Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.1-29

Рубрики:

Хвороби серця

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

За допомогою імуногістохімічних, лектиногістохімічних методів, електронної мікроскопії, морфометрії та статистичного аналізу досліджено характеристики кардіоміоцитів ембріонів і плодів людини; процеси формування зон злипання, десмосом і нексусів вивчено на серцях щурів. Визначено кількісні й якісні характеристики міграційної, адгезійної, проліферативної й апоптозної активності клітин провідної системи. Встановлено, що гістогенез провідної системи пов'язаний із гістогенезом нервової системи серця.

Висвітлено наукові досягнення у питаннях пошуку регенераційних можливостей кардіоміоцитів протягом життя та у разі будь-якого пошкодження. Охарактеризовано різні напрямки наукових розробок з вивчення процесів ауторепарації міоцитів, а також регенерації міокарда за рахунок стовбурових клітин різного походження та процесів трансдиференціювання клітин інших диферонів. Зрілі кардіоміоцити здатні до мітотичного поділу та самовідновлення шляхом автофагії. Трансплантація у пошкоджений міокард стовбурових клітин з червоного кісткового мозку, активізація власних міокардіальних резервів стовбурових клітин можуть стати альтернативним розв'язанням проблеми втрати кардіоміоцитів та їх відновлення.

Проведено огляд та узагальнення масиву нормативних документів і законів України, які регламентують питання використання ембріонального матеріалу людини. Існує декілька аспектів у питанні використання ембріонального матеріалу - використання гамет і "залишкових" ембріонів під час реалізації репродуктивних технологій, трансплантація та культивація стовбурових клітин, а також дослідження ембріональних тканин та органів, одержаних під час проведення абортів і розтину трупів передчасно народжених плодів. Кожен із перелічених аспектів регламентується, поряд із загальними, окремими нормативними документами. Окреслено основні проблемні деонтологічні питання, пов'язані з використанням ембріонального матеріалу, одержаного від людини.

Набуття наказами МОН України № 1111 та № 1112 чинності зумовлює необхідність порівняльної оцінки наявних міжнародних наукометричних баз з позиції вітчизняних авторів, редакторів і керівників наукових установ. Розглянуто найбільші бібліометричні платформи (Web of Science, Scopus та РИНЦ) і кількісні показники, за якими проводять оцінювання, наведено їхні переваги та недоліки. Серед обговорюваних систем найоптимальнішою за співвідношенням рівня якості та можливості інтеграції вітчизняних наукових статей і видань до світового наукового простору можна вважати наукометричну базу Scopus. Окрему увагу приділено системі Google Scholar та спеціалізованій пошуковій системі PubMed.

Розглянуто основні фактори, що впливають на значення кількісних показників наукометричних систем. Зокрема, на цитування роботи впливають тематична спрямованість наукового дослідження, особливості оформлення резюме, мова статті, правильність написання ПІБ автора та назви установи, вибір журналу для розміщення публікації та самостійний контроль цитування власних робіт. На рейтинг наукових видань впливає їх наявність у наукометричних і спеціалізованих базах даних, якість англомовного резюме, мова повного тексту статей, публікація робіт популярних авторів, відкритий доступ та обсяг передплати. Щодо ранжування наукових установ, то задля його об'єктивізації необхідно жорстко контролювати оперативне розміщення в електронному варіанті метаданих кожного номера фахових видань, сприяти оформленню списків літератури за міжнародними стандартами, зобов'язати редакції розміщувати електронні адреси авторів для листування, розробити систему заохочення досвідчених учених до розміщення статей в бібліометричних системах і створити національний комітет з питань інтеграції вітчизняних видань у наукометричні бази.

Представлено матеріали з основ медичної ембріології. Розглянуто матеріал, що стосується спадкових вад та основ тератології. Зосереджено увагу на матеріалі, який стосується принципів пренатального моніторингу розвитку дитини із зазначенням критеріїв його оцінки та строків скринінгових обстежень. Матеріали підтверджено оригінальним ілюстративним матеріалом, частина якого представлена оригінальними фотографіями з архіву “Міжобласний центр медичної генетики імені П. М. Веропотвеляна” ДОР (м. Кривий Ріг), “Дніпропетровський спеціалізований клінічний медичний центр матері та дитини ім. проф. М. Ф. Руднєва” ДОР, анатомічного музею кафедри анатомії людини Дніпропетровської медичної академії МОЗ України.

Досліджено кардіотоксичність сиднокарба (мезокарба) та її механізми. Вивчено вплив провідних груп нейротропних засобів на кардіотоксичний ефект. Проаналізовано вплив нейротропних засобів, які блокують нейротоксичні ефекти сиднокарба на його кардіотоксичність.

Подано найновішу інформацію щодо мікроскопічної та ультрамікроскопічної будови та гістофізіології клітин і тканин організму. Зроблено акцент на будову та розвиток органів травної системи, особливо - органів ротової порожнини. Наведено оригінальні ілюстрації, мікрофотографії, отримані із колекцій кафедр гістології, цитології та ембріології ВМНЗ України.