Розглянуто можливості застосування методів порошкової металургії для одержання ефективних штампових сталей мартенситного, феритного та аустенітного класів, що відзначаються підвищеною твердістю та теплостійкістю. Показано, що розроблені матеріали за рівнем основних службових характеристик перевершують відомі сталі відповідних класів і можуть бути рекомендовані для виготовлення деталей формоутворюючого інструменту для гарячої обробки металів тиском, що працюють за підвищених температурно-силових умов.

Дослідженнями Сквирської дослідної станції органічного виробництва ІАП НААН доведено можливість вирощування сої за органічними технологіями. Досліджено та визначено найперспективніші для органічного виробництва та насінництва сорти сої вітчизняної і зарубіжної селекції за умов лісостепової зони України. Обгрунтовано оптимальні строки висіву насіння сої в умовах лісостепової зони України. Встановлено, що на інтенсивність забур'янення посівів впливали строки сівби та погодні умови. Доведено, що особливостями органічного насінництва сої є безпосереднє застосування органічних технологій обробітку грунту та використання стійких до ураження хворобами і шкідниками органічно сертифікованих сортів сої. Найперспективнішими для органічного виробництва та насінництва, зважаючи на відсутність ураження хворобами, високу конкурентну здатність щодо бур'янів та відносно високу врожайність, визнано сорти сої Лісабон, Кордоба, Кент.

Досліджено мікробіоту ризосфери рослин гороху сортів Мадонна та Стартер за впливу різних технологій вирощування культури. Розглянуто чинники впливу в агроценозі гороху під час його вегетації, що зумовлюють збільшення чисельності фітопатогенних мікроміцетів у ризосфері рослин. Встановлено, що збільшення спектра фітопатогенних грибів призводить до утворення епіфітотій, здатних накопичувати токсини та мікотоксини. Виявлено, що їх кількість в агроценозі гороху суттєво регулюється сортом рослин та технологією його вирощування. Проаналізовано зміни мікробіорізноманітя ризосфери залежно від технологій вирощування рослин гороху та сорту культури.

Наведено результати досліджень ефективності використання біопрепаратів за виробництва органічного посівного матеріалу сортів сої вітчизняної і зарубіжної селекції (Сузір'я і Кент). Встановлено, що обробка дослідних ділянок різними комплексами біопрепаратів забезпечувала покращення показників якості насіння; сприяла значному зменшенню забур'яненості посівів сої порівняно із контролем завдяки підвищенню конкурентоспроможності культурних рослин відносно сегетальних. Доведено, що комплекси біопрепаратів стимулювали ріст і розвиток рослин сої та сприяли накопиченню в грунті елементів живлення рослин. Відзначено, що сприятливі погодні умови посилювали дію біологічних препаратів та підвищували їх ефективність в процесі формування врожаю якісного органічного насіння сої. Доведено, що вирощування насіння сої за органічними технологіями потребує застосування біопрепаратів для передпосівної обробки грунту і насіння, а також у процесі росту й розвитку культури.

Розкрито теоретико-методологічні та практичні засади формування інформаційного забезпечення суб'єктів господарювання у сфері органічного сільськогосподарського виробництва та природокористування. Запропоновано сучасні методологічні підходи до створення геоінформаційного порталу органічного виробництва, використання ''віртуальної'' води, методологічні основи формування водогосподарського й аграрного менеджменту. Розроблено методику просторово-часового моделювання та прогнозування змін родючості грунтів як передумову розвитку органічного землеробства, положення еволюції платежів за користування землями сільськогосподарського призначення. Запропоновано методики й інструментарій екологізації сільськогосподарського виробництва.

Встановлено, що утворення патогенного мікробіому культурних рослин зумовлено взаємодією популяцій фітопатогенних мікроміцетів з рослинами сорту як біотичним екологічним чинником формування фітопатогенного фону в агрофітоценозах сортів культурних рослин. Проведено аналіз насіння перспективних сортів культурних рослин: сої (Кент і Сузір'я), гречки (Син та Софія), розторопші (Рішес) та гірчиці жовтої (Фордж) на заселеність мікроміцетами. Ідентифіковано фітопатогенні гриби: Alternaria alternate Fr., Fusarium oxysporum Schleht, Cladosporium herbarum Lket Gray, Botrytiscinerea Pers. Ex Fr., Ascochyta fagopyri Bres., Alternaria tenuissima (Kunze) Wiltshire, Aspergillus P. Micheliex Haller, Pіnicillium Link., Mucor Micheliex F. Визначено, що видовий склад фітопатогенних мікроміцетів у насінні сої і розторопші значно різноманітніший у порівнянні із насінням гречки і гірчиці. Серед ідентифікованих мікроміцетів трапляються види з різним ступенем паразитизму: облігатні та факультативні сапротрофи і паразити. Для оцінювання типовості виду та визначення його положення у структурі домінування в агроценозі культурних рослин застосовано критерій частоти трапляння виду. Гриби родів Alternaria alternate, Fusarium oxysporum характеризуються різною частотою трапляння (11 - 30 %). Встановлено, що насіння сої сорту Сузір'я і гречки сортів Син і Софія інтенсивно заселяють плісняві гриби роду Pіnicillium (60 - 90 %). Визначено показник подібності видового складу мікроміцетів, вилучених із насіння сортів культурних рослин, за коефіцієнтом спільності Жаккара. Встановлено, що насіння сої і розторопші, як і насіння розторопші та гірчиці жовтої, характеризуються високим рівнем подібності мікроміцетів (показник подібності становить 75 та 66,7 % відповідно). Водночас насіння гречки і розторопші та гречки і гірчиці характеризувалося низьким показником подібності мікроміцетів - 12,5 і 22,2 % відповідно. Проаналізовані показники надають змогу оцінити насіння сортів культурних рослин з метою уникнення екологічних ризиків та біологічного забруднення агроценозів за вирощування рослин різних сортів.

На основі раніше виявлених теоретичних закономірностей розроблено спосіб отримання мікрогранул сферичної форми без сателітів методом газового розпилення металевого розплаву із використанням поступально-обертового газового потоку. Наведено результати дослідження експлуатаційних властивостей деталей відповідального призначення, оброблених методом поверхнево-пластичної деформації із використанням сферичних гранул без сателітів.

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж14475 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Показано вплив біологічних та хімічних препаратів на ріст і розвиток рослин кукурудзи цукрової. Описано значення і роль застосування біологічних препаратів як однієї з основних складових сучасних технологій екологічно безпечного вирощування, рівень їх реалізації у захисті рослини від грунтової інфекції, шкідливих комах та гризунів. Виявлено ступінь залежності від біологічних препаратів інтенсивності росту, розвитку як окремих органів, так і рослинного організму загалом. Наведено біологічний метод захисту рослин як основи для стратегічного еколого-біологічного контролю шкідливих організмів у посівах сільськогосподарських культур. Використання біологічних препаратів для захисту рослин стає нагальною проблемою у зв'язку з потребою екологізацїі землеробства. Вивчення темпів росту і розвитку рослин кукурудзи в онтогенезі надає змогу розкрити найважливіші залежності процесу формування високої продуктивності цієї культури. Доведено, що надземна маса рослин як один із основних компонентів сівби значною мірою впливає на продуктивність рослин кукурудзи цукрової, а саме - на врожай. Відомо, що ріст рослин пов'язаний із функціонуванням фотосинтетичного апарату. Одним із основних факторів, який визначає можливість нормального перебігу процесу фотосинтезу рослин, є наявність пігментів. Головними компонентами пігментної системи кукурудзи, як й інших рослин, є хлорофіли і каротиноїди. Дослідження їх вмісту в листках рослин під впливом хімічних і біологічних факторів має велике значення, оскільки він впливає на інтенсивність фотосинтезу та ряд інших фізіологічних процесів. Наведено результати досліджень, які свідчать про те, що в технології вирощування кукурудзи цукрової цілком можливо замінити застосування хімічних протруйників для передпосівного обробітку насіння на біологічні препарати. Використання останніх є перспективним завдяки використанню природних механізмів і надає змогу одержати вирівняні, дружні сходи без спричинення спрямованого добору та ризику появи резистентних мікоміцетів в агрофітоценозі.

Проаналізовано державну політику щодо правового регулювання у сфері органічного виробництва в Україні. Розглянуто вплив змін клімату на вирощування сільськогосподарських культур у перехідному періоді від традиційного до органічного землеробства. Викладено та науково обгрунтовано основні завдання перехідного періоду від традиційної до органічної системи землеробства. Показано можливі екологічні ризики та чинники впливу на адаптаційну спроможність агроекосистем до агрокліматичних умов. Обгрунтовано, що стратегія адаптації агроекосистеми в органічних умовах має враховувати екологічні ризики та адаптаційну спроможність агроекосистем до агрокліматичних умов кожного регіону. Визначено групи чинників, що впливають на рівень екологічного ризику за переходу на органічне виробництво: місцерозташування господарства, рівень організації виробництва, особливості застосування агротехніки. Наголошено, що оцінку місцерозташування господарства за умов органічного виробництва варто проводити за показниками екологічних ризиків, зумовлених потенційно небезпечною господарською діяльністю: забруднювальних промислових підприємств, автомобільних доріг з інтенсивним рухом транспорту, діючих та недіючих складів зберігання агрохімікатів, забруднених грунтів залишками токсикантів. Обгрунтовано, що у пом'якшенні негативних наслідків змін клімату важливу роль відіграє високий адаптаційний потенціал агроекосистеми, що вирізняється оптимальними показниками агрохімічного стану грунту, запасами продуктивної вологи грунту, оптимальним співвідношенням сільськогосподарських та екологостабілізувальних угідь. Відзначено, що за органічного способу господарювання зменшенню екологічного ризику сприяє належний рівень організації виробництва, сучасне устаткування та дотримання оптимального режиму технологічних процесів, а також фаховість і професійне ставлення працівників. Показано, що стабілізація органічної агроекосистеми залежить від групи чинників, пов'язаних із особливостями застосування агротехніки: сівозміни, обробітку грунту, сортопідбору, системи захисту та удобрення. Доведено, що реалізація основних завдань перехідного періоду від традиційного до органічного землеробства сприятиме адаптації та стабільності агроекосистеми.

Актуальним питанням сьогодення є розробка ефективних способів підвищення врожайності сільськогосподарських культур та поліпшення якості отриманого насіннєвого матеріалу за допомогою сучасних вітчизняних регуляторів росту рослин як у передпосівній обробці насіння, так із засобами захисту у разі обробки під час вегетації. Біологічні стимулятори росту підвищують стійкість рослин проти хвороб та шкідників, збільшують урожайність, зменшують вміст у рослинах пестицидів, нітратів, важких металів, знижують втрати під час збирання та зберігання продукції. Науковцями Інституту агроекології і природокористування НААН експериментально доведено, що нові досліджувані біологічні стимулятори росту рослин за ефективністю відповідають кращим світовим вимогам, переважають їх за технологічними показниками, за санітарно-гігієнічною класифікацією відносяться до нетоксичних речовин, а за вартістю на порядок дешевші. Застосування біостимулятора "Екостим" покращує схожість і енергію проростання насіння, фотосинтез рослин, стимулює коренеутворення, ріст і розвиток рослин, підвищує імунітет до захворювання, збільшує вміст білків, цукрів, вітамінів, стимулює цвітіння рослин. Біостимулятор здатний збільшувати енергію проростання та польову схожість насіннєвого матеріалу, сприяє прискореному розвитку міцної кореневої системи (вузол кущення залягає на 1,5 - 2 см глибше), листкової поверхні, підвищує витривалість рослин до хвороби і стресових факторів (високих і низьких температур, посухи, фітотоксичної дії пестицидів). Обробку насіння біологічним стимулятором росту "Екостим" виконували одночасно з обробкою протруйниками. Обприскування зернових культур проводили у фазі кінець кущення - початок виходу в трубку, а кукурудзу, соняшник, сою - перед бутонізацією. Обприскування здійснювали за допомогою штангових обприскувачів. Він сумісний з усіма гербіцидами, інсектицидами і фунгіцидами, що надає змогу застосовувати його разом з іншими препаратами, не порушуючи технологічного циклу і не потребує додаткових затрат. Препарат пройшов виробниче випробування і зареєстрований в Міністерстві екології і природних ресурсів.

Запропоновано технологію отримання комплексних лігатур складного хімічного складу шляхом водного розпилення сплавів та отримання суміші замість механічного дроблення простих феросплавів. Одержані комплексні лігатури системи Mn - Si - Mo - Ni, Mn - Mo - Ni, Mn - Mo - Ni - Ti, Mn - Si - Mo - Ni - Ti, Mn - Si - Mo - Ni та Mn - Si - Ni - Cr - Mo при тиску розпилення води до 5,5 МПа мають високу плинність ідрібнодисперсність фазового складу та забезпечують гартування в межах 105 - 107К/с. Використання порошкових комплексних лігатур на основі марганцю при виготовленні порошкового дроту дозволяє досягнути високих технологічних імеханічних характеристик зварних з'єднань, особливо при їх експлуатації в умовах низьких температур, та покращити екологічний стан, знизити пожежо- та вибухонебезпечність за рахунок пасивування порошку при розпиленні розплаву водою високого тиску.

Індекс рубрикатора НБУВ: К263.03 + К342.2

Рубрики:

Кристалізація жароміцних і жаростійких сплавів кольорових металів

Металургія нікелю

Шифр НБУВ: Ж14768 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Відповідно до законодавства України однією з вимог до органічного рослинництва є використання органічного насіння та органічного посадкового матеріалу. Високу продуктивність та якість посівного матеріалу для органічного виробництва сільськогосподарської продукції можна отримати лише за умови оптимального забезпечення рослин і грунту поживними речовинами й захисту рослин від хвороб, шкідників та бур'янів. Мета роботи - вивчення технологій захисту та живлення гороху із застосуванням вітчизняних біопрепаратів у насінницьких органічних агрофітоценозах. Досліджено вплив органічних технологій вирощування гороху посівного (Pisum sativum L.) сорту Стартер (Німеччина) за використання комплексів біологічних препаратів вітчизняних виробників на показники посівної якості насіння (масу 1000 насінин, енергію проростання, схожість). Встановлено позитивний вплив усіх варіантів використання біопрепаратів (поєднання передпосівної обробки насіння, грунту та посівів) на якість отриманого насіннєвого матеріалу і його відповідність вимогам ДСТУ 2240-93 "Насіння сільськогосподарських культур. Сортові та посівні якості для репродукційного насіння". Встановлено, що використання комплексів біологічних препаратів вітчизняного виробництва в органічних технологіях забезпечує отримання насіння гороху посівного зі схожістю 94 - 95 %, приріст урожаю насіння гороху - до 0,85 т/га (препарат Амінеон від виробника ТОВ "ЕМУ Грін"). Визначено, що із числа шкодочинних організмів, розповсюджених у органічних посівах гороху посівного, найбільшої шкоди завдає комаха ряду твердокрилих (Coleoptera) - горохова зернівка або брухус (Bruchus pisorum L.). До того ж, популяція брухусу збільшувалася у сівозміні, розміщеній на загальній ділянці без просторової ізоляції кожного поля. Головними критеріями виробництва органічного посівного матеріалу бобових культур, в тому числі і гороху посівного, є відповідність технології основним принципам органічного виробництва, здатність її забезпечувати отримання насіння з високими посівними та сортовими якостями та відсутність зараження і пошкодження хворобами й шкідниками.

Індекс рубрикатора НБУВ: П213-272 + П040.2-6

Рубрики:

Зернові бобові культури

Органічні добрива

Шифр НБУВ: Ж23660 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж14585 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П038.1

Рубрики:

Очищення ґрунтів

Шифр НБУВ: Ж100860 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П008(4УКР)

Рубрики:

Сільськогосподарська екологія

Шифр НБУВ: Ж100860 Пошук видання у каталогах НБУВ