В эксперименте на крысах установлено, что при хроническом нарушении мозгового кровообращения (создавали путём неполной перевязки общей сонной артерии на 7 суток) наблюдается активация свёртывания крови и торможение фибринолиза. Пайлер-свет при его чрезкожном воздействии (от аппарата "Биоптрон-2" с расстояния 5 см, время экспозиции - 10 мин ежедневно в течение 7 дней) в области головы слева (на стороне перевязки общей сонной артерии) вызывал активацию фибринолиза. Обсужден механизм данного воздействия пайлер-света через фоторецепторы-протеины активатора плазминогена, а также влияния на антиоксидантные свойства крови.

В экспериментах на крысах установлено, что у интактных животных активность антиоксидантного фермента супероксиддисмутазы (СОД) в правом полушарии мозга меньше, чем в левом. При остром нарушении мозгового кровообращения (ОНМК) справа активность СОД в левом полушарии уменьшалась. При ОНМК слева на фоне возрастания накопления малонового диальдегида (МДА) активность СОД увеличилась в правом полушарии. Пайлер-свет снижал накопление МДА в тканях мозга как справа, так и слева при ОНМК. Он вызывал увеличение активности СОД в правом и левом полушариях при облучении головы крыс справа, оставляя неизмененной ее при облучении слева. Обсуждены механизмы модулирующего влияния пайлер-света на активность СОД в полушариях мозга при ОНМК.

В экспериментальных исследованиях на крысах установлено, что поляризованный свет (пайлер-свет) снижает в тканях полушарий мозга концентрацию продуктов перекисного окисления липидов (накопление малонового диальдегида) и увеличивает активность антиоксидантного фермента супероксиддисмутазы. Такая реакция наблюдается при облучении головы крыс как справа, так и слева. Вместе с тем активность супероксиддисмутазы возрастает в большей степени на стороне воздействия пайлер-света. Обсуждается возможный механизм действия пайлер-света через кожу на кровь, акупунктурные точки и непосредственно на ткани мозга.

В экспериментах на белых крысах показано, что у интактных крыс имеется асимметрия супероксиддисмутазы (СОД) между правым и левым мозгом (в правом ее активность меньше, чем в левом). При хроническом нарушении мозгового кровообращения (ХНМК) у крыс, вызванном неполной перевязкой общей сонной артерии слева, в тканях мозга с той и другой стороны возросла активность перекисного окисления липидов (ПОЛ). Активность СОД возросла в правом полушарии, а каталазы - уменьшилась как в том, так и в другом полушарии. Пайлер-свет в этих условиях резко уменьшал активность антиоксидантных ферментов, особенно каталазы. С левой стороны мозга оба эти показателя достоверно выше в сравнении с правым (интактным). Обсужен механизм влияния пайлер-света на биохимическую асимметрию прооксидантно-антиоксидантной системы в полушариях мозга у крыс при ХНМК.

Мета: вивчити вплив різних методів медикаментозного та немедикаментозного лікування хворих з дисциркуляторною енцефалопатією (ДЕ) II ст. на тлі гіпертонічної хвороби (ГХ) II ст. на перебіг захворювання та активність оксиду азоту в сироватці крові. Матеріали та методи. Обстежено 45 хворих з ДЕ II ст. на тлі ГХ II ст. Пацієнти були розділені на три групи, по 15 осіб у кожній: 1-а - хворі, які одержували тільки медикаментозне лікування, 2-а - пацієнти, які на тлі медикаментозної терапії одержували лікування за допомогою лампи "Біоптрон", експозиція - 10 хв на кожну півкулю головного мозку, 3-я - хворі, яких лікували тільки за допомогою поляризованого світла. Курс лікування становив 10 днів. До і після лікування визначено активність загального азоту у сироватці крові за допомогою методу ферментного перетворення нітрату в нітрит з наступним калориметричним визначенням нітриту. Висновки. У пацієнтів з ДЕ II ст. на тлі ГХ II ст. під впливом комбінованого лікування (медикаментозного та немедикаментозного) або тільки біоптронотерапії спостережено підвищення активності загального оксиду азоту, що є позитивною ознакою і свідчить про поліпшення вазодилататорного резерву.

За сучасних умов виникла необхідність систематизувати численні опитувальники, тести та шкали, які використовуються для об'єктивної оцінки стану пацієнтів із вертеброгенними болями у спині. Запропоновані міжнародні шкали можуть бути корисними в практиці лікарів та під час проведення наукових досліджень.

Досліджено вплив поляризованого світла на показники гемостазу, гемодинаміку та перебіг дисциркуляторної енцефалопатії (ДЕ) II ступеня на фоні гіпертонічної хвороби (ГХ) II ступеня, ДЕ II ступеня у ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС і в експерименті на щурах лінії Wistar у разі розвитку в них гострого та хронічного порушення мозкового кровообігу. Проаналізовано вплив різних схем лікування (медикаментозного та немедикаментозного) хворих з ДЕ II ступеня різного генезу. Показано модулювальний вплив поляризованого світла на загальний оксид азоту у разі ДЕ II ступеня та встановлено прямий кореляційний зв'язок з малоновим діальдегідом, поліпшення показників гемодинаміки, згортання крові та фібринолізу, позитивну динаміку перебігу захворювання. Виявлено відновлення право-лівої асиметрії показників згортання крові, фібринолізу та антиоксидантної системи під впливом поляризованого світла лампи "Біоптрон" у хворих на ДЕ II ступеня різного генезу, яка характерна для здорових осіб.

Розглянуто неврологічні розлади за умов серцево-судинних патологій, а також за умов патології шлунково-кишкового тракту, сполучної тканини та судин, захворюванні нирок. Описано способи вияву обмінних розладів та патогених чинників.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.016.25

Рубрики:

Розсіяний склероз (множинний склероз)

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.426.3

Рубрики:

Хвороба Паркінсона

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано клінічний випадок хронічного нейробореліозу із синдромом церебральної псевдопухлини в пацієнтки 30 років, яка звернулася зі скаргами на головокружіння, двоїння в очах, зниження гостроти зору на обидва ока, відчуття "туману перед очима", постійний головний біль (7 - 8 балів за візуальною аналоговою шкалою), порушення сну. За 5 - 6 місяців до початку захворювання, протягом літнього періоду, неодноразово були укуси кліщів із почервонінням шкіри, за медичною допомогою не зверталася. Хворіє упродовж останніх 1,5 місяця, коли без видимих причин з'явився головний біль, 1 місяць тому почала відмічати зниження зору, двоїння в очах. У неврологічному статусі: ураження лівого відвідного нерва. МРТ головного мозку - симптом порожнього турецького сідла, сплющення заднього полюса склер, звивистість зорових нервів. Окуліст: гострота зору правого ока - 0,3, лівого ока - 0,8, набряк диска зорового нерва обох очей. Аналіз ліквору: тиск 300 мм вод.ст. (при люмбальній пункції в положенні лежачи), загальний білок - 0,198 г/л, цитоз - 5 в 1 мкл (лімфоцити), протибореліозні IgG - 38,15 од/мл, IgM - 5,61 од/мл. Відразу після люмбальної пункції пацієнтка відмітила значне зменшення головного болю та двоїння в очах. Індекс лікворно-сироваткових протибореліозних IgG - 1,2. Установлений діагноз: хронічний нейробореліоз із синдромом церебральної псевдопухлини, з ураженням лівого відвідного нерва та зоровими порушеннями. Лікування: цефтріаксон, реосорбілакт, цитиколін, ацетазоламід, мелатонін, фенібут. Від повторних люмбальних пункцій пацієнтка відмовилась. За час стаціонарного лікування стан хворої покращився: зменшилися головні болі (до 3 - 4 балів за візуальною аналоговою шкалою), зникло двоїння в очах, відновилися в повному обсязі рухи лівого очного яблука, зменшився набряк дисків зорових нервів. Пацієнтка через 3 місяці телефоном повідомила про відсутність будь-яких скарг, окрім зниження зору. Таким чином, у пацієнтів із синдромом церебральної псевдопухлини серед потенційних етіологічних чинників захворювання необхідно виключати в тому числі і хворобу Лайма.

Немоторні симптоми хвороби Паркінсона розвиваються в структурі клінічної картини захворювання й залежать від типу обраної терапії. З огляду на той факт, що захворювання завжди розглядається як моторний дефіцит, а вираженість немоторних симптомів залишається недостатньо вивченою, мета дослідження - оцінка вираженості немоторних симптомів при різних клінічних формах хвороби Паркінсона на фоні леводопатерапії. Обстежено 107 пацієнтів із хворобою Паркінсона, які перебували на обстеженні й стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Комунального підприємства "Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського Полтавської обласної ради" і на базі Центру для пацієнтів із хворобою Паркінсона та іншими нейродегенеративними захворюваннями на базі кафедри нервових хвороб Полтавського державного медичного університету. Виділені акінетико-ригідна, змішана й контрольна група пацієнтів, які були порівнянні за соціодемографічними показниками, також не було встановлено відмінностей за тривалістю захворювання й локалізацією дебюту. У групах пацієнтів встановлено вищі показники вираженості немоторних ознак за підшкалами "сон/втома", "настрій", "увага/пам'ять", "гастроінтестинальні порушення", "розлади сечовидільної системи", "порушення статевої функції" порівняно з контрольною групою. Виявлено, що для пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання характерне переважання розладів з боку гастроінтестинальної і сечостатевої систем, а також порушення сну, психіки й настрою, що виражається загальним балом за шкалою немоторних проявів порівняно з пацієнтами змішаної групи. Встановлено схильність пацієнтів із хворобою Паркінсона до більш вираженого депресивного синдрому порівняно з особами відповідного віку й переважання тривожного синдрому в пацієнтів з акінетико-ригідною формою захворювання - характерні клінічно виражені прояви тривоги, а для змішаної групи - субклінічні прояви. Висновки: на фоні лікування препаратами леводопи в пацієнтів із різними формами хвороби Паркінсона спостерігається значна кількість немоторних симптомів, зокрема порушення сну, психіки, сечостатевої і гастроінтестинальної систем. Пацієнти з акінетико-ригідною формою мають більш виражені немоторні симптоми й розлади афективної сфери.