У підручнику відображено сучасні дані про класифікацію, морфологію, фізіологію та генетику мікроорганізмів, методи їх культивування й ідентифікації, стерилізації та дезинфекції, вчення про інфекцію та імунітет, антибіотики і хіміотерапевтичні препарати. Описано значення мікроорганізмів у кругообігу речовин у природі, створенні й збереженні екологічної рівноваги на планеті. Висвітлена роль сучасної біотехнології та генної інженерії у виготовленні профілактичних, лікувальних і діагностичних препаратів. Стисло викладені сучасні мікроскопічні, бактеріологічні, вірусологічні, серологічні, імунологічні, алергічні та біологічні методи дослідження, пояснено їх пріоритетне та конкретне використання в лабораторній практиці. Містяться сучасні дані про збудників інфекційних хвороб, їх морфологічні, біологічні та антигенні властивості, токсиноутворення і патогенез для експериментальних тварин, методи лабораторної діагностики захворювань, специфічне їх лікування і профілактику.

Розглянуто питання загальної мікробіології, описано методи дослідження морфології, фізіології, екології та генетики мікроорганізмів, визначено їх чутливість до антибіотиків. Значну увагу приділено питанням імунологічної діагностики інфекційних хвороб, методам їх специфічної профілактики та лікування. Висвітлено основні властивості збудників бактеріальних інфекцій та методи їх лабораторної діагностики. Наведено характеристику та класифікацію вірусів і методів класичної та експрес-діагностики вірусних інфекцій, основні відомості про найбільш поширені гриби, їх морфологічні особливості та лабораторні методи діагностики мікозів, а також відомості про мікроскопічні дані найбільш поширених збудників протозоозів та методи діагностики захворювань, викликаних ними.

Рассмотрены вопросы общей микробиологии, описаны методы исследования морфологии, физиологии, экологии и генетики микроорганизмов, определена их чувствительность к антибиотикам. Значительное внимание уделено вопросам иммунологической диагностики инфекционных болезней, методам их специфической профилактики и лечения. Освещены основные свойства возбудителей бактериальных инфекций и методы их лабораторной диагностики. Приведены характеристика и классификация вирусов и методов классической и экспресс-диагностики вирусных инфекций, основные сведения о наиболее распространенных грибах, их морфологических особенностях и лабораторных методах диагностики микозов, а также сведения о микроскопических данных наиболее распространенных возбудителей протозоозов и методах диагностики заболеваний, вызванных ними.

Висвітлено основні етапи розвитку імунології як науки. Розкрито особливості будови та функціонування імунної системи людини. Охарактеризовано механізми неспецифічної резистентності організму. Особливу увагу приділено практичним аспектам імунології - оцінці імунного статусу людини, імунологічним методам діагностики інфекційної патології, вакцинопрофілактиці інфекційних захворювань.

Освещены основные этапы развития иммунологии как науки. Раскрыты особенности строения и функционирования имунной системы человека. Охарактеризованы механизмы неспецифической резистентности организма. Особое внимание уделено практическим аспектам иммунологии - оценке иммунного статуса человека, иммунологическим методам дианостики инфекционной патологии, вакцинопрофилактике инфекционных заболеваний.

Наведено результати вивчення мікробіоценозу слизової оболонки носа та носоглотки у 52-х хворих на грип і ГРВІ. Показано, що обстежувані хворі переважно мали середньотяжкий перебіг захворювання (63,5 %). У 30,7 % осіб спостерігалися ускладнення у вигляді гострого синуситу різної локалізації та ларинготрахеїту. Виявлено, що мікробний пейзаж носа та носоглотки формували асоціації стафілококів, стрептококів, нейсерій, мораксел, гемофільних бактерій, ентеробактерій, псевдомонад та ін., серед яких домінують стрептококи та стафілококи. Носіями стафілококів були 76,9 % хворих, стрептококів - 40,4 %. Їх колонізаційний рівень досягав 5,1 - 6,6 Ig KYO/мл. Існують певні відмінності у складі мікробіоценозів слизової оболонки носа та носоглотки хворих, які мають різні супутні захворювання. У хворих із синуситами різної локалізації на слизовій оболонці з'являються такі транзиторні мешканці, як Rothia spp., Granulicatella spp., Clostridium spp.

Приведены результаты изучения микробиоценоза слизистой оболочки носа и носоглотки у 52-х больных гриппом и ОРВИ. Показано, что обследованные больные преимущественно имели средней тяжести течение заболевания (63,5 %). У 30,7 % лиц наблюдались осложнения в виде острого синусита разной локализации и ларинготрахеита. Выявлено, что микробный пейзаж носа и носоглотки формировали ассоциации стафилококков, стрептококков, нейсерий, мораксел, гемофильных бактерий, энтеробактерий, псевдомонад и др., среди которых доминируют стрептококки и стафилококки. Носителями стафилококков были 76,9 % больных, стрептококков - 40,4 %. Их колонизационный уровень достигал 5,1 - 6,6 Ig KYO/мл. Существуют некоторые отличия в составе микробиоценозов слизистой оболочки носа и носоглотки больных, имеющих разные сопутствующие заболевания. У больных с синуситами разной локализации на слизистой оболочке появляются такие транзиторные обитатели, как Rothia spp., Granulicatella spp., Clostridium spp.

Отмечено, что новый эпигенетический путь канцерогенеза Helicobacter pylori инициируется триггерами-онкогенами бактерии. Главный механизм канцерогенеза - тирозинкиназное фосфорилирование с избыточной активацией тирозинкиназ и активированием ERK MARK сигнальных путей нормальной пролиферации клетки, что нарушает нормальную пролиферацию и приводит к неконтролируемому росту клеток, трансформации и, как результат, к туморогенезу.

Наведено результати вивчення спектра виділених із різного клінічного матеріалу мікроорганізмів, одержаних від хворих, які перебували на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії Тернопільської університетської лікарні в 2015 р., та проведено порівняльний моніторинг з попередніми роками. Показано, що найчастіше від пацієнтів висівали представників родини Enterobacteriaceae – 56,4 %, неферментуючі грамнегативні бактерії - 27,3 %, стафілококи - 16,3 %. Відстежено, що така мікробіологічна картина простежується протягом останніх трьох років. Враховуючи те, що адгезія є одним з чинників вірулентності бактерій, наведено результати дослідження адгезивних властивостей вилучених клінічних штамів. Бактерії, як правило, мали достатньо високий рівень адгезивності. Найвищі показники адгезивної здатності були зафіксовані серед S. aureus - 4,9±2,2. Показано, що між адгезивною активністю бактерій та стійкістю їх до антибіотиків існує прямий кореляційний зв’язок.

Приведены результаты изучения спектра выделенных из различного клинического материала микроорганизмов, полученных от больных, находившихся на лечении в отделении интенсивной терапии Тернопольской университетской больницы в 2015 г., и проведен сравнительный мониторинг с предыдущими годами. Показано, что чаще всего от пациентов высевали представителей семейства Enterobacteriaceae - 56,4 %, неферментирующие грамотрицательные бактерии - 27,3 %, стафилококки - 16,3 %. Отслежено, что такая микробиологическая картина прослеживается в течение последних трех лет. Учитывая, что адгезия является одним из факторов вирулентности бактерий, в работе показаны результаты исследования адгезивных свойств изъятых клинических штаммов. Бактерии, как правило, имели достаточно высокий уровень адгезивности. Самые высокие показатели адгезивной способности были зафиксированы среди S. aureus - 4,9 ± 2,2. Показано, что между адгезивной активностью бактерий и устойчивостью их к антибиотикам существует прямая корреляционная связь.

В стислій формі у вигляді таблиць, схем, рисунків викладено навчальний матеріал з імунології відповідно до типової програми з мікробіології, вірусології та імунології. Подано відомості про структуру імунної системи організму, охарактеризовано механізми природного та адаптивного імунітету, особливості взаємодії клітин в імунній відповіді. Висвітлено загальні питання імунопатології: гіперчутливість, аутоімунні реакції, імунодефіцитні стани, протипухлинний імунітет. Особливу увагу приділено вакцинопрофілактиці та специфічному лікуванню інфекційних захворювань. Наведено основні імунологічні реакції, які використовують у діагностиці інфекційних захворювань.

Навчальний посібник складається з чотирьох частин: «Загальна мікробіологія», «Імунологія», «Вірусологія» і «Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія». У них систематизовано сучасні відомості з різних галузей мікробіологічної науки, спрямовані на поліпшення оволодіння ними базових знань із предмета. Акумулюючи багаторічний досвід викладання мікробіології та враховуючи побажання студентів, автори логічно структурували підготовлене видання, а матеріал подали у вигляді таблиць і схем, що сприятимуть кращому його розумінню та засвоєнню. Зосереджнено увагу майбутніх лікарів на основних мікробіологічних, імунологічних, вірусологічних та бактеріологічних аспектах професійної діяльності. У частині 1 «Загальна мікробіологія» наведено базові поняття, якими повинні оволодіти студенти при вивченні морфології та фізіології мікрооргазмів, стерилізації та дезінфекції, генетичних мутацій і рекомбінацій. Особливу увагу звернуто на методи, за допомогою яких можна дослідити антибіотикочутливість бактерій з метою вибору оптимального препарату для лікування інфекційних хвороб.