Наведено результати дослідження теоретичних засад і практичних методів реалізації національних економічних інтересів за умов фінансової транснаціоналізації. Проаналізовано параметри сучасної глобальної фінансової системи. Виявлено сукупність механізмів перерозподілу світового багатства, діючих у рамках світової фінансової системи. Розглянуто питання стану та досвіду інтеграції фінансової системи України до світового фінансового простору. Охарактеризовано проблеми та напрями подальшої її інтеграції за умов фінансової транснаціоналізації з урахуванням світового та національного досвіду збереження конкурентоспроможності національної економіки. Висвітлено особливості традиційних і новітніх методів реалізації національних економічних інтересів у фінансовій сфері за умов фінансової транснаціоналізації та діючих у рамках світової фінансової системи механізмів перерозподілу світового багатства. Запропоновано заходи з розбудови конкурентоспроможної, стійкої до зовнішніх криз фінансової системи України та формування відповідної стратегії інтеграції даної системи до світового фінансового простору.

Викладено сучасний стан і актуальні питання щодо необхідності удосконалення системи медико-соціальної експертизи під час визначення зв'язку захворювань з дією іонізуючого випромінення та інших чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Запропоновано основні напрями приведення чинних нормативно-регуляторних документів України з цього питання у відповідність з сучасним рівнем знань і досвіду по мінімізації медичних наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, загальної і клінічної радіобіології, радіаційної медицини, онкології і медико-соціальної експертизи, а також з чинним законодавством України.

Мета дослідження - оцінка термінів виникнення гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК) та транзиторної ішемічної атаки (ТІА) серед учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на ЧАЕС з гіпертонічною хворобою (ГХ), а також визначення ролі цереброваскулярних катастроф як клінічний експертний критерій зв'язку ГХ з впливом наслідків аварії на ЧАЕС. В аналіз включили дані 131 УЛНА на ЧАЕС з ГХ, у яких було зафіксовано цереброваскулярні катастрофи, та які було подано на розгляд до Центральної міжвідомчої експертної комісії в термін 2014 - 2016 рр. У 110 хворих на ГХ захворювання/смерть були пов'язані з наслідками аварії на ЧАЕС (основна група), тоді як у 21 зв'язок не підтверджено (група порівняння). Було одержано статистично достовірні відмінності між основною та групою порівняння: термін, через який було встановлено діагноз ГПМК/ТІА після участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; вік, в якому був встановлений діагноз ГПМК/ТІА та термін, через який було документовано ГПМК/ТІА після встановлення діагнозу ГХ. Висновки: одержані результати дослідження свідчать про те, що цереброваскулярні катастрофи можна вважати значимим клінічним експертним критерієм зв'язку ГХ з впливом наслідків аварії на ЧАЕС.

Увагу приділено розв'язанню важливої наукової та практичної задачі в галузі радіобіології, а саме оптимізації медичної експертизи встановлення зв'язку гіпертонічної хвороби (ГХ) в учасників ліквідації наслідків аварії (УЛНА) на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС) із дією іонізуючого випромінювання у віддаленому післяаварійному періоді шляхом розробки науково обгрунтованих рекомендацій. За допомогою ретроспективного аналізу проведено вивчення структури 26 142-ох медичних експертних справ, що розглядалися Центральною міжвідомчою експертною комісією (ЦМЕК) упродовж 2013 - 2017 pp. При проведенні поглибленого дослідження 16 073-ох справ постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, розглянутих ЦМЕК упродовж 2014 - 2016 pp., відібрано 796 справ УЛНА на ЧАЕС із ГХ. Установлено, що у віддаленому післяаварійному періоді патологія серцево-судинної системи займала друге місце (39,62 %) у структурі медичної експертизи УЛНА, при цьому частка випадків ГХ становила 28,4 % від загальної кількості розглянутих справ. У структурі розгляду випадків зв'язку захворювань УЛНА, що привели до смерті, частка ГХ становила 17,8 %. Ретроспективним аналізом медичних експертних справ ЦМЕК підтверджено ранній розвиток і молодший вік УЛНА на ЧАЕС хворих на ГХ, яка пов'язана з участю в роботах по ліквідації наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС. Основні інформативні критерії розвитку та прогресування ГХ серед УЛНА на ЧАЕС для прийняття експертних рішень при встановленні зв'язку захворювання з участю в роботах по ЛНА на ЧАЕС грунтуються на термінах виникнення вегетосудинної дистонії, первинного встановлення діагнозу ГХ, стаціонарного лікування, розвитку судинних подій (мозковий інсульт, інфаркт міокарда) та втрати працездатності з урахуванням дози опромінення, періоду та терміну перебування в зоні підвищеного радіаційного ризику. Доведено, що при зростанні дози зовнішнього опромінення підвищується частота встановлення причинного зв'язку ГХ із роботами по ЛНА на ЧАЕС. Розроблено науково обгрунтовані рекомендації та пропозиції з оновлення нормативно-регуляторних документів зі встановлення причинного зв'язку ГХ із роботами по ЛНА на ЧАЕС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Р410.030-1

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ