Проведено філософський аналіз відмінностей між інновацією та традицією, уніфікацією та плюралізмом феномену стандартизації вищої освіти (СВО). Доведено доцільність урегулювання даних відмінностей на основі антиципативної стандартизації. Викладено концептуальні основи СВО і стандарту вищої освіти, розкрито теоретичні та методологічні засади СВО у сучасному філософському, історичному, педагогічному, економічному, управлінському дискурсах. Визначено філософські виміри даного феномену як соціокультурного явища в контексті його онтології, людиновимірних та аксіологічних напрямів.

Проведено філософський аналіз суперечностей між інновацією та традицією, уніфікацією та плюралізмом феномену стандартизації вищої освіти (СВО). Доведено доцільність урегулювання даних суперечностей черед антиципативну стандартизацію (АС). Викладено концепцію СВО та стандарту вищої освіти. Проаналізовано теоретичні та методологічні засади СВО у сучасному філософському, історичному, педагогічному, економічному, управлінському дискурсах. Визначено філософські виміри даного феномену як соціокультурного явища, досліджено його онтологію, людиновимірні та аксіологічні напрями. Обгрунтовано цілі (креативність та інноваційність, посибілістське мислення, адаптивність) і завдання АС вищої освіти. Запропоновано принципи випереджуючої СВО України - системності, адекватності, проактивності, ефективності, особистісної зорієнтованості, достатності, доцільності, однозначності, варіативності, самооновлення.

Висвітлено проблему розробки науково-методологічного підгрунтя для розвитку ефективних систем виявлення, навчання та професійної орієнтації обдарованої молоді.

Освещена проблема разработки научно-методологических предпосылок для развития эффективных систем выявлення, обучения и профессиональной ориентации обдаренной молодежи.

The article deals with the problem of development of sientific-methodologocal preconditions for development of effective systems of revealing, training and vocational counselling of the gifted youth. Corresponding conclusions by results of research are made.

Розглянуто й охарактеризовано основні проблеми та критерії стандартизації вищої освіти. Проаналізовано динаміку суспільного розвитку на глобальному, регіональному (європейському) та національному рівнях. Обгрунтовано необхідність практичного впровадження наукових розробок у цій галузі у національну освітню систему.

Рассмотрены и охарактеризованы основные проблемы и критерии стандартизации высшего образования. Проанализирована динамика общественного развития в глобальном, региональном (европейском) и национальном уровнях. Обоснована необходимость практического внедрения научных разработок в этой области в национальную образовательную систему.

The article deals with the basic problems and criteria of standardization of higher education. Dynamics of social development in global, regional (european) and national levels is analyzed. Necessity of practical introduction of scientific developmentfor this area for national educational system is proved.

Здійснено соціально-філософський аналіз концепту "стандартизація вищої освіти" в його коеволюції з соціокультурною динамікою людської цивілізації, розвитком концепцій "суспільного порядку" та становленням вищої освіти (ВО) як феномену культури та соціального в Нові та Новітні часи. Обгрунтовано твердження, що історичний процес зростання упорядкування і стандартизації ВО в Нові та Новітні часи - явище не випадкове, а глибоко закономірне. Підсумовано, що ні тотальна стандартизація, ні лібералізація ВО не є адекватними стратегіями для ХХІ ст. Зазначено, що постмодерна філософія показує свій шлях - це компроміс порядку та динамічного хаосу у ВО, мірою яких виступає сама людина.

Проведен социально-философский анализ концепта "стандартизация высшего образования" в его коэволюции с социокультурной динамикой цивилизации, развитием концепций "общественного порядка" и становлением высшего образования (ВО) как феномена культуры и социального в Новое и Новейшее время. Обосновано утверждение, что исторический процесс возрастания упорядоченности и стандартизации ВО в Новое и Новейшее время - явление не случайное, а глубоко закономерное. Подытожено, что ни тотальная стандартизация, ни либерализация ВО не есть адекватными стратегиями для ХХІ ст. Отмечено, что постмодернистская философия показывает свой путь - это компромисс порядка и динамичного хаоса в ВО, измерением которых выступает сам человек.

In the article the philosophical problems of standardization of higher education are analyzed in the cultural and social measurings of New and Newest times. Connection of standardization of higher education is grounded with becoming, development and decline of the national state. Dependence of problems of standardization of higher education is shown on the decision of contradictions of contemporarily.

Визначено ціннісні орієнтири стандартизації вищої освіти України. Відзначено, що актуалізація тенденції дослідження та практичного впровадження стандартизації зумовлена процесами соціокультурної трансформації у напрямі глобалізації та інформатизації, а також потребою створення єдиного європейського освітнього простору. Констатовано, що онтологічні, аксіологічні та антропологічні засади, які репрезентують інтенцію (направленість) трансляції ідей філософії освіти в освітню діяльність, дають можливість визначити характерні риси концептуального вибору стандартизації освіти, які поєднують в собі досвід рефлексії минулого, плюральну діяльність сьогодення й антиципацію (передбачення) майбутнього. Зазначено, що ентропія системи освіти під тиском загрози знищення може набути якісний розвиток.

Определены ценностные ориентиры стандартизации высшего образования Украины. Отмечено, что актуализация тенденции исследования и практического внедрения стандартизации обусловлена процессами социокультурной трансформации в направлении глобализации и информатизации, а также необходимостью создания единого европейского образовательного пространства. Констатовано, что онтологические, аксиологические и антропологические принципы, которые представляют интенцию (направленность) трансляции идей философии образования в образовательную деятельность, дают возможность определить характерные черты концептуального выбора стандартизации образования, совмещающие в себе опыт рефлексии прошлого, плюралистическую деятельность настоящего и антиципацию (предсказание) будущего. Отмечено, что энтропия системы образования под давлением угрозы уничтожения может приобрести качественное развитие.

The article focuses on the definition of moral values standards of higher education in Ukraine in the troubled field of philosophy of education.

Проаналізовано одне з ключових понять сучасних досліджень освіти - освітній ландшафт. Обгрунтовано новий для вітчизняної філософії освіти концепт. Аналіз освітнього ландшафту здійснено в контексті трансдисциплінарної взаємодії природничого та гуманітарного знання. Приділено увагу генезі та сучасним трансформаціям європейського та українського освітніх ландшафтів у контексті суперечностей глобалізації та регіоналізації.

Сконцентровано увагу на причинах впливу глобалізації на освітній ландшафт. Проаналізовано його наслідки для системи освіти України. Продемонстровано головні причини домінування США в світовій освітній конкуренції. Розглянуто становлення уніфікаційних тенденцій в руслі переходу освіти зі сфери культурного надбання до системи економічного виробництва. Указано головні причини здобуття США одного з перших місць на арені глобальних ВНЗ. Зазначено, що завдяки саме цьому успіху тренд "американізації" та прагматизації вищої освіти набув масового розповсюдженя, що переорієнтувало цілі вищої освіти на нові стандарти. Окреслено перспективи розвитку вищої освіти в Україні в контексті проведення реформ в змістовій та оцінній складовій вищої освіти.

Сконцентрировано внимание на причинах влияния глобализации на образовательный ландшафт. Проанализированы его последствия для системы образования Украины. Продемонстрированы главные причины доминирования США в мировой образовательной конкуренции. Рассмотрено становление унификационных тенденций в русле перехода просвещения из сферы культурного наследия в систему экономического производства. Указаны причины того, почему США занимает одно из первых мест на арене глобальных ВУЗ. Отмечено, что благодаря именно этому успеху тренд "американизации" и прагматизации высшего образования приобрел массовый распространенный характер, что переориентировало цели высшего образования на новые стандарты. Определены перспективы развития высшего образования в Украине в контексте проведения реформ в содержательной и оценочной составляющей высшего образования.

The article is devoted to the scientific analysis of the causes and origins of globalization in higher education. In cinsidering establishment of the unification trends on the world stage of educational services, the author reveals the historical pattern of educationalmovement from the field of cultural heritage to the field economic production. In view of these results, the study demonstrates the potentially high proability of Ukraine to take part the strugge for the top position in the educational system of competition.

Розглянуто питання класифікації європейської освіти в реформаційному контексті, що експліковано на соціально-філософські основи Болонської стратегії. Досліджено універсальну класифікацію у межах вищої освіти як верифікацію адміністративно-політичного простору навчальних програм і профілів, що уможливлює диверсифікацію змісту європейської освіти. Виділено стекхолддерів освіти, для яких розроблено відповідну систему класифікації: студенти, ВНЗ, бізнес і промисловість, політики, дослідники й аналітики. Виокремлено та охарактеризовано фундаментальні принципи освітньої класифікації: емпіричний характер побудови класифікацій, мультиперспективність, поліконструктивний вимір класифікацій, актуальність, описовий характер класифікацій, верифікаційний принцип архітектури класифікації, стійкість класифікаційної моделі до часових змін та просторових перетворень. Обґрунтовано тезу про можливість групування національних освітніх систем навколо однорідних кластерів, що відображають інституціональні, культурні та соціально-економічні подібності між промислово розвинутими країнами. Систематизовано ускладнення, що стосуються національно-політичних закономірностей: синхронізація класифікацій з національними системами, прозорість і орієнтація на різні групи соціальних партнерів, класифікаційне різноманіття національних систем, низька ефективність класичних систем класифікації освітніх інституцій.

Рассмотрены вопросы классификации европейского образования в реформационном контексте, эксплицированным на социально-философские основы Болонской стратегии. Исследована универсальная классификация в рамках высшего образования как верификация административно-политического пространства для учебных программ и профилей, составляющих диверсификацию направлений содержания европейского образования. Выделены стекхолддеры образования, для которых разработана соответствующая система классификации: студенты, ВУЗ, бизнес и промышленность, политики, исследователи и аналитики. Выделены и охарактеризованы фундаментальные принципы образовательной классификации, в частности: эмпирический характер построения классификаций, мультиперспективность, поликонструктивное измерение классификаций, актуальность, описательный характер классификаций, верификационный принцип архитектуры классификаций, устойчивость классификационной модели к временным изменениям и пространственным преобразованиям. Обоснован тезис о возможности группирования национальных образовательных систем вокруг однородных кластеров, отражающих институциональные, культурные и социально-экономические сходства между промышленно развитыми странами. Систематизированы осложнения, касающиеся национально-политических закономерностей развития: синхронизация классификаций с национальными системами, прозрачность и ориентация на разные группы социальных партнеров, классификационное многообразие национальных систем, низкая эффективность классических систем образовательных учреждений.

The question of the classification of European education in the context of the reform that explicate on sotsialnoh and philosophical foundations of the Bologna strategy. Highlight stekholddery education, which develop a classification system: students, universities, business and industry, policy researchers and analysts. Allocated and described the fundamental principles of education classification: empirical construction classifications; relevance, descriptive classifications verification principle classification architecture; stability classification model to temporal changes and spatial transformations.

Проаналізовано смисловий зв’язок між глобалізмом і логоцентризмом західної культури. Зазначено, що універсальний погляд на світ у сучасному розумінні – це своєрідна екстраполяція домінуючої форми мислення (у цьому випадку „західної” форми мислення) на загальну дійсність. Продемонстровано деструктивні аспекти універсального погляду на світову дійсність. Виявлено, що логічно-історичні витоки глобальної картини світу були пов’язані з логоцентризмом європейського мислення, започаткованого ще за часів античності. З’ясовано, що онтологічно-смислові причини утворення універсального бачення людського суспільства ґрунтуються у зведенні сучасною людиною буття світу до уявлення про світ, що призводить до втрати „таємниці” незнання. Базуючись на теоретичних дослідженнях Р. Робенртсона, вказано на поверхову сутність глокалізації, яка була описана як явище імплементації глобального в локальне та навпаки, де „глобальне” є лиш квінтесенцією цінностей неолібералізму та продуктів і досі домінуючої західної культури. Охарактеризовано фундаментальні ознаки глобалізації, що формують спосіб мислення сучасного „космополіта”: становлення глобальних ЗМІ; вестернізація; міграція ліберального капіталізму, кожна з яких є методологічним та аксіологічним каркасом „глобального” знання про людство. Констатовано, що глобалізація світу – це водночас глобалізація поглядів. Завдання людства, у ці складні для нашого розуміння часи, сприймати „Чужого” та „Іншого” в їх автентичності та самобутності, не зводячи їх до часткових проявів ілюзорної „глобальної” культури.

Проанализирована смысловая связь между глобализмом и логоцентризмом западной культуры. Отмечено, что универсальный взгляд на мир в современном понимании – это своеобразная экстраполяция доминирующей формы мышления (в данном случае "западной" формы мышления) на общую действительность. Продемонстрированы деструктивные аспекты универсального взгляда на мировую действительность. Выявлено, что логически-исторические истоки глобального картины мира были связаны с логоцентризмом европейского мышления, которое ведет свое начало еще со времен античности. Выяснено, что онтологически смысловые причины образования универсального видения человеческого общества основываются в возведении современным человеком бытия мира к представлению о мире, что приводит к потере "тайны" незнания. Основываясь на теоретических исследованиях Р. Робенртсона, указано на поверхносную сущность глокализации, которая была описана как явление имплементации глобального в локальное и наоборот, где "глобальное" является лишь квинтэссенцией ценностей неолиберализма и продуктов до сих пор доминирующей западной культуры. Охарактеризованы фундаментальные признаки глобализации, формирующие образ мышления современного "космополита": становление мировых СМИ, вестернизация, миграция либерального капитализма, каждая из которых является методологическим и аксиологических каркасом "глобального" знания о человечестве. Констатировано, что глобализация мира - это одновременно глобализация взглядов. Задача человечества в эти сложные для нашего понимания времена воспринимать "Чужого" и "Другого" в их подлинности и самобытности, не сводя их к частичным проявлениям иллюзорной "глобальной" культуры.

Analyzed the semantic link between globalism and logocentrism of Western culture. It is noted that a universal view of the world in the modern sense - a kind of extrapolation of the dominant forms of thinking (in this case, the "Western" forms of thought) for a total reality. It demonstrated the destructive aspects of the universal view of the world reality. It was revealed that logical and historical origins of the global picture of the world were related to logocentrism European thinking, which dates back from the time of antiquity. It was found that the ontological sense reasons for the formation of the universal vision of human society based in the construction of a modern human being of the world to the concept of the world, which leads to a loss of the "mystery" of ignorance. Based on theoretical studies R. Robenrtsona, indicated on superficial is essence of globalization, which has been described as a phenomenon of the implementation of a global to local and vice versa, where the "global" is only the quintessence of the values of neo-liberalism and the product is still the dominant Western culture. Characterized by fundamental features of globalization that shape the modern way of thinking, "cosmopolitan": becoming the world's media, Westernization, migration of liberal capitalism, each of which is methodological and axiological framework of "global" knowledge about humanity. It was stated that the globalization of the world - is at the same time, globalization views. The task of humanity in these difficult times for our understanding of perceived "Alien" and "others" in their authenticity and identity, not reducing them to a partial manifestation of the illusory "global" culture.

Проаналізовано освітній ландшафт у предметному полі філософії освіти, під яким розуміється філософський концепт для позначення сукупності просторових, соціально-економічних, політичних, культурних та антропологічних характеристик освіти, що змінюються у межах певного регіону у процесі збереження, передачі та виробництва знань. Описано ознаки, які відрізнять це поняття від інших способів репрезентації освітньої реальності: пластичність, динамічність, антропологічність, вітальність, просторовість, композиційність, семантичність, символічність, темпоральність, ритмічність, полімасштабність, гібридність, контекстуальність, ситуативність. Запропоновано загальну парадигму дослідження освітнього ландшафту як соціального явища. Показано три полюси, навколо яких центруються дослідження освітніх ландшафтів: суб’єктивний ("індивідуум"), інтерсуб'єктивний ("суспільство"), символічний ("культура"). Виявлено п’ять основних підходів: індивідуальний, типологічний, метафоричний, конструктивістський та міфологічний. Окреслено перспективи досліджень у галузі типології та методів дослідження освітніх ландшафтів. Досліджено історичну генезу освітніх ландшафтів аграрного, індустріального й інформаційного суспільств. Виявлено діалектику впливу глобалізації та регіоналізації на освітні ландшафти XXI ст. Особливу увагу приділено змінам у європейському освітньому ландшафті. Досліджено вплив цивілізаційних викликів на національні освітні ландшафти. Окреслено проблемне поле модернізації вітчизняної освіти та обгрунтовано шляхи удосконалення освітніх ландшафтів України.

Презентовано сучасний стан філософії освіти як галузі філософського знання, яка покликана вирішувати проблеми в освіті на основі філософського аналізу. Динаміка змін світової цивілізації обумовлює трансформацію всіх сфер соціального життя та його інститутів. Безпосереднім чином актуалізовано переосмислення мети, завдань і характеру освіти, яка завжди виступає головним каналом історичної трансляції культурних цінностей і детермінантом соціального прогресу. Репрезентовано прагнення здійснити аналіз сукупності методів, способів, методології, які лежать в основі функціонування і розвитку теорії освіти. Це дозволить побачити той смисл і вимоги, які ставить час перед освітою. Це - нова роль освіти в цивілізаційному процесі, яка враховує специфіку самосвідомості особистості в умовах трансформації цінностей, які ставлять на перше місце не стільки оволодіння сумою знань, скільки розуміння сутності освітнього процесу. Українська філософія освіти виходить з того положення, що мета будь-якої освітньої системи полягає у формуванні такого практичного світогляду людини, який би краще поєднував її професійну діяльність із загальними цивілізаційними цінностями, закладеними в основу цієї системи. Оскільки філософія з часу свого виникнення завжди відігравала функцію теоретично-рефлексійного аналізу буття людини та його подальшого розвитку, то вона набула найважливішого значення і в становленні нових освітніх систем. В свою чергу освіта також впливає на філософію. Взаємодія між філософією і освітою завжди відігравала істотну роль у розвитку української системи освіти.

Коло проблем висвітлює сучасний стан соціо-гуманітарого дискурсу в Україні та Польщі. Розглянуто питання глобальної освітньої політики: сучасні виклики. Наведено питання політики педагогічного університету в розбудові системи селекційної роботи за умови домінування зовнішнього незалежного оцінювання. Розглянуто екстерналізацію освітніх послуг як шлях до розвитку освіти. Зазначено планування й упровадження освітньої політики в Україні на сучасному етапі розвитку громадянського суспільства. Охарактеризовано концептуальну модель реінтеграції переміщених університетів. Розглянуто основні підходи до досягнення європейських стандартів в освіті сучасної України.