Используя результаты эхокардиографического исследования 892-х больных с сердечно-сосудистой патологией проведен сравнительный анализ критериев диагностики гипертрофии левого желудочка (ЛЖ), базирующихся на определении толщины его стенок и рассчете индекса массы миокарда ЛЖ. Установлено, что использование индекса массы мокарда ЛЖ позволяет уточнить наличие гипертрофии ЛЖ у 22,9 % больных, в том числе у 48,3 % пациентов - с эксцентрической гипертрофией. Отмечено что определение типа ремоделирования ЛЖ предоставляет дополнительную информацию об особенностях его структурной перестройки и позволяет стратифицировать категории лиц, нуждающихся в различных видах медико-социальной поддержки. Сделан вывод, что изменение методологических подходов к эхокардиографической оценке гипертрофии ЛЖ дает возможность усовершенствовать диагностику выраженности функциональных нарушений и тяжести ограничений жизнедеятельности вследствие артериальной гипертензии.

Проведено досліження обмежень життєдіяльності в аспекті вивчення проблеми удосконалення медико-соціальної експертизи за гіпертонічної хвороби (ГХ) II стадії. В результаті комплексного обстеження встановлено, що ГХ II стадії характеризується різноманітністю структурно-функціональних змін серцево-судинної системи, що свідчить про клінічну та патогенетичну гетерогенність проявів даної стадії захворювання й обумовлює диференційовані підходи щодо оцінки обмежень життєдіяльності. Уточнено патогенетичні взаємозв'язки, які відображають негативний вплив гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ) на функціонування системи кровообігу у хворих на ГХ. Встановлено, що прогресування ГЛШ супроводжується розвитком автономної дисфункції серця, а у випадку формування даної патології за концентричним типом, у порівнянні з ексцентричним, відзначено вищі рівні артеріального тиску (АТ) за даними добового моніторування та вірогідне зниження часових показників варіабельності серцевого ритму (ВСР). Встановлено, що рівень реакції систолічного АТ на фізичне навантаження у хворих на ГХ поєднаний з рівнем систолічного АТ за даними добового моніторування АТ та зворотно пов'язаний зі статистичними та спектральними параметрами добової ВСР. Виявлено, що на формування обмежень життєдіяльності за ГХ II стадії впливають тривалість захворювання, ступінь і характер артеріальної гіпертензії, ступінь і геометричний тип ГЛШ, а також тип гемодинамічної реакції на фізичне навантаження. Розроблено диференційовані критерії функціонального стану серцевої діяльності, які рекомендовано використовувати під час проведення медико-соціальної експертизи

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.7 + Р410.105.01

Рубрики:

Хвороби головного мозку та його оболонок

Вроджені вади серця

Шифр НБУВ: Ж25729 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.514.31-52

Рубрики:

Гострі респіраторні захворювання у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ