Освещены вопросы современной диагностики и лечения гинекологических заболеваний, с которыми акушеры-гинекологи встречаются наиболее часто: доброкачественные и предраковые процессы шейки матки, хламидийная мочеполовая инфекция, постменопаузальный остеопороз, миома матки, эндометриоз. Рассматриваются вопросы гормональной контрацепции и заместительной гормональной терапии при климаксе.

Предложены биоадгезивная система VagiSite для пациенток с кандидозным вагинитом (KB) и Гинофорт ("Рихтер Гедеон", Венгрия), содержащий 2 % бутоконазола нитрат, обладающий рядом явных достоинств и преимуществ: сведение к минимуму вытекания препарата, что часто имеет место при употреблении обычных вагинальных кремов и мазей; возможность применения препарата в любое время суток (днем или ночью); однократное введение противогрибкового препарата, имеющее терапевтическое действие, равное нескольким дозам обычного вагинального крема; постоянное воздействие активного вещества способствует скорейшему исчезновению симптомов раздражения. В рекомендациях CDC (Американского центра по контролю за заболеваниями) по лечению заболеваний, передающихся половым путем (2006 г.), бутоконазол 2 %, вагинальный крем, стоит на первом месте среди местных антимикотиков для лечения КВ.

"Гiнофорт" - економiчний у використаннi препарат, який може використовуватися у будь-який перiод доби. Препарат сприяє зникненню симптомiв подразнення. В рекомендацiях Американського центру з контролю за захворюваннями щодо лiкування захворювань, якi передаються статевим шляхом, бутоконазол 2 % вагiнальний крем посiдає 1-ше мiсце серед мiсцевих антимiкотикiв для лiкування вагiнального кандидозу.

Ключ. слова: предменструальный синдром (ПМС), половые гормоны, овуляция, менструация, гормональные контрацептивы, "Ярина"
Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.56

Рубрики:

Фізіологія і патологія менструального циклу

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено клінічні та організаційні аспекти ведення жінок з ектопічною вагітністю. Вивчено передумови виникнення позаматкової вагітності, розглянуто причини діагностичних помилок і визначено шляхи удосконалення діагностики вагітності. Наведено алгоритм заходів при наданні медичної допомоги жінкам у випадках ектопічної вагітності великого терміну.

Трудности в лечении патологии шейки матки, связанные с наличием доброкачественной и предраковой патологии шейки матки и изменением ее формы и размеров травматического характера, обусловливают необходимость поиска новых методов лечения, которые позволили бы повысить эффективность лечения, снизить количество рецидивов заболевания. Немаловажным представляется и снижение негативного влияния физиохирургического лечения на последующую репродуктивную функцию женщин.

Лечение доброкачественных и предраковых процессов шейки матки в современных условиях при увеличении количества инфекционно-воспалительных заболеваний генитального тракта, зачастую принимающих хроническую рецидивирующую форму, требует разработки новых подходов и оптимизации медикаментозного воздействия. Предложена методика послеоперационной профилактики осложнений, ускорения репаративных процессов и улучшения качества эпителизации при использовании локальных деструктивных методов лечения патологии шейки матки.

Генитальный эндометриоз и патология шейки матки, требующая использования локальных деструктивных методов терапии, являются одними из наиболее часто выявляемых гинекологических заболеваний. Лечение патологии шейки матки с использованием физико-инструментальных методов часто приводит к обострению течения эндометриоза, появлению новых очагов, ухудшению клинической симптоматики. С другой стороны, при генитальном эндометриозе отмечается замедление репаративных процессов на шейке матки, увеличение частоты рецидивов и отдаленных осложнений. Поэтому возникает необходимость оптимизации лечения патологии шейки матки при генитальном эндометриозе. Перспективным в этом аспекте представляется использование комбинированных оральных контрацептивов.

Наведено результати етіопатогенетичного лікування дисплазії епітелію шийки матки (ДЕШМ) у 130 вагітних і 150 невагітних жінок фертильного віку. Визначено, що консервативне лікування ДЕШМ середнього і тяжкого ступеня (CIN 2 - 3) супроводжується рецидивами в 29,5 % випадків. Позитивний результат лікування в невагітних настає в 98 % випадків після комплексного лікування з використанням фізіохірургічних методів (кріодеструкції, радіохвильової деепітелізації і електроконізації шийки матки). У вагітних використовували метод радіохвильової деепітелізації, який не призводить до ускладнень вагітності і завершується позитивним ефектом у 100 % випадків.

Вперше описано кольпоскопічну семіотику фонових і передракових процесів шийки матки з різними етіопатогенетичними варіантами у вагітних. Визначено наявність ознак хибнопозитивного поліморфізму. З'ясовано діагностичну значущість методу флуоресцентної кольпоскопії. Описано ознаки фонових, передракових і злоякісних процесів шийки матки у вагітних. Здійснено вплив цитокінової системи на стан місцевого імунітету у вагітних. Розглянуто ознаки високого ступеня ризику малігнізації у вогнищах дисплазії епітелію шийки матки у вагітних на підставі зіставлення результатів ендоскопічно-цитоморфологічного обстеження, показників індексу апоптозу, імуногістохімічного дослідження ексцинції та поширеності рецепторів IL-2 та онкомаркерів: канцерембріонального антигену, панцитокератину й епісомального маркера CIN tec Р-16. Розроблено моніторинг, спрямований на діагностику, профілактику та лікування акушерських і перинатальних ускладнень у вагітних з патологією шийки матки з різними етіопатогенетичними варіантами.

Проаналізовано випадки материнської смертності від грипу A/H1N1 в Україні у 2009 р. Результати аналізу показали, що організм вагітної жінки більш схильний до ураження грипом унаслідок змін в імунній системі, серці і легенях у даний період. Ризик госпіталізації, смерті і тяжких ускладнень грипу A/H1N1 у вагітних значно вищий, ніж у популяції в цілому. Передумовами випадків материнської смертності були несвоєчасне звернення за медичною допомогою, несвоєчасна госпіталізація та відмова від специфічного противірусного лікування. Фонові захворювання дихальної, серцево-судинної, нервової системи та ожиріння є несприятливою прогностичною ознакою перебігу грипу A/H1N1. Проведений ретроспективний аналіз дозволив виявити закономірності перебігу тяжкої пневмонії, викликаної вірусом грипу A/H1N1, у вагітних. Під час аналізу встановлені напрямки для покращання діагностики і лікування таких хворих за умов відділення інтенсивної терапії. Для підтвердження ефективності наведених рекомендацій необхідно проведення подальших досліджень, які включали б аналіз контрольної групи пацієнток з тяжкою вірусною пневмонією, які вижили.

Розглянуто особливості перебігу багатоплідної вагітності після застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Викладено передовий досвід зарубіжних та вітчизняних науковців щодо особливостей перебігу багатоплідної вагітності та узагальнено сучасні підходи до ведення жінок із багатопліддям після ДРТ. Наведено показання, методи проведення редукції ембріонів, особливості гормонального статусу й перебігу вагітності після процедури редукції. Обгрунтовано можливість сприятливого продовження і завершення індукованої багатоплідної вагітності після процедури редукції ембріонів. Висвітлено сучасні підходи до пересадки ембріонів.

Зазначено, що наприкінці XX ст. людство спіткала раніше невідома інфекція, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ). ВІЛ було знайдено в 1983 р. у процесі дослідження етіології пневмоцистної пневмонії та саркоми Капоші. Автори - Люк Монтанье (Інститут Пастера у Франції) і Роберт Гало (Національний інститут раку в США) - за відкриття ВІЛ удостоєні Нобелівської премії в галузі фізіології і медицини. За допомогою методу молекулярної філогенії доведено, що інфекція, утворившись на початку 1980 р. в одній із найбідніших держав Африки - в Ефіопії, одержала пандемічний характер. За Об'єднаною програмою ООН по ВІЛ/СНІД і Всесвітньої організації охорони здоров'я та згідно з доповіддю "Об'єднаної програми ООН по ВІЛ/СНІДу у 2009 р. (XII 2010)" з моменту початку епідемії ВІЛ заразилися майже 60 млн людей; 25 млн - померли від захворювань, пов'язаних з ВІЛ. Пандемію ВІЛ-інфекції визнано найбільш згубною епідемією в історії людства, проте особливості її збудника, залежність його поширення від економіки, соціального стану населення країн та можливості медичної профілактики досліджено недостатньо.

Приведена информация об эффективности и безопасности применения нестероидного противовоспалительного препарата Диклоберл (ректальные свечи) в комплексе лечения пациенток с обострением хронических воспалительных заболеваний органов малого таза (ОМТ) в амбулаторных условиях. Исследование подтвердило эффективность и безопасность препарата Диклоберл. Широкий терапевтический спектр позволяет рекомендовать его к применению в составе комплексной терапии у пациенток с обострениями воспалительных заболеваний ОМТ как в амбулаторных, так и в стационарных условиях.

Розглянуто головні сплески безпритульності XIX - XXI ст., їх причини та особливості роботи з безпритульними дітьми.

Зазначено, що поширеність папіломавірусної інфекції, її негативний вплив на стан епітелію шийки матки (ШМ), підвищення ризику малігнізації у випадку тривалої персистенції інфекції потребує пошуку нових препаратів і нових підходів до лікування цієї інфекції. У разі використання тільки фізіохірургічних методів лікування патології ШМ визначається високий відсоток рецидивування процесу. Тому питання оптимізації методів лікування патології ШМ є актуальним.

Отмечено, что воспалительные заболевания придатков матки - "стабильный лидер" в структуре гинекологической патологии. Приведены результаты лечения женщин с острым сальпингоофоритом при неосложненном клиническим течении в амбулаторных условиях с использованием комбинированного антибактериального препарата.

Наведено результати достовірності цитологічної діагностики патологічних процесів каналу шийки матки у жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя залежно від методу та інструменту забору діагностичного матеріалу.

Розглянуто сучасні підходи до терапії рецидивуючого вульвовагінального кандидозу (ВВК), зокрема наголошено на доцільності застосування препаратів, що сприяють відновленню місцевого імунітету піхви. Проведеними дослідженнями встановлено підвищення ефективності лікування хронічного ВВК у разі додаткового застосування до протикандидозної терапії комплексу Екобіол, про що свідчить зменшення у 2,5 разу частоти рецидивів захворювання та у 4 рази - безсимптомного кандидоносійства. Побічних явищ або випадків непереносимості під час дослідження не відзначено. Зроблено висновок, що Екобіол можна рекомендувати для використання у комплексній протирецидивпій терапії у випадку хронічного ВВК.

Надано результати статистичного аналізу даних виникнення патологічних змін епітелію шийки матки, пов'язаних з папіломавірусною інфекцією в Україні та світі залежно від генотипу вірусу, віку пацієнток і місця їх проживання. Зокрема, по Україні встановлено наступне: рівень вперше виявлених високоонкогенних генотипів вірусу папіломи людини (ВПЛ) є вищийм у порівнянні з рівнем низькоонкогенних генотипів; підтверджено найвищу поширеність ВПЛ 16-го типу в різних містах України незалежно від віку; друге рангове місце займають 31; 33; 53; 68 генотипи ВПЛ; найвища поширеність високоонкогенних генотипів ВПЛ (до 52%) у жінок, яким ще не виповнилося 25 років; є зворотна кореляція поширеності високоонкогенних генотипів ВПЛ залежно від віку.