Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*443.1

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми відновлення генетичної коадаптації сільськогосподарських культур за умов створення синтетичних генотипів за допомогою статевої гібридизації та трансгенозу. Шляхом вивчення множинних молекулярних форм ферментів відстежено механізми формування адаптивних комплексів генів. Розглянуто цитогенетичні механізми, що перешкоджають стабілізації синтетичних генотипів.

Наведено електрофоретичні спектри множинних молекулярних форм пероксидази (КФ.1.11.1.7), супероксиддисмутази (КФ.1.15.1.1), фенолоксидази (КФ.1.10.3.1), цитохромоксидази (КФ.1.9.3.1) в паростках двох видів егілопсів та 11-ти генотипів озимої м'якої пшениці, які відрізнялись ступенем стійкості до фузаріозної інфекції. Окремі ізоформи пероксидази, фенолоксидази та супероксиддисмутази корелюють з рівнем резистентності пшениці до фузаріуму. Інфікування рослин патогеном посилює експресивність окремих множинних форм ферментів. У чутливих генотипів ця відповідна реакція менш виражена у порівнянні з резистентними.

Определены сухая масса побегов, содержание ДНК, РНК и их соотношение в тканях растений, выращенных в нормальных условиях и при стрессовом воздействии. Экстремальные температурные условия проращивания приводили к снижению массы проростков на фоне значительного увеличения количества РНК в тканях. Уменьшалось также содержание ДНК в единице массы ткани. Под действием стресса возрастало отношение РНК:ДНК, что свидетельствовало об усилении транскрипции. Отмеченные изменения проявлялись как у озимых, так и у яровых генотипов. Яровые формы отличались более сильной ответной реакцией на экстремальные условия по таким показателям как содержание РНК и отношение РНК:ДНК.

На модельных электрофоретических спектрах проведена сравнительная оценка наиболее часто используемых в практике индексов разнообразия системы. Сформулированы основные требования к показателю разнообразия электрофоретических спектров. Предложена формула для оценки уровня разнообразия спектров множественных форм на основе синтеза показателя сложности системы Эшби и индекса Симпсона.

Індекс рубрикатора НБУВ: П212.03-2 + П212.05-2

Рубрики:

Озимі зернові культури

Ярі зернові культури

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено состояние антиоксидантной системы у самцов и самок интродуцента Черного моря брюхоногого моллюска Rapana venosa, обитающего в двух разных акваториях Одесского залива. Одна из акваторий отличается более выраженной изменчивостью качества воды (соленостью, содержанием химических загрязнителей и т. п.) из-за наличия в ее зоне ливневого коллектора. Другая - характеризуется отсутствием поблизости промышленных и коммунально-хозяйственных сооружений и отличается более стабильной экологической ситуацией. В пищеводной (лейблейновской) железе рапан определена активность супероксиддисмутазы (СОД), каталазы, глутатионпероксидазы (ГП), глутатионредуктазы (ГР) и содержание восстановленного глутатиона (GSH). Степень окислительного повреждения биополимеров оценивали по уровню содержания малонового диальдегида (МДА). У исследуемых рапан не нашли половых различий по содержанию МДА - интегрального показателя перекисного окисления липидов (ПОЛ), содержанию GSH и активности антиоксидантных ферментов, за исключением каталазы и СОД. Содержание МДА и активность СОД в пищеводной железе рапан, собранных в районе коллектора, были более высокими, а содержание GSH и активность ГП - более низкими, чем у рапан, обитающих в относительно чистом районе. Сделан вывод о высоком адаптационном потенциале R. venosa и о важности изучения роли генетических и экологических факторов в дифференцированном проявлении некоторых реакций адаптации у рапан разных акваторий Черного моря.

Досліджено стан антиоксидантної системи в лейблейновській залозі особин Rapana venosa, зібраних у двох акваторіях північно-західної частини Чорного моря, що відрізняються гідролого-гідрохімічними і трофічними умовами мешкання (Одеська затока і район мису Тарханкут). Визначали активність супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, вміст відновленого глутатіону та малонового діальдегіду. Встановлено, що активність супероксиддисмутази і глутатіонпероксидази, а також вміст відновленого глутатіону та малонового діальдегіду у рапан з Тарханкутської акваторії були нижче аналогічних показників молюска з Одеської затоки в 1,5; 1,4; 1,9 і 1,2 рази відповідно. Активності каталази і глутатіонредуктази у молюсків з порівнюваних акваторій були практично на одному рівні. Рапана має гнучку АОС, що забезпечує адаптацію виду до різних змін навколишнього середовища.

Визначено стійкість до умов безводного середовища особин R. venosa і M. galloprovincialis за ознакою тривалості життя. За однакових значень мінімальної (дві доби) і максимальної (сім діб) тривалості життя досліджувані види розрізнялись темпами життя. Встановлено зв'язок стійкості молюсків до екстремальних умов із їх розмірно-масовими показниками. В рапани максимальна адаптивна здатність проявлялась на рівні дрібних особин, у мідії стійкішими були великорозмірні особини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.16

Рубрики:

Mollusca Молюски. Малакологія

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучено состояние антиоксидантной системы в ктенидиях, гепатопанкреасе и нефридиях брюхоногого моллюска Rapana venosa в условиях стресса, вызванного анионным детергентом - додецилсульфат натрия. Экспериментальных животных содержали 3, 24 и 72 часа в аквариумах с морской водой с добавлением додецилсульфат натрия в количестве 5 и 20 предельно-допустимых концентраций (ПДК). Определена общая антиоксидантная активность (ОАА) и содержание восстановленного глутатиона (GSH). Интенсивность перекисного окисления липидов оценена по уровню малонового диальдегида (МДА). Показано, что содержание МДА в присутствии додецилсульфат натрия увеличивалось только в ктенидиях моллюска спустя 72 ч от начала эксперимента. В гепатопанкреасе и нефридиях данный показатель оставался без изменений. Уровень GSH в ктенидиях моллюска увеличивался в присутствии додецилсульфат натрия во все сроки наблюдений. В гепатопанкреасе содержание GSH не менялось, а в нефридиях уровень GSH возрастал только спустя трое суток эксперимента. В ктенидиях ОАА снижалась первые 3 ч наблюдений, а в гепатопанкреасе и нефридиях только спустя 72 ч при максимальной концентрации детергента. В остальные сроки эксперимента при всех концентрациях додецилсульфат натрия ОАА в исследуемых органах оставалась на уровне контроля. Сделан вывод, что антиоксидантная система рапаны довольно устойчива к действию додецилсульфат натрия и обладает значительным адаптационным потенциалом.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.13 + П213.6-31

Рубрики:

Fabales

Соя

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ