Вперше в умовах Південного Степу України на темно-каштановому середньосуглинковому грунті визначено оптимальну дозу мінеральних добрив за умов вирощування насіння нуту без зрошення. Встановлено закономірності впливу добрив на поживний режим грунту, ріст і розвиток рослин нуту упродовж вегетації, формування основних показників якості насіння. Визначено кореляційні зв’язки між рівнем урожайності насіння нуту та факторами, що взяті на вивчення, зокрема, дозами мінеральних добрив, погодними умовами років досліджень, площею листкової поверхні рослин тощо. Визначено витрати елементів живлення на формування одиниці врожаю цієї культури, що є необхідним для використання високоефективного розрахункового методу встановлення доз мінеральних добрив дня одержання запланованого рівня врожайності.

Представлено аналіз результатів експериментальних досліджень у стаціонарному польовому досліді щодо встановлення особливостей формування запасів гумусу і поживного режиму в орному шарі темно-каштанового грунту (Haplic Kastanozem) під впливом різних систем удобрення й основного обробітку. Мета досліджень - встановити закономірності перетворення побічної продукції сільськогосподарських культур сівозміни в гумус і основні елементи мінерального живлення рослин за органічної і двох органо-мінеральних систем удобрення на фоні п'яти систем основного обробітку у 4-пільній просапній сівозміні на зрошуваних землях в зоні дії інгулецької зрошувальної системи. Дослідження проводили в стаціонарному досліді інституту зрошуваного землеробства НААН у Херсонській області України протягом 2016 - 2020 років. Для аналізування ефективності сукупного застосування систем удобрення і основного обробітку грунту використано такі показники: маса післяжнивних решток для кожної з культур сівозміни; запаси гумусу в орному шарі; баланс гумусу; маса азоту, фосфору і калію, що надійшла до грунту з рослинними залишками; еколого-економічний ефект (грн/га); приріст енергії (ГДж/га). В результаті експериментальних досліджень виявлено, що формування запасів гумусу в грунті відбувається залежно від маси післяжнивних решток культур сівозміни та способів і глибини їх загортання. Найбільш сприятливі умови для накопичення листо-стеблової маси сільськогосподарських культур сівозміни і формування додатного балансу гумусу з середнім річним приростом 2,02 т/га забезпечила органо-мінеральна система удобрення з використанням побічної продукції культур сівозміни та дози мінеральних добрив N120P60 на фоні диференційованого основного обробітку з одним щілюванням на глибину 38 - 40 см за ротацію.