Розглянуто вимоги до системи управління протиповітряною обороною та її окремі властивості. Робота оператора АСУ аналізується з позиції залежності якості прийнятих рішень від функціонального стану людини. Аналізується залежність функціональних станів оператора АСУ від сукупності специфічних властивостей у структурі особистості. Виділено професійно важливі та соціально значущі якості особистості оператора АСУ. Окреслено психофізіологічні якості. Визначено особливості функціонування оператора АСУ. Проведено аналіз фаз функціональних станів оператора АСУ. Розглянуто класифікацію факторів, які впливають на оператора АСУ. Проведено аналіз діяльності оператора залежно від дій різноманітних зовнішніх та внутрішніх факторів. Запропоновано модель діяльності оператора. На прикладі впливу фактора "освітлення" на стани празездатності оператора АСУ, доведена необхідність врахування функціональних станів оператора при проектуванні нових та модернізації існуючих АСУ.

Мета роботи - розгляд існуючих методів оцінки та проектування автоматизованих робочих місць з точки зору ергономіки. Проблема цієї теми полягає в тому, що інформація щодо ергономічного проектування розрізнена та неоднозначна, так як ергономічні підходи до розробки у військовій техніці знаходяться на другому плані у зв'язку з необхідністю забезпечити інші важливі показники. Розглянуто підходи щодо ергономічного проектування методів оцінки автоматизованих робочих місць, загальну структуру ергономічних властивостей та показників, на основі яких здійснюється оцінка якості ергономічності автоматизованих робочих місць. Обгрунтовано необхідність заміни суб'єктивних експертних методів на більш досконалі.

Проаналізовано форми представлення інформації про моделі діяльності авіаційних диспетчерів чергової зміни районного диспетчерського центру (РДЦ) системи обслуговування повітряного руху. Мета статті - вибір раціональних форми представлення інформації про процеси діяльності авіаційного диспетчера при обслуговуванні повітряного руху. Завдання: обгрунтувати перспективність блочно-табличної форми представлення інформації з метою опису складної поліалгорітмічної діяльності чергової зміни РДЦ та визначення характеру взаємодій між авіаційними диспетчерами. Проведено аналіз можливих форм представлення інформації про моделі діяльності чергової зміни РДЦ. Обрано спосіб зберігання, пошуку, відтворення та коригування інформації про діяльність чергової зміни РДЦ. Висновки: для представлення інформації про процеси діяльності чергової зміни РДЦ було запропоновано застосовувати блочно-табличну форму, яка дозволяє враховувати поліалгоритмічність діяльності авіаційних диспетчерів. Вказано на важливість здійснення поточного об'єктивного контролю з метою одержання можливості оцінки діяльності авіаційного диспетчера в подальшому.

Розглянуто метод визначення параметрів поступального й обертального руху оптичного джерела реєстрації безпілотного літального апарата (БПЛА), заснованого на аналізі потоку, отриманого від оптичного датчика, що знаходиться на борту БПЛА, з наступним використанням отриманих даних для уточнення навігаційної інформації та у якості автономного джерела даних для навігації апарату на місцевості. Автономне управління польотом є відкритою науковою проблемою, особливо там, де немає можливості застосувати зовнішні системи позиціонування. Головним завданням, що необхідно вирішити в рамках даної проблеми, є складність якісного позиціонування з використанням лише вбудованих сенсорів. Проведено аналіз працездатності методу на чистих і на зашумлених зображеннях поверхні землі. Проаналізована залежність визначення позиції, та повороту апарата в залежності від характеру поверхні та відстані до неї оптичного датчику. Отримані результати дозволяють використовувати запропонований метод як для уточнення даних щодо траєкторії руху апарата, отриманих з інших джерел, так і для автономної навігації БПЛА.

У дослідженні визначено, що поява надійних, перешкодостійких та економічних аналогових і логічних мікросхем, мікропроцесорної техніки, вдосконалення та мініатюризація виконавчих електромеханічних елементів й датчиків надали якісно нову елементну базу для сучасного етапу розвитку автоматизації суднових систем, а саме розроблення алгоритмів системи контролю та управління судновими системами. З впровадженням мікроелектронних електронно-обчислювальних машин в суднові системи управління став характерний комплексний системний характер автоматизації, збалансований розподіл функцій управління між людиною та керуючою електронно-обчислювальною машиною з урахуванням ергономічних, психологічних та економічних вимог, використання математичних моделей управління та автоматичного пошуку оптимуму за заданим критерієм, використання самоналагоджувальних структур. Через тенденцію скорочення чисельності обслуговуючого персоналу; необхідність обмеження потоку інформації, а також здійснення дій; вимоги обмеження масогабаритних характеристик пультів управління, щитів, панелей, а також необхідність реєструвати зміну багатьох параметрів підсистем зумовило створення системи обробки представлення інформації. Для адекватного функціонування синтезованої системи управління у дослідженні розроблено алгоритми первинної обробки інформації, яка надходить від датчиків. Ці алгоритми мають забезпечувати вироблення екстрених повідомлень судноводієві в разі, коли порушується нормальний режим роботи та виникає передаварійна ситуація. З метою одержання адекватних технічних рішень потрібне створення моделей та алгоритмів оптимізації та автоматизації суден і суднових технічних засобів, способів побудови систем на основі сучасних технологій суднового машинобудування, розробки алгоритмів для підвищення оперативності прийняття рішення судноводієм.

Аналіз відомих методів побудови мережевих стеганографічних каналів передачі даних показав, що технічна можливість використання особливостей протоколів моделі OSI з метою прихованої передачі даних існує в багатьох випадках. Найбільш ефективними методами, є методи, які засновані на протоколах моделі OSI від транспортного рівня і вище, що обумовлюється високою ресурсоємністю їх стегоаналізу. При розробці методу стеганографічної передачі даних основними вимогами стали: висока скритність процесу передачі повідомлень; достовірність доставки переданих повідомлень; достатня стеганографічна надмірність використаного базового каналу передачі даних; простота реалізації методу. Таким вимогам відповідає протокол транспортного рівня - TCP (Transmission Control Protocol - протокол управління передачею). При використанні протоколів канального та мережевого рівнів моделі OSI, як технологічної основи для організації прихованого каналу передачі даних, приховування здійснюється за рахунок розміщення даних, факт передачі яких повинен бути прихований, у видимих полях заголовків відповідних протоколів, тобто у відкритому вигляді. У зв'язку із тим, що технологія IP-шифрування охоплює лише корисне навантаження протоколів мережевого рівня, то доцільним є використання протоколів транспортного рівня моделі OSI. На даному рівні найпоширенішим є протокол TCP, при цьому він стандартизований і використовується протиборчими сторонами, в тому числі й у військовій сфері. Достовірність доставки повідомлень досягається за рахунок процедури трьохетапного встановлення з'єднання і звітування факту доставки фрагментів. В основу розробленого методу покладено механізм генерації початкового номера послідовності (ISN-Initial Sequence Number) кожного TCP-з'єднання і кореляції байтів переданих (відкритих) даних і байтів повідомлень. Реалізація отриманих результатів забезпечить покращення показників ефективності заходів щодо прихованості управління при передачі даних в інформаційній телекомунікаційній мережі за рахунок розробки стеганографічного методу передачі даних, що використовує особливості протоколів транспортного рівня моделі мережевої взаємодії.