Досліджується можливість оцінки та вибору космічних знімків для розв'язання завдань землекористування на основі критеріїв, які пов'язані з імовірністю дешифрування зображень ландшафтних структур. Описано процедуру фізичного моделювання та досліджено кореляційні зв'язки між формалізованими критеріями якості та імовірностями розпізнавання та хибного розпізнавання зображень моделей елементів ландшафтів. Наведено результати порівняльної оцінки космічних зображень ділянок Чорнобильсько-Лютізького полігону, отриманих різними супутниковими системами дистанційного зондування Землі.

Розглянуто можливість застосування просторово-частотного аналізу для дешифрування космічних знімків з водними ландшафтами. Розроблено програму обчислення просторово-частотних спектрів, яку було використано на зображеннях фрагментів Київського водосховища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131.415

Шифр НБУВ: Ж14846 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Встановлено відмінність у двовимірному розподілі густини фотона космічних знімків (КЗ) і коефіцієнта спектральної яскравості водних рослин. Розроблено методику з метою дешифрування КЗ водних рослинних ландшафтів (ВРЛ) на основі спектрів Фур'є, а також отримано їх значення для різних типів ВРЛ. Запропоновано засіб визначення за космічними знімками напрямку лінійних структур. Досліджено вплив шуму на відхилення фази просторового спектра. Обгрунтовано методику оцінки та вибору КЗ і програм їх обробки для дешифрування ВРЛ. З'ясовано, що найбільшу кореляцію з імовірністю розпізнавання та незадовільну негативну кореляцію з імовірністю хибних тривог має інтеграл логарифма відношення сигнал/шум у просторі спектра Фур'є. Наведено методику класифікації ВРЛ за типами, а також оцінено екологічний стан водного середовища з застосуванням теорії нечітких множин. Для всіх розроблених методик створено комп'ютерні програми.

На прикладі Нікопольського гірничопромислового району обгрунтовано методику моделювання змін вмісту в атмосфері вуглекислого газу під впливом антропогенних і природно-антропогенних процесів. Використано космічні знімки Землі з 2002 по 2009 рр.

Рассмотрены подходы к обработке результатов полевого спектрометрирования растительности в задаче прогнозирования наличия месторождения углеводородов. Предложена комплексная методика поиска месторождений на основе метода многокритериальной оптимизации с использованием информации спектрометрирования растительности. Выполнена апробация методики на участке Восточно-Рогинцевского нефтяного месторождения Днепровско-Донецкой впадины.

Розглянуто результати досліджень оптичних спектральних, просторово-частотних інформативних ознак водної рослинності та фрагментів водних ландшафтів Київського водоймища (р. Дніпро, Україна) у ході їх дистанційного зондування. Для визначення текстури та структури знімків водних об'єктів розроблено програму обчислення просторово-частотних спектрів, на підставі яких здійснюється дешифрування аерокосмічних знімків та оцінка екологічного стану водних об'єктів не лише на момент зондування, а й в ретроспективі.

The interpretation of hyperspectral space images based on the textural and spectral characteristics of studied objects is examined. It is suggested to perform the interpretation using a spectral shift function along the electromagnetic radiation wavelength as an integral indicator of the spectral characteristics of urbanlandscape elements.

Розглянуто рівняння, що зв'язує врожайність озимої пшениці зі значеннями температури й опадів. Рівняння має форму множинної регресії, його коефіцієнти обчислюються за архівними даними ряду років врожайності та подекадних значень сумарних опадів і середньої температури. Прогнозування врожайності виконується шляхом обчислення значення функції регресії у разі підстановки в неї подекадних значень сумарних опадів і середньої температури. Наведено приклад прогнозування врожайності озимої пшениці для Київської області в 2002 р. та оцінку його точності залежно від часу прогнозу.

По наземным измерениям спектров отражения и флуоресценции листьев березы определены информативные признаки разделения классов нефтегазоносных участков и территорий, на которых отсутствуют месторождения. В качестве информативного признака применена коррелограмма спектрограммы, рассматриваемой как реализация процесса вдоль оси длины волны электромагнитного излучения. Приведены требования к космической информации и выработаны рекомендации для выбора информативных спектральных параметров аппаратуры аэрокосмического зондирования земной поверхности при решении задач природопользования.

Обгрунтовано можливість використання космічної інформації ДЗЗ для системного моделювання змін структури складових урболандшафту на прикладі м. Київ, їх впливу на розвиток екологічного стану міської території, шляхом формування математичної моделі процесів, визначення на основі статистичних даних кореляційних зв'язків та коефіцієнтів впливу складових урболандшафту.

Изложен способ оценки водных потоков устьевых областей рек по структурным характеристикам с использованием зависимости нормированной азимутальной спектральной плотности от углового направления. На основе информации космического мониторинга выполнен сравнительный анализ гидрологических характеристик устья Днепра и Килийской дельты Дуная за 1986 и 2015 гг. При этом было установлено, что спектры изображений устьевого участка Днепра за 1986 и 2015 гг. практически не изменились ни по интенсивности, ни по азимутальному расположению, в отличие от дельты Дуная, где за исследуемый период наблюдаются существенные изменения водных потоков.