Теоретично проаналізовано сучасний стан вивчення проблеми впевненості в собі. Проаналізовано підходи до визначення поняття, значення впевненості для здоров'я особистості, у процесі спілкування з іншими.

Розглянуто проблему групової згуртованості, обгрунтовано її значення для регуляції командного настрою на результативність гри. Використано такі методи дослідження: аналіз даних спеціальної літератури, психологічне інтерв'ю, психодіагностичне тестування, методи математичної статистики. Експериментально встановлено особливості групової згуртованості у футболістів; досліджено найбільш значущі особистісні чинники в спортсменів і їх вплив на процеси згуртованості в спортивній команді; виявлено значення довіри в спортивній команді та його взаємозв'язок із соціально-психологічним кліматом.

Наведено результати експериментальних досліджень особливості прояву ціннісних орієнтацій спортсменів із різних видів спорту в процесі змагальної діяльності; визначено відмінності у формуванні термінальних цінностей і життєвих сфер спортсменів різного віку в тренувальній і змагальній діяльності. Мета роботи - дослідити прояви ціннісних орієнтацій спортсменів та їх вплив на успішність змагальної діяльності. Досліджено взаємозв'язки окремих термінальних цінностей зі значущими життєвими сферами спортсменів. Аналіз результатів досліджень та інтерпретація даних свідчать про те, що за допомогою зроблених висновків із розвитку ціннісних орієнтацій особистості можна сприяти розвитку індивідуальної системи ціннісних орієнтацій, яка виражається в більш осмисленому підході спортсменів до тренувальної та змагальної діяльності.

Розглянуто актуальні питання психології здоров'я людини, що стосуються вивчення ціннісних універсалій здорової особистості, негативних наслідків стресу та шляхів його подолання, дії механізмів захисту, а також дослідження психологічних детермінант впевненості особистості. Наведено характеристику рівнів стану здоров'я. Розглянуто концептуальні уявлення про здорову особистість, зокрема розкрито поняття про цінності та сенси як базові складові психологічного здоров'я особистості. Визначено роль самоконтролю в забезпеченні здоров'я людини. Особливу увагу приділено питанням аналізу адиктивної поведінки та її профілактики. Визначено шляхи продовження професійного довголіття.

Досліджено теоретичні основи вікової та гендерної психології. Розглянуто напрями психології розвитку людини, її внутрішньої психологічної суті з урахуванням основ навчання та виховання. Увагу приділено гендерній ідентичності особистості. Наголошено на гендерних відмінностях в інтелектуальних, мовленнєвих, емоційних сферах чоловіків та жінок. Визначено основні поняття та категорії наукової методології у віковій і гендерній психології та застосовання їх у професійній діяльності фахівця з фізичної терапії, ерготерапії. Запропоновано вибір необхідних методів для психодіагностики конкретного психічного явища, а також оволодіння методами дослідження, обробки та трактування отриманих результатів. Проаналізовано процес визначення критеріїв оцінки норми та відхилень у формуванні особистості.

Розглянути проблеми психолого-педагогічного супроводу та розвитку суб’єктів спортивної діяльності в різних актуальних на сьогодні напрямах. Охарактеризовано особистість тренера як суб’єкт спортивної діяльності. Наведено методику діагностики професійно важливих якостей тренера. Досліджено теоретичні та прикладні аспекти психологічної підготовки спортсменів. Запропоновано використання заходів із саморегуляції для корекції психоемоційних станів спортсменів. Проаналізовано здоров’язберігаючі технології в спорті. Розглянуто психосоматичні зміни в результаті професійної діяльності спортсменів. Увагу приділено особливостям естетичного розвитку студентів спортсменів у навчально-виховному процесі закладу вищої освіти.