Індекс рубрикатора НБУВ: П872.131-925

Рубрики:

Анемія тварин

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено питання фармако-токсикологічного впливу сольового залізовмісного препарату феросел Т на організм лабораторних тварин і поросят з метою його використання для профілактики та лікування залізодефіцитної анемії. На основі морфологічних і біохімічних досліджень встановлено стимулювальний вплив фероселу Т на процеси еритроцитопоезу в організмі поросят за розвитку в них спонтанної ферумдефіцитної анемії. Вивчено стан білоксинтезувальної та дезінтоксикаційної функцій печінки, її функціональний стан на тлі розвитку анемії та процеси відновлення у разі застосування сольового феродекстранового препарату феросел Т. Доведено високу ефективність зазначеного препарату на імунологічну реактивність організму поросят, що потребує особливої корекції у разі розвитку гіпоксичного стану на тлі пригнічення процесів еритроцитопоезу. Розширено розуміння механізму розвитку анемії. Встановлено, що в патогенезі розвитку цього захворювання важливим є не лише наявність в організмі поросят феруму, але обов'язкова присутність в їх організмі окремих мікроелементів, зокрема селену. Зазначено, що удосконалення широковживаного в Україні препарату ферровет 7,5 % шляхом додавання до нього селену робить новостворений препарат феросел Т високоефективним для лікування та профілактики залізодефіцитної анемії у поросят.

Мета роботи - дослідити вплив кормової добавки "Бутаселмевіт-плюс" на cтан показників імунної системи поросят при відлученні. Досліди проведено на базі ТОВ "КОШЕТ" Мукачівського району Закарпатської області. Сформовано дві групи поросят - контрольну (К) і дослідну (Д), у кількості 10 особин у кожній групі, підібраних за принципом аналогів - віком, породою й масою тіла. Годували тварин відповідно до норм для цього віку свиней. На 28 добу життя поросят відлучали від свиноматки та перегруповували з різних гнізд з метою подальшого утримання в період відгодівлі та дорощування зі зміною структури раціону, що слугувало технологічним стресом для організму тварин. Починаючи з 5-добового віку, поросят усіх груп підгодовували престартерним комбікормом. Поросятам дослідної групи, починаючи з 21- до 40-добового віку, додатково згодовували кормову добавку "Бутаселмевіт-плюс" у дозі 100 мг/кг маси тіла на добу. Матеріалом для досліджень була кров, яку відбирали вранці до годівлі тварин шляхом пункції краніальної порожнистої вени на 20 добу життя (період до відлучення), на 25 добу життя (період до відлучення), на 30 добу життя (2 доба після відлучення), на 35 добу життя (7 доба після відлучення), на 40 добу життя (12 доба після відлучення). Згодовування поросятам кормової добавки "Бутаселмевіт-плюс" сприяє зростанню кількості Т- і В-лімфоцитів у їх крові. Складники препарату сприяють активізації клітинної ланки імунної системи поросят до та після відлучки. Зазначено, що додаткове введення поросятам кормової добавки "Бутаселмевіт-плюс" підвищує функціональну активність імунокомпетентних клітин у поросят після відлучення через перерозподіл рецепторного апарату Т- і В-лімфоцитів у бік збільшення їхньої авідності. Згодовуючи кормову добавку "Бутаселмевіт-плюс" поросятам при відлучці, встановлено підвищення показників гуморальної ланки імунної системи протягом усього досліду. У поросят дослідної групи на 35-ту добу життя за умови додавання кормової добавки "Бутаселмевіт-плюс" виявлено збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів на 4,26 %. Аналогічні різниці отримано стосовно впливу кормової добавки "Бутаселмевіт-плюс" на фагоцитарне число і фагоцитарний індекс, зокрема у поросят дослідної групи на 35-ту добу досліду вони були більшими на 7,5 і 11,2 %, ніж у контролі.

Мета роботи - дослідити вплив кормової добавки "Бутаселмевіт-плюс" на cтан показників імунної системи поросят при відлученні. Досліди проведено на базі ТОВ "КОШЕТ" Мукачівського району Закарпатської області. Сформовано дві групи поросят - контрольну (К) і дослідну (Д), у кількості 10 особин у кожній групі, підібраних за принципом аналогів - віком, породою й масою тіла. Годували тварин відповідно до норм для цього віку свиней. На 28 добу життя поросят відлучали від свиноматки та перегруповували з різних гнізд з метою подальшого утримання в період відгодівлі та дорощування зі зміною структури раціону, що слугувало технологічним стресом для організму тварин. Починаючи з 5-добового віку, поросят усіх груп підгодовували престартерним комбікормом. Поросятам дослідної групи, починаючи з 21- до 40-добового віку, додатково згодовували кормову добавку "Бутаселмевіт-плюс" у дозі 100 мг/кг маси тіла на добу. Матеріалом для досліджень була кров, яку відбирали вранці до годівлі тварин шляхом пункції краніальної порожнистої вени на 20 добу життя (період до відлучення), на 25 добу життя (період до відлучення), на 30 добу життя (2 доба після відлучення), на 35 добу життя (7 доба після відлучення), на 40 добу життя (12 доба після відлучення). Згодовування поросятам кормової добавки "Бутаселмевіт-плюс" сприяє зростанню кількості Т- і В-лімфоцитів у їх крові. Складники препарату сприяють активізації клітинної ланки імунної системи поросят до та після відлучки. Зазначено, що додаткове введення поросятам кормової добавки "Бутаселмевіт-плюс" підвищує функціональну активність імунокомпетентних клітин у поросят після відлучення через перерозподіл рецепторного апарату Т- і В-лімфоцитів у бік збільшення їхньої авідності. Згодовуючи кормову добавку "Бутаселмевіт-плюс" поросятам при відлучці, встановлено підвищення показників гуморальної ланки імунної системи протягом усього досліду. У поросят дослідної групи на 35-ту добу життя за умови додавання кормової добавки "Бутаселмевіт-плюс" виявлено збільшення фагоцитарної активності нейтрофілів на 4,26 %. Аналогічні різниці отримано стосовно впливу кормової добавки "Бутаселмевіт-плюс" на фагоцитарне число і фагоцитарний індекс, зокрема у поросят дослідної групи на 35-ту добу досліду вони були більшими на 7,5 і 11,2 %, ніж у контролі.