Висвітлено сучасні наукові уявлення про загальні механізми активної індивідуальної адаптації тварин. Наведено характеристику умов зовнішнього середовища за показником інтенсивності їх впливу на організм. Розглянуто взаємозв'язок філогенетичної та індивідуальної адаптації, досліджено різні типи пристосувань у тварин. Встановлено основні закономірності взаємозв'язку активності генетичного апарату та інтенсивності функціонування структур під час адаптації. Визначено норму адаптивної реакції та основні властивості довгострокової адаптації. Проаналізовано будову та механізм дії ноціцептивної системи, наведено визначення стресу та опис біологічних ритмів. Розглянуто функціональні системи, що регулюють адаптаційні реакції організму, визначено основні стадії індивідуальної адаптації.

Освещены современные научные представления об общих механизмах активной индивидуальной адаптации животных. Приведена характеристика условий окружающей среды по показателям интенсивности их влияния на организм. Рассмотрена взаимосвязь филогенетической и индивидуальной адаптации, исследованы различные типы реакций приспосабливания у животных. Установлены основные закономерности взаимосвязи активности генетического аппарата и интенсивности функционирования структур в процессе адаптации. Определена норма адаптивной реакции и основные свойства долгосрочной адаптации. Проанализировано строение и механизм действия ноцицептивной системы, приведены определение стресса и описание биологических ритмов. Рассмотрены функциональные системы, регулирующие адаптационные реакции организма, определены основные стадии индивидуальной адаптации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*725.111.41 + П212.1-443

Рубрики:

Загальна ботаніка

Пшениця

Шифр НБУВ: Ж69659 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.811*725.111.4

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано сучасну літературу з питань генетичної детермінації та доменної організації недавно постульованих двокомпонентних сигнальних систем, наявних у про- та еукаріотів. Показано причетність зазначених структур до регулювання численних морфофізіологічних процесів у рослин. Ключовими елементами цих сигнальних систем є RR-білки, що запускають каскад фосфотрансферазних реакцій і безпосередньо чи за участі посередників регулюють транскрипцію та активність інших білків, в тому числі ферментів, у відповідь на вплив гормонів і чинників зовнішнього середовища. З цих позицій викладено сучасні уявлення про молекулярно-генетичні механізми фотоперіодичної реакції, циркадних ритмів та антистресових реакцій у рослин. Простежено зв'язок між експресією генів фоторецепторів і чутливістю рослин до фотоперіоду. Наведено власні дані, одержані на ізогенних лініях пшениць, про залежність експресії структурних генів ферментів від алельного складу деяких PRR-локусів і тривалості впливу низької температури.

Досліджено протеїназну активність в різних залозистих структурах травної системи рапани. Показано, що максимальна питома (на одиницю сирої маси тканини) протеолітична активність та найбільша різноманітність молекулярних форм ферменту представлені у слинних залозах, найменша активність - у гепатопанкреасі та Лейбленівській залозі. За допомогою специфічних інгібіторів встановлено, що протеолітична активність слинних залоз обумовлена головним чином металопротеїназами.

Надано загальні поняття про інвазію та охарактеризовано її закономірності. Обгрунтовано необхідність вивчення біології рапани та її різноманітності. Висвітлено місце рапани в системі Molluska. Розглянуто рапану як типового представника передньозябрових черевоногих молюсків. Подано інформацію про розмноження та розвиток рапани. Наведено методику збору та попередньої обробки матеріалу. Викладено основні показники морфометричного дослідження рапани. Надано відомості про математичну обробку даних.

За матеріалами зборів 2008 - 2012 рр. (N=1657) вивчено розмірно-масову структуру рапан з акваторії о. Зміїний, півострова Тарханкут і Одеської затоки. Показано, що за різних екологічних умов, включаючи дефіцит харчових об'єктів, рапана формує адаптовані до місцевих умов екоугруповання, особини яких різняться за більшістю морфометричних параметрів і, імовірно, можуть представляти різні популяції.

За допомогою коефіцієнта асоційованості Расела - Рао та коефіцієнта нерівноважності за зчепленням визначали наявність спряженості між алелями різних локусів, що контролюють ензимні системи. Алозими виявляли шляхом електрофорезу. Досліджено угруповання рапани, які мешкають в різних акваторіях північно-західної частини Чорного моря (Одеська затока, Тарханкут, о. Зміїний). Виявлено, що між окремими алелями локусів ферментів рапани формуються тимчасові асоціації, деякі з яких можуть зберігатися у популяціях тривалий час. Обговорено умови формування асоціацій алелів і роль цих асоціацій в адаптації тварин і виникненні адаптивних комплексів генів.

Мета дослідження - експериментальне визначення залежності адаптивного потенціалу рапани від розмірів, віку і статі. Адаптивні можливості молюсків вивчали за часом виживаності за умов безводного середовища. Проведені дослідження підтвердили зв'язок адаптивних спроможностей статевозрілих особин рапани з їх лінійно-масовими розмірами, віком та статтю: більш витривалими були дрібні особини, молодь молюсків більш чутлива до несприятливих умов. За умов експерименту менша виживаність властива самцям. Але у природних обставинах виживаність особин рапани залежить не тільки від зовнішніх чинників, а також від внутрішніх причин, пов'язаних з власними фізіолого-біохімічними особливостями тварин.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.16*725.111.4

Рубрики:

Mollusca Молюски. Малакологія

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ