Надано характеристику основних показників здоров'я населення (поширеність, захворюваність) у частині хронічних захворювань органів травлення. Проаналізовано кількісні та якісні складові гастроентерологічної допомоги. Показано діяльність діагностичного сектора та його ресурсне забезпечення. Одержані дані свідчать про необхідність розробки напрямів з оптимізації надання спеціалізованої гастроентерологічної допомоги населенню України та їх можна використовувати для проведення соціальної та організаційної стратегії охорони здоров'я в розділі гастроентерології.

Проведено ретроспективний аналіз історій хвороби 843 пацієнтів із неспецифічним виразковим колітом і 222 - із хворобою Крона, які знаходились на стаціонарному лікуванні в ДУ "Інститут гастроентерології НАМН України" з 2001 по 2011 рр. Одержані дані свідчать про загальну тенденцію зростання числа запальних захворювань кишечника за останнє десятиріччя. Встановлено вікові та гендерні особливості запальних захворювань кишечника в обстеженого контингенту хворих. Показано вплив урбанізації та соціального статусу на розвиток хвороби. Для визначення обсягу відповідної медичної допомоги цій категорії хворих і створення програми профілактики, ранньої діагностики, адекватної індукційної та підтримуючої терапії є необхідним проведення повномасштабних епідеміологічних досліджень в усіх регіонах України.

Наведено результати стандартного морфологічного, імуногістохімічного дослідження біоптатів слизової оболонки шлунка та визначення бета-дефензину-2 у дітей, хворих на хронічний НР-асоційований гастрит, з урахуванням CagA-статусу, до та після антихелікобактерної терапії, моди-фікованої холекальциферолом. Продемонстровано підвищення ефективності комплексного лікування завдяки протизапальному, імуномодулюючому, антипроліферативному ефектам холекальциферолу.

Під час обстеження 40 хворих з ерозивним гастродуоденітом у поєднанні з гіпертиреозом виявлено синдром хронічного ендотоксикозу, розвиток якого обумовлений надлишковим утворенням антитиреоїдних антитіл, малонового діальдегіду та поглибленням цитокінового дисбалансу. Доведено ефективність лікувальної тактики, що була спрямована на відновлення цитокінового балансу та застосування детоксикаційної терапії ентеросорбентом із високою сорбційною ємністю.

Розглянуто проблему гастроінтестинальних ускладнень у разі застосування нестероїдних протизапальних препаратів, що широко призначаються для лікування цілого спектра станів, зокрема у випадку ревматологічних захворювань. Наведено результати власних досліджень, що надали змогу визначити особливості змін стану секреторної функції шлунка на тлі прийому неселективного та селективного нестероїдного протизапального засобу та дати їх порівняльну характеристику. Одержані дані надали змогу зробити певний внесок у формування уявлень про механізми розвитку ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту під час прийому препаратів вищевказаної групи.

Приведены результаты иммуногистохимического исследования уровня содержания циклооксигеназы 2-го типа (ЦОГ-2) у 120 пациентов с воспалительными и эрозивными поражениями желудка и двенадцатиперстной кишки на фоне длительного приема нестероидных противовоспалительных препаратов (НПВП) до и после лечения поражений гастродуоденальной области. Средний уровень ЦОГ-2 у больных с поражением гастродуоденальной зоны, вызванным приемом НПВП, снизился в 1,5 раза и составил 2,02 усл. ед. до лечения и 1,27 усл. ед. после его проведения по схеме N 1, а также уменьшился в 2 раза и составил 2,00 и 0,95 усл. ед. до и после лечения соответственно при схеме терапии N 2. Данные показатели свидетельствуют о снижении защитных свойств слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки при длительном приеме НПВП.

Цель работы - изучить роль адипокинов (лептина, адипонектина) и маркеров воспаления в развитии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни (ГЭРБ) при ожирении. В исследование были включены 92 пациента, из них 48 пациентов с ГЭРБ и 44 - с ожирением. Концентрация лептина была значительно выше у больных с ожирением по сравнению с пациентами с ГЭРБ. Рост избыточной массы тела (ИМТ) у больных ГЭРБ провоцирует развитие эзофагитов более высоких градаций. Изменения слизистой оболочки пищевода у больных ГЭРБ на фоне ожирения сопровождаются повышением уровня С-реактивного белка в сыворотке крови. Тяжелая эрозивная форма рефлюксной болезни у пациентов с ИМТ характеризуется более выраженными изменениями со стороны адипоцитарных гормонов и С-реактивного белка.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.2-52

Рубрики:

Хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

Шифр НБУВ: Ж63141 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты, свидетельствующие о существовании предпосылок к формированию неалкогольной жировой болезни печени (НАЖБП) у пациентов с метаболическими нарушениями. Это обусловлено достоверной ассоциацией аллелей и генотипов полиморфного маркера гена адипонектина-1 (ADIPOR1) у пациентов с НАЖБП. Установлено, что SNP в промоторе гена ADIPOR1 ассоциирован у больных с НАЖБП с повышенным содержанием жира в печени, развитием инсулинорезистентности и более высокими уровнями гликозилированного гемоглобина и гамма-глутамилтранспептидазы. Знание особенностей генотипа больных с НАЖБП необходимо для выбора индивидуализированного алгоритма лечения.

Надано результати дослідження ефективності комплексного застосування противірусної терапії, маломінералізованої гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієвої мінеральної води "Вознесенська", процедур віброакустичної та надзвичайно високочастотної терапії у хворих на хронічний вірусний гепатит С. Розроблений комплекс терапії нейтралізував побічні ефекти антивірусної терапії (лейкоцитопенічний, тромбоцитопенічний і грипоподібний синдроми), сприяв нормалізації функціональних проб печінки та більшості показників імунного статусу, стимулював синтез ендогенного інтерферону a.

Изложены результаты основных научных исследований в области панкреатологии, проведенных в 2011 - 2012 гг. Приведены достижения ведущих панкреатологов Европы в изучении этиологии, патогенеза, диагностики, лечения панкреатитов, опухолей поджелудочной железы.

Досліджено зміну активності показників плазмового протеолізу у хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, що поєднується з хронічним панкреатитом, у динаміці лікування.

За експериментального введення неспецифічного інгібітору оксиду азоту NG-нітро-L-аргініну найбільш значні дисциркуляторні та диссекреторні зміни спостережено на 12-ту добу, після чого реакція помітно уповільнювалася у зв'язку з компенсаторною відповіддю організму. На 30-ту добу в перидуктулярній зоні формувалися тяжі фіброзної тканини, про що також свідчило збільшення в крові маркера синтезу колагену - білковозв'язаного оксипроліну. Функціональна недостатність підшлункової залози проявлялася зниженням у крові активності панкреатичних ензимів, а за морфологічного дослідження - гіпосекрецією ацинарних клітин. Максимальне зниження концентрації нітритів/нітратів спостережено після першої доби з поступовим максимальним підвищенням на 12-ту добу.

Цель работы - оценка изменений экспрессии муцинов (MUC2, MUC3, MUC4) и трефоилового пептида (TFF3) слизистого барьера кишечника у больных неспецифическим язвенным колитом (НЯК). Обследовано 49 больных с левосторонним НЯК в стадии обострения. Всем больным НЯК проведено эндоскопическое исследование с биопсией слизистой оболочки толстой кишки и морфологическим исследованием биоптата, определением экспрессии MUC2, MUC3, MUC4, TFF3. Изменения слизистого барьера кишечника у больных НЯК отображают нарушение процессов слизеобразования, экспрессии муцинов и их свойств, а также тяжесть течения НЯК.

Вивчено вегетативний тонус, вегетативну реактивність і вегетативне забезпечення діяльності у 38 хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК) і 15 хворих на хронічний коліт (ХК) з анемічним синдромом. Групу порівняння становили 36 хворих на хронічні запальні захворювання кишечника (ХЗЗК) без анемії. Наявність анемічного синдрому у хворих на ХЗЗК супроводжується посиленням вегетативного дисбалансу в бік симпатикотонії. Зміни вегетативної реактивності проявлялися у вигляді процесів дезінтеграції між нервовим і гуморальним каналами регуляції з превалюванням гіперсимпатикотонічних реакцій у хворих на НВК та асимпатикотонічних у хворих на ХК. У хворих на ХЗЗК з анемічним синдромом змінюється структура адаптаційних реакцій - у хворих на НВК за рахунок збільшення у 2 рази реакцій напруження, а у хворих на ХК - протекторних вагусних реакцій, що свідчить про прояви дезадаптаційних процесів на тлі недостатності функціонального резерву.

Обстежено 84 хворих на запальні та ерозивно-виразкові хвороби езофагогастральної зони, 72 із них - із кандидозною інфекцією. Встановлено, що характерними гістологічними ознаками є дискератоз слизової оболонки стравоходу та запалення з більш тяжким його ступенем, у порівнянні з пацієнтами без кандидозу, при цьому всі випадки езофагіту II ступеня виявлено у хворих із глибоким кандидозом стравоходу. Поширення інфекції у стравохід і/або шлунок відбувається на тлі зниження товщини базального епітелію за вірогідного збільшення співвідношення середньої його висоти до загальної висоти епітелію, а також супроводжується запальними та атрофічними змінами у слизовій оболонці фундального відділу шлунка, які є характерними для переважної більшості пацієнтів.

Вивчено фактори агресії та захисту в шлунковому вмісті у 93 хворих із запальними та ерозивно-виразковими захворюваннями верхніх відділів шлунково-кишкового тракту, асоційованими з кандидозною інфекцією. Встановлено, що розлади в системі антифунгальної резистентності відбуваються за умов порушення бар'єрної функції шлунка: зниження синтезу сіалових кислот (на 49,9 %) і гексозамінів (на 36,6 %). Це є найбільш характерним для інвазивного кандидозу, асоційованого з секреторною недостатністю. Розпад полімерних структур гелю призводить до зменшення стійкості глікопротеїдів до дії кандид, що сприяє порушенню механізмів регенерації та формування патологічного процесу в слизовій оболонці шлунка.

Встановлено, що загострення пептичної виразки дванадцятипалої кишки (ДПК) і гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) характеризується вірогідним зниженням резистентності слизового бар'єра гастродуоденальної зони внаслідок посилення деградації сіалопротеїнів, колагенових білків, зниження продукції фукопротеїнів слизу активації перекисного окиснення ліпідів і зниження антиоксидантного захисту слизової оболонки. Доповнення антисекреторної терапії мелатоніном за поєднанні пептичної виразки ДПК і ГЕРХ сприяє покращанню психосоматичного стану та факторів захисту слизової оболонки езофагогастродуоденальної зони.

Отмечено, что фиброз печени - ключевое звено в развитии патологического процесса в ткани печени, и степень фиброза является достаточно чувствительным неспецифическим маркером патологических изменений в печени под воздействием различных этиологических факторов. Различают инвазивные, малоинвазивные и неинвазивные методы определения фиброза печени. К инвазивным методам относится пункционная трепанобиопсия - золотой стандарт. К малоинвазивным методам - прямые и непрямые маркеры фиброза. К неинвазивным методам - эластография и эластометрия. В современной гепатологии используют все перечисленные методы.

Показано провідну роль гіпокінетичної дисфункції біліарного тракту, порушення внутрішньопечінкового кровотоку по судинах дрібного та середнього діаметра й інтенсифікації вільнорадикального окиснення ліпідів у формуванні початкових порушень функції печінки в підлітків.