Висвітлено принципові, загально-наукові теоретико-методологічні положення, які характеризують психологію як самостійну галузь наукового знання. Узагальнено традиційний та сучасний досвід світової психологічної науки, поєднання філософського, психологічного та культурологічного підходів до визначення сутності психологічних явищ людського буття. Запропоновано науково-психологічний метод, що включає засоби теоретичного та емпіричного дослідження вчинкових характеристик індивідуального буття людини.

Розглянуто питання внутрішньої динаміки психіки в її цілісності, диференціації та інтеграції психічних процесів у синергетичному контексті. Проаналізовано життєво-стильовий концепт мотиваційно-смислової регуляції, когнітивний стиль конструювання психологічної реальності особистості. Викладено суб'єктно-орієнтований підхід до психології відносин особистості та держави. Висвітлено динаміку дії соціально-психологічних механізмів політико-ідеологічного самовизначення молоді.

Рассмотрены вопросы внутренней динамики психики в её целостности, дифференциации и интеграции психических процессов в синергетическом контексте. Проанализированы жизненно-стилевой концепт мотивационно-смысловой регуляции, когнитивный стиль конструирования психологической реальности личности. Представлен субъектно-ориентированный подход к психологии отношений личности и государства. Освещена динамика действия социально-психологических механизмов политико-идеологического самоопределения молодежи.

Проаналізовано рольову компетентність як умову гармонійності життєвого світу особистості. Розглянуто питання соціально-психологічної компетентності у вимірах успішного життєздійснення особистості. Висвітлено особливості сприймання та наведено критерії оцінки політичних текстів виборцями. Розкрито психолого-педагогічні засади використання тренінгових технологій у системі безперервної освіти персоналу органів внутрішніх справ. Визначено психологічні фактори емоційної дезадаптації першокласників, соціально-психологічні чинники міжособистісних конфліктів у студентському середовищі.

Проанализирована ролевая компетентность как условие гармоничности жизненного мира личности. Рассмотрены вопросы социально-психологической компетентности в измерениях успешного жизнеосуществления личности. Освещены особенности восприятия и приведены критерии оценки политических текстов избирателями. Раскрыты психолого-педагогические основы использования тренинговых технологий в системе непрерывного образования персонала органов внутренних дел. Определены психологические факторы эмоциональной дезадаптации первоклассников, социально-психологические факторы межличностных конфликтов в студенческой среде.

Висвітлено перспективи розвитку вітчизняної психології. Розглянуто шляхи самоорганізації особистості у її життєвому світі. Проаналізовано феномен креативності як психологічну проблему. Наведено модель динаміки конфлікту у вузі.

Висвітлено принципові, загальнонаукові, теоретико-методологічні положення, що характеризують психологію як самостійну галузь наукового знання. Наведено основний вчинковий принцип для розкриття загальнопсихічних, вікових, екзистенціальних характеристик психологічних феноменів. Розкрито суть поняття метапсихології. Наведено своєрідну модель психології вчинку з метою об'єднання досвіду теоретизації та методологічного вивчення психологічних явищ світу, набутого у різних напрямах філософської та психологічної науки: феноменології, екзистенціалізмі.

Освещены принципиальные, общенаучные, теоретико-методологические положения, характеризующие психологию как самостоятельную отрасль научного знания. Приведен основной принцип поступка для раскрытия общепсихологических, возрастных и экзистенциальных характеристик психологических феноменов. Раскрыто содержание понятия метапсихологии. Приведена своеобразная модель психологии поступка с целью объединения опыта теоретизации и методологического изучения психологических явлений мира, приобретенных в различных направлениях философской и психологической науки: феноменологии, экзистенционализме.

Висвітлено перспективи психологічної герменевтики. Описано культурно-психологічні функції мислення. Розкрито структуру комунікативного потенціалу особистості. Проаналізовано вплив потребово-мотиваційної сфери на репродуктивний вибір молодого подружжя. Розглянуто психологічні особливості вибору цивільного шлюбу як форми подружніх стосунків.

Освещены перспективы психологической герменевтики. Описаны культурно-психологические функции мышления. Раскрыта структура коммуникативного потенциала личности. Проанализировано влияние потребностно-мотивационной сферы на репродуктивный выбор молодой семьи. Рассмотрены психологические особенности выбора гражданского брака как формы семейных отношений.

Розкрито інтерактивно-функціональний зміст політичної влади. Проаналізовано соціально-психологічні механізми політичного самовизначення учасників електорального процесу. Описано соціально-психологічні особливості молоді з різним ступенем інтересу до політики. Розглянуто проблему діагностики особистісного потенціалу студентської молоді. Висвітлено формуванння моделей політичної поведінки старшокласників у інтерактивному просторі, що розвивається, а також особистісно-когнітивні особливості творчо обдарованих підлітків.

Раскрыто интерактивно-функциональное содержание политической власти. Проанализированы социально-психологические механизмы политического самоопределения участников электорального процесса. Описаны социально-психологические особенности молодежи с разной степенью интереса к политике. Рассмотрена проблема диагностики личностного потенциала студенческой молодежи. Освещены формирование моделей политического поведения старшеклассников в развивающем интерактивном пространстве, личностно-когнитивные особенности творческих одаренных подростков.

Викладено сучасні наукові підходи до медичної психології. Проаналізовано суб'єктно-інтерсуб'єктну детермінацію психогенезу особистості на ранніх етапах розвитку. Описано індивідуально-типологічні особливості мотивації навчальної діяльності у процесі післядипломної освіти.

Изложены современные научные подходы к медицинской психологии. Проанализирована субъектно-интерсубъектная детерминация психогенеза личности на ранних этапах развития. Описаны индивидуально-типологические особенности мотивации учебной деятельности в процессе последипломного образования.

У контексті ідей відомих українських і російських психологів (С.Л.Рубінштейна, В.А.Роменця, В.О.Татенка, Т.С.Кириленка, Т.В.Говоруна, М.І.Найдьонова) висвітлено місце суб'єктно-вчинкової парадигми в сучасній психології. Розкрито психологічну сутність понять суб'єктності й учинковості. Проаналізовано проблеми суб'єкта в культурній психології особистості та психології рефлексії, показано методологічне значення категорії суб'єкта для даної галузі.

В контексте идей известных украинских и русских психологов (С.Л.Рубинштейна, В.А.Роменца, В.А.Татенко, Т.С.Кириленко, Т.В.Говоруна, М.И.Найденова) освещено место субъектно-причинной парадигмы в современной психологии. Раскрыта психологическая сущность понятий субъектности и причинности. Проанализированы проблемы субъекта в культурной психологии личности и психологии рефлексии, показано методологические значения категории субъекта для данной отрасли.

Проаналізовано генетичну психологію як методологічну парадигму вивчення депривованої особистості. Розкрито психологічні засади розвитку творчого мислення. Висвітлено вплив батьків, педагогів і ровесників на онтогенез Я-концепції дитини. Визначено соціально-психологічні настановлення як передумови особистісного самоздійснення в соціумі, тоталітарний синдром і культову залежність особистості як наслідки дегуманізації соціальної взаємодії. Описано психологічні особливості впливу релігійних сект на особистість. Розкрито значення пізнавальної мотивації в набутті професійних навичок, визначено вікову динаміку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови.

Проанализирована генетическая психология как методологическая парадигма изучения депривированной личности. Раскрыты психологические основы развития творческого мышления. Освещено влияние родителей, педагогов и ровесников на онтогенез Я-концепции ребенка. Определены социально-психологические настановления как предпосылки личностного самоосуществления в социуме, тоталитарный синдром и культовая зависимость личности как последствия дегуманизации социального взаимодействия. Описаны психологические особенности влияния религиозных сект на личность. Раскрыто значение познавательной мотивации в приобретении профессиональных навыков, определена возрастная динамика познавательной активности младших школьников в процессе изучения иностранного языка.

Проаналізовано роль мови в культурно-ментальному просторі суспільства, державну мову в контексті консолідації суспільства за умов трансформації системи державного управління. Розглянуто питання лінгвосеміотичної реконструкції інтелектуальних процесів у філо- та онтогенезі. Висвітлено особливості функціонування мовленнєвих стратегій у контексті білінгвізму. Визначено вплив національної ментальності та мови на парадигму відносин особистості та держави.

Проанализированы роль языка в культурно-ментальном пространстве общества, государственный язык в контексте консолидации общества в условиях трансформации системы государственного управления. Рассмотрены вопросы лингвосемиотической реконструкции интеллектуальных процессов в фило- и онтогенезе. Освещены особенности функционирования речевых стратегий в контексте билингвизма. Определено влияние национальной ментальности и языка на парадигму отношений личности и государства.

Розглянуто питання національної соціалізації української молоді на початку ХХІ ст. Проаналізовано вплив життєстійкості на постановку життєвих завдань молоддю. Описано особливості мовленнєво-мисленнєвої діяльності юнаків з особливими потребами та визначено шляхи оптимізації їх інтелектуального розвитку. Висвітлено соціально-психологічні особливості делегування повноважень у процесі колективного самовизначення молодіжної спільноти, вплив політичної свідомості молоді на її самоставлення, генезу соціально-правових уявлень молоді в освітньому процесі. Визначено основні психологічні компоненти самоорганізації студентів. Розкрито психологічні аспекти навчально-пізнавальної активності студентів.

Рассмотрены вопросы национальной социализации украинской молодежи в начале ХХІ ст. Проанализировано влияние жизнестойкости на постановку жизненных заданий молодежью. Описаны особенности языково-мыслительной деятельности юношей с особенными потребностями и определены пути оптимизации их интеллектуального развития. Освещены социально-психологические особенности делегирования полномочий в процессе коллективного самоопределения молодежного сообщества, влияние политического сознания молодежи на её самоотношение, генезис социально-правовых представлений молодежи в образовательном процессе. Определены основные психологические компоненты самоорганизации студентов. Раскрыты психологические аспекты учебно-познавательной активности студентов.

Визначено предмет, структуру та функції соціальної психології, запропоновано нове тлумачення проблемних питань становлення даної дисципліни у світі та в Україні. Проаналізовано психологічну проблематику регуляції соціальної поведінки, міжособових стосунків і взаємодії. Розкрито основні положення психології впливу, описано його соціально-психологічні механіми та встановлено критерії визначення ефективності. Вперше до курсу соціальної психології включено тему соціальних ситуацій, по-новому висвітлено окремі аспекти психології груп і соціальної психології особистості. Розглянуто активні соціально-психологічні методи, наведено характеристику PR-технології, іміджмейкінгу й ефектів масових комунікацій як практичного інструментарію соціальної психології.

Определены предмет, структура и функции социальной психологии, обосновано новое толкование проблемных вопросов стнановления данной дисциплины в мире и в Украине. Проанализирована психологическая проблематика регуляции социального поведения, межличностных отношений и взаимодействия. Раскрыты основные положения психологии влияния, описаны его социально-психологичекие механизмы и установлены критерии определения эффективности. Впервые в курс социальной психологии включена тема социальных ситуаций, дана новая интерпретация отедельных аспектов психологии групп и социальной психологии личности. Рассмотрены активные социально-психологические методы, приведена характеристика PR-технологии, имиджмейкинга и эффектов массовых коммуникаций как практического инструментария социальной психологии.

Наведено результати соціально-психологічного дослідження проблеми впливу. Особливу увагу приділено онтопсихологічному визначенню природи впливу, його сутнісним ознакам. Розглянуто детермінанти та фактори впливовості, різні форми впливів, варіанти їх поєднання у дихтомічні пари та типологічні групи. Висвітлено проект систематизації уявлень про соціально-психологічні механізми впливу. Проаналізовано проблему впливу у суб'єктно-вчинковому вимірі.

Приведены результаты социально-психологического исследования проблемы влияния. Особое внимание уделено онтопсихологическому определению природы влияния, его сущностным признакам. Рассмотрены детерминанты и факторы влиятельности, различные формы влияний, варианты их соединения в дихтомические пары и типологические группы. Освещен проект систематизации представления о социально-психологических механизмах влияния. Проанализирована проблема влияния в субъектно-причинном измерении.

Проналізовано мораль як одну з форм суспільної свідомості. Її джерела - у колективних уявленнях, загальнолюдських духовних цінностях. В ній узагальнено та перетворено на неписані правила уявлення про те, яка поведінка вважається пристойною, яка людина є порядною і чому.

Розглянуто одну з теоретичних парадигм психології. Проаналізовано певні труднощі, пов'язані з існуванням модифікацій, які претендують на роль самостійних парадигмальних утворень.

Розглянуто поняття "душа" і "дух". У першу чергу, це пов'язано з розширенням психологічною наукою кола своїх досліджень, які сьогодні включають не тільки інструментально-операційні, структурно-функціональні, діяльнісно-поведінкові, але й ціннісно-смислові, соціокультурні, інтимно-особистісні, індивідуально-неповторні, душевно-духовні характеристики психічного життя.

Висвітлено питання теорії та методології сучасної психології, обгрунтовано уявлення про суб'єкт, об'єкт, предмет і метод психологічного пізнання. Викладено концепцію визначення даних базових понять психологічної науки в контексті суб'єктно-вчинкового підходу. Увагу приділено питанням історії донаукових уявлень про природу психіки, онтопсихології суб'єктності та вчинковості, суб'єктного і вчинкового в їх поєднанні, відношення психологічної науки і практики.

Освещены вопросы теории и методологии современной психологии, обоснованы представления о субъекте, объекте, предмете и методе психологического познания. Изложена концепция определения данных базовых понятий психологической науки в контексте субъектно-поступательного подхода. Внимание уделено вопросам истории донаучных представлений о природе психики, онтопсихологии субъектности и поступательности, субъектного и поступательного в их совмещении, отношения психологической науки и практики.

У травні 2011 року видатному українському вченому-психологу Володимиру Андрійовичу Роменцю (1926 - 1998 рр.) мало б виповнитися 85 років. На жаль, цю дату українська наука відзначає без свого корифея. Однак нехай на зміну сумним спогадам прийде наша добра пам'ять про світлу людину, яка залишила нам у спадок приклад подвижницького творчого життя, багатого на наукові осяяння. Особливим чином талант Володимира Роменця як дослідника проявився у багатотомній "історії психології" - фундаментальній праці про минуле, теперішнє і майбутнє душевного і духовного життя людини і людства. Тож у ювілейний рік гріх не згадати про цей унікальний доробок видатного філософа, психолога, історика і педагога, нашого мудрого вчителя.

Досліджено феномен ніжності як своєрідне поєднання інтимно-особистісного почуття і душевного ставлення однієї людини до іншої (а також до тварин, рослин, предметів і явищ природного і рукотворного світу).