Індекс рубрикатора НБУВ: Р56-52

Рубрики:

Онкологія

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что соответственно степени дифференциации колоноцитов изменяются рецепторные свойства микробных симбионтов, что отражается на величине индекса адгезивности. Результаты бактериологических исследований свидетельствуют о снижении уровня колонизации опухоли эшерихиями и бактероидами по сравнению с нормальной слизистой и просветом кишки. Согласно коэффициенту адгезии кишечные палочки, выделенные из нормальной ткани и просвета кишечника, определяются как неадгезивные, а "опухолевые" изоляты - как низко- и среднеадгезивные. Поверхность опухоли с высокой дифференциацией клеток колонизирована эшерихиями с более выраженными адгезивными свойствами, для клеток умеренно- и низкодифференцированных уровень адгезии был незначительным. Указанные показатели свидетельствуют о сопряжении процессов трансформации колоноцитов и бактерийных симбионтов.

Исследован иммунный ответ белых мышей-самцов на эритроциты барана (ЭБ) под влиянием препаратов липополисахаридов (ЛПС) различного происхождения. Определен селезеночный индекс (СИ) и количество клеток-продуцентов антител (КПА) в селезенке микрометодом локального гемолиза. Наивысшие показатели СИ и КПА определены в опытной группе, получавшей ЛПС эшерихий, выделенных от пациентов с болезнью Крона, что может обуславливать определенные особенности патогенеза болезни. Самыми низкими эти показатели оказались в группе, которая получала ЛПС эшерихий, выделенных от онкобольных. Поскольку липополисахариды бактерий, выделенные от здоровых людей, оказали более высокое действие на иммунный ответ, чем ЛПС, выделенные от онкобольных, лечение таких больных, направленное на восстановление нарушенной микрофлоры, может проявлять иммуномодулирующий эффект и способствовать восстановлению защитных сил организма.

Розроблено методологію довгострокового регіонального прогнозування природного режиму грунтових вод на основі геоінформаційного підходу. Для досліджуваної території Житомирської області створено базу картографічних і фактографічних даних, які характеризують природний багаторічний режим грунтових вод. Виділено райони, де слід очікувати однозначних змін рівня грунтових вод, на основі ГІС-технологій інформаційного та просторового аналізу з урахуванням розміщення груп свердловин-аналогів та існуючих схем гідрогеологічного районування території України. Результати гідрогеологічного моніторингу використано як вхідні дані для моделювання і прогнозування просторово-часових тенденцій підземної гідросфери, що показано на прикладі довгострокового регіонального прогнозу мінливості рівнів грунтових вод для території Житомирської області. Результати досліджень є основою для побудови геоінформаційної системи прогнозування режиму рівнів грунтових вод та її адаптації для інших територій при збереженні запропонованої методології досліджень.

Доповнено наукові дані змін мікробіоценозів у хворих на неспецифічний виразковий коліт (НВК), хворобу Крона (ХК) та рак товстої кишки (РТК). Одержано нові дані щодо біологічних властивостей ешерихій, ізольованих від хворих на НВК, ХК та РТК. Встановлено міжштамові відмінності ешерихій за адгезивними властивостями, антигенним спектром, плазмідним профілем та його фенотиповими проявами. Проведено порівняльне вивчення серотипового спектра ешерихій, ізольованих від хворих на НВК, ХК та РК. Встановлено вибірковість протимікробної дії салофальку у ході лікування хворих із хронічними запальними процесами товстої кишки. In vivo доведено стимулювальний вплив ліпополісахариду (ЛПС) ешерихій гуморальної ланки імунітету у хворих на НВК, ХК та РК. Встановлено зміни індукції цитокінів ЛПС ешерихій, виділених від хворих на хронічні запальні процеси товстої кишки та онкохворих.

Підземні води є одним із найважливіших підземних ресурсів. Ефективна робота мереж моніторингу підземних вод забезпечує раціональне функціонування сільського господарства та охорону навколишнього середовища. Тому створення ефективної мережі гідрогеологічного моніторингу давно на часі. Мета роботи - дослідити нові методи проєктування мережі гідрогеологічного моніторингу та її особливості відповідно до основних вимог Водної рамкової директиви. Наведено загальну характеристику басейну р. Прип'ять з огляду на геологічні та гідрогеологічні особливості досліджуваної території. Запропоновано універсальний алгоритм побудови спостережної мережі за рівнями підземних вод, що охоплює як загальні етапи побудови мережі, так і застосування конкретних методів.