Розглянуто деякі особливості геохімії рідкісних елементів у підземних водах гідротермальних систем Донбасу. Охарактеризовано закономірності їх поширення, джерела надходження та чинники міграції в підземній гідросфері. Показано, що флюїдне тепломасоперенесення та переміщення блоків земної кори відбивають сучасну активізацію гідротермальних систем регіону, з якою пов'язане надходження в підземні води багатьох ендогенних рідкісних елементів. На підставі цього в геохімічній історії гідротермальних систем Донбасу виділено постгідротермальний етап розвитку.

Вміщено 11000 термінів і терміносполучень, що вживаються у галузях гірничої техніки та техніки, понад 12000 статей, які подають інформацію з світового досвіду пошуку, розвідки, видобування та первинної переробки усіх видів мінеральної сировини, наукових аспектів утворення та розташування корисних копалин у надрах, питань охорони праці, гірничого законодавства, охорони довкілля за умов експлуатації надр, а також інформацію про басейни, родовища корисних копалин, описи територій, відомості про виробничі одиниці, дослідницькі та навчальні заклади.

Зазначено, що відсутність у надрах України родовищ деяких необхідних для промисловості корисних копалин обумовлює необхідність пошуків нових видів мінеральної сировини. Одним із напрямків вирішення цієї проблеми може бути використання підземних шахтних вод Донбасу, що містять промислові концентрації цінних компонентів.

Приведены результаты исследований газоносности регионов Северо-Восточного Донбасса, его прибортовых зон (граница с Днепровско-Донецкой впадиной) и Львовско-Волынского бассейна с оценкой ресурсов сорбированных (угольных) газов и запасов свободных газов в месторождениях и купольных структурах. Дана геологическая характеристика, определены степень угленосности и метаморфизма, освещены результаты исследований газоносности угленосных отложений и ресурсов метановых газов, а также газообильности шахт и объемов добычи газа (ДГ) в данных геолого-промышленных регионах. Определены перспективные районы и площади для опытных работ по ДГ для угольных бассейнов. Представлены карты газоносности угольных пластов (УП) ряда районов Донецкого бассейна, каталог усредненных значений метаноносности УП действующих и закрытых шахт.

Висвітлено проблеми формування хімічного складу підземних вод (ПВ) під дією природних та антропогенних факторів. Розглянуто питання теоретичної та прикладної гідрогеохімії, зокрема, міграції хімічних елементів і сполук у ПВ, гідрогеохімічного методу пошуку корисних копалин, гідрогеохімічних передвісників землетрусів, використання забруднення вод як гідромінеральної сировини, а також задачі екологічної гідрогеохімії.

Наведено основні відомості про будову Всесвіту, Сонячної системи, Землі та земної кори. Охарактеризовано мінерали, гірські породи, підземні води, а також основні етапи геологічного розвитку планети. Висвітлено питання динамічної геології, надано уявлення про коливальні рухи та тектонічні деформації. Розглянуто геологічну будову території України, геологічні особливості родовищ нафти та газу, корисні копалини. Описано види та методи геологічних досліджень, акцентовано увагу на проблемах охорони надр і геологічного довкілля.

A conceptional model of fresh hydrocarbonate (chloride)-sodium water formation from brines of the chloride-sodium composition in deep horizons of Paleozoic catagenesis rocks is considered. The vital role of dilatancogenous zones in rocks is emphasized. The predicting significance of hydrocarbonate-sodium water as a hydrochemical index in the hydrocarbon prospecting is indicated.

Артикулярний синдром є однією з основних ознак мікроскопічного поліангіїту (МПА), на частку якого в деяких регіонах земної кулі припадає понад 90 % усіх системних васкулітів (СВ), що пов'язані з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами (ANCA). Встановлено, що за 5 років після дебюту МПА починають формуватися прогресуюче зменшення параартикулярної (епіфізарної) мінеральної щільності кістки й деструкція суглобів. Дуже багато питань, пов'язаних із характером перебігу суглобової патології за окремих ANCA-CB, вимагають подальшого вивчення. Мета роботи - оцінити ураження суглобів у хворих на МПА та взаємозв'язки з екстраартикулярною патологією. Під спостереженням перебували 89 хворих на МПА віком 18 - 78 років, серед яких було 44 % чоловіків і 56 % жінок. Тривалість хвороби від перших ознак її маніфестації становила 7 років. Гострий або підгострий перебіг МПА встановлено в 27 % випадків, у решти - хронічний; I ступінь активності патологічного процесу констатовано в 10 % спостережень, II - в 32 %, III - в 58 %. Ураження суглобів спостерігається в 60 % від числа хворих на МПА, що у 40 % випадків перебігає у вигляді олігоартриту, залежить від наявності патології скелетних м'язів, пневмопатії та периферійної нейропатії. Клінічні, рентгенологічні та сонографічні ознаки артикулярної патології у разі МПА значною мірою пов'язані з віком пацієнтів, тривалістю захворювання, ураженням серця, нирок і шкіри. У патогенетичних побудовах артропатії у хворих на МПА беруть участь C-реактивний протеїн (CRP) та циркулюючі імунні комплекси (CIC), а слабке значення має характер ANCA (антитіла до мієлопероксидази і протеїнази-3), при цьому певну прогнознегативну значущість щодо тяжкості суглобової патології мають високі параметри в крові ревматоїдного фактора (RF). Висновок: прогнознегативними критеріями щодо розвитку патології суглобів у хворих на МПА є показники в крові: CRP >> 20 мг/л і CIC >> 130 ум.од., а значення RF >> 60 МО/мл вважаються чинниками ризику тяжкого перебігу артропатії.

Як єдиний варіант некротизуючого гранулематозного системного васкуліту (CB), пов'язаного з антинейтрофільними цитоплазматичними антитілами (ANCA), розглянуто васкуліти Вегенера (гранулематоз із поліангіїтом - ГПА) та Черджа - Стросса (еозинофільний поліангіїт - ЕПА). Існує нагальна потреба подальшого вивчення суглобового синдрому у хворих на ANCA-СВ. Мета роботи - оцінити частоту і характер ураження суглобів за ГПА та ЕПА, взаємозв'язок з екстраартикулярними ознаками захворювань. Під наглядом перебували 58 хворих на ANCA-СВ, серед яких було 28 пацієнтів із ГПА (16 чоловіків і 12 жінок віком від 17-ти до 70-ти років) та 30 - з ЕПА (14 чоловіків і 16 жінок віком від 19-ти до 70-ти років). Середня тривалість хвороби у першій і другій групах відповідно становила 4 й 11 років. Співвідношення I, II і III ступенів активності ГПА було 1 : 6 : 7, а у випадках ЕПА - 1 : 3 : 4. Якщо патологію легенів діагностовано в усіх спостереженнях ЕПА, то у хворих на ГПА - в 68 % випадків. Окрім того, в 2,3 разу рідше виявляли шкірний синдром. Ураження суглобів у вигляді артриту або артралгій спостерігається в 1/2 від числа хворих на гранулематозні ANCA-СВ у співвідношенні ГПА до ЕПА як 1 : 2, що пов'язане зі ступенем тяжкості екстраартикулярних проявів захворювань, а у випадках ЕПА - і з рівнем антитіл до протеїнази-3. У хворих на ЕПА вірогідно частіше діагностували ураження верхньощелепних зчленувань, міжфалангових суглобів, гомілковостопних, плеснофалангових, кульшових, крижово-клубових і хребцевих, причому останні 4 у хворих на ГПА взагалі не відмічалися. Епіфізарний остеопороз, субхондральний склероз, остеокістоз, артрокальцинати й зміни рогів менісків колінних суглобів спостерігали виключно у разі ЕПА. Висновки: вираженість артропатії у разі ЕПА у порівнянні з ГПА переважає, перебігає з більшими запально-дегенеративними змінами суглобового апарату, хоча інтраартикулярні тіла Гоффа властиві тільки пацієнтам із ГПА. Прогнознегативними критеріями щодо суглобової патології у разі ГПА є високі показники в крові імуноглобуліну M та циркулюючих імунних комплексів, а у разі ЕПА - фібриногену.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.210.11

Рубрики:

Артеріїти

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Зміни з боку легенів, серця й нирок виявлено у всіх тварин з експериментальним системним аутоімунним ревматичним захворюванням та відповідно в 47, 47 і 40 % спостережень інтактних щурів, що знаходилися в несприятливому середовищі із забрудненням повітря ксенобіотиками (аміаком+бензолом+формаліном), при цьому в кожної третьої-четвертої особини розвивалося ураження судин внутрішніх органів. Негативна екологічна ситуація підвищує частоту таких морфологічних ознак захворювання, як проліферація ендотелію судин серця на 68 % та ниркових артеріол на 52 %, до того ж існують прямі кореляційні зв'язки ступеня ангіопатії в окремих органах, що залежить від характеру моделювання патологічного процесу і доводить забруднення атмосфери як чинник ризику захворювання в людей. Безпосередньо з моделлю системного аутоіммунного ревматичного захворювання пов'язаний вплив склерозу легеневих судин на розвиток бронхосклерозу, периваскулярної інфільтрації м'яза серця на лімфоцитарно-макрофагальну інфільтрацію строми міокарда й склерозу ниркових артеріол на ступінь нефросклерозу строми, тоді як забруднення повітря ксенобіотиками визначає залежності виразності клітинної інфільтрації альвеолярних перегородок від периваскулярної легеневої інфільтрації, розвиток гіпертрофії кардіоміоцитів від проліферації ендотелію судин серця, збільшення мезангіального матриксу нирок від проліферації ендотелію клубочкових капілярів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.210.11 + Р733.410.210.11 + Р419.102 + Р733.419.102

Рубрики:

Артеріїти

Артеріїти у дітей

Ревматичні васкуліти

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(4УКР)

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Поражение суставов и параартикулярных тканей относится к наиболее частым признакам системного васкулита (СВ), ассоциированного с антинейтрофильными цитоплазматическими антителами (ANCA) - при микроскопическом полиангиите (МПА), гранулематозе с полиангиитом Вегенера (ГПА), эозинофильном полиангиите Черджа - Стросс (ЭПА), но характер течения и патогенез патологии опорно-двигательного аппарата у этих больных требует дальнейшего изучения. Цель и задачи - провести сравнительную оценку клинико-рентгеносонографических признаков патологии суставов и параартикулярных тканей при отдельных формах ANCA-CB, установить особенности патогенетических построений, выделить факторы риска. Под наблюдением находились 147 больных ANCA-CB (89 - с МПА, 28 - с ГПА, 30 - с ЭПА), соответственно средний возраст составил 45; 46 лет и 42 года, длительность заболевания - 7 лет; 4 года и 11 лет. Соотношение минимальной, умеренной и высокой степеней активности болезни в этих группах соответственно составило 1:3:6, 1:7:6 и 1:3:4. Поражение опорно-двигательного аппарата выявлено у 79 % больных МПА, у 61 % - ГПА и 77 % - ЭПА, при этом для МПА оказался более характерным миозит конечностей (39 %), для ГПА - периферическая нейропатия (71 %) и альгодистрофия (18 %), для ЭПА - сакроилеит (17 %), спондилопатия (26 %), тендовагинит (30 %) и энтезопатия (26 %). При МПА костатировано относительно частое вовлечение в патологический процесс коленных, голеностопных и лучезапястных сочленений, при ЭПА - верхнечелюстных, тогда как при ГПА отсутствовали случаи артрита грудино-ключичных, плюс-нефаланговых и тазобедренных суставов. Интегральная тяжесть висцерита у больных МПА имела одновременные дисперсионные и прямые корреляционные соотношения с развитием остеоузур, при ГПА - с наличием интраартикулярных тел Гоффа, при ЭПА - лигаментоза. С параметрами в крови ANCA (антител к миелопероксидазе и протеиназе-3) у пациентов с МПА было тесно связано формирование периферического артрита, а с ЭПА - тендовагинита, в случаях МПА в развитии изменений опорно-двигательного аппарата немаловажное значение отводится антителам к кардиолипину, ГПА - эндотелиальной дисфункции сосудов, ЭПА - антителам к дезоксирибонуклеиновой кислоте. Особенности патогенеза ANCA-CB требуют создания индивидуальной медицинской технологии лечения при поражениях опорно-двигательного аппарата.

Поражение легких является одним из основных признаков системных васкулитов, ассоциированных с антинейтрофильными цитоплазматическими антителами (ANCA-CB) - микроскопического полиангиита (МПА), гранулематоза с полиангиитом Вегенера (ГПА) и эозинофильного гранулематозного васкулита Черджа - Стросс (ЭГВ). Цель исследования - на основании клинико-экспериментальных исследований доказать роль загрязнения атмосферы ксенобиотиками при патологии легких у больных МПА, ГПА и ЭГВ, определить общность и отличия отдельных структурных и функциональных признаков пневмопатии. Под наблюдением находились 150 больных с ANCA-СВ, среди которых МПА диагностирован в 58 % случаев, ГПА - в 21 %, ЭГВ - в 21 %. Экспериментальная часть исследования с морфологическим определением тканей легких проведена на белых беспородных крысах с моделью ANCA-CB. Антитела к миелопероксидазе (АМР) и протеиназе-3 (АР3) выявлены в сыворотке крови 65 % крыс с моделью васкулита. Развитие ANCA-CB в целом и легочной патологии при них в частности тесно связано с экологией атмосферы регионов проживания больных, а тяжесть пневмопатии у пациентов с МПА определяется уровнем выбросов предприятиями металлургической промышленности, содержанием в воздухе 3,4-бензпирена и Диоксида S, ГПА - вдыхаемого фенола. Отходы металлургической промышленности в случаях МПА, угледобывающей отрасли, железнодорожного и автомобильного транспорта при ГПА, химической промышленности и диоксида С при ЭГВ способствуют формированию АМР. Нарушения легочной гемодинамики и диффузионной способности легких в первую очередь зависят от мощности энергетики и машиностроения, параметров вдыхаемого аммиака и диоксида N. Наличие во вдыхаемом воздухе ксенобиотиков у животных с экспериментальным ANCA-CB сопровождается угнетением синтеза легочного сурфактанта, повышением частоты макрофагов в просвете альвеол, лаброцитов, перибронхиальной и периваскулярной инфильтрации, альвеолярного, перибронхиального и периваскулярного склероза.

Наведено понад 2 000 термінів, що описують основні мінерали, гірські породи, геологію корисних копалин, а також тверді, рідкі та газоподібні корисні копалини. Особливу увагу приділено опису умов утворення та знаходження мінералів у земних надрах. Для кожного мінералу та гірської породи наведено умови утворення, фізичні властивості та родовища, де вони були уперше знайдені. Зауважено, що у зв'язку із розробкою родовищ, деякі з них вже на сьогодні відпрацьовані і фізично не існують, тому зразки мінералів з таких родовищ є особливо цінними.

Вивчено системну організацію інверсійних деформацій Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і Західно-Донецького грабена (ЗДГ). На підставі структурно-кінематичного аналізу деформаційних структур, ідентифікованих у складчастих поверхах осадового чохла, з урахуванням попередніх моделей інверсійного структуроформування, зроблено спробу створити оригінальну модель тектонічної інверсії рифтогенної структури. Тектонічна інверсія ДДЗ і Донбасу розпочалася в пізньо-герцинську епоху в геодинамічному режимі загальноплитної колізії. Тектонофізичний аналіз інверсійних деформацій свідчить, що складчастість у западині та лінійні анти- та синформи Донбасу формувалися під впливом природного механізму поздовжнього вигину внаслідок колізійного жолоблення горизонтів у геодинамічному режимі транспресії. У пізньому мезозої - кайнозої інверсія продовжувалася в полі правобічних горизонтально-зсувних деформацій із перемінною стискальною складовою. Цим режимом зумовлено формування складчастих тектонічних покривів та їх насування з боку Донбасу на герцинські неоавтохтонні утворення ЗДГ і слабкодислокований синеклізний автохтон південного сходу западини. Через тиск тектонічного штампа складчастого Донбасу сформувався Західно-Донецький тектонічний сегмент, який ідентифіковано структурним ороклином поперечного висування осадових геомас. У фронті та осьовій зоні тектонічного ороклину утворилися геодинамічні смуги нагнітання та витискання геомас, де формувалися великі лінійні складчасті зони. У форланді ороклину вторгнення, на закінченнях магістральних насувів, що слугували "тектонічними рейками" вторгнення геомас алохтону в рифтогенну структуру, в западині сформувалося передове лускате віяло стискання. У хінтерланді - тилу ороклину, в Західному Донбасі на герцинському неоавтохтоні залягає коріння складчастих покривів насування, яким сформовані тектонічні сутури. На підставі вивчення системної організації колізійних деформацій ЗДГ принципово розроблено модель структурно-кінематичної еволюції земної кори ДДЗ на колізійному етапі. Згідно із нею, тектонічна інверсія рифтогенної структури на території ЗДГ зумовлена вторгненням під тиском тектонічного штампа складчастого Донбасу тектонічного сегмента вклинювання дислокованих осадових геомас із формуванням Західно-Донецької покривно-складчастої тектонічної області. Дані щодо системної організації інверсійних перебудов рифтогенної структури покладено в основу оригінальної геодинамічної моделі тектонічної інверсії ДДЗ, яку можна використовувати для вдосконалення схем регіонального тектонічного та нафтогазо-геологічного районування.

Викладено основи загальної геології, методику та проектування інженерно-геологічних та геотехнічних досліджень, основи динаміки підземних вод. Особливу увагу приділено геодинамічним процесам та їх інженерно-геологічним наслідкам (обвали та осипи, зсуви, суфозія та карст, пливуни, підтоплення, просідання у лесових грунтах, сейсмічні явища, перетворення берегів). Наведено фактори антропогенних (техногенних) процесів та їх інженерно-геологічні наслідки. Увагу приділено механіці грунтів - від класифікації до розрахунку їх напружено-деформованого стану. Окремо розглянуто інженерний захист територій від негативних природних та техногенних явищ, а також інженерно-геологічні дослідження під час проектування та будівництва деяких видів споруд.