The article considers the possibility of the use of current infrastructure of specialized population registers of Ukraine to study leukemia and other systemic blood diseases revealed in Chernobyl accident liquidators. Advantage and limitation of such registers in the use are discussed in the article. Ukrainian state register of people who suffered from Chernobyl accident and Ukrainian national cancer registers are the largest population registers in the country, which cover all the territory of Ukraine and contain information on each individual and may serve as source base for epidemiological studies. To solve issues on leukemia and other oncological diseases is recommended to use in complex data of specialized registers of Ukraine. It should be also taken into account necessity of using late registered cases and verifying registered diagnoses.

Вивчено можливий вплив аварії на ЧАЕС на захворюваність на рак молочної залози (РМЗ) жіночого населення України в цілому та груп первинного обліку: тих, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії (ЛНА) 1986 - 1987 рр.; евакуйованих з м. Прип'ять і 30 км зони; тих, хто проживає на найбільш забруднених радіонуклідами територіях. У ході дослідження, що охоплює період від 1976 р. до 2005 р., установлено стійку агломерацію областей з високими рівнями захворюваності на РМЗ на півдні та південно-сході та низькими - на заході та півночі України. Динаміка частоти реєстрації цієї патології характеризується стійким ростом, хоча в останні роки його темпи знизилися. Через 20 років після аварії на ЧАЕС епідеміологічна ситуація з РМЗ в Україні залишається стабільною. Одержані результати свідчать про те, що на формування рівня захворюваності протягом усього періоду спостереження впливали чинники, що відігравали вирішальну роль і до аварії. Значний ріст захворюваності на РМЗ (який перевищує її рівень в Україні у цілому), що формувався за рахунок найбільш молодої вікової групи (21 - 45 років на момент аварії), виявлено тільки у жінок, які брали участь у ЛНА. Статистично достовірний ріст частоти реєстрації цієї патології встановлено також у жительок найбільш забруднених радіонуклідами територій та евакуйованих, проте захворюваність у цих групах була нижчою за її рівень в Україні у цілому. Одержані дані свідчать про необхідність подальшого епідеміологічного моніторингу захворюваності на РМЗ у жінок, оскільки латентний період радіаційного канцерогенезу в ній є досить тривалим.

Досліджено зміст, особливості, види договору страхування та порядок його укладання і припинення в цивільній авіації.

Досліджено питання специфіки захисту цивільних прав і інтересів нотаріусом. Особливу увагу приділено участі нотаріуса в охороні цивільних прав та інтересів при вчиненні нотаріальних дій як способу захисту цивільних прав. Розглянуто теоретичні домінанти та правові чинники, які формують статус нотаріату як інституту захисту конституційних прав громадян в Україні.

Мета роботи - визначення рівня та динамічних моделей захворюваності на злоякісні новоутворення загалом та окремі нозологічні форми у групах населення, яке потерпіло внаслідок аварії на ЧАЕС, впродовж тривалого періоду спостереження. Такими групами були УЛНА 1986 - 1987 рр., евакуйовані із зони відчуження, а також населення найбільш забруднених радіонуклідами територій України. Встановлено, що показники захворюваності на усі форми раку перевищували національний рівень лише у групі УЛНА 1986 - 1987 рр. Зниження рівня захворюваності в останні роки може бути пов'язаним зі зменшенням середньої тривалості життя населення України (особливо у чоловіків). Також встановлено достовірне зростання частоти лейкемії у групі УЛНА. Крім того, у трьох основних групах потерпілих виявлено суттєве підвищення рівня захворюваності на рак щитовидної залози, яке може бути спричиненим опроміненням цього органу за рахунок опадів радіоактивного йоду. Зростання частоти цієї патології зареєстровано не лише у дітей, але й у підлітків та дорослих. Ефект експозиції у вигляді виникнення надлишкових випадків раку щитовидної залози має тенденцію до зростання з часом. Зареєстровано достовірне зростання захворюваності на рак молочної залози у жінок - УЛНА 1986 - 1987 рр. Але для встановлення у цьому явищі можливої ролі скринінг-ефекту та більш досконалої реєстрації випадків захворювання необхідні подальші дослідження. Оскільки латентний період різних нозологічних форм радіаційно зумовлених пухлин є досить різним, у подальших дослідженнях слід приділяти особливу увагу не лише захворюванням на рак щитовидної та молочних залоз, лейкемії, але й злоякісним новоутворенням з більш тривалим латентним періодом - легенів, шлунку, кишечника, яєчників, сечового міхура, нирок, множинній мієломі.

Цель работы - определение уровня и динамических моделей заболеваемости на злокачественные новообразования в целом и отдельные нозологические формы в группах населения, которое потерпело в результате аварии на ЧАЭС, на протяжении длительного периода наблюдения. Такими группами были УЛНА 1986 - 1987 гг., эвакуированные из зоны отчуждения, а также население наиболее загрязненных радионуклидами территорий Украины. Установлено, что показатели заболеваемости на все формы рака превышали национальный уровень лишь в группе УЛНА 1986 - 1987 гг. Снижение уровня заболеваемости в последние годы может быть связанным с уменьшением средней продолжительности жизни населения Украины (особенно у мужчин). Также установлен достоверный рост частоты лейкемии в группе УЛНА. Кроме того, в трех основных группах потерпевших выявлено существенное повышение уровня заболеваемости на рак щитовидной железы, которое может быть вызвано облучением этого органа за счет осадков радиоактивного йода. Рост частоты этой патологии зарегистрирован не только у детей, но и у подростков и взрослых. Эффект экспозиции в виде возникновения избыточных случаев рака щитовидной железы имеет тенденцию к росту со временем. Зарегистрирован достоверный рост заболеваемости на рак молочноъ железы у женщин - УЛНА 1986 - 1987 гг. Но для установления в этом явлении возможной роли скринингового эффекта и более совершенной регистрации случаев заболевания необходимы дальнейшие исследования. Поскольку латентный период разных нозологических форм радиационно предопределенных опухолей достаточно разный, в дальнейших исследованиях следует уделять особенное внимание не только заболеванием на рак щитовидной и молочных желез, лейкемии, но и также злокачественным новообразованием с более длительным латентным периодом - легких, желудка, кишечника, яичников, мочевого пузыря, почек, множественной миеломе.

Розглянуто допустимість адміністративно-правового захисту авторських прав професійними творчими спілками та проаналізоване чинне законодавство з даного питання. Автор вважає необхідним делегування таких прав творчим спілкам як прояв медіативного неюрисдикційного порядку захисту порушених прав.

Дослідження спрямоване на формування нових підходів до адміністративно-правового захисту авторських прав. Здійснено аналіз наукових поглядів щодо сутності та змісту цього захисту, досліджено становлення та сучасний стан його правового регулювання, визначено поняття та принципи. Адміністративно-правовий захист авторських прав визначено як систему передбачених нормами адміністративного права засобів, способів, притаманних адміністративній юрисдикції з метою визнання, поновлення прав, недопущення порушень та притягнення винних у порушенні цих прав до відповідальності. Визначено загальні принципи адміністративного права, на яких грунтується цей захист, а саме: верховенство права, демократизм, законність, гласність, відповідальність, самостійність. Доведено, що важливими особливостями адміністративно-правового захисту авторських прав є його здійснення уповноваженими посадовими особами засобами адміністративної юрисдикції та розгалуженість нормативно-правових актів, якими регламентовано правозахисну діяльність. Розкрито зміст авторських прав як об’єкта адміністративно-правового захисту. Надано характеристику системи суб’єктів адміністративно-правового захисту. Проаналізовано адміністративно-правові засоби захисту авторських прав. Досліджено міжнародно-правовий досвід з зазначеного питання, окреслено напрями удосконалення цього захисту в Україні. Сформульовано конкретні пропозиції на основі нормативного матеріалу й аналізу наукових джерел щодо адміністративної відповідальності за порушення авторських прав із внесенням відповідних змін у Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Досліджено загальні засади запровадження медіації як альтернативного способу вирішення спорів щодо об'єктів права інтелектуальної власності в Україні. Визначено поняття, мету, ознаки та види медіації. Проаналізовано сучасний стан правового регулювання медіації в Україні та процедури медіації в національному законодавстві держав-членів ЄС.

Розглянуто форми та способи захисту авторських прав. Досліджено сучасний стан правової охорони та захисту авторських прав й проаналізовано законодавчі реформи у сфері захисту права інтелектуальної власності. На основі проведеного дослідження запропоновано адаптаційну модель захисту авторських прав.

Мета дослідження - визначення рівня та динаміки захворюваності на злоякісні новоутворення в цілому та на окремі нозологічні форми в групах населення України, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, впродовж тривалого періоду спостереження. Групами спостереження були учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (УЛНА) 1986 - 1987 рр. участі, евакуйовані з м. Прип'ять, 30-км зони та мешканці найбільш забруднених радіонуклідами територій України. Аналіз проведено з використанням стандартних методів дескриптивної епідеміології: розрахунки інтенсивних, вікових і стандартизованих за віком показників включно із визначенням стандартної похибки та довірчого інтервалу. Встановлено, що захворюваність на всі нозологічні форми злоякісних новоутворень перевищує національні показники тільки в групі УЛНА 1986 - 1987 рр. участі. У мешканців радіоактивно забруднених територій в останні роки відмічено зниження рівня захворюваності, що може бути пов'язано зі скороченням середньої очікуваної тривалості життя, особливо чоловіків. Також було зареєстровано зростання ризику захворюваності на лейкемію серед УЛНА. Крім того, в усіх трьох основних групах постраждалих виявлено значний ексцес захворюваності на рак щитоподібної залози. Опромінення щитоподібної залози внаслідок дії опадів радіоактивного йоду може бути головною причиною встановленого ексцесу цієї патології. Зростання захворюваності на рак щитоподібної залози зареєстровано не тільки у дітей, але також у підлітків та дорослих. Кількість надлишкових випадків раку щитоподібної залози, як наслідку радіаційного опромінення, має тенденцію до зростання з плином часу. Суттєве підвищення захворюваності на рак молочної залози було виявлено у жінок УЛНА 1986 - 1987 рр. участі. Оскільки латентний період для різних нозологічних форм радіаційно індукованих пухлин відрізняється, у подальших дослідженнях слід приділяти увагу не тільки зазначеним формам злоякісних пухлин, але й новоутворенням з більш тривалим латентним періодом: легенів, шлунку, прямої кишки, яєшника, сечового міхура, нирки та множинній мієломі.

Мета дослідження - оцінити динаміку реалізації ризиків виникнення злоякісних новоутворень на окремих малих територіях України в до- та післяаварійний періоди. Досліджувана популяційна група - населення Малинського району Житомирської області. Період спостереження - 1980 - 2014 рр. Досліджувалась захворюваність на злоякісні новоутворення в цілому та окремі нозологічні форми (рак щитовидної залози (ЩЗ), рак молочної залози, новоутворення кровотворної та лімфоїдної системи). Використовувались методи варіаційної статистики та дескриптивної епідеміології. Характеристики впливу іонізуючого випромінювання на населення Малинського району свідчать про потенційну можливість негативних ефектів, особливо щодо патології ЩЗ. Поряд з тим, що середні сумарні ефективні дози опромінення всього тіла за рахунок радіоцезію населення Малинського району (5,9 мЗв), знаходяться на рівні середніх по Житомирській області і є значно нижчими у порівнянні з аналогічними показниками інших районів північної частини області, дози внутрішнього опромінення на ЩЗ, а саме 236 мГр, значно перевищують обласні показники - 81 мГр. Хоча рівень захворюваності населення Малинського району на злоякісні новоутворення в цілому був приблизно на національному рівні 1999 - 2003 рр. та нижче за нього в 2012 - 2014 рр., перевищуючи при цьому показники Житомирської області, частота раку ЩЗ в 2012 - 2014 рр. у Малинському районі була у 1,7 разу вищою у порівнянні з даними по Україні та у 1,9 разу вищою у порівнянні з даними по Житомирській області. Як і в більшості північних районів, що підпали під дію опадів радіоактивного йоду, спостерігається реалізація підвищеного радіаційного ризику раку цього органу. Частота раку молочної залози у жіночого населення Малинського району є найнижчою у порівнянні з Україною та Житомирською областю. Разом з тим, темпи її зростання на цій території є найвищими. Висновки: одержані результати свідчать про необхідність подальшого моніторингу виникнення випадків онкологічних захворювань серед населення не тільки України в цілому, або її крупних адміністративних одиниць, але й серед населення малих територій, враховуючи ймовірність реалізації ризиків виникнення випадків радіаційно асоційованих захворювань відповідно до локальних екологічних умов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р361 + Р569.452 + Б1(4УКР-4КИЇ)в2:Р

Рубрики:

Дія іонізуючого випромінювання на організм (медична радіобіологія)

Пухлини щитоподібної залози

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - оцінка можливого впливу аварії на Чорнобильській АЕС на рівень захворюваності на рак молочної залози (РМЗ) у жіночого населення України в цілому і в окремих групах постраждалих. Об'єкт дослідження: жіноче населення України в цілому і окремі групи постраждалих - жінки-учасниці ліквідації наслідків аварії (УЛНА) у 1986 - 1987 рр., евакуйовані із зони відчуження та мешканки найбільш забруднених радіонуклідами територій. Досліджено статистичні, математичні, картографічні. Поточне дослідження, що охоплює значний часовий період (1976 - 2016 рр.), виявило стійку часову і територіальну агломерацію областей з більш високим рівнем захворюваності на РМЗ в південних і південно-східних регіонах України. Нижчий - у західних і північних регіонах. Спостережено стабільне зростання рівня захворюваності, але в останні роки це зростання уповільнилось. Епідеміологічна ситуація щодо захворюваності на РМЗ жіночого населення України впродовж 30 років після Чорнобильської аварії в цілому залишається стабільною. Разом з тим відмічено істотне зростання частоти цієї патології в групах постраждалого населення, особливо жінок - УЛНА. Висновки: визначено стійку агломерацію областей з високими рівнями захворюваності на півдні та південному сході, низькими - на заході та півночі країни. Динаміка захворюваності на РМЗ в Україні в цілому характеризується стійким зростанням, хоча в останні роки її темпи дещо знизились. Серед окремих груп населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС (УЛНА, евакуйовані жінки із зони відчуження, мешканки найбільш забруднених радіонуклідами територій), тільки у жінок-ліквідаторів 1986 - 1987 рр. участі відмічено суттєве зростання захворюваності на РМЗ, яке перевищує національні показники у 1,3 - 1,6 раза.

Розглянуто форми та способи захисту авторських прав. Досліджено сучасний стан правової охорони та захисту авторських прав й проаналізовано законодавчі реформи у сфері захисту права інтелектуальної власності. На основі проведеного дослідження запропоновано адаптаційну модель захисту авторських прав.

Мета роботи - оцінити рівень та динаміку реалізації ризиків виникнення злоякісних новоутворень у мешканців малих територіальних одиниць Чорнобильської зони у зв'язку з експозицією до низьких доз радіаційного опромінення. Досліджувана популяційна група - населення Бородянського, Іванківського, Поліського районів Київської обл., Лугинського, Народицького та Овруцького р-нів Житомирської обл. Всього - 175,1 тис. мешканців у 2017 р. Період спостереження - 1980 - 2017 рр. Досліджено захворюваність на всі форми злоякісних новоутворень та їх окремі нозологічні форми, виникнення яких може бути радіаційно-асоційованим (рак щитоподібної залози, рак молочної залози, новоутворення кровотворної та лімфоїдної систем). Використовувались методи варіаційної статистики, дескриптивної та аналітичної епідеміології. Вплив іонізуючого випромінювання на населення найбільш забруднених радіонуклідами районів зумовлює питання щодо потенційної загрози виникнення негативних онкологічних ефектів, особливо раку щитоподібної залози. Середні сумарні ефективні дози опромінення всього тіла за рахунок радіоцезію впродовж тривалого часу (1986 - 2005 рр.) у мешканців районів (7,6 - 45,8 мЗв) перевищують рівні середніх по Житомирській (5,9 мЗв), Київській (4,9 мЗв) областях і по Україні в цілому (2,48 мЗв) та у мешканців інших районів Півночі країни. Середні поглинуті щитоподібною залозою дози внутрішнього опромінення (161 - 1559 мГр) найбільш вразливої групи населення - дітей та підлітків (0 - 18 років на момент аварії) цих районів, одержані за стислий післяаварійний період, значно перевищують показники Житомирської (87 мГр), Київської (81 мГр) областей та України в цілому (19 мГр). Показники опромінення дорослих мешканців цих територій були нижчими, але значно перевищували середні дози, одержані населенням України і великих територіальних одиниць. Захворюваність на всі форми злоякісних новоутворень населення 6 районів впродовж перед- та післяаварійного періоду в цілому була нижче національного рівня і показників Київської області та суттєво не відрізнялась від показників Житомирської обл. Разом з тим частота раку щитоподібної залози суттєво перевищила показники доаварійного періоду і Житомирської області. Висновки: одержані результати свідчать про необхідність подальшого моніторингу злоякісних новоутворень у населення не тільки України в цілому та її крупних адміністративно-територіальних одиниць, але й серед мешканців окремих районів, враховуючи ймовірність реалізації ризиків виникнення радіаційно-асоційованих захворювань у віддалений післяаварійний період відповідно до місцевих екологічних умов.

Мета статті - дослідження законодавчих положень і доктринальних джерел з метою обгрунтування засад правового регулювання діяльності мікрофінансових організацій в Україні та формулюванні окремих пропозицій до проекту Закону України "Про захист прав позичальників у межах договорів мікрокредитування та мікропозики". Для досягнення визначеної мети були використані загальні та спеціальні наукові методи, зокрема такі як: порівняльно-правовий, системно-структурний методи, а також метод аналізу чинного вітчизняного законодавства. Аналіз понять "мікрофінансова організація", "мікрокредитування", "мікропозика" дав можливість сформулювати авторське визначення мікрофінансової діяльності та визначити її ознаки. Зроблено висновок, що недоліками проекту Закону України "Про захист прав позичальників у межах договорів мікрокредитування та мікропозики" є: відсутність поняття "мікрофінансова діяльність"; правова неврегульованість щодо організаційно-правової форми діяльності мікрофінансової організації. Встановлено, що на сьогоднішній день в Україні відсутній спеціальний нормативно-правовий акт, який би регламентував роботу МФО, наслідком чого є недобросовісна діяльність даних організацій. Враховуючи досвід європейських країн щодо діяльності колекторських компаній на ринку фінансових послуг, Україна вперше визначила вимоги щодо взаємодії із споживачами та іншими особами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки) та відповідальність за порушення вимог щодо етичної поведінки.

Підготовлено за результатами виконання держбюджетної науково-дослідної роботи кафедри цивільного права і процесу юридичного факультету Національного авіаційного університету "Інститут прийомного виховання у сімейному праві України". Досліджено загальнотеоретичні аспекти та форми влашту¬вання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, їх соціальний захист та медичне обслуговування. Зосереджено увагу на міжнародно-правовому досвіді щодо захисту прав дітей. Розкрито проблеми домашнього насильства та аб'юзу в сім'ї.