Для підвищення точності оцінки параметрів руху об'єктів здійснено оброблення широкосмугових зондувального і відбитого сигналів на основі їх малохвильового перетворення. Результати моделювання підтверджують ефективність використання малохвильового перетворення для оброблення таких сигналів.

Запропоновано здійснювати оброблення прийнятого радіоімпульсу локації за допомогою методу вейвлет-перетворення з метою покращаного оцінювання статичних і динамічних характеристик рухомих об'єктів. Наведено та проаналізовано результати моделювання оброблення радіоімпульсу локації вейвлет-перетворенням і на базі методу віконного перетворення Фур'є.

Запропоновано обробляти зондуючий і відбитий надширокосмугові сигнали у вейвлет-області з метою покращання точності оцінювання статичних і динамічних характеристик об'єктів. Наведено результати моделювання зондуючих надширокосмугових сигналів у часовій і часо-частотній областях та оцінку похибок.

Розглянуто перспективні програмно-апаратні рішення та елементну базу, використання яких у процесі побудови реографічних комплексів дозволяє розширити функціональні можливості апаратури, підвищити якість реєстрації реограм і достовірність результатів обстеження.

Запропоновано опрацьовувати прийняті імпульсні сигнали локації за допомогою методу пакетного вейвлет-перетворення з метою покращання їх виявлення та локалізації у шумовому тлі. Наведено та проаналізовано результати моделювання процесу опрацювання імпульсного сигналу локації пакетним вейвлет-перетворенням.

Запропоновано здійснювати виділення та часову локалізацію відбитих короткотривалих радіоімпульсних сигналів локації на базі їх малохвильового (вейвлет) перетворення. Використання цього перетворення робить можливим виявлення та подальшу часову локалізацію таких відбитих сигналів на тлі завад. Проаналізовано дані зондувальних сигналів із використанням часо-частотних технік, таких як короткотривале перетворення Фур'є та дискретне малохвильове перетворення.

З метою підвищення точності оцінки параметрів руху об'єктів здійснено опрацювання широкосмугових зондуючого і відбитого сигналів на базі їх вейвлет-перетворення. Результати моделювання підтверджують ефективність використання вейвлет-перетворення для опрацювання таких сигналів.

Для підвищення завадостійкості радіохвильових охоронних систем сигналізації запропоновано використати як зондувальні нестаціонарні широкосмугові сигнали неперервного типу з подальшим опрацюванням зондувального та відбитого сигналів у часо-частотній (вейвлет) області. Наведено та проаналізовано результати моделювання процесу опрацювання згаданих сигналів вейвлет-перетворенням.

Надано алгоритми щодо опрацювання у часово-частотній області зондувальних сигналів відповідними охоронними системами сигналізації для підвищення ними достовірності виявлення рухомих об'єктів. Запропоновано структурну схему вейвлет-фільтра для реалізації наданих алгоритмів опрацювання.

Проведено тестування вбудованого генератора випадкових чисел мікроконтролерів родини STM32F4XX з ядром ARM Cortex-M4F згідно з методикою NIST STS. Показано, що за результатами тестів NIST STS ці генератори задовольняють вимоги, які ставляться до генераторів випадкових чисел у криптографічних додатках.

Набули подальшого розвитку теоретичні засади ефективного використання широкосмугових сигналів у системах локації у випадку реалізації повної декореляції цифрових еквівалентів вхідних сигналів у часо-частотній області. Одержано математичні моделі оцінки інформативних параметрів сигналів локації безпосередньо у малохвильовій області, що дозволяє суттєво підвищити завадостійкість і точність вимірювання, а також можливість ефективно компресувати сигнали у випадку їх передачі через канали зв'язку. Одержали подальший розвиток процеси часо-частотного перетворення широкосмугових сигналів локації для різних базових функцій, глибин декомпозиції та рівнів шумів, що дозволяє розробити практичні рекомендації для вибору найбільш ефективного варіанту опрацювання сигналів. Вперше запропоновано нові структури опрацювання й оцінки сигналів локації безпосередньо у малохвильовій області, що дозволяє суттєво підвищити завадостійкість і точність оцінки віддалі до рухомих об'єктів локації, яка приблизно у 5 разів вища за точність оцінки віддалі класичним способом у всьому динамічному діапазоні зміни вхідних сигналів.

Запропоновано здійснювати обробку зондувального та відбитого широкосмугових сигналів у вейвлет-області з метою підвищення точності оцінювання статичних і динамічних характеристик об'єктів. Наведено результати моделювання зондувальних широкосмугових сигналів у часовій і часочастотній областях та оцінку похибок.

Для підвищення точності часової локалізації відбитих імпульсних сигналів зондування запропоновано здійснювати їх опрацювання безпосередньо у часово-частотній (вейвлет) області. Показано, що таке подання надає змогу якісно оцінювати час надходження відбитих сигналів на тлі завад. Наведено результати моделювання відбитих імпульсних сигналів у часовій і вейвлет-областях та оцінку похибок.

Розроблено нові ефективні підходи щодо опрацювання відбитих сигналів систем охорони для забезпечення ними високої завадостійкості та достовірності виявлення рухомих об'єктів. Досліджено процес перетворення широкосмугових сигналів охоронних систем безпосередньо у часо-частотній (wawelet) області для різних базисних функцій, глибин декомпозиції та рівнів шумів, що надало змогу розробити рекомендації для вибору найефективнішого варіанта опрацювання таких сигналів.

Викладено найважливіші сучасні напрями законодавчо-правового і організаційного забезпечення охорони державної таємниці в Україні. Висвітлено основні законодавчі та нормативні акти у галузі охорони державної таємниці. Розглянуто питання організації охорони державної таємниці, а також сучасні і перспективні організаційні методи захисту інформації, засновані на чинному законодавстві, що становлять державну таємницю.

Розглянуто можливість покращання ефективності локаційних систем охоронної сигналізації на підставі запропонованої методики опрацювання імпульсних ехо-сигналів (ЕС) рухомих об'єктів у часо-частотній області. Одержано математичні моделі для виявлення рухомого об'єкта у певній ділянці простору з одночасним контролем віддалі до нього. Розроблено комп'ютерну модель відповідного вейвлет-перетворювача для опрацювання ЕС систем охорони.

Виконано порівняльну оцінку продуктивності та розміру коду для криптографічних функцій гешування SHA-3 і ГОСТ Р 34.11-2012 у разі їх реалізації на 8-бітних мікроконтролерах родини AVR і 32-бітних мікроконтролерах з ядрами ARM Cortex M0/M0+/M3/M4.

Наведено основні класичні моделі безпеки інформаційних систем і надано їх характеристику. Здійснено статистичний аналіз спроб реалізації загроз інформації в інформаційних системах з відкритою архітектурою. Проведено моделювання ймовірності реалізації загроз інформації на різних рівнях стеку протоколів TCP/IP; проаналізовано результати моделювання.

Розглянуто основні поняття та визначення в галузі інформаційної безпеки. Визначено місце Інформаційної безпеки в системі національної безпеки України. Розкрито поняття інформації та її властивості. Викладено математичні основи криптології, описано методи криптографії, криптоаналізу та стеганографії. Висвітлено питання ідентифікації, автентифікації та санкціонованого доступу, зокрема наведено класифікацію систем автентифікації за ступенем стійкості, розглянуто криптографічні хеш-функції та протоколи автентифікації. Значну увагу приділено практичному захисту інформації. Розглянуто питання захисту інформації в каналах електрозв'язку та мережах коміркового зв'язку. Подано інформацію про атаки на інформаційні та програмно-технічні ресурси комп'ютерної мережі, захист приватної мережі від зовнішнього втручання, особливості забезпечення безпеки корпоративних мереж. Висвітлено особливості захисту програмного забезпечення в інформаційних системах, а також питання інформаційної безпеки підприємств та організацій. Особливу увагу приділено проектуванню, побудові та функціонуванню систем інформаційної безпеки.

Дисертаційне дослідження присвячено актуальній проблемі сучасної педагогічної теорії та практики - формуванню готовності майбутнього викладача історії до виховання міжетнічної толерантності студентів у процесі професійної підготовки в магістратурі. В роботі розкрито сутність і структурні компоненти професійної готовності майбутнього викладача історії до виховання міжетнічної толерантності студентів (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний, рефлексивний), виявлено й обґрунтовано показники та схарактеризовано рівні (низький, середній, високий) означеної готовності. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування професійної готовності майбутнього викладача історії до виховання міжетнічної толерантності студентів у процесі навчання в магістратурі. У ході дослідно-експериментальної роботи: було перевірено і підтверджено ефективність методики формування професійної готовності майбутнього викладача історії до виховання міжетнічної толерантності студентів в процесі навчання в магістратурі.