Предложены методы эффективной фильтрации больших объемов данных, полученных при оперативном контроле качества горной массы на конвейере.

Разработана математическая модель оптимизации параметров инверсионного зонда. Приведены результаты испытания комплексной системы ПАКС - 4М, используемой для оперативного контроля содержания железа в руде и продуктах обогащения.

Індекс рубрикатора НБУВ: И416.9

Рубрики:

Радіометричні методи збагачення

Шифр НБУВ: РА347224 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены актуальные проблемы предварительного обогащения руд Криворожского железорудного бассейна методами радиометрической сепарации. Обоснована необходимость процесса предварительного обогащения, позволяющего добиться повышения качественных показателей железных руд. Приведена функциональная схема радиометрического сепаратора и результаты его испытаний на шахтах Кривбасса. Обоснована возможность предобогащения руд подземной добычи методами радиометрической сепарации.

Досліджено можливість використання даних топографічного знімання SRTM для розрахунку поправки за вплив рельєфу місцевості на виміряне гравітаційне поле. Наведено загальний огляд топографічного радіолокаційного знімання SRTM, виконано статистичну оцінку точності та вертикальної роздільної здатності SRTM-знімання у зіставленні з наземним геодезичним зніманням. Проаналізовано можливість використання даних SRTM для розрахунку поправки за вплив рельєфу місцевості в гравітаційне поле для різних масштабів гравіметричних знімань. Установлено, що для рівнинних умов місцевості, з перепадом висот не більше 60 м, дані SRTM можна використати для обчислення поправки за рельєф від середньої і дальної зон.

Розкрито базові поняття про алгоритми та способи їх представлення. Наведено класифікацію алгоритмів та приклади розв'язання класичних моделей обробки даних. Усі алгоритми реалізовані мовами С++, Visual Basic та Turbo Pascal. Про кожну з цих мов програмування викладено основні відомості. Подано набір типових задач та їх розв'язки з повними кодами програм.

Рассмотрена классификация информационных систем в горном деле. Описаны математические модели и способы их исследования. Внимание уделено вопросам моделирования сетевого динамического объекта с распределенными параметрами. Представлены информационные модели и диаграмма Нассишнейдермана. Изложена методика подготовки задачи для моделирования физических процессов с применением АВМ. Предложен пример моделирования процесса оперативного контроля качества минерального сырья.

Моніторинг за станом та експлуатацією підземних сховищ газу є важливим елементом ефективного використання газотранспортної системи. Одним із інструментів, який може допомогти у вирішенні питань, пов'язаних із визначенням особливостей будови активної зони та картуванням напрямків простягання високопроникних та застійних зон в межах резервуару є гравітаційний моніторинг. Параметром, на який реагує гравітаційне поле, є зміна густини газонасичених пластів. Наведено аналіз впливу фізико-хімічних чинників на зміну густини пластової системи підземних сховищ газу. Досліджено та проаналізовано геолого-петрофізико-промислові зміни, які відбуваються на різних етапах експлуатації газосховища та вплив цих змін на об'ємну густину породи колектора у поровому просторі якої зберігається газ та породи покришки, що ізолює газонасичений об'єм від розташованих вище пластів. Охарактеризовано механізми цих процесів та наведений розрахунок величини впливу для конкретних пластових умов Дашавського підземного сховища газу. Проведено ранжування чинників в порядку зменшення їх впливу на зміну густини породи - режим експлуатації газосховища, зміна пластового тиску, зміна коефіцієнту пористості, зміна вологонасичення газу та ущільнення порід покришок внаслідок експлуатації газосховища. За результатами аналізу обгрунтовано можливість застосування гравітаційного моніторингу для дистанційного контролю за станом та експлуатацією підземних сховищ газу загалом та Дашавського підземного резервуару зокрема.

Экономический потенциал Украины в значительной степени зависит от состояния железорудной промышленности. В настоящее время при добыче железорудного сырья потери руд со средним содержанием железа до 57 % составляют седьмую часть от общего объема, а засорение вмещающими породами с содержанием железа 37,5 % составляет шестую часть от общего объема добычи руд. В условиях дефицита сырья вовлечение в сферу добычи и переработки бедных руд, а также промышленных отходов, является реальной возможностью увеличения объемов добычи и обеспечения более рационального использования минеральных ресурсов. В частности, снижение порога массовой доли железа в исходной руде до 40 % позволит увеличить запасы железорудного сырья в Кривбассе в 2,05 раза. Статья Трачук А. А. "Анализ способов обогащения кусковых гематитовых руд Кривбасса" посвящена сравнительному исследованию различных способов обогащения железорудного сырья. Установлено, что при обогащении в тяжелой суспензии и обогащении с помощью рентгенорадиометрического метода извлечение полезного компонента выше, чем при использовании сухого магнитного метода обогащения и обогащения отсадкой. Сравнение экономической целесообразности различных методов обогащения, включая базовый вариант, показал явное преобладание радиометрического метода обогащения над остальными, приведенными в статье.

Цель работы - разработка устройства, обеспечивающего точность определения содержания железа общего на уровне химического анализа, при этом доступного и простого в эксплуатации. Вес материала анализируемых разрабатываемым устройством экспрессного контроля проб не должен превышать 100 г. Метод. Для контроля содержания железа общего в пробах руд и продуктах их переработки предлагается использовать гамма-гамма метод. Научная новизна. Предложено устройство, точность измерений которого сопоставима с методом химического анализа, позволяющее снизить временные затраты на проведение анализа содержания железа общего в пробах руд и продуктах их переработки. Практическая значимость. Для определения содержания железа общего в рудах и продуктах их переработки на большинстве горнообогатительных комбинатов и шахт Украины используется метод химического анализа. Временные затраты на подготовку проб к химическому анализу и сам анализ составляют, в зависимости от вида сырья, от 0,8 до 2,5 часов. Такое запаздывание в получении информации о качестве руды или продуктов ее переработки не позволяет оперативно управлять процессом переработки сырья с целью его оптимизации, что в результате снижает эффективность работы горнодобывающих и перерабатывающих предприятий. Предлагаемый экспресс-анализатор позволяет уменьшить временные затраты на проведение анализа содержания железа общего в пробах руд и продуктах их переработки. Результаты. Проведенные исследования показали, что разработанный экспресс-анализатор содержания железа общего в пробах руд и продуктах их переработки обеспечивает точность результатов анализов, не уступающую химическому методу. При этом затраты времени при использовании предложенного экспресс-анализатора на 1,5 - 2,0 часа меньше, чем на проведение химического анализа. Результаты экспериментальной работы подтвердили, что экспресс-анализатор проб пригоден для определения содержания железа в концентратах влажностью 9 - 12 % без сушки материала проб, что позволяет сократить время получения результатов анализов еще примерно на 1 час.

В умовах центральної привісьової частини Дніпровсько-Донецької западини, в околі одного з найбільших на цій території соляних штоків, уперше виділено нові геологічні утворення - переміщені блоки перекриття соляних діапірів. Це стало можливим завдяки проведенню сучасних площинних високоточних гравіметричних і магнітометричних досліджень та їх 3D інверсії в комплексі із результатами раніше виконаних сейсмічних робіт та наявних геофізичних досліджень у свердловинах. Суперпозиція гравітаційних лінеаментів з положенням пробурених у межах ділянки досліджень свердловин, які під утвореннями пермі та верхнього карбону розкрили породи середнього і нижнього карбону у крутопоставленому заляганні, надала змогу запропонувати модель формування переміщених блоків перекриття діапіру, що передбачає наявність галокінетичної активізації на початку пізнього карбону. Як аналоги галокінетичних деформацій, що зумовили утворення переміщених блоків, розглянуто рафти (rafts) та карапаси (carapaces) Мексиканської затоки. За густиною кам'яновугільних порід у зоні переміщених блоків їх нафтогазонасичення оцінюється як високо ймовірне. Як можливі резервуари прогнозних покладів вуглеводнів розглядаються як колектори переміщених блоків, так і прилеглі резервуари вміщуючого розрізу верхнього карбону, а також нижчезалягаюча товща середнього карбону. Оцінювання інших елементів нафтової системи (очікуваний тип і якість колектору, наявність покришок, наявність умов для нафтогазогенерації) грунтується на родовищах-аналогах з Дніпровсько-Донецької западини та Мексиканської затоки. Сумарні ресурси вуглеводнів Q50 (P50) переміщених блоків у межах досліджуваної території оцінено у більш як 150 млн т умовного палива.

Мета роботи - для підвищення точності визначення вмісту корисного компоненту в рудах чорних металів гамма-гамма методом необхідно розробити математичну модель взаємодії гамма-випромінювання з зразками руд чорних металів та геометричних параметрів зони вимірювання (габаритів колімаційного отвору, розміщення джерела низькоенергетичного гамма-випромінювання одне відносно одного, а також відстані до поверхні досліджуваного зразка) та вмісту суміжних компонентів, що входять до складу руд. Для досягнення сформульованої мети застосовано комплексний метод досліджень, що включає в себе теоретичні й інструментальні методи: аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел, планування експериментів, математична обробка результатів, аналіз речовинного складу руд, теоретичні узагальнення з використанням теорії взаємодії гамма-випромінювання з гірськими породами, методи математичного, імітаційного та комп'ютерного моделювання, експериментальні дослідження в лабораторних умовах. Наукова новизна. В результаті досліджень отримав подальшого розвитку метод математичного моделювання теоретичного визначення величини інтенсивності гамма-випромінювання як функції, що залежить від геометричних параметрів зони вимірювання та речовинного складу досліджуваного зразка. Визначено масові коефіцієнти ослаблення для різного вмісту корисного компоненту. Отримані аналітичних вирази доцільно використовувати при проектуванні засобів оперативного визначення вмісту корисних компонентів для визначення оптимальних розмірів зони вимірювання. На основі законів взаємодії гамма-випромінювання з гірськими породами побудовано математичну модель розрахунку величини потоку розсіяного гамма-випромінювання, яка дозволяє врахувати особливості зони вимірювання. Адекватність отриманої моделі доведено задовільним збігом експериментальних даних з розрахунковими.

Мета роботи - грунтуючись на результатах теоретичних, лабораторних і промислових випробувань, рекомендовано технологію оперативного контролю вмісту заліза у подрібненій гірській масі. Використано математичні методи оцінювання розподілення помилок за законом Гауса, визначення апаратурної похибки, яка здебільшого визначається величиною статистичної похибки. Встановлено, що, при опроміненні проби через матеріал кювети (дно) контрастність в 1,8 разів нижче, ніж при опроміненні безпосередньо матеріалу проби, що призводить до зростання похибки визначення до 0,4 - 0,5 % абс.; величина похибки визначення вмісту значною мірою визначаються кількістю проведених вимірів інтенсивності від проби. Мінімальна похибка та максимальна контрастність забезпечуються при попередньому вирівнюванні поверхні проби ущільненням та напрямком пучка випромінювання на поверхню проби безпосередньо. У цьому випадку середня похибка вимірів може бути досягнута (при необхідній кількості вимірів) 0,2 % абс. Таким чином, підготовка проб та опромінення їх, коли проба ущільнена і опромінюється матеріал проби безпосередньо, забезпечує найкращі результати збіжності контрастності і, в результаті, найменші похибки вимірювань. Встановлено, що розкид показань, що характеризується середньою швидкістю рахунку із відносною похибкою для трьох варіантів вимірів різний і лежить вдіапазоні від 0.28 % до 1,63 %. Контрастність так само різна й у межах 0,69 - 1,32. Опромінення проби через дно кювети через розсіювання гамма-випромінювання матеріалом кювети та його реєстрації детектором радіометра збільшує величину загальної інтенсивності від проби.