Проаналізовано становлення й розвиток вітчизняної нагородної справи з часів Київської Русі до років незалежності України в контексті світової фалеристичної спадщини. Розглянуто правові та практичні аспекти нагородної політики незалежної України, узагальнено перший досвід створення цілісної системи нагород найвищого державного рівня. Вміщено унікальний документальний, фактичний та ілюстративний матеріал.

Проанализировано становление и развитие отечественного наградного дела со времен Киевской Руси до времени независимости Украины в контексте мирового фалеристического наследия. Рассмотрены правовые и практические аспекты наградной политики независимой Украины, обобщен первый опыт создания целостной системы наград самого высокого государственного уровня. Представлен уникальный документальный, фактический и иллюстративный материал.

Висвітлено історію розвитку української дипломатії у контексті політичних біографій і діяльності в міжнародній сфері керівників зовнішньополітичних відомств України від 1917 р. до сьогодення. Розглянуто специфіку дипломатичної активності урядів усіх державних утворень, що діяли на українській території у періоди Центральної Ради, Директорії, Народного та Державного Секретаріатів, Раднаркому. Уперше у вітчизняній історіографії розглянуто питання становлення та розвитку західноукраїнської дипломатичної служби та її боротьби за територіальну цілісність країни.

Освещена история развития украинской дипломатии в контексте политических биографий и деятельности в международной сфере руководителей внешнеполитических ведомств Украины с 1917 г. по настоящее время. Рассмотрена специфика дипломатической активности правительств всех государственных образований, действующих на украинской территории в периоды Центрального Совета, Директории, Народного и Государственного Секретариатов, Совнаркома. Впервые в отечественной историографии рассмотрены вопросы становления и развития западноукраинской дипломатической службы и ее борьбы за территориальною целостность страны.

Визначено національний і мовний склад населення України за підсумками Всеукраїнського перепису населення 2001 р. Розглянуто поселенську структуру та визначено рівень освіти етнічних спільнот. Висвітлено питання забезпечення прав та етнокультурних потреб національних меншин, охарактеризовано їх пам'ятки культури та історико-меморіальні комплекси. Проаналізовано культурно-просвітницьку діяльність національно-культурних товариств країни.

Определен национальный и языковый состав населения Украины по итогам Всеукраинской переписи населения 2001 г. Рассмотрена поселенческая структура и определен уровень образования этнических общин. Освещены вопросы обеспечения прав и этнокультурных потребностей национальных меньшинств, охарактеризованы их памятки и историко-мемориальные комплексы. Проанализирована культурно-просветительская деятельность национально-культурных обществ страны.

Проаналізовано історичний досвід українського народу, самоорганізації українців від часів Київської Русі до проголошення незалежності України в 1991 р. Описано феномен більшовизму, висвітлено джерела та розкрито сутність тоталітаризму, сталінізму. Значну увагу приділено періоду розпаду імперії.

Проанализированы исторический опыт украинского народа, самоорганизации украинцев от времен Киевской Руси до провозглашения независимости Украины в 1991 г. Описан феномен большевизма, освещены истоки и раскрыта сущность тоталитаризма, сталинизма. Значительное внимание уделено периоду распада империи.

Висвітлено питання суспільної трансформації, діалектичного "зняття" дилеми "Схід - Захід" шляхом культурно-політичного синтезу цивілізаційних надбань кожного народу на просторах "Великої Європи". Проаналізовано становлення політичної самосвідомості українців, визначено параметри суспільної стабілізації, фактори якісних змін.

Освещены вопросы общественной трансформации, диалектического "снятия" дилеммы "Восток - Запад" путем культурно-политического синтеза цивилизационных достояний каждого народа на просторах "Большой Европы". Проанализировано становление политического самосознания украинцев, определены параметры общественной стабилизации, факторы качественных изменений.

Викладено питання становлення та розвитку української дипломатії у період з 1917 до 1990 гг. Висвітлено дипломатичну діяльність останнього міністра закордоних справ Росії перед подіями Жовтневої революції, нащадка славетного українського роду М.Терещенка, дипломатичний досвід якого вивчався дипломатами новонародженої УНР і відіграв значну роль у становленні національної дипломатичної школи. Проаналізовано дипломатичну діяльність усіх державних утворень, що діяли на території України з 1917-го р., зокрема, Центральної Ради, більшовицьких урядів - Народного Секретаріату Української Народної Республіки, Раднаркомів Української Радянської Соціалістичної Федеративної Республіки, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Української Радянської Соціалістичної Республіки.

Изложены вопросы становления и развития украинской дипломатии в период с 1917 - 1990 гг. Освещена дипломатическая деятельность последнего министра иностранных дел перед событиями Октябрьской революции, потомка славного украинского рода М.Терещенко, дипломатический опыт которого изучался дипломатами новорожденной УНР и сыграл значительную роль в становлении национальной дипломатической школы. Проанализирована дипломатическая деятельность всех государственных образований, действовавших на территории Украины с 1917-го г., в частности, Центрального Совета, большевистских правительств - Народного Секретариата Украинской Народной Республики, Совнаркомов Украинской Советской Социалистической Федеративной Республики, Украинской Социалистической Советской Республики, Украинской Советской Социалистической Республики.

Охарактеризовано складний період від перших десятиліть ХІХ ст. до закінчення Першої світової війни, який передував перетворенню двох основних гілок української нації на політичні, суперечливим і тяжким процесам об'єднання її етнічних земель, поділених між Царською Росією та царською Австрією. Описано особливості українсько-польських історичних взаємин. Висвітлено боротьбу за возз'єднання етнічних українських земель, яка на початку ХХ ст. не завершилася перемогою. Проаналізовано праці Л.А.Коваленка про вплив Французької революції на Україну, окремі твори сучасної української та російської історіографії. Наведено деякі нові підходи польської історіографії до дослідження матеріалів про польсько-західноукраїнську війну 1918 - 1919 рр. Розкрито місце мемуаристики в історіографії. Показано роль Б.Ройя у встановленні польської влади у Кракові та визначено взаємини генерала з Ю.Пілсудським. Викладено основні положення декларації А.Лівицького від 2 грудня 1919 р.

Охарактеризован сложный период от первых десятилетий ХІХ в. до окончания Второй мировой войны, который предшествовал преобразованию двух основных веток украинской нации на политические, противоречивым и тяжелым процессам объединения этнических земель Украины, поделенных между Царской Россией и царской Австрией. Описаны особенности украинско-польских исторических взаимоотношений. Освещена борьба за объединение этнических украинских земель, которая в начале ХХ в. не завершилась победой. Проанализированы труды Л.А.Коваленко о влиянии Французской революции на Украину, отдельные произведения современной украинской и российской историографии. Приведены некоторые новые подходы польской историографии к исследованию материалов о польско-западноукраинской войне 1918 - 1919 гг. Раскрыто место мемуаристики в историографии. Показана роль Б.Ройя в установлении польской власти в Кракове и определены взаимоотношения генерала с Ю.Пилсудским. Изложены основные положения декларации А.Ливицкого от 2 декабря 1919 г.

Наведено інформацію про сучасну українську діаспору: громадські організації, науково-освітні заклади, засоби масової інформації, релігійні громади, художні колективи, пам'ятки культури. Подано основні нормативно-правові акти України, що регулюють міжнаціональні відносини у країні, визначають права національних меншин, засади співпраці державних і неурядових організацій з українцями зарубіжжя.

Приведена информация о современной украинской диаспоре, в частности, общественных организациях, научно-образовательных учреждениях, средствах массовой информации, религиозных общинах, художественных коллективах, памятках культуры. Поданы основные нормативно-правовые акты Украины, регулирующие межнациональные отношения в стране, определяющие права национальных меньшинств, основы сотрудничества государственных и внеправительственных организаций с украинцами зарубежья.

Висвітлено ключові положення інновацій та інноваційного розвитку як підстави стійкого економічного та соціального розвитку України. Викладено сутність і зміст інноваційної діяльності, її державної підтримки. Всебічно проаналізовано стан і перспективи розвитку вітчизняних і зарубіжних інноваційних структур, зокрема технологічних парків. Розкрито роль і місце інтелектуального потенціалу в процесі інноваційного розвитку держави.

Освещены ключевые положения инноваций и инновационного развития как основы устойчивого экономического и социального развития Украины. Изложены сущность и содержание инновационной деятельности, ее государственной поддержки. Всесторонне проанализированы состояние и перспективы развития отечественных и зарубежных инновационных структур, в частности технологических парков. Раскрыты роль и место интеллектуального потенциала в процессе инновационного развития государства.

Проведен правовой анализ избирательных систем (ИС) ряда стран Западной и Восточной Европы, освещены особенности их транспарентности и практического применения на выборах, а также соответствия провозглашаемых целей демократическим стандартам и правам человека. Особое внимание уделено исследованию системных нарушений прав человека и дискриминации "неграждан" в ИС ряда прибалтийских государств. Показано, что это связано, прежде всего с тем, что их политические реалии характеризуются высокой степенью вмешательства институтов государства в избирательный процесс, нарушением принципа равенства в доступе к средствам информации, а также слабым обеспечением надлежащих гарантий соблюдения гражданских избирательных прав.

Висвітлено історію становлення і розвитку української дипломатії України у контексті історичної персоналістики. Наведено біографію керівників зовнішньополітичних відомств, а також провідних дипломатів.

Освещена история становления и развития украинской дипломатии Украины в контексте исторической персоналистики. Приведена биография руководителей внешнеполитических ведомств, а также ведущих дипломатов.

Розкрито сутність інновацій та інноваційної діяльності, визначено характерні ознаки постіндустріального суспільства, наведено парадигми його сталого й інноваційного розвитку. Визначено особливості сучасних європейської й азійських моделей технопарку. Висвітлено методологічні засади та стратегічні аспекти маркетингу інноваційних товарів. Розглянуто чинники та моделі ринку інновацій, розкрито питання маркетингового забезпечення інноваційного процесу. Наведено методичні підходи до визначення пріоритетів формування та розвитку ринку інноваційних товарів. Описано механізми трансферу та комерціалізації інновацій.

Раскрыты сущность и признаки инноваций и инновационной деятельности, определены характерные признаки постиндустриального общества, изложены парадигмы его устойчивого и инновационного развития. Определены особенности современных европейской и азийских моделей технопарка. Освещены методологические основы и стратегические аспекты маркетинга инновационных товаров. Рассмотрены факторы и модели рынка инноваций, раскрыты вопросы маркетингового обеспечения инновационного процесса. Приведены методические подходы к определению приоритетов формирования и развития рынка инновационных товаров. Описаны механизмы трансфера и коммерциализации инноваций.

Розглянуто й проаналізовано історичний досвід боротьби українського народу за свою соборність. Підкреслено актуальність та визначено невідкладність завдань сучасного державотворення в Україні щодо консолідації української нації, всіх громадян, збереження територіальної цілісності держави, зміцнення єдності її регіонів. Наголошено, що територіальне, політичне, ідейне та культурне об'єднання українців - актуальне завдання, яке потребує подальшого вирішення. Відзначено, що для розв'язання цієй проблеми необхідно вивчети історичний досвід боротьби народу за свою соборність. Зауважено, що ХХ ст. залишило нам у спадок події, які, потребують осмислення, у них сконцентровано історичний досвід боротьби українства за свободу, незалежність, державність. Досліджено, що акт Злуки був глибоко детермінований історично та спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Констатовано, що ідея соборності українських земель набула державного статусу та протягом багатьох десятиліть залишалась інтегральним чинником та чи не єдиним неконтроверсійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху.

Розглянуто ключові здобутки спільної співпраці Міністерства освіти і науки, молоді та спорту і НАПН України на шляху до інформаційного суспільства, прийняття основних державних програм і документів, важливих для освіти. Обгрунтовано значення реалізації проекту "Національна рамка кваліфікацій", а саме: втілення багатьох ідей для якісної освіти, створення живої, працездатної основи для ефективної взаємодії між ринком праці та сферою освіти.

Рассмотрены ключевые достижения совместного сотрудничества Министерства образования и науки, молодежи и спорта и АПН Украины на пути к информационному обществу, принятия основных государственных программ и документов, важных для образования. Обосновано значение реализации проекта "Национальная рамка квалификаций", а именно: воплощение многих идей для качественного образования, создание живой, работоспособной основы для эффективного взаимодействия между рынком труда и сферой образования.

Key achievements address the joint cooperation of the Ministry of Education and Science, Youth and Sports and the APS of Ukraine society, the adoption of major programs and documents, for education, value of the realization of the project "National qualifications framework" and as the embodiment of many ideas to qualitatively education, creation alive, Fundamentals to effectively market interaction between labor and education.

Висвітлено основні положення доповіді Міністра освіти та науки, молоді та спорту України під час проведення Форуму міністрів освіти європейських країн "Школа XXI століття: Київські ініціативи", за результатами якого було підписано Київський протокол, в якому визначено та проаналізовано сім напрямів євроінтеграції середньої освіти та проекти практичних дій щодо кожного з них, а саме: дошкільна освіта, українська шкільна історична освіта, толерантність - нова ідеологія європейської молоді, через мову до взаєморозуміння, ІКТ - освіта без кордонів, від шкіл-партнерів до країн-партнерів, новій освіті Європи - новий європейський учитель. Звернено увагу на досягнення європейських країн, основні пріоритети реформування освіти і формування єдиних освітніх стандартів у Європі на майбутні 10 - 15 років, означено пропозиції України щодо подальшої співпраці та розвитку освіти в європейському просторі.

Представлены основные положения доклада Министра образования и науки, молодежи и спорта Украины во время проведения Форума министров образования европейских стран "Школа XXI века: Киевские инициативы", по результатам которого был подписан Киевский протокол, в котором определены и проанализированы семь направлений евроинтеграции дошкольного и среднего образования, проекты практических действий по реализации каждого из них, а именно: дошкольное образование, украинское школьное историческое образование, толерантность - новая идеология европейской молодежи, язык как средство взаимопонимания, ИКТ - образование без границ, от школ-партнеров к странам-партнерам, новому образованию Европы - нового европейского учителя. Обращено внимание на достижения европейских стран, основные приоритеты реформирования образования и формирования единых образовательных стандартов в Европе на предстоящие 10 - 15 лет, отмечены предложения Украины относительно дальнейшего сотрудничества и развития образования в европейском пространстве.

In the lecture of Minister for education and science, young people and sport seven directions of eurointegration of secondary education and projects of practical actions are definite on each of them. Analyzing every direction, attention is paid to achievements in European countries and suggestions of Ukraine on further collaboration and development of education and development of education in European space are indicated.

Висвітлено співпрацю у підготовці робітничих кадрів для зварювального виробництва професійно-технічних навчальних закладів з Інститутом електрозварювання імені Є. О. Патона НАПН України. Розглянуто актуальні питання соціального партнерства Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України з Національною академією наук України, Національною академією педагогічних наук України, органами виконавчої влади, роботодавцями, навчальними закладами та громадськими організаціями. Окреслено основні напрями створення системи забезпечення якості професійно-технічної освіти та вказано на необхідність активізації інноваційних процесів у сфері неперервної професійної освіти.

Розглянуто шляхи удосконалення системи професійно-технічної освіти, висловлені на ІІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти під час обговорення проекту "Стратегії розвитку національної освіти України". Окреслено напрями стандартизації професійно-технічної освіти. Наголошено, що щорічно буде затверджуватися 60 державних нових стандартів, в розробці яких активну участь братимуть науковці та роботодавці. Вони будуть визначати кваліфікаційні вимоги до кожної конкретної професії. Виокремлено проблему налагодження співпраці з роботодавцями. Зазначено, що вже створено разом з Об'єднаною радою роботодавців спільний колегіальний орган, який буде вирішувати проблеми профтехосвіти. Зокрема, спільно з роботодавцями вже завершено масштабну роботу зі створення Національної рамки кваліфікацій. Зосереджено увагу на питаннях навчально-виробничої діяльності закладів професійно-технічної освіти як основного додаткового джерела його фінансування.

Проаналізовано результати впровадження державної стратегії та політики в галузі професійно-технічної освіти у 2012 р. Визначено місце упровадження державних стандартів професійно-технічної освіти в Державній цільовій програмі розвитку професійно-технічної освіти на 2011 - 2015 рр. Наголошено на налагодженні взаємодії усіх ланок виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та громадських організації у забезпеченні прогресу професійно-технічної освіти в Україні. Доведено необхідність глибинного вивчення сфери виробництва та її тенденцій для передбачення потреби у професіях та кваліфікованих працівниках. Відзначено переваги внесення змін до «Класифікатора професій» стосовно можливості запровадження навчання за новими технологіями.

Проанализированы результаты внедрения государственной стратегии и политики в области профессионально-технического образования в 2012 г. Определено место внедрения государственных стандартов профессионально-технического образования в Государственной целевой программе развития профессионально-технического образования на 2011 - 2015 гг. Отмечена роль налаживания взаимодействия всех звеньев исполнительной власти, органов местного самоуправления и общественных организаций в обеспечении прогресса профессионально-технического образования в Украине. Доказана необходимость глубокого изучения сферы производства и тенденций для предсказания потребности в профессиях и квалифицированных работниках. Отмечены преимущества внесения изменений в «Классификатор профессий» относительно возможности введения обучения по новым технологиям.

Analyzed are the results of the implementation of the state strategy and policy of vocational education in 2012. Defined is the place of implementation of national standards of vocational education in the state target program of vocational education in 2011 - 2015. Marked is the role of the establishment of interaction of all levels of executive bodies, local authorities and NGOs in ensuring the progress of vocational education in Ukraine. Proved is the necessity of in-depth study of the production and its trends to predict the demand for occupations and skilled workers. Noted are the benefits of amending "of professions" to study the possibility of introducing new technologies.