Проаналізовано вплив технологічних процесів з утилізації трупної сировини на Токмацькому ветсанзаводі на грунти, поверхневі та підгрунтові води та повітряне середовище. Досліжено вплив стічних вод утильзаводу після проходження очисних сопруд на грунти, що зрошують цими водами та рослини, які вирощують на даних територіях. Встановлено рівень забрудненості мікрофлорою напівфабрикатів і кінцевого продукту процесу утилізації трупної сировини - м'ясо-кісткового борошна. Наведено оцінку екологічної складової процесу утилізації трупної сировини на ветсанутильзаводі, визначено якісну й кількісну диференціацію екодеструктивних процесів, які впливають на об'єкти довкілля. Розроблено комплекс заходів, спрямованих на зменшення негативного впливу на стан навколишнього середовища процесу утилізації трупної сировини на спеціалізованих підприємствах.

Проаналізовано ефективність використання в годівлі жуйних сільськогосподарських тварин кормових брикетів на основі соломи, які виготовлялися на прес-брикетувальнику паливних брикетів.

Наведено результати досліджень щодо визначення ефективності зберігання консервованої пивної дробини у плівкових рукавах з метою подальшого використання на кормові цілі. Розробка економічно виправданої технології збереження пивної дробини протягом тривалого часу має велике практичне значення.

Наведено технологічні вимоги до процесу виробництва консервованого корму з пивної дробини пролонгованого терміну зберігання.

Вивчено методологічні орієнтири дослідження проблеми діалогу та толерантності у сучасній освіті. Проаналізовано саморозгортання діалогічності та толерантності homo educandus у культурно-освітньому просторі вищої школи. Охарактеризовано інституційно-об'єктний вимір діалогізації культурно-освітнього простору. Розглянуто культурно-духовний вектор діалогізації освітнього простору особистості.

Розглянуто життєтворчий потенціал релігійної зрілості як чинник сакрального смислу та ціннісного покликання людини. Висвітлено концептуальний і контекстуальний вимір діалогізації релігійних практик народів Північного Приазов'я. Розглянуто дискурсивну етику в культурно-освітніх практиках, а також віросповідання особистості як рух до соціабельності. Досліджено віру й історико-педагогічні основи етноконфесійної музичної освіти менонітів як конструкт світорозуміння людини на півдні України. Розкрито проблему батьківсько-виховательської взаємодії в контексті діалогу релігійних ідентичностей в умовах дошкільного навчального закладу. Досліджено вплив релігії на процес соціалізації дитини. Подано інформацію про духовний потенціал гуманітарної складової освіти в гармонізації культурно-освітнього простору особистості. Увагу приділено релігійній освіті та вихованню в контексті інтеркультурної комунікації міського середовища як критерію релігійної зрілості особистості.

Мета роботи - визначити параметри переробки солянокислих відпрацьованих травильних розчинів прокатного виробництва з отриманням залізного коагулянту. При виконанні роботи використовувались санітарно-гігієнічні, аналітичні, математичні, статистичні методи дослідження. Статистична обробка результатів проводилась з використанням комп'ютеризованої програми Microsoft Excel. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за результатами проведених експериментальних досліджень у роботі: встановлено вплив параметрів обробки відпрацьованих травильних розчинів на якість отриманого коагулянту; розроблена апаратурно-технологічна схема переробки відпрацьованих травильних розчинів з отриманням залізного коагулянту. Запропонована технологія утилізації солянокислих відпрацьованих розчинів, яка може бути рекомендована для використання на металургійних підприємствах України. Матеріали роботи впроваджені у навчальний процес кафедри прикладної екології та охорони праці Запорізького національного університету. Встановлено, що найбільш перспективними методами обробки солянокислих відпрацьованих травильних розчинів є методи з отриманням товарного продукту. Визначено, що переробку солянокислих відпрацьованих травильних розчинів найбільш доцільно проводити з одержанням коагулянту. Встановлено, що при витраті повітряної суміші, що містить озон, 0,5 л/хв повне окиснення ферум (II) хлориду до ферум (III) хлориду відбувається через 36 хв від початку обробки. При витраті повітряної суміші, що містить озон, 1,5 л/хв повне окиснення ферум (II) хлориду до ферум (III) хлориду відбувається через 18 хв від початку обробки. Встановлено, що повне окиснення ферум (II) хлориду до ферум (III) хлориду за допомогою озону відбувається в 1,5 рази швидше ніж киснем. Експериментально встановлено, що ефективна доза коагулянту ферум (III) хлориду для осадження коричневого залізного пігменту в розчині становить 62 мг/л. Розроблена принципова апаратурно-технологічна схема переробки солянокислих відпрацьованих розчинів з отриманням коагулянту - ферум (III) хлориду.

Здійснено філософське обґрунтування діалогу і толерантності як концептуально-методологічних принципів розгортання сучасного культурно-освітнього простору і розкрито їх конструктивний потенціал на інституційному та особистісному рівнях освітньої практики. На цих підставах розроблено метатеоретичну концепцію діалогічного конструювання сучасного культурно-освітнього простору на основі системної інтеграції принципів діалогу і толерантності у його розгортання та використання конструктивного потенціалу інформативної і екзистенціальної взаємодії суб'єктів простору у становленні культурно-освітнього континууму.