Розглядаються проблеми вживання в мові та перекладу з англійської мови на українську (російську) і навпаки прислівників, прийменників та інших одиниць просторового дейксису, які становлять шар лексики, що є одним з найскладніших для засвоєння і практичного використання. Наводяться способи експлікації понять "тут-там", топомнестичних вказівок на місце, а також лексико-семантичних груп "зліва-справа", "внизу-вгорі", "близько-далеко", "попереду-позаду".

Висвітлено актуальні проблеми перекладу, описано способи, прийоми, види і типи перекладу, особливості перекладу мовних одиниць різних рівнів. Розглянуто питання перекладу назв компаній, корпорацій, фірм, газет, політичних партій.

Освещены актуальные проблемы перевода, описаны способы, приемы, виды и типы перевода, особенности перевода единиц речи разных уровней. Рассмотрены вопросы перевода назв компаний, корпораций, фирм, газет, политических партий.

Висвітлено теоретичні аспекти референційних відношень у системі орієнтаційних координат української, російської й англійської мов. На підставі типологічного аналізу, проведеного у межах поліпарадигмального підходу, визначено й охарактеризовано традиційні (дейктичний, анафоричний, референційний) та перехідні вказівні типи мовних одиниць - репрезентацій орієнтаційних указувань. Уперше запропоновано типологію аналізованих указівних різновидів.

Освещены теоретические аспекты референциальных отношений в системе ориентационных координат украинского, русского и английского языков. На основе типологического анализа, проведенного в рамках полипарадигмального подхода, определены и охарактеризованы традиционные (дейктический, анафорический, референционный) и переходные указательные типы языковых единиц - репрезентаций ориентационных указаний. Впервые предложена типология анализируемых указательных разновидностей.

Досліджено репрезентації системи просторових, часових і особових координат в українській, російській і англійській мовах на функціонально-семантичному рівні, у межах функціонально-семантичних полів, а у їх складі - парадигм і конкретних мовних одиниць. Проведено поліпарадигмальний аналіз за поняттєвим і асоціативним рівнями, за результатами якого визначено особливості усвідомлення носіями зіставлених мов указівних репрезентацій у аспекті їх типових і специфічних рис. Розглянуто типи референції у досліджених мовах, зокрема, її перехідні типи, утворені на основі моно- та полісемантичності, моно- та поліфункціональності, транссемантичності та трансфункціональності аналізованих мовних одиниць. Доведено, що всім зіставленим мовам притаманний дейктично-референційний тип указування (значною мірою - у близькоспоріднених мовах). В англійській мові більш поширений дейктично-анафоричний тип указування. Специфічним для цієї мови є поліфункціональний полісемантичний тип указування. Для інших зіставлених мов характерний біфункціоналізм і семантична зворотність.

Проаналізовано типи референції та типологічні властивості системи просторових, часових і особових координат (ПЧОК) в українській, російській та англійській мовах. Висвітлено теоретичні аспекти виділених та перехідних - трансфункціональних і транссемантичних типів референції (дейктично-референційного, анафорично-референційного, дейктично-анафоричного, номінативно-референційного), їх вивчення у зіставлюваних мовах в межах розробленого поліпарадигмального підходу. Описано типи репрезентацій ПЧОК, класифіковано мовні одиниці (МО) даних типів за функціональною реалізацією в мовленні та ступенем полісемантичності в моносемантичні та монофункціональні репрезентації, моносемантичні поліфункціональні МО, полісемантичні монофункціональні МО та полісемантичні поліфункціональні репрезентації.

Проанализированы типы референции и типологические свойства системы пространственных, временных и личностных координат (ПВЛК) в украинском, русском и английском языках. Освещены теоретические аспекты выделенных и переходных - трансфункциональных и транссемантических типов референции (дейктическо-референционного, анафорическо-референционного, дейктическо-анафорического, номинативно-референционного), их изучения в сопоставляемых языках в границах разработанного полипарадигмального подхода. Описаны типы репрезентаций ПВЛК, классифицированы языковые единицы (ЯЕ) данных типов по функциональной реализации в речи и степени полисемантичности в моносемантические и монофункциональные репрезентации, моносемантические полифункциональные ЯЕ, полисемантические монофункциональные ЯЕ и полисемантические полифункциональные репрезентации.

Разъяснена специфика словарной дефиниции и определений терминов в научном дискурсе, а также роль дефиниций с позиций философии познания. Описаны синергетические категории дискурса с помощью лингво-синергетического подхода. Исследованы факторы формирования профессиональной коммуникативной компетентности в структуре учебно-воспитательного процесса ВУЗ. Проанализировано изучение предмета "Иностранный язык" на неязыковых факультетах как средство формирования коммуникативной компетентности. Изучены квантитативные и корреляционные особенности употребления квантификаторов неопределенности в английском языке. Рассмотрены когнитивные основы языковых и неязыковых явлений.

Визначено предмет перекладознавства, визначено співвідношення перекладу та перекладознавства в системі сучасних наукових парадигм і життєдіяльності суспільства. Висвітлено головні періоди в історії перекладу та перекладознавства, які поступово складали теоретичні основи сучасного перекладознавства та були головними принципами виконання перекладів високої якості. Подано інформацію про головні теоретичні положення, за якими визначаються на практиці та проекціюються параметри майбутнього перекладу, такі як тип перекладу, вид перекладу, його стиль і жанр, добираються способи перекладу та прийоми, що найкращим чином реалізують намір перекладача і, відповідно, дозволяють адекватно відтворити авторську інтенцію оригіналу. Проаналізовано головні чинники та складові перекладацької майстерності, фактори впливу на якість перекладу та рівень підготовки майбутнього перекладача.

Висвітлено концептуальні основи перекладу і перекладознавства. Розкрито історію перекладу: головні етапи, течії і надбання. Викладено основи загальної теорії перекладу. Обгрунтовано принципи перекладу. Подано інформацію про поліпарадигмальність і перекладацький аналіз тексту.

Досліджено систему парадигм репрезентацій орієнтаційної референції (ОР) в українській, російській та англійській мовах на рівні функціонального семантичного поля. Запроваджено поліпарадигмальний підхід, що дозволяє додатково залучати поняттєвий та асоціативний матеріал, який сприяє повнішому відбиттю особливостей усвідомлення носіями зіставлюваних мов репрезентацій ОР у їх ало- й ізоморфних виявах. Розглянуто типи референції у досліджуваних мовах, утворені на основі моно- та полісемантичності, моно- та поліфункціональності, транссемантичності та трансфункціональності аналізованих мовних одиниць. Показано, що всім зіставлюваним мовам властивий дейктично-референційний, менше - номінативно-рейференційний тип репрезентацій ОР. За типологічними критеріями порівнювані системи репрезентаційної ОР класифіковано на системи з добре розвиненими відношеннями частиномовної омонімії, полісемії, поліфункціональності як наслідок порівняно незначного ступеня розвитку флективності та слуфіксального словотворення (англійська мова), а також системи з помірно розвиненими відношеннями частиномовної омонімії, полісемії, поліфункціональності (українська та російська мова).