Запропоновано підхід до удосконалення управління народногосподарськими проектами шляхом формування і використання інформаційних стандартів учасників реалізації проекту. Виділено критерії, розроблено метод побудови раціональної структури інформаційного стандарту підприємства.

Изложены философско-логические и физико-математические основы гипотетической теории несилового взаимодействия. Предложена основанная на положениях теории несилового взаимодействия информационно-вероятностная интерпретация ряда положений специальной теории относительности. Охарактеризованы принципы макроэкономического моделирования. Предложена система естественно-языкового доступа к базе данных, разработанная с использованием результатов, полученных в теории несилового взаимодействия, установлены критерии эффективности при прогнозировании развития текстов.

Рассмотрены вопросы моделирования процессов несилового взаимодействия с использованием современной компьютерной техники. Предложена спиральная модель реализации процессов несилового взаимодействия на уровнях - микромира, объектов живой природы, искусственных сред. Используя новые научные результаты, полученные в теории несилового взаимодействия, разработаны принципы и алгоритм функционирования рефлекторных интеллектуальных систем.

Досліджено проблему підвищення ефективності управління будівництвом складних енергетичних об'єктів з використанням проектно-орієнтованих автоматизованих інформаційних систем у матричних інформаційних технологіях управління. Запропоновано матричну схему декомпозиції систем управління будівництвом складних енергетичних об'єктів. На базі побудови математичної моделі інформаційного середовища будівництва розроблено теоретичні основи матричних інформаційних технологій. Виділено критерії та апробовано параметри оптимального управління в матричній інформаційній технології. Визначено критерії та розроблено метод синтезу раціональної структури автоматизованої системи управління проектами будівництва складних енергетичних об'єктів. Розроблено методи та засоби обробки природно-мовних текстів для автоматичної формалізації вхідної інформації. Наведено результати експериментальних досліджень.

Рассмотрены вопросы природы рефлексов, интроформации. Освещена структура исследований в искусственном интеллекте (ИИ), определены бионическое направление исследований в ИИ, рефлекторно-вероятностный подход к описанию интеллектуальной деятельности человека. Проанализировано несиловое взаимодействие как инструмент корректировки интроформационного содержимого материальных образований. Изложен интрофизический подход к формализации взаимодействия в естественных и искусственных системах. Описана модель оперирования интроформацией в естественных и искусственных интеллектуальных системах. Внимание уделено вопросам экспериментальной проверки интрофизических методов, рефлекторным интеллектуальным системам.

Зазначено, що для забезпечення ефективного функціонування вищих закладів освіти в Україні за сучасних умов необхідно реорганізувати систему управління освітою, що пов'язано з необхідністю реалізації Болонського процесу в системі освіти в Україні й інтенсифікації діяльності ВНЗ. Акцентовано, що єдиним правильним шляхом такої інтенсифікації є інформатизація системи управління вищими закладами освіти на базі створення автоматизованих інформаційних систем та технологій, які забезпечують вирішення завдань збору, обробки, зберігання й ефективного використання інформації в процесі керування. На прикладі Черкаського національного університету ім. Б. Хмельницького розкрито залежність між контингентом студентів, часткою аудиторного навантаження та середнім навчальним навантаженням на одного викладача за умов, що визначені державними нормативами на формування штатного складу ВНЗ. Визначено ефективність засобів впровадженої в Університеті автоматизованої інформаційної системи управління навчальним навантаженням для формування різних варіантів реалізації навчального процесу, що дозволяє оперативно реагувати на зміни в контингенті студентів, на розширення переліку спеціальностей, перераховувати у разі першої потреби навчальне навантаження у ВНЗ, швидко одержувати всю потрібну для організації якісного навчального процесу інформацію.

Holding the Cherkassy Bohdan Khmel'nits'kyi national university as an example, the authors reveal the interdependence between the students' contingent, the part of the auditorium load and the average instructional load for one teacher under the conditions determined by the state norms pertaining the formation of the authorized staff of the higher educational establishment

Проведено системний аналіз організаційних проблем розробки і застосування технологій комп'ютерного тестування у вищій школі та розроблено організаційну і функціональну структури автоматизованої системи тестування для проміжного і підсумкового контролю знань студентів.

Розглянуто недоліки традиційних підходів до побудови систем автоматизованого навчання та контролю знань студентів. Показано, що функції автоматизованого навчання та контролю знань повинні реалізовуватись у рамках єдиної системи управління навчальним процесом. Наведено результати використання в навчальному процесі типової електронної системи тестування.

Рассмотрены основные предпосылки необходимости создания автоматизированной системы мониторинга и раннего диагностирования состояния высоковольтных контактных соединений, приведены основные аппаратные и алгоритмические решения.

Предложена организация управления проектами и управление организацией через проекты для получения прибыли не от отдельных проектов, а от совокупности проектов конвейера в целом за счет сокращения продолжительности и стоимости их реализации. В модели центральное место занимает жизненный цикл портфеля проектов. Для эффективного управления портфелем проектов авторами предлагается модель конвейерной организации управления портфелем проектов. В модели реализация проектов рассматривается как совокупность процессов, проходящих через управленческий конвейер. Каждая служба и исполнитель выполняет одни и те же управленческие функции, но в разных проектах и в разное время. Модель дает возможность сократить сроки, уменьшить стоимость реализации проектов, и реализовывать проекты непрерывно и равномерно.

Розкрито особливості управління портфелями типових проектів і програм (ПТПП). Сформульовано мету дослідження - розробка концептуальних основ матричного управління ПТПП. Намічено шляхи інтеграції управління окремими проектами і програмами та управлінням ПТПП з використанням матричної моделі, в основі якої ключові портфельні події. Запропоновано концептуальні основи матричного управління ПТПП у проектно-операційної діяльності виробничих компаній.

Досліджено основні стандарти побудови систем управління (СУ) проектами, виділено їх переваги і недоліки. Введено поняття біадаптивності. Надано визначення біадаптивної СУ (БСУ) проектно-орієнтованим підприємством (ПОП). Розглянуто методологічні, інформаційні й організаційні інструменти забезпечення біадаптивності. Надано визначення конструктивно-продукуючого підходу до побудови БСУ. Сформульоваоі основні завдання БСУ ПОП.

Описано метод автоматичного реагування на зміст повідомлення, в основу якого покладено ймовірносно-рефлекторний підхід. Рефлекторний підхід забезпечив вибір найбільш імовірної реакції на безліч вхідних впливів, при відомих ймовірностях вибору реакції на кожний вхідний вплив, а також на деякі комбінації вхідних впливів, а розроблений на його основі метод дозволив автоматично розподіляти повідомлення по найбільш сприятливим до цих повідомлень класам контрагентів інформаційної взаємодії.

Підгрунтям мета-методології управління проектами є інструменти, орієнтовані на умови проектно-орієнтованих підприємств і конкретизованих методологій управління проектами (КМУП). Для їх ефективного використання необхідна розробка деякого технологічного базису. Тому існує потреба у створенні налаштованих на умови проектно-орієнтованих підприємств методологій управління проектами, а також інформаційних технологій, які забезпечують ефективне використання таких методологічних інструментів за умов цих підприємств. Впровадження КМУП вимагає розробки деякого технологічного базису, в якому основні методологічні інструменти відображаються в інформаційних технологіях управління проектами. Розглянуто останні публікації у відкритому доступі щодо впровадження методологій управління проектами, КМУП та інформаційних технологій у практику проектно-орієнтованих підприємств. Встановлено, що питання формування технологічної підтримки КМУП у вигляді інформаційних технології управління проектами залишається відкритим. Завдання дослідження - формування технологічного базису процесів впровадження і використання КМУП на проектно-орієнтованих підприємствах. Запропоновано підхід щодо створення інформаційних технологій управління проектами розглядати в розрізі їх системоутворюючих компонентів і організації, методології і технології. Аналіз основних програмних засобів управління проектами стосовно підтримки інструментів КМУП надав змогу встановити переваги ПП Primavera. Запропоновано етапи проекту впровадження орієнтованої на підтримку КМУП інформаційної технології управління проектами. Запропонований підхід надає змогу перевести методологічні інструменти у сферу технологічної реалізації, що удосконалює весь процес управління проектами.

Проаналізовано підходи до управління портфелями проектів і програм. Наведено структури і засоби матричного управління портфелями проектів і програм. Представлено приклади з реальних проектів, які стануть у нагоді для застосування у майбутніх проектах. Надано перелік контрольних запитань, завдання для самостійного опрацювання та варіанти тестових питань для самооцінювання сприятимуть кращому засвоєнню матеріалу.