан. Освещен опыт США в данной сфере. Рассмотрены системы норм права, регулирующие отношения, складывающиеся в процессе взаимодействия индивида и общества, гражданина и государства. Определены пути реформирования правовой системы и правозащитных механизмов, в частности, судебной системы, надзирающих органов, органов охраны правопорядка. Проанализирована трансформация целей и функций современного государства в условиях общественных изменений, а также формы и методы борьбы с посткриминальным влиянием.

З позицій права висвітлено створення та діяльність об'єднань в Україні. Розглянуто напрями діяльності політичних партій, профспілок, молодіжних, жіночих, ветеранських організацій, козацьких формувань. Відображено порядок створення недержавних організацій, прийому до них нових членів, умови припинення їх діяльності. Проаналізовано численні нормативно-правові акти з даних проблем.

С позиций права освещены создание и деятельность объединений в Украине. Рассмотрены направления деятельности политических партий, профсоюзов, молодежных, женских, ветеранских организаций, казацких формирований. Отображен порядок создания негосударственных организаций, прием в них новых членов, условия прекращения их деятельности. Проанализированы многочисленные нормативно-правовые акты по данным проблемам.

Висвітлено норми права, що регламентують основні принципи соціально-економічного, політичного та територіального устрою держав, визначають права, свободи і правовий статус громадян. Наведено характеристику системи органів влади провідних держав світу. Розкрито загальні засади конституційно-правового регулювання зарубіжних країн, проаналізовано конституційно-правові системи США, Великобританії, Франції, Німеччини, Японії, Індії, КНР, Росії.

Освещены нормы права, регламентирующие основные принципы социально-экономического, политического и территориального строя государств, определяющие права, свободы и правовой статус граждан. Приведена характеристика систем органов власти ведущих государств мира. Раскрыты общие основы конституционно-правового регулирования зарубежных стран, проанализированы конституционно-правовые системы США, Великобритании, Франции, Германии, Японии, Индии, КНР, России.

Висвітлено становлення інституту нотаріату, принципи й основні положення нотаріального процесу, правове регулювання та порядок вчинення нотаріальних дій в Україні та за кордоном. Увагу приділено питанням, які потребують вирішення на законодавчому рівні, зокрема, створення самоврядної організації нотаріусів, узгодження національного законодавства про нотаріат з принципами Міжнародного Союзу латинського нотаріату, який об'єднує більш як 70 країн світу. Наведено основні нормативно-правові акти, що регулюють нотаріальну діяльність в Україні.

Освещены становление института нотариата, принципы и основные положения нотариального процесса, правовое регулирование и порядок совершения нотариальных действий в Украине и за рубежом. Уделено внимание вопросам, требующим решения на законодательном уровне, в частности, создания самоуправляющейся организации нотариусов, согласования национального законодательства о нотариате с принципами Международного Союза латинского нотариата, объединяющего более чем 70 стран мира. Приведены основные нормативно-правовые акты, регулирующие нотариальную деятельность в Украине.

Розкрито найважливіші принципи розбудови демократичного суспільства, показано взаємозв'язок процесів розвитку демократії з забезпеченням прав і свобод людини та громадянина. Висвітлено проблемні аспекти у сфері державного будівництва та реформування правової системи України. Проаналізовано зарубіжну практику створення та розвитку демократичних інститутів.

Раскрыты наиболее важные принципы построения демократического общества, показана взаимосвязь процессов развития демократии с обеспечением прав и свобод человека и гражданина. Освещены проблемные аспекты в сфере государственного строительства и реформирования правовой системы Украины. Проанализирована зарубежная практика создания и развития демократических институтов.

Наведено методологічні підходи європейської й євроатлантичної інтеграції України, визначено геополітичні, історичні й юридичні передумови та фактори входження України до Північноатлантичної спільноти. Розкрито сутність співробітництва України з Північноатлантичним альянсом, проаналізовано досвід вирішення проблем на шляху євроатлантичної інтеграції. Особливу увагу приділено участі правоохоронних і правозахисних органів України у реалізації євроатлантичного покликання української держави. Викладено засади міжнародно-правового статусу НАТО. Висвітлено місце судової влади у реальному наповненні європейського та євроатлантичного покликання України.

Приведены методологические подходы европейской и евроатлантической интеграции Украины, определены геополитические, исторические и юридические предпосылки и факторы вхождения Украины в Североатлантический союз. Раскрыта сущность сотрудничества Украины с Североатлантическим альянсам, проанализирован опыт решения проблем на пути евроатлантической интеграции. Особое внимание уделено участию правоохранительных и правозащитных органов Украины в реализации евроатлантического призвания украинского государства. Изложены основы международно-правового статуса НАТО. Освещено место судебной власти в реальном наполнении европейского и евроатлантического призвавания Украины.

Розкрито юридичну природу, історію виникнення, правову базу, механізми здійснення міжнародно-правових гарантій прав і свобод громадян України. Визначено основні цілі та завдання Європейського Суду з прав людини як міжнародного інституту захисту прав і свобод людини та громадянина. Проаналізовано розвиток національного законодавства на шляху забезпечення громадянам України можливостей використання міжнародно-правових гарантій захисту своїх прав і свобод. Висвітлено перспективи удосконаленння національного законодавства України внаслідок участі у міжнародному співробітництві у сфері захисту прав людини. Розглянуто особливості процедури звернення громадян України до Європейського Суду з прав людини.

Раскрыты юридическая природа, история возникновения, правовая база, механизм осуществления международно-правовых гарантий прав и свобод граждан Украины. Определены основные цели и задания Европейского Суда по правам человека как международного института защиты прав и свобод человека и гражданина. Проанализировано развитие национального законодательства на пути обеспечения гражданам Украины возможностей использования международно-правовых гарантий защиты своих прав и свобод. Освещены перспективы совершенствования национального законодательства Украины вследсвие участия в международном сотрудничестве в сфере защиты прав человека. Рассмотрены особенности процедуры обращения граждан Украины в Европейский Суд по правам человека.

Розглянуто проблему забезпечення національної безпеки України в сфері прав і свобод громадян, розкрито конституційні засади правового регулювання даної сфери. Висвітлено концепцію правового становища особистості й особливості її втілення в Конституції України та міжнародно-правових актах. Проаналізовано роль органів внутрішніх справ і державної кримінально-виконавчої служби як центральних органів виконавчої влади та суб'єктів її забезпечення - від проблем забезпечення безпеки особистості в сфері кримінального судочинства до безпеки засудженого та його ресоціалізації.

Рассмотрена проблема обеспечения национальной безопасности Украины в сфере прав и свобод граждан, раскрыты конституционные основы правового регулирования данной сферы. Освещены концепция правового положения личности и особенности её воплощения в Конституции Украины и международно-правовых актах. Проанализирована роль органов внутренних дел и государственной криминально-исполнительной службы как центральных органов исполнительной власти и субъектов её обеспечения - от проблем обеспечения безопасности личности в сфере уголовного судопроизводства до безопасности осужденного и его ресоциализации.

Наведено узагальнену інформацію про цілі, завдання, принципи Європейського Союзу, систему його органів, механізм створення та застосування юридичних норм на загальноєвропейському рівні. Визначено правовий статус, склад, порядок формування та скликання Європейської Ради, її відносин з Радою Європейського Союзу. Розкрито місце Європейського Парламенту в системі органів Європейського Співтовариства, порядок його формування, функції та повноваження. Розглянуто питання адаптації українського законодавства до права Європейського Союзу.

Приведена обобщенная информация о целях, задачах, принципах Европейского Союза, системе его органов, механизме создания и применения юридических норм на общеевропейском уровне. Определены правовой статус, состав, порядок формирования и созыва Европейского Совета, его отношений с Советом Европейского Союза. Определено место Европейского Парламента в системе органов Европейского Сообщества, порядок его формирования, функции и полномочия. Рассмотрены вопросы адаптации украинского законодательства к правам Европейского Союза.

Розкрито та проаналізовано правовий статус прокуратури України за сучасних умов, її структуру і засади діяльності. Висвітлено історію зародження та становлення прокуратури як специфічного елемента державного механізму, питання конституційного регулювання її діяльності у порівнянні з аналогічними інститутами закордонних країн. Визначено сутність та особливості реалізації цілей, завдань і функцій прокуратури за Конституцією України. Увагу приділено процесуальному статусу прокурора у разі підтримання державного обвинувачення в суді, у цивільному та господарському процесах. Розглянуто головні напрями реформування прокуратури України як незалежної правоохоронної системи.

Висвітлено причини зародження, етапи еволюції, сутність і зміст інституту омбудсмана. Визначено мету діяльності, основні завдання та функції даного інституту. На підставі порівняльно-правового аналізу конституційно-правового статусу омбудсмана та досвіду його практичної роботи в зарубіжних країнах розкрито специфіку функціонування Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також запропоновано шляхи удосконалення його діяльності.

Освещены причины зарождения, этапы эволюции, сущность и содержание института омбудсмана. Определены цель деятельности, основные задачи и функции данного института. На основе сравнительно-правового анализа конституционно-правового статуса омбудсмана и опыта его практической работы в зарубежных странах раскрыта специфика функционирования Уполномоченного Верховного Совета Украины по правам человека, а также предложены пути усовершенствования его деятельности.

Розглянуто особливості утворення структури гарячепресованого керамічного матеріалу на базі карбіду кремнію з домішками оксидів алюмінію і оксидів цирконію. Наведено результати триботехнічних випробувань одержаних керамічних матеріалів за умов тертя без мастильних матеріалів в повітряному середовищі. Оптимізовано склади і технологічні режими одержання керамічних матеріалів щодо їх пористості та зносостійкості на базі проведених досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л463

Рубрики:

Штучні абразивні матеріали

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91-1

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж28502 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - виявити характерні зміни кровоносних судин шкіри та м'язів, а також базальних мембран епідермісу і судин у хворих з ішемічною формою синдрому діабетичної стопи (СДС) та провести морфометричну оцінку для визначення ключових критеріїв різних стадій цукрового діабету (ЦД). Досліджено 24 зразки шкіри та м'язів нижніх кінцівок (НК) хворих з ішемічною формою СДС на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій НК. Проведено морфологічні, імуногістохімічні дослідження для виявлення маркера проліферативної активності Кі-67 та маркера судинного процесу й базальних мембран колагену IV типу. Виміряно та порівняно товщину базальних мембран епідермісу та кровоносних судин, діаметр судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри та м'язів, відсоток експресованих базальних кератиноцитів. Зміни ГМЦР скелетних м'язів були більш виражені, ніж зміни ГМЦР шкіри, про що свідчили результати розподілу ШИК-позитивних сполук та колагену IV типу в базальних мембранах епідермісу та стінках кровоносних судин. Висновки. На тлі діабетичної ангіопатії (ДА) у шкірі хворих рівень проліферації кератиноцитів знижувався до 25,8 %. Збільшення експресії маркера колагену IV типу, супроводжувалось потовщенням базальних мембран епідермісу в 2,7 та кровоносних судин в 3,1 разу. Накопичення колагену IV типу та глікозованих сполук призводило до звуження просвіту всіх судин, особливо судин ГМЦР. Внутрішній діаметр судин ГМЦР у шкірі зменшувався: артеріол - на 39 %, венул - на 28 %, капілярів - на 49 %. Внутрішній діаметр судин ГМЦР у м'язах також зменшувався: артеріол - на 45 %, венул - на 38 %, капілярів - на 51 %. У скелетних м'язах звуження просвіту судин ГМЦР було було більш виражене, ніж у шкірі, та супроводжувалось більш вираженими патологічними проявими в цих тканинах.

Мета роботи - вивчити кількісні критерії ураження кровоносних судин шкіри та м'язів у хворих з ішемічною формою (ІФ) синдрому діабетичної стопи (СДС) та визначити на їх основі ступінь діабетичної мікроангіопатії (ДМАП). Відібрані зразки парафінових блоків шкіри та м'язів 49 хворих із цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та ІФ СДС на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій нижньої кінцівки, які перебували на лікуванні в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні "Феофанія" протягом 2014 - 2017 рр. Для порівняння відібрані зразки шкіри та м'язів 10 пацієнтів, які не мали системних захворювань. Проведено гістологічні та імуногістохімічні дослідження для виявлення колагену IV типу - маркера базальних мембран; VEGF - судинного ендотеліального фактора росту; CD31 - маркера ендотеліальних клітин; гладком'язового актину. Виміряно та порівняно діаметри та щільність кровоносних судин шкіри та м'язів. Виявлено характерні зміни морфометричних показників судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри та м'язів при ДМАП, що надає змогу визначити її ступінь. Висновки: визначено кількісні показники, які змінювались залежно від перебігу та компенсації ЦД: щільність судин ГМЦР у сосочковому шарі шкіри; товщина базальних мембран кровоносних судин; діаметр просвіту судин ГМЦР. Характерними якісними змінами в тканинах є: згладження базальної мембрани епідермісу, її розпушення на окремих ділянках; підвищення експресії рецепторів до VEGF (VEGFR-1); підвищення рівня експресії актину у кровоносних судинах, у тому числі в капілярах; нерівномірна експресія CD31 в кровоносних судинах. На основі сукупності одержаних даних про якісні та кількісні зміни ГМЦР шкіри і м'язів розроблено критерії для визначення ступеня ДМАП, що може бути використано з метою створення алгоритму комплексного лікування хворих з ІФ СДС.

Мета роботи - дослідити кількісні характеристики ураження судин гемомікроциркуляторного русла (ГМЦР) шкіри у хворих із цукровим діабетом (ЦД) та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК) і з'ясувати можливість їх використання в клінічній практиці. Для імуногістохімічного та гістологічного дослідження із 165 парафінових блоків шкіри, підшкірної клітковини і м'язів 49 хворих із ЦД та ХКІНК було виготовлено 414 мікропрепаратів. Вік пацієнтів коливався від 56 до 88 років, середній вік становив (67,9 +- 8,1) року. Чоловіків було 28 (57,1 %), жінок - 21 (42,9 %). Хворих лікували в Центрі судинної хірургії Клінічної лікарні "Феофанія" Державного управління справами в 2013 - 2016 рр. Для порівняння були відібрані зразки шкіри та м'язів 20 пацієнтів, які не мали системних захворювань (контрольна група). Частину препаратів (62,1 %) забарвлювали гематоксиліном і еозином, пікрофуксином за ван Гізоном. Імуногістохімічні реакції (37,9 % препаратів) проводили за стандартними протоколами з використанням моноклональних мишачих та кролячих антитіл. Виявлено характерні зміни морфометричних показників судин ГМЦР шкіри хворих з ЦД та ХКІНК. Розроблено методику розрахунку показника ступеня (ПС) діабетичної мікроангіопатії (ДМАП). Виявлена кореляція між ступенем ДМАП та ймовірністю виникнення тромбозу після гібридної артеріальної реконструкції. Висновки: внутрішній діаметр судин ГМЦР шкіри хворих з ДМАП 3-го ступеня зменшувався: артеріол - у середньому в 2,6 разу; венул - у 3,1 разу, капілярів - на 43 %. Протягом періоду спостереження на тлі антитромбоцитарної терапії при ДМАП 1-го ступеня тромбозу зони артеріальної реконструкції у хворих не фіксували, при ДМАП 2-го ступеня тромбоз зони артеріальної реконструкції зафіксували у 1 (9,1 %) з 11 хворих, при ДМАП 3-го ступеня - у 7 (22,6 %) з 31 хворого. Проведеним клініко-морфологічним дослідженням виявлені зміни ГМЦР шкіри хворих із ЦД та ХКІНК, використання яких надає змогу конкретизувати лікувальну тактику. Одержані результати свідчать про важливу роль ДМАП у створенні периферичного судинного опору та необхідність враховувати ПС ДМАП для призначення обстеження та проведення ліуквання після артеріальної реконструкції хворим із ЦД та ХКІНК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.862

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - порівняти результати консервативного лікування та ендоваскулярних і відкритих хірургічних втручань у хворих з цукровим діабетом та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки. Проаналізовано результати лікування 240 пацієнтів з цукровим діабетом (ЦД) 2-го типу та хронічною критичною ішемією нижньої кінцівки (ХКІНК), виразково-некротичним ураженням стопи на тлі стенотично - оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента. До групи А включили 143 (54,6 %) пацієнти, яким було проведено хірургічне лікування, до групи Б - 97 (40,4 %) пацієнтів, яких лікували консервативно. У свою чергу групу А розподілили на дві підгрупи: А1 - 42 (29,4 %) пацієнти, яким виконали операцію шунтування до гомілкових або стопових артерій, та А2 - 101 (70,6 %) пацієнт, якому виконали балонну ангіопластику. З метою коректного порівняння результатів різних видів лікування нами була розроблена методика розрахунку коефіцієнта рівня ампутації (КРА). Із 42 хворих підгрупи А1 у 4 (9,5 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 3 (7,1 %) - на рівні гомілки, у 6 (14,3 %) - трансметатарзальна резекція стопи, у 14 (33,3 %) - ампутація пальців. У 15 (35,7 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А1 дорівнював 1,48. Із 101 хворого підгрупи А2 у 2 (2,0 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 4 (4,0 %) - на рівні гомілки, у 16 (15,8 %) - трансметатарзальна резекція стопи, у 19 (18,8 %) - ампутація пальців. У 60 (59,4 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів підгрупи А2 дорівнював 0,78. Із 97 хворих групи Б у 22 (22,7 %) була виконана ампутація на рівні стегна, у 29 (29,9 %) - на рівні гомілки, у 6 (6,2 %) - трансметатарзальна резекція стопи, у 11 (11,3 %) - ампутація пальців. У 29 (29,9 %) хворих опорна функція стопи не порушилась. КРА у пацієнтів групи Б дорівнював 2,79. Висновки: розроблена методика розрахунку КРА може бути використана для порівняння результатів лікування хворих з ЦД та ХКІНК на тлі стенотично-оклюзійного ураження артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента, у яких були застосовані різні методи лікування. Найкращі річні результати збереження опорної функції нижньої кінцівки спостерігали у хворих, яким виконали балонну ангіопластику, найгірші - у хворих, яким було проведено консервативне лікування.